18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/319/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоклінер",
до відповідача - фізичної особи-підприємця Козія Бориса Васильовича,
про стягнення 13 729,04 грн.
11.03.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" (далі - ТОВ "Екоклінер") з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця Козія Бориса Васильовича (далі - ФОП Козій Б.В.) заборгованість у розмірі 13 729 ,04 грн, до складу якої входить: сума боргу за вивезення ТПВ - 13 121,16 грн, інфляційне збільшення - 379,50 грн, 3% річних - 228,38 грн.
Ухвалою від 16.03.2026 суд відкрив провадження у справі № 925/319/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 15.04.2026. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручена відповідачу не була та 26.03.2026 повернута до суду. Згідно з інформацією з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" відправлення (трек номер R067123731252) повернуто відправнику з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою". Дата повернення - 23.03.2026.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається врученою відповідачу 23.03.2026.
Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 251 ГПК України)
Отже, строк для подання відзиву відповідачем сплив 07.04.2026, проте, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що відповідач належно повідомлений про розгляд справи.
Суд здійснює розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.03.2017 між ТОВ "Екоклінер" та ФОП Козієм Б.В. було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2578802471-тпв. 31.01.2025 між сторонами було укладено угоду про припинення дії Договору № 2578802471-тпв. Проте відповідач підприємницьку діяльність за адресою: м. Умань, вул. Захисників України (Комарова), буд. 27, де розташований магазин "Солодкий світ" не припинив.
За твердженням позивача, ані Законом № 1875-ІV, ані Законом № 2189-VІІІ, а також іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця комунальних послуг припинити їх надання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг, відтак комунальні послуги, в тому числі послуги з вивезення побутових відходів, є такими, що надаються безперервно. В порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, відповідач здійснював підприємницьку діяльність, від якої вироблялися тверді побутові відходи, користувався контейнерами загального користування, які належать та обслуговує позивач. У зв'язку із зазначеним у відповідача за період з 01.02.2025 по 28.02.2026 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 13 121,16 грн, за стягненням яких разом із нарахованими 3 % річними та інфляційними витратами позивач і звернувся до суду.
Оскільки відповідач відзив на позов не надав, то суд відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
25.12.2015 Уманська міська рада ухвалила рішення № 6.24-3/7, яким визначила Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" переможцем конкурсу на право вивезення побутових відходів на території м. Умань та вирішила укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоклінер" договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Умань строком на двадцять п'ять років відповідно до Типового договору, наведеного у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173 "Питання надання послуг з вивезення побутових відходів".
01.03.2017 ТОВ "Екоклінер" (Виконавець) та ФОП Козій Б.В. (Споживач) підписали Договір № 2578802471-тпв про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір).
Виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів (ТПВ), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (далі - послуги). (п. 1.1. Договору)
Послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою. (п. 2.2. Договору)
Для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 куб. м., що належать виконавцю. Виконавець вивозить тверді відходи за контейнерною схемою з 07.00 до 21.00 години. (п. 2.3. Договору)
Фактична адреса надання послуг: м. Умань, вул. Комарова, 27, м-н "Солодкий Світ". (п. 2.4. Договору)
Завантаження відходів здійснюється: твердих побутових відходів - Споживачем, великогабаритних і ремонтних - Споживачем. Під час надання послуг, вивезення великогабаритних та ремонтних відходів здійснюється окремо від інших побутових відходів. (п. 2.6. Договору) послуг, вивезення великогабаритних та ремонтних відходів здійснюється окремо від інших побутових відходів. (п. 2.6. Договору)
Виконавець вивозить: рідкі відходи за заявкою Споживача; великогабаритні і ремонтні відходи за заявкою Споживача. (п. 2.7. Договору)
Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування або передбачених законодавством. (п. 2.9. Договору)
Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком 3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008. (п. 2.10. Договору)
Розрахунковим періодом є календарний місяць. (п. 3.1. Договору)
Згідно з рішенням Уманської міської ради від 24.03.2016 р. № 72 оплата послуг виконавця за вивезення 1 куб. м. ТПВ становить 134,96 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Згідно з рішенням Уманської міської ради (VI скликання) від 08.04.2014 № 5.3-52/6 мінімальний розрахунковий обсяг послуг на 1 календарний місяць: 1,5 куб. м.
