Номер провадження 1-кп/243/756/2026
Номер справи 243/3624/26
01 травня 2026 року місто Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026052510000548 від 15.03.2026 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м.Слов'янськ Донецької області, громадянки України, яка має середню освіту, не заміжньої, не працевлаштованої, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Під час досудового розслідування 17.04.2026 між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, письмовий дозвіл на укладення якої прокуророві у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України був наданий потерпілим ОСОБА_6 .
За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
24.12.2025 у денний час доби (більш точного часу встановити не виявилось можливим), ОСОБА_5 знаходилась у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному місці вона звернула увагу на розміщену у дворі будинку господарську споруду, в якій зберігав своє майно ОСОБА_6 , та в якій були пошкоджені вхідні двері. В цей час у ОСОБА_5 виник корисливий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з приміщення вищевказаної господарської споруди.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, усвідомлюючи, що навколо немає сторонніх осіб, які могли б запобігти довести її протиправні дії до кінця, достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, проникла через пошкоджені двері до приміщення господарської споруди, яка є іншим приміщенням, розміщеної у дворі багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , з якої викрала належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед марки «Viper», моделі «TR24», вартістю 4991,7 грн.
Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4991,7 грн.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнала себе винною у повному обсязі та просила затвердити угоду про визнання винуватості від 17.04.2026, яку було нею укладено з прокурором. Вона розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення нею кримінального правопорушення, вид викраденого майна, розмір заподіяної шкоди, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 17.04.2026 між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваною ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрювана ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зобов'язується надати стороні обвинувачення достовірну та повну інформацію, що стосується всіх обставин кримінального провадження, сприяти судовому слідству у кримінальному провадженні, а також беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленої підозри у судовому провадженні, з'являтися за першим викликом до суду, прокурора. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - позбавлення волі строком на 5 років, з застосуванням ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваною ОСОБА_5 та її захисником адвокатом ОСОБА_4 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про те, що при укладанні даної угоди від 17.04.2026 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_5 узгоджену по угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 17.04.2026, беззастережно підтвердила визнання нею винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.
Потерпілий ОСОБА_6 не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні та надав суду заяву з проханням проводити судове засідання за його відсутності, зазначивши про відсутність заперечень щодо укладення прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 . Неявка потерпілого не перешкоджає розгляду питання про затвердження угоди у відповідності до ч.2 ст.474 КПК України, адже він не є стороною цієї угоди.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно правильно кваліфіковане за ч.4 ст.185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 185 КК України, є тяжкими злочинами.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 12.06.2025 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.4 ст.185 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі, строк якого передбачено санкцією частини 4 статті 185 КК України, та можливості застосування положень ст.75 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_5 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченої, яка за місцем мешкання характеризується посередньо, не зверталася за медичною допомогою до психіатра, перебуває на диспансерному обліку лікаря-нарколога з 04.12.2023, раніше не судима.
Крім того, обвинуваченій роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України “Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості», які їй зрозумілі, нею усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених частиною п'ятою статті 474 КПК України, обмеження її права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачена не заперечувала проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі з застосуванням положень ст.75 КК України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 16.04.2026 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили у зв'язку з відсутністю підстав для його зміни або скасування. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,
Затвердити угоду від 17 квітня 2026, укладену між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12026052510000548 від 15.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі положень статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину, і виконає покладені на неї обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку суду.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.
Речовий доказ у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме: велосипед марки «Viper», моделі «TR24», що зберігається у ОСОБА_6 , - залишити за належністю цьому власнику.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.3891 КК України.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченою, її захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення їй наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1