Провадження № 11-сс/4823/176/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01 травня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участі учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2026 року,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2 .
Покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_9 проживає: м. Чернігів, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначено термін дії зазначених обов'язків до 13 червня 2026 року.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_9 , що у разі невиконання покладених на нього ухвалою суду обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш суворі запобіжні заходи. Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладено на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
В обґрунтування такого рішення слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, достатню на даній, первинній стадії кримінального провадження, яка з урахуванням міри оцінки наданих доказів на цій стадії провадження, дає можливість стверджувати про можливу причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у якому він підозрюється та доведеність в цілому прокурором ризиків, передбачених п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, оцінюючи ризик втечі від правоохоронних органів, врахував дані, що характеризують підозрюваного, зокрема: наявність міцних соціальних зв'язків, те, що він одружений, має трьох дітей, займається підприємницькою діяльністю, має подяки за волонтерську діяльність, до кримінальної відповідальності не притягувався, та дійшов висновку, що такі його соціальні зв'язки і попереднє ставлення до дотримання законів дозволяють стверджувати, що попри існування такого ризику особливо на початковій стадії кримінального провадження, ступінь інтенсивності його певною мірою знижується за рахунок в цілому позитивної характеристики особи, внаслідок чого дійшов висновку, що вказаний ризик може бути нівельований шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. Такого ж висновку слідчий суддя дійшов і стосовно ризику можливого знищення, спотворення чи приховування доказів у кримінальному провадженню, визнавши такий доведеним, але вважав, що інтенсивність такого не є достатньою для висновку про неможливість застосування інших, менш суворих запобіжних заходів. Так само, оцінюючи ризик можливого впливу на свідків, слідчий суддя, врахувавши аспекти характеристики підозрюваного, такі як схильність до протиправної діяльності, звернув увагу, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомості про інші форми деліктної поведінки - відсутні, тому дійшов переконання, що на даний час нема підстав стверджувати, що останній виявляє усталену схильність до вчинення умисних протиправних дій, до яких, серед іншого, належить підкуп або тиск на свідків. Аналогічних висновків дійшов і у оцінці ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, зазначивши, що таким можливо запобігти обранням менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, слідчим суддею узято до уваги тривалість досудового розслідування, що знижує актуальність запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а враховуючи продовження збирання доказів стороною обвинувачення, а також те, що версія, покладена в основу повідомлення про підозру, як і її доказове обґрунтування не є остаточним, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є передчасним та не співмірним заходом забезпечення у даному кримінальному проваджені, та зазначив, що таким запобіжним заходом як особисте зобов'язання із покладенням відповідних обов'язків можливо забезпечити нівелювання встановлених ризиків.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у сумі збитків - 766 104 грн 24 коп.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі врахована тяжкість злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому всіма можливими способами намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння і позитивна репутація та наявність соціальних зв'язків не зможе запобігти ризикам, зокрема можливості впливу на свідків, які встановлені та в подальшому будуть встановлені. Вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного - застави у розмірі завданих збитків стане не лише запобіжним заходом, а й можливістю у подальшому повністю відшкодування заподіяних збитків у разі визнання ОСОБА_9 винуватим у інкримінованому злочині.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з викладених підстав, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою та запевняючи, що особисте зобов'язання забезпечить і надалі належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 , вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів поданої апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025272010000012 від 05.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до підозри, повідомленої ОСОБА_9 10.04.2026, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, а саме: коштами у великих розмірах у вигляді компенсації частини вартості електроенергії за тарифом для непобутового споживача, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №820/25-24 від 22.01.2026 у зв'язку з постачанням електричної енергії за тарифом для побутового споживача за період 30.01.2020 по 30.04.2024 АТ «НАЕК «Енергоатом» на суму 627 819,41 гривень з ПДВ та АТ «Укргідроенерго» на суму 138 284,83 гривень з ПДВ, загальна сума складає - 766 104,24 гривень з ПДВ, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 3 ст. 185 КК України є великим розміром, отриманими в результаті споживання електричної енергії за тарифом побутового споживача на непобутові потреби, а саме для здійснення комерційної діяльності. Службові особи оператора системи розподілу електричної енергії - АТ «Чернігівобленерго», будучи введеними в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_9 та не будучи обізнаними про його злочинні наміри, у період з 30.01.2020 по 30.04.2024 постачали електричну енергію за тарифами, визначеними для побутового споживача, яку ОСОБА_9 використовував не на побутові потреби, а для здійснення комерційної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч. 2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані у повному обсязі.
Як убачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , ступінь тяжкості та ступінь доведеності передбачених п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, оцінивши інтенсивність вираження таких, навівши детальний аналіз у судовому рішенні. Врахував особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, позитивні характеристики на предмет наявності даних про схильність особи до протиправної поведінки, обґрунтовано звернув увагу на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, дані про будь-які форми деліктної поведінки або ж дані про спроби підозрюваного чи його оточення здійснювати вплив на потерпілих або свідків у кримінальному провадженні відсутні, врахував процесуальну поведінку підозрюваного, який застосовує передбачені чинним законодавством засоби захисту та відстоює свою правову позицію, дійшов обґрунтованого висновку, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж просив слідчий та прокурор.
Слідчим суддею були враховані всі обставини, з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, у тому числі і ті, на які посилається сторона обвинувачення, а тому ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
І доводи прокурора про необхідність обрання найсуворішого запобіжного заходу з альтернативним - заставою саме у розмірі завданої шкоди без посилань на майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу з метою оцінки помірності такого розміру для підозрюваного, що вимагають від слідчого судді положення ч. 4 ст. 183 КПК, є свого роду порушенням презумпції невинуватості.
При цьому враховується, що з моменту оголошення підозри жодних порушень процесуальної поведінки підозрюваний не виявляв.
У клопотанні слідчого та апеляційній скарзі прокурора не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_9 такого запобіжного заходу, як особисте зобов'язання для запобігання ризикам, доведеним суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді щодо можливості обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків є обґрунтованим та законним.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2026 року про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3