Мінімальний обов'язковий щомісячний розмір оплати послуг становить 202,44 грн, в т.ч. ПДВ 20%. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим. У разі застосування попередньої оплати послуг платежі вносяться за один місяць. У разі, якщо перерахована грошова сума перевищує грошову суму за виставленим рахунком, то така різниця зараховується виконавцем у якості авансування надання послуг на наступний період у межах дії цього договору. (п. 3.2. Договору)
Плата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця р/р НОМЕР_1 в УФ АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.
Факт надання послуг у розрахунковому періоді підтверджується підписанням сторонами актів приймання-передачі наданих послуг. (п. 3.5. Договору)
Споживач має право, зокрема на одержання достовірної та своєчасної інформації про послуги з вивезення відходів, зокрема про їх вартість, загальну суму місячної плати, структуру тарифів, норми надання послуг і графік вивезення відходів. (п. 4.1.1. Договору)
Споживач серед іншого зобов'язується оплачувати в установлений договором строк та у встановленому договором розмірі надані йому послуги з вивезення відходів. (п. 4.2.1. Договору)
Виконавець має право вимагати від Споживача своєчасної оплати послуг. У разі прострочення платежу протягом одного місяця вживати всіх заходів передбачених законом для витребування сплати повного зобов'язання Виконавцем згідно умов цього договору, в тому числі направляти листи (заяви, повідомлення, претензії, документи) Споживачу, в орган місцевого самоврядування, судові, правоохоронні та контролюючі органи тощо, порушувати питання щодо призупинення чи припинення надання послуг. (п. 5.1. Договору)
Виконавець серед іншого зобов'язується: надавати послуги відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та цього договору; надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графік вивезення відходів. (п. 5.2.1, 5.2.7. Договору)
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з дня його укладення та діє до 31 грудня 2017 року. (п. 9.1. Договору)
На підставі ч. 3 ст. 631 ЦКУ умови Договору застосовуються до відносин, що виникли до його укладання. (п. 9.1.1. Договору)
Договір вважається таким, що продовжений на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд. (п. 9.1.2. Договору)
Зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення такої згоди, спір розв'язується у судовому порядку. (п. 10.1. Договору)
Договір вважається таким, що продовжений, якщо за два місяці до закінчення строку його дії одна із Сторін не заявила про відмову від Договору або про його перегляд. У разі, якщо відносини Сторін за цим Договором фактично тривають і жодна із Сторін не повідомила іншу про небажання продовжувати договірні відносини, вважається, що строк дії цього Договору продовжений на наступний період, на умовах визначених цим Договором. Повідомлення про припинення строку дії цього Договору вважається оформленим в належній формі, у разі направлення його Стороною у формі рекомендованого повідомлення на адресу іншої Сторони. (п. 10.2. Договору)
Дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, а також в інших випадках, передбачених законом. (п. 10.3. Договору)
31.01.2025 ТОВ "Екоклінер" та ФОП Козій Б.В. підписали Угоду про припинення дії Договору № 2578802471-тпв від 01.03.2017р. про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Угода про припинення дії договору).
Згідно з п. 1. Угоди про припинення дії договору сторони дійшли згоди припинити дію Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2578802471-тпв від 01.03.2017р. за взаємною згодою сторін з 31 січня 2025 р.
Сторони підтверджують, що на момент дострокового припинення дії даного Договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов'язань. (п. 2. Угоди про припинення дії договору)
Додаткова угода набирає чинності шляхом підписання та скріплення її печатками з обох Сторін з дня визначеного пунктом 1 даної додаткової угоди та є невід'ємною частиною Договору. (п. 3. Угоди про припинення дії договору)
У зв'язку з припиненням дії Договору, жодна із сторін не має претензій до іншої сторони по даному Договору. (п. 4 Угоди про припинення дії договору)
Отже підписанням між позивачем та відповідачем Угоди про припинення дії договору, сторони з 31.01.2025 припинили правовідносини, які виникли між ними за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2578802471-тпв від 01.03.2017.
