01.05.2026
ЄУН № 337/1064/26
Провадження №1-кс/337/214/2026
01 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запорожжя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, заміжньої, освіта середня, на утриманні має малолітню доньку, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
встановив:
Старший слідчий СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дніпровської окружногї прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно клопотання, СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082070000081від 29.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст.187 КК України.
В клопотанні вказано, що невстановленими особами розроблено злочинний план, спрямований на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння майном ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Так, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 29.01.2026, для реалізації злочинного плану у якості пособника невстановленими особами залучено ОСОБА_5 , шляхом обіцянки надання матеріальної винагороди, розмір якої залежатиме від вартості викраденого майна. Згідно плану остання повинна була надати засіб для вчинення злочину, а саме транспортний засіб «Hyundai Elаntra», н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в її користуванні, відвезти виконавців кримінального правопорушення до місця вчинення злочину, а саме до буд. № 26 по пр. Ювілейному в м. Запоріжжі, та дочекатись вчинення ними розбійного нападу, після чого відвезти їх з місця скоєння злочину до раніше обумовленого злочинним планом місця, де залишити останніх. Так, 29.01.2026 приблизно о 05:25 ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи свою роль пособника, прибула на транспортному засобі «Hyundai Elаntra», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. № 39, де до неї в транспортний засіб сіли двоє невстановлених осіб - виконавців кримінального правопорушення. Після чого ОСОБА_5 , реалізовуючи злочинний план, перевезла на вказаному транспортному засобі невстановлених осібдо буд. АДРЕСА_2 , де останні вийшли з нього, а ОСОБА_5 почала очікувати вказаних невстановлених осіб, щоб відвезти їх з місця вчинення злочину після скоєння розбійного нападу. Надалі, 29.01.2026 приблизно в період часу з 08:35 по 08:45, невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання злочинного плану, спрямованого на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в під'їзді буд. АДРЕСА_2 , дочекавшись коли ОСОБА_7 вийде з квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, погрожуючи йому предметом, схожим на пістолет, одягли останньому на руки металеві кайданки, щоб подавити його спротив. Після чого, невстановлені особи проникли до приміщення вказаної квартири, де перебувала ОСОБА_8 , та продовжуючи погрожувати предметом, схожим на пістолет, одягнули на її руки пластикові стяжки, щоб подавити спротив.
Далі, невстановлені особи, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний план, заволоділи майном потерпілих на загальну суму 209597,20 грн.
У подальшому невстановлені особи покинули приміщення квартири, разом із викраденим майном, заподіявши потерпілим майнової шкоди на загальну суму 209597,20грн.
Після цього виконавці кримінального правопорушення направились до раніше обумовленого місця їх очікування ОСОБА_5 . Остання, виконуючи доручену їй роль пособника скоєного злочину, надала транспортний засіб «Hyundai Elаntra», н.з. НОМЕР_1 , та відвезла невстановлених осіб, що скоїли розбійний напад з місця вчинення злочину.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані ч.5 ст. 27 за ч.4 ст. 187 КК України, саме в пособництві у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я (розбою), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність у справі ризиків передбачених п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, оголошення підозрюваної у міжнародний розшук і неможливість застосування інших запобіжних заходів, просив задовольнити клопотання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що він не мав можливості спілкування з підзахисною, та при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України клопотання розглянуте без участі підозрюваної.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Встановлено, що СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082070000081від 29.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст.187 КК України відносно ОСОБА_5
10.03.2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України. Повідомлення про підозру вручено у відповідності до норми ст. 278 КПК України матері підозрюваної.
Матеріали клопотання, які містять протоколи допиту потерпілих, свідків, протоколи оглядів предметів, відеозаписів, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками , протокол обшуку, протоколи огляду вилучених ювелірних виробів, протоколи пред'явлення речей для впізнання, протокол про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 01.04.2026 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082070000081від 29.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст.187 КК України відносно ОСОБА_5 - зупинено.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Матеріали надані до суду свідчать про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, та усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення і наступного покарання, не маючи стійких соціальних зв'язків(протилежного суду не надано), може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що досудове розслідування наразі ще триває,існує суттєва ймовірність того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, схиляти осіб, які визнані свідками потерпілими у даному кримінальному провадженні, до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування щодо її непричетності до вчинення інкримінованого правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що на думку слідчого судді, свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також обставини та наслідки його вчинення, ступінь участі підозрюваної у його вчиненні, згідно повідомленої підозри, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження у повному обсязі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні, та які стороною захисту не спростовано.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Беручи до уваги надані слідчим та прокурором докази того, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим перебуває у міжнародному розшуку, з урахуванням обставин визначених ст. 178 КПК України, достатності доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної.
Крім того, проводячи судовий розгляд даного клопотання суд також враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно яких при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, про обрання якого просить слідчий, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_5 слідчим суддею не встановлено.
Зважаючи на наведене та у зв'язку із доведенням прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана перебуває, проживає за межами України та оголошена у міжнародний розшук, суд вважає за можливе у відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України клопотання задовольнити і обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд також враховує, що відповідно п.п. 4 розділу VІ Наказу Міністерства Юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження» підставою для здійснення екстрадиції розшукуваного в Україну для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м'який запобіжний захід є саме ухвала компетентного суду про тримання особи під вартою.
У даному випадку постановлення ухвали про обрання обвинувачуваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави організації розшукових заходів на міжнародному рівні.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваної ОСОБА_5 слідчим суддею не встановлюється.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082070000081від 29.01.2026 року.
Відповідно до ч. 6 статті 193 КПК України, після затримання підозрюваної не пізніш, як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1