Номер провадження: 11-сс/813/956/26
Справа № 519/530/26 1-кс/519/102/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Південного міського суду Одеської обл. від 31.03.2026, якою в межах к/п № 12026161200000183 від 29.03.2026 стосовно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 30.05.2026 включно
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 та стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 30.05.2026.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 не погодилася із оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною, оскільки:
- ризики в цьому к/п належним чином не доведені, адже сторона обвинувачення не зазначила жодного конкретного факту, який би підтверджував намір або можливість підозрюваного переховуватися. Так само відсутні будь-які дані про підготовку підозрюваним до виїзду, зміну місця проживання, уникнення слідчих дій, а також не надано доказів реального або навіть потенційного впливу на свідків чи потерпілих;
- підозрюваний ОСОБА_7 одразу після постановлення ухвали без будь-якого зволікання та добровільно забезпечив передачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ГУ ДМС в Одеській обл., що свідчить про відсутність в нього наміру покидати кордон;
- слідчий суддя належним чином не врахував, що ОСОБА_7 здійснює трудову діяльність в умовах ненормованого робочого часу, при цьому виконання його професійної діяльності пов'язане із необхідністю роботи у вечірній та нічний час, у тому числі після 21 год, відтак цілодобовий домашній арешт позбавляє його можливості працювати та забезпечувати себе та сім'ю. Окрім того, ОСОБА_7 є єдиною особою, яка здійснює догляд за хворим батьком, що підтверджується відповідними документами;
- підозрюваний ОСОБА_7 має проблеми зі здоров'ям після ДТП, однак застосований до нього запобіжний захід не надає йому можливості отримати медичну допомогу, а дозволяє лише покидати місце проживання у період сигналу повітряної тривоги.
За таких обставин захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_6 заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За наслідками апеляційного провадження, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала зазначеним вище вимогам кримінального процесуального закону відповідає в повному обсязі з огляду на наступне.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, ЄСПЛ повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, які надійшли до апеляційного суду для розгляду, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Оскільки обґрунтованість підозри за обставинами, які викладені у повідомленні про підозру, фактично не оспорюються стороною захисту, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України на даному етапі слідства є обґрунтованою та потребує подальшого розслідування.
За приписами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваним та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Як вище зазначалось, за обставинами цього к/п ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 років до 5 років, що є нетяжким злочином.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Водночас, апеляційний суд враховує, що згідно із ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу.
З врахуванням специфіки інкримінованого діяння, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило шкоду потерпілим, зокрема тілесні ушкодження середньої тяжкості, яких двоє за обставинами цього к/п, що свідчить про відповідний рівень суспільної небезпеки інкримінованого діяння та безпосередньо впливає на оцінку особи підозрюваного, наявність свідків у к/п, початкової стадії розслідування, на глибоке переконання апеляційного суду наявні підстави для констатації ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обґрунтовує застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а також є цілком виправданим та відповідає виконанню завдань та меті цього к/п.
Виконання підозрюваним ОСОБА_7 визначених слідчим суддею процесуальних обов'язків, зокрема здача закордонного паспорту уповноваженому органу, свідчить про його процесуальну поведінку, що може бути враховано в ході розслідування к/п в подальшому при вирішенні питання щодо продовження або зміни йому запобіжного заходу. Однак, на цій стадії к/п, яка є початковою стадією розслідування, ці обставини самі по собі не є підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу.
Те ж стосується й впливу на свідків та учасників к/п, оскільки на початковій стадії розслідування, під час якої відбувається збір доказової бази, допит свідків, в тому числі за необхідності їх повторний допит, слідчий експеримент, проводяться необхідні експертизи тощо наявна нагальна необхідність виключити ймовірні ризики, які потенційно можуть заважати правильному встановленню обставин к/п та отриманню доказів, відтак є високий ступінь ймовірності здійснення підозрюваним впливу на свідків та учасників к/п, з метою уникнення або пом'якшення кримінальної відповідальності в разі направлення стосовно нього обвинувального акту до суду.
В цьому контексті апеляційний суд наголошує, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів на підтвердження того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого діяння та суспільний інтерес в сукупності, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовують відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» та обґрунтовують в цьому к/п необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який не являється найсуворішим запобіжним заходом, що в тому числі може передбачати втрату особою можливості здійснювати трудову діяльність.
При цьому, в контексті доводів сторони захисту щодо необхідності підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати догляд за своїм хворим батьком апеляційний суд зауважує, що запобіжний захід носить тимчасовий характер та через нетривалий період часу його необхідність й доцільність буде перевірена слідчим суддею за клопотанням сторони обвинувачення в разі його подання, в ході розгляду якого сторона захисту, з врахуванням обставин к/п, не позбавлена права звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу. Натомість, зважаючи на початкову стадію розслідування цього к/п, на глибоке переконання апеляційного суду, застосування стосовно ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту є необхідним з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, що обумовлене потребою ефективного виконання завдань к/п.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що підозрюваний має право отримати медичну допомогу в закладах охорони здоров'я за попереднім погодженням із слідчим.
Враховуючи вище наведене в сукупності, доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а істотних порушень приписів чинного кримінального процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 відсутні, тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Південного міського суду Одеської обл. від 31.03.2026, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 30.05.2026 включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4