23.12.2023 Уманська міська рада ухвалила рішення № 17-45/8, яким вирішила затвердити норми надання послуг з вивезення побутових відходів для Уманської міської територіальної громади на 2023-2027 роки, розроблені Державним підприємством Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства
08.08.2024 виконавчий комітет Уманської міської ради ухвалив рішення № 326 "Про встановлення скоригованих тарифів на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для споживачів послуг ТОВ "Екоклінер" в межах Уманської територіальної громади", яким вирішив встановити та ввести в дію з дня офіційного оприлюднення, скориговані тарифи на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для споживачів послуг ТОВ "Екоклінер" в межах Уманської територіальної громади, розмір яких становить для населення - 192,88 грн за куб. м, для бюджетних установ - 215,35 грн за куб. м; для інших споживачів - 262, 16 грн за куб. м.
Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 04.08.2025 № 2-04-23-04/2900-25, ФОП Козій Борис Васильович зареєстрований в державному реєстрі потужності. Реєстраційний номер r-UA-23-22-862, магазин "Солодкий світ" за адресою вул. Комарова, 27, м. Умань. Зареєстрований вид діяльності: Діяльність пов'язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 градусів С і залишатися придатними для споживання людиною, а саме: реалізація. Площа закладу по заяву - 70 кв. м. Кількість працюючих згідно заяви - 1.
Згідно з листом КП "Уманська муніципальна варта" від 22.07.2025 № 182/01-40, інспекторами КП "Уманська муніципальна варта" були проведені перевірки та здійснена роз'яснювальна робота із відповідними особами, які відмовляються укладати договори на надання послуг з вивезення побутових відходів. З власником магазину "Солодкий світ" по вул. Захисників України, 27, м. Умань було проведено роз'яснювальну роботу щодо необхідності дотримання законодавства України та Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади, який зобов'язався укласти договір з відповідною організацією на надання послуг з вивезення побутових відходів у найкоротший термін.
Позивач стверджує, що після підписання Угоди про припинення дії договору відповідач підприємницьку діяльність за адресою: м. Умань, вул. Захисників України (Комарова), буд. 27, де розташований магазин "Солодкий світ" не припинив та здійснював підприємницьку діяльність, від якої вироблялися тверді побутові відходи, користувався контейнерами загального користування, які належать позивачу та ним обслуговуються, у зв'язку з чим, на переконання позивача, у відповідача за період з 01.02.2025 по 28.02.2026 утворилася заборгованість перед позивачем за надані послуги в розмірі 13 121,16 грн.
За порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг, позивач нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 228,38 грн та інфляційні витрати в сумі 379,50 грн за період прострочення з 01.02.2025 до 28.02.2026.
Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч. 1 ст. 526 ЦК України)
За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України).
Як встановлено в ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 ЦК України).
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, поводження з побутовими відходами є предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/7183/17 від 04.07.2018.
Суд встановив, що згідно з рішенням Уманської міської ради від 25.12.2015 № 6.24-3/7 на території м. Умань Черкаської області ТОВ "Екоклінер" є виконавцем послуг для населення та інших споживачів з вивезення побутових відходів та суб'єктом господарювання по наданню зазначених послуг, на підставі відповідного договору, укладеного з органом місцевого самоврядування.
Матеріалами справи підтверджено, що з 01.03.2017 позивач надавав відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів на підставі укладеного між сторонами Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2578802471-тпв.
Водночас як стверджує сам позивач та підтверджено матеріалами справи, 31.01.2025 між сторонами за Договором була підписана угода про припинення дії Договору № 2578802471-тпв від 01.03.2017, якою сторони з 31.01.2025 припинили дію Договору, за яким позивач надавав відповідачу послуги з вивезення побутових відходів.
