ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2026Справа № 910/16267/25
Суддя Погрібна С.В., після виходу з лікарняного та відпустки, розглянувши матеріали справи за позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 42; код ЄДРПОУ: 24378016)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55; код ЄДРПОУ: 40318972)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_2 ).
про стягнення коштів
без виклику сторін,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП" про стягнення 258 494,58 грн пені, у зв'язку із порушенням умов договору № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва за 2023 рік) від 07.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва за 2023 рік) від 07.08.2023 щодо строку передачі третім особам об'єкта нерухомості, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у вищенаведеному розмірі.
Ухвалою суду від 26.12.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час на усунення недоліків.
05.01.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка прийнята судом.
Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача.
Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.
Ухвалу суду від 12.01.2026 доставлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 12.01.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
Приписами частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.
Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування на лікарняному та у відпустці.
Окрім того, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
07.08.2023 між Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ГРУПП» (далі - Сторона 2), а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Сторона 3) укладено Договір № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва на 2023 рік) (далі - Договір № 208/1249 від 07.08.2023).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.5. - 2.8. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 предметом Договору є Об'єкт нерухомості, майнові права на який придбавається для Сторони 3 у власність (спільну часткову власність) на умовах співфінансування Стороною 1 та Стороною 3 в Об'єкті будівництва, у порядку та на умовах передбачених цим Договором та у відповідності до вимог чинного законодавства з наступними характеристиками:
- будівельна адреса: вул. Радистів, 40, будинок № 2, у Деснянському районі м. Києва;
- номер квартири - 131;
- поверх розташування - 6;
- кількість кімнат - 2;
- проектна площа - 77,40 кв.м, у тому числі: загальна площа - 77,40 кв.м; житлова площа - 23,50 кв.м.
Об'єкт нерухомості передається Стороною 2 у власність Сторони 3 на умовах та у порядку визначеному цим Договором, без оздоблення, без встановлення електротехнічних, пристроїв, сантехніки та механізмів і систем вводу та/або виводу, з виконаною цементною стяжкою підлоги (в місцях передбачених проектом), встановленими металевими вхідними дверми (в місцях передбачених проектом), металопластиковими вікнами, системою опалення, зі встановленими радіаторами, засобами обліку води та електроенергії.
Вартість вимірної одиниці Об'єкта нерухомості становить 42 600,00 грн за 1 квадратний метр загальної площі.
У разі підвищення вартості вимірної одиниці Об'єкта нерухомості, на час дії Договору, у Сторони 1 та Сторони 3 не виникає зобов'язання щодо сплат додаткових грошових коштів за вже оплачені вимірні одиниці Об'єкта нерухомості на рахунок Сторони 2.
Фактична загальна площа Об'єкта нерухомості, яку Сторона 2 передає Стороні 3 уточняються після отримання Сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом - об'єкта та відповідно до обмірів, проведених КП КМР "КМ БТІ" або іншими юридичними особами, що мають ліцензію на проведення технічної інвентаризації, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.
На момент укладення Договору Сторона 2 гарантує: відсутність будь-яких обтяжень (арешт, застава, заборон а тощо) на Об'єкт нерухомості; відсутність будь-яких співвласників, які мають переважне право вчинення дій щодо Об'єкту нерухомості, відсутність претензій третіх осіб; Об'єкт нерухомості нікому не відчужено, не є внеском до статутного капіталу Сторони 2, не передано в оренду.
Сторона 2 підтверджує, що на момент укладення Договору Об'єкт будівництва має ступінь готовності 90 % (відсотків).
Закінчення будівництва (запланований термін прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію) та здійснення, підключення Об'єкта будівництва до інженерних мереж: у IV кварталі 2023 року, згідно з довідкою Сторони 2 від 13 червня 2023 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 ціна Договору, тобто загальна вартість Об'єкта нерухомості, який Сторона 2 зобов'язується передати Стороні 3 після прийняття в експлуатацію закінченого Об'єкту будівництва, з урахуванням вартості інженерних мереж, проектних, опоряджувальних робіт та устаткування становить: 2 747 700,00 грн, крім того ПДВ - 549 540,00 грн, разом - 3 297 240,00 грн, які сплачуються у формі та спосіб, відповідно до вимог та умов Договору.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.4., 4.5.Договору № 208/1249 від 07.08.2023 придбання житла на умовах співфінансування Об'єкту нерухомості здійснюється Стороною 1 та Стороною 3 шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України у безготівковій формі на рахунок Сторони 2, у розмірі, зазначеному в пункті 3.1. розділу 3 Договору та з урахуванням вимог пунктів 3.2. - 3.3. розділу 3 Договору.
Після сплати Сторонами грошових кошті на рахунок Сторони 2, визначений цим Договором, у розмірі, передбаченому пунктом 3.1. розділу 3 Договору, Сторона 2 закріплює за Стороною 3 Об'єкт нерухомості, про що протягом 5 робочих днів видає Стороні 3 та Стороні 1 відповідну Довідку.
Остаточні розрахунки по Договору проводяться Сторонами після прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва; отримання Стороною 2 технічного паспорту на Об'єкт нерухомості таз урахуванням вимог пунктів 3.2. 3.3. розділу 3 Договору.
Підтвердженням виконання своїх зобов'язань щодо сплата грошових коштів Стороною 5 та Стороною 1 є складений та затверджений Сторонами Акт взаєморозрахунків, в якому вказується сума перерахованих грошових коштів на рахунок Сторони 2, вказаний в розділі 13 Договору.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.9. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 Сторона 2 зобов'язується: прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом Об'єкт будівництва, здійснити підключення Об'єкта будівництва до інженерних мереж та передати Об'єкт, нерухомості Стороні 3 по Акту приймання-передачі Об'єкта нерухомості - у IV кварталі 2023 року.
Передача Стороні 3 Об'єкту нерухомості здійснюється з Оформленням, між Стороною 2 та Стороною 3 Акту приймання-передачі об'єкта Нерухомості за наявності документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом Об'єкта будівництва (копії Сертифіката про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта та технічного паспорту на квартиру).
Зобов'язання Сторони 2 перед Стороною 3 є виконаними з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта нерухомості та передачі Стороні