Справа № 145/610/26
Провадження №11-сс/801/387/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026020080000080 від 09.04.2026 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Могилівка Жмеринського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407
КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 червня 2026 року (включно) .
Визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 ( шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначено до 08.06.2026 року.
Захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 року скасувати, призначити ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою.
Згідно клопотання слідчого встановлено наступне.
У відповідності до витягу з наказу № 142 від 01.06.2023 командира військової частини НОМЕР_1 солдата військової служби за мобілізацією на особливий період ОСОБА_7 , призначено на посаду бойового медика бойового медика 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків її особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині,
ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції та законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан на території України запроваджено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_7 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України, оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до відома населення країни.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та триває по теперішній час.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_7 , бойового медика бойового медика 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_7 , 19.08.2023 перебуваючи за місцем тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , у населеному пункті АДРЕСА_2 , у військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_7 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 19.08.2023, близько 07:00 год. солдат ОСОБА_7 в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без відповідних дозволів командирів і начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , у населеному пункті АДРЕСА_2 , та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, понад три доби, за місцем проживання по АДРЕСА_1 , до 09.04.2026, до моменту встановлення його місця знаходження працівниками відділення поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та затримання.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 , солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_7 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що слідчим суддею не прйнято до уваги те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, а саме цивільну дружину, яка перебуває на його утриманні, раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, щиро кається та визнає вину, має бажання повернутися на військову службу.
В матеріалах клопотання не наведено жодного доказу неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні при обранні відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
В кримінальному провадженні № 12026020080000080 внесеного до ЄРДР 09.04.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні передбаченого ст.407 КК України злочину, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та з урахуванням положень ст. 176 КПК України застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 на недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Положеннями ст. 176 КПК України чітко визначено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому слідчим суддею прийнято законне та обгрунтоване рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4