Доказів укладення іншого договору про надання послуг з вивезення побутових відходів між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.
Позивач в позовній заяві покликається на те, що Законом України "Про житлово-комунальні послуги" а також іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця комунальних послуг припинити їх надання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг, відтак комунальні послуги, в тому числі послуги з вивезення побутових відходів, є такими, що надаються безперервно.
На переконання позивача норми Закону зобов'язують споживачів оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином тягар доказування (обов'язок довести) факту та розміру спожитих відповідачем послуг з вивезення побутових відходів у спірних правовідносинах покладається на позивача.
При цьому загальне правило, визначене ст. 903 ЦК України, передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв'язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №911/27/21.
Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 73, 76-79, 86 ГПК України, на підтвердження факту надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів у період з 01.02.2025 до 28.02.2026, тобто після припинення дії Договору від 01.03.2017 на загальну суму 13 121,16 грн.
Так, в матеріалах справи відсутні докази складення відповідних актів приймання-передачі наданих послуг за відповідний період, а також будь-яких доказів надсилання цих актів на адресу відповідача.
Також позивачем не було надано суду жодного рахунку за заявлений період з 28.02.2025 до 28.02.2026, які були б виставлені відповідачу, як і будь-яких доказів надсилання на адресу відповідача відповідних рахунків, що з урахуванням відсутності після 31.01.2025 укладеного між сторонами договору, в якому зазначалися б відповідні дані, позбавило відповідача можливості самостійно визначити платіжні реквізити позивача для перерахування коштів, як і заперечити проти обсягу чи вартості наведених у рахунках послуг.
Суд також враховує, що 31.01.2025 сторони добровільно підписали Угоду про припинення дії Договору № 2578802471-тпв від 01.03.2017 про надання послуг з вивезення побутових відходів та підтвердили, що між сторонами немає неврегульованих спорів з приводу виконання Договору, а також будь-яких невиконаних зобов'язань щодо надання послуг з вивезення побутових відходів.
Будь-якого обґрунтування укладення цієї Угоди позивачем не наведено.
Крім того, доказів продовження підприємницької діяльності відповідачем за зазначеною позивачем адресою суду не надано. Лист Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 04.08.2025 свідчить лише про те, що у заяві про державну реєстрацію потужностей відповідачем, на момент такої реєстрації було вказано магазин "Солодкий світ", водночас, враховуючи, що відповідач до 2025 року дійсно там проводив підприємницьку діяльність, логічним є зазначення ним даної адреси в цій заяві. Водночас зі змісту листа не випливає, що у спірний період відповідач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність за такою адресою.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
На переконання суду, стверджуючи про наявність у відповідача зобов'язань щодо оплати послуг з вивезення побутових відходів з наступного дня після припинення строку дії Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, позивач вдається до суперечливої поведінки.
Підсумовуючи викладене господарський суд доходить висновку, що позивач не надав суду належних доказів надання відповідачу відповідних послуг у спірний період та не довів наявності правових підстав для стягнення з відповідача вартості спожитих послуг з вивезення побутових відходів, що унеможливлює встановлення судом обставин, зазначених позивачем в позовній заяві.
За відсутності існування у період 01.02.2025 - 28.02.2026 укладення між сторонами письмового договору щодо вивезення побутових відходів, а також недоведеності факту користування відповідачем послугами з вивезення побутових відходів за вказаний період на суму 13 121,16 грн, відсутнім є обов'язок відповідача щодо оплати таких послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України)
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що на суд покладається обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Суд зауважує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Аналізуючи твердження позивача та подані ним докази, керуючись наведеними критеріями доказування, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт надання відповідачу послуг з вивезення побутових відходів позивачем у період 28.02.2025 - 28.02.2026 у визначеному позивачем обсязі, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 13 121,16 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про стягнення з відповідача вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів у задоволенні якої судом відмовлено.
З огляду на викладене господарський суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу - поштою.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА