Справа № 333/2754/26
Провадження № 2-зз/333/7/26
20 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ: 35037364) про повернення безпідставно набутого майна (коштів), -
13.04.2026 року на адресу Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №333/2754/26.
Заява обгрунтована тим, що 13.03.2026 року адвокат Корсік Я.І., діючи в інтересах позивача ОСОБА_3 , звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа - Комунарський ВДВС у місті Запоріжжі, про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Разом із вказаною позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року вжито заходи забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_4 , які розміщені на розрахунковому рахунку IBAN - НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», та транспортний засіб «HYUNDAI ACCENT», 2008 року випуску, який на праві власності останній належить.
Вказаний рахунок є єдиним рахунком, на який відповідачка отримує заробітну плату. Таким чином, арешт грошових коштів на цьому рахунку фактично унеможливлює забезпечення її життєдіяльності. Відтак застосований судом захід забезпечення позову у вигляді арешту заробітного рахунку призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, фактичного позбавлення її засобів до існування та порушує баланс інтересів сторін у справі.
Вказаний автомобіль відповідачка використовує у своїй професійній діяльності. Вона обіймає посаду менеджера з оптової торгівлі, до посадових обов'язків якої входять: проведення переговорів щодо укладення договорів купівлі-продажу продукції, здійснення виїздів до клієнтів відповідно до затвердженого маршруту, прийняття замовлень на постачання продукції від покупців, оформлення відповідних замовлень, а також доставка замовлень до торговельних точок. Виконання зазначених обов'язків передбачає систематичне використання транспортного засобу.
За таких обставин відчуження автомобіля не відповідає інтересам відповідачки, оскільки призведе до неможливості належного виконання нею посадових обов'язків та, як наслідок, втрати місця роботи.
Таким чином, припущення про можливість відчуження відповідачкою зазначеного майна є необґрунтованим.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просить суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року, шляхом зняття арешту з вищевказаного майна.
16.04.2026 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких він заперечував проти задоволення заяви про скасування забезпечення позову, зазначивши, що доводи представника відповідачки є маніпулятивними, оскільки арешт накладено на грошові кошти в межах суми 57423,57 грн., які розміщені на розрахунковому рахунку НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», який використовувався ОСОБА_4 протягом квітня 2025 року - лютого 2026 року для отримання аліментів.
У разі якщо залишок грошових коштів на рахунку є меншим за 57 423,57 грн, ОСОБА_4 позбавлена можливості використовувати кошти, що надходять як заробітна плата; у разі перевищення зазначеної суми - має можливість вільно ними розпоряджатися.
З урахуванням того, що за період з 10.04.2025 по 23.02.2026 на рахунок ОСОБА_4 надійшли аліменти у сумі 304 233,57 грн., зменшення залишку коштів на рахунку розцінюється як свідомі дії, спрямовані на ускладнення виконання судового рішення про стягнення безпідставно набутого майна.
10.04.2026 року ОСОБА_4 добровільно виконала додаткове рішення суду по справі 333/6476/25, яким з неї на користь ОСОБА_3 стягнуто судовий збір у розмірі 484,48 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_4 грошових коштів та можливість вільно ними розпоряджатися.
Також представник позивача зазначив, що арешт транспортного засобу не перешкоджає та не обмежує можливість його використання у трудовій діяльності. Посилання ОСОБА_4 на укладення договору позички транспортного засобу №29 від 01.01.2026 з ТОВ «МАРКЕТСЕРВІС-ПЛЮС» не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки копію договору не надано, а відомості щодо форми його укладення відсутні. Відповідно до ч. 4 ст. 828 ЦК України, такий договір підлягає письмовій формі та нотаріальному посвідченню.
ОСОБА_4 після 10.04.2025 продовжувала отримувати аліменти на утримання малолітньої дитини, яка фактично з нею не проживала, до моменту припинення їх стягнення рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2026 у справі №333/6476/25. Незважаючи на наявність можливості відкликати відповідний судовий наказ, ОСОБА_4 цього не зробила та продовжувала безпідставно отримувати грошові кошти, які добровільно не повернула, що свідчить про її недобросовісну поведінку та спрямованість дій на безпідставне збагачення.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 підтримала свою заяву про скасуванні заходів забезпечення позову з підстав, наведених у ній, та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення вказаної заяви з підстав, наведених у письмових поясненнях. Додатково зазначив, що у відповідачки наявний депозитний рахунок, на якому обліковуються грошові кошти, а отже вона має фінансову можливість забезпечувати свої життєві потреби.
Представник Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Вовченко А.В. не з'явилася, надала заяву про розгляд заяви щодо скасування заходів забезпечення позову без участі представника відділу.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №333/2754/26, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення зазначеної заяви, виходячи з такого.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року вжито заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі, про повернення безпідставно набутого майна (коштів), шляхом накладення арешту на:
- грошові кошти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , в розмірі 57 423 (п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять три) грн.. 57 коп., які розміщені на розрахунковому рахунку IBAN - НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ), код ЄДРПОУ банку - 14360570, МФО банку - 305299;
- транспортний засіб «HYUNDAI ACCENT», 2008 року випуску, дата державної реєстрації за особою - 23.05.2025; об'єм (потужність) двигуна (см3/кВт) - 1599, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
13.04.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Щодо скасування арешту, накладений на грошові кошти
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», станом на 01.04.2026 року ОСОБА_4 має в АТ КБ «Приватбанк» картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує зарплатні виплати.
Як вбачається з відповіді Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі №26493/4 від 30.03.2026 року, ОСОБА_4 відмовлено у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, оскільки, відповідно до абзацу 3 пункту 4 розділу ХІХ Інструкції №512/5 від 02.04.2022 року, виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо арешт на кошти боржника накладено на підставі ухвали суду про забезпечення позову.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням (ч. 4 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Отже, наведене свідчить про те, що накладення арешту на рахунок відповідачки ОСОБА_4 , призначений для зарахування заробітної плати, призводить до обмеження її конституційних прав, зокрема права на достатній життєвий рівень та оплату праці.
Крім того, суд звертає увагу, що представник позивача у судовому засіданні зазначив про наявність у відповідачки депозитного рахунку, на якому обліковуються грошові кошти.
За таких обставин, з метою дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову та забезпечення балансу інтересів сторін, у позивача наявна можливість забезпечення позову шляхом застосування менш обтяжливого заходу, зокрема шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку відповідачки, або інше її майно, без обмеження права на отримання заробітної плати.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року на грошові кошти ОСОБА_4 , які розміщені на розрахунковому рахунку IBAN - НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Щодо скасування арешту, накладений на автомобіль
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія реального виконання можливого рішення суду та задоволення законних вимог позивача, суд не скасовує вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли відпала потреба у забезпеченні позову, змінилися обставини, що були підставою для його застосування, або якщо такі заходи перешкоджають належному виконанню судового рішення.
Посилання відповідачки на використання автомобіля у професійній діяльності саме по собі не спростовує наявності ризику його відчуження. Факт використання транспортного засобу в трудовій діяльності не виключає можливості його відчуження шляхом продажу, дарування або інших правочинів, а отже не забезпечує гарантій його збереження до моменту виконання судового рішення.
Доводи щодо можливої втрати роботи у разі відчуження автомобіля є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами, зокрема умовами трудового договору чи посадовою інструкцією, які б прямо передбачали обов'язок використання саме власного транспортного засобу. Крім того, відповідачкою не доведено неможливості виконання посадових обов'язків із використанням альтернативних засобів пересування або організації роботи.
При цьому арешт майна не позбавляє відповідачку права користування транспортним засобом, а лише обмежує право його відчуження. Отже, застосований захід забезпечення позову не перешкоджає здійсненню професійної діяльності та виконанню посадових обов'язків.
З урахуванням характеру спірних правовідносин та можливого характеру майнових вимог, збереження спірного майна є необхідним як гарантія реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Таким чином, заявником не доведено наявності обставин, які б свідчили, що відпали підстави для застосування заходу забезпечення позову або його невідповідність принципу співмірності.
За таких обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відповідачки про скасування заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту з автомобіля.
Статтею 158 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4). Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 5). Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову (ч. 11).
Керуючись ст.ст. 2, 149, 150, 158, 257, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ: 35037364) про повернення безпідставно набутого майна (коштів) - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року на грошові кошти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , в розмірі 57 423 (п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять три) грн.. 57 коп., які розміщені на розрахунковому рахунку IBAN - НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ), код ЄДРПОУ банку - 14360570, МФО банку - 305299.
Іншій вимоги заяви про скасування забезпечення позову - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод