79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.05.2026 Справа № 914/528/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КВАНТА», м. Дрогобич
про стягнення 75 682,43 грн. заборгованості
Без виклику представників сторін.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КВАНТА» про стягнення 75 382,43 грн. за договором оренди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026, справу №914/528/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
16.03.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 13.03.2026) від представника позивача надійшла заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. (Вх.№ 747/26).
09.03.2026 на адресу Господарського суду Львівської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 6807/26).
Станом на 09.04.2026 від відповідача відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань по справі не надходило. Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі повернулася на адресу суду «по закінченню встановленого терміну зберігання» відповідно до трекінгу від 09.04.2026 який долучений до матеріалів справи.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є адреса: 82111, Львівська обл., Дрогобицький р-н, місто Дрогобич, вул. Самбірська, будинок 76, квартира 93, куди і надсилалася поштова кореспонденція суду, зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі, яка повернулася без вручення її адресату «по закінченню встановленого терміну зберігання».
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
За правилами абзаців першого, другого пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абзац перший пункту 117 Правил).
Таким чином, Правила надання послуг поштового зв'язку передбачають, що у разі невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. Саме ж рекомендоване поштове відправлення ще протягом одного місяця зберігається об'єктом поштового зв'язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення.
Таким чином, судом було вчинено всі дії для належного повідомлення відповідача про розглядувану справу, інших альтернативних адрес для повідомлення відповідача про розгляд справи судом не встановлено, натомість, останній, нехтуючи своїм обов'язком протягом тридцяти днів з моменту надходження кореспонденції на його поштове відділення не забрав такого та був відсутній у місці реєстрації.
Більше того, як з'ясовано судом, позовну заяву з додатками, яку позивач надсилав на адресу відповідача за тією самою юридичною адресою (82111, Львівська обл., Дрогобицький р-н, місто Дрогобич, вул. Самбірська, будинок 76, квартира 93).
Отже, суд прийшов до висновку, що вчинені судом дії, тривалий час розгляду даної справи та суперечлива поведінка відповідача щодо отримання поштової кореспонденції свідчить про необхідність збереження судом балансу прав та обов'язків сторін, а отже можливість розгляду даної справи та ухвалення судового рішення по суті спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про те, що 02.07.2025 року між ним та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення №02-07/25 у письмовій формі.
На виконання умов договору позивачем було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення за договором №02-07/25 від 02.07.2025 за яким ТОВ «Укренерго», як позивач у справі, передало у строкове платне користування нежитлове приміщення ТОВ «ТЕРРА КВАНТА», як відповідач у справі, даний акт скріплено печатками та підписами уповноважених осіб з обох сторін (копія акту долучена до матеріалів позовної заяви),
Відповідач у свою чергу виконав свої обов'язки за договором частково, оплативши лише перший місяць оренди липень 2025 та останній січень 2026 на загальну суму 24 840,00, що підтверджується рахунком на оплату №343 від.17.07.2025 р.
У січні 2026 року було розірвано договір оренди нежитлового приміщення №02-07/25 і складено акт звірки взаємних розрахунків, який скріплено підписами та печатками з обох сторін.
Таким чином, позивач стверджує що залишилося невиконаним зобов'язання по договору оренди нежитлових приміщень №02-07/25 від 02.07.2025 та звернувся до суду із заявленими позовними вимогами, про стягнення заборгованість з відповідача на загальну суму 75 682,43 грн з яких: 69 234,67 грн - основна заборгованість; 5 294,86 грн. - пеня; 640,19 грн. - інфляційні втрати та 512,71 - 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву та заперечень щодо позовних вимог не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2025 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», в особі директора Бродик Д. М. (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КВАНТА», в особі директора Гірний Й. В. (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір нежитлового приміщення №02-07/25 (надалі - договір), предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 23.0 кв. м., яке знаходиться у правому крилі третього поверху будинку за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 102в, відповідно до п. 1.1.орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення.
Відповідно до п. 1.2 приміщення передається в оренду на підставі акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 1.3 приміщення передається в оренду на строк до 07.07.2026.
Відповідно до п. 3.1 орендар зобов'язується: - прийняти об'єкт оренди в користування; - своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні та інші платежі згідно умов даного договору
Відповідно до п. 3.2 орендар має право розірвати цей договір у випадках, передбачених цим договором
Відповідно до п. 3.4 орендодавець має право вимагати від орендаря належного виконання зобов'язань щодо внесення орендної плати на умовах цього договору.
Відповідно до п. 4.1. розмір щомісячної орендної плати за користування орендарем об'єктом оренди складає 12 420,00грн. (дванадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 2 070,00грн. що 296,99 дол. США по курсу НБУ на дату укладення цього договору (з розрахунку 540,00 грн. в т. ч. ПДВ 90 грн. за один квадратний метр переданого в оренду приміщення). Офіційний курс гривні до одного долара США, встановлений НБУ на дату підписання цього договору, становить 41,8191 гривень за 1 долар США.
У випадку зростання курсу долара США за даними НБУ більш, ніж на 6% станом на останнє число місяця, за який орендодавцем виставляється рахунок, орендна плата здійснюється в гривневому еквіваленті в розмірі 296,99 дол. США на місяць по курсу НБУ українська гривня/USD, встановленому НБУ на останнє число місяця, за який орендодавцем виставляється рахунок. Такий перегляд орендної плати є автоматичним і не потребує підписання додаткових угод чи інших документів Сторонами.
Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший та останній місяць оренди. У випадку закінчення терміну оренди об'єкту оренди за даним договором орендна плата за останній місяць орендарем не сплачується, крім різниці між фактично оплаченим розміром орендної плати та розміром фактично нарахованої орендної плати, яка змінилася у зв'язку з індексацією. Така різниця підлягає оплаті в порядку та на умовах цього договору.
Нарахування орендної плати починається з моменту передачі приміщення в оренду.
Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщень про повернення приміщень від орендаря до орендодавця та фактичного прийняття об'єкту оренди від орендаря.
Відповідно до п. 4.3. орендна плата сплачується щомісячно в гривнях шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний орендодавцем, у строк до 10 (десятого) числа місяця оренди, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі. орендна плата сплачується орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавцем. Орендодавець самостійно нараховує орендну плату, а орендар здійснює перевірку її розрахунку та має право вказувати орендодавцеві на помилки проведенні розрахунку. орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.
Згідно з п 5.1. за невиконання чи за неналежне виконання даного договору сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та відшкодовують усі завдані цим збитки.
Згідно з п 5.2. у випадку прострочення терміну сплати орендарем орендної плати, він сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.2. об'єкт оренди вважається переданим в оренду з дня підписання сторонами акту приймання-передачі. в акті приймання-передачі вказується технічний стан об'єкту оренди на момент його передачі в оренду. даний акт являється невід'ємною частиною цього договору оренди.
Відповідно до п. 7.1. даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є дійсним на строк, вказаний в п.1.3., -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.
Відповідно до п. 7.2. усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України.
Відповідно до п. 7.6. орендодавець щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним, надає орендарю в двох примірниках акт виконання робіт (надання послуг) за послуги з оренди приміщення, орендар підписує його та зобов'язаний повернути орендодавцеві однин примірник вказаного акту в строк до 20 числа місяця, в якому вказаний акт було отримано орендарем.
Відповідно до п. 7.9. сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.
07.07.2026 було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення згідно з договором оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2025, де ТОВ «Укренерго» передало ТОВ «ТЕРРА КВАНТА», в строкове платне користування користування нежитлове приміщення площею 23.00 кв. м. яке знаходиться у правому крилі третього поверху будинку за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 102в. Орендар підтвердив відсутність претензій щодо стану переданого приміщення. Даний акт було скріплено підписами та печатками з обох сторін та копію долучено до позовної заяви.
17.07.2025 позивач виписав відповідачеві рахунок №343 від 17.07.2025 на оплату послуг оренди нежитлового приміщення за липень 2025 на суму 12 420,00, та послуги оренди нежитлового приміщення за липень 2026 на суму 12 420,00, та згідно з випискою по рахункам від 03.02.2026 відповідач виконав своє зобов'язання за даним актом.
З липня по грудень 2025 року було складено ряд актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 455 від 31.07.2026, №510 від 31.08.2025, №568 від 30.09.2025, № 623 від 31.10.2025, №677 від 30.11.2025, №733 від 31.12.2025, дані акти підписані та скріплені печаткою з обох сторін, копії актів були долучені до матеріалів справи клопотанням про долучення доказів від 09.03.2026 за вх. № 6807/26, вони підтверджують що позивач сумлінно виконував своє зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2026.
26.01.2026 було складено договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2025 відповідно до якого договір оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2026 - розірвано, одночасно з ним було складено акт прийому-передачі за яким орендар передав, а орендодавець прийняв з строкового платного користування нежитлове приміщення площею 23.00 кв. м. яке знаходиться у правому крилі третього поверху будинку за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 102в., копії вище вказаних документів долучено до матеріалів справи.
Також 26.01.2026 було складено акт звірки взаємних рахунків в період з 01.06.2025 по 26.01.2026 за яким загальна заборгованість відповідача становить 69 234,67 грн., цей акт скріплено підписами та печатками з обох сторін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2025.
До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про найм (оренду).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 760 Цивільного кодексу України встановлено, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За договором найму (оренди) наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання, крім випадків, якщо предметом договору найму (оренди) є державне або комунальне майно (стаття 777 Цивільного кодексу України).
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. (стаття 785 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2025 р. своєчасно та в повному обсязі - виконав. Факт передачі майна та розміри експлутаційних витрат підтвердив долученими до матеріалів справи актами, які були також підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача
Відповідачем частково виконано умови договору та передано у власність провів оплату лише за перший та останній місяць оренди на суму 24 840,00 грн., що підтверджено випискою по рахункам від 03.02.2026.
Відповідач наявності заборгованості зі сплати боргу в сумі 69 234,67 грн. не заперечив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 69 234,67 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
ЩОДО НАРАХОВАНИХ ПОЗИВАЧЕМ ТРЬОХ ПРОЦЕНТІВ РІЧНИХ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ, ПЕНІ ТА ШТРАФУ СУД ЗАЗНАЧАЄ НАСТУПНЕ
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
А також враховуючи умови договору оренди нежитлового приміщення №02-07/25 від 02.07.2026.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач у позовній заяві первісно просив стягнути пеню Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач у позовній заяві первісно просив стягнути загальну суму 75 682,43 грн з яких: 69 234,67 грн - основна заборгованість; 5294.86 грн. - пеня; 640,19 грн. - інфляційні втрати та 512,71 - 3% річних.
Судом перевірено розрахунок пені, трьох процентів річних, та інфляційних втрат, та встановлено, що позивач пеню в сумі 5294,86 грн, три проценти річних в сумі 512,71 грн та інфляційні втрати в сумі 640,19 грн. нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34 від 12.02.2026.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 3328,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КВАНТА» (82111, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, буд. 76, кв. 93; ЄДРПОУ 45859182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго» (79005, м. Львів, вул. Коноптицька 10/7; ЄДРПОУ 30162581) на суму загальну суму 75 682,43 грн з яких: 69 234,67 грн - основна заборгованість; 5294,86 грн. - пеня; 640,19 грн. - інфляційні втрати, 512,71 - 3% річних та 3328,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гоменюк З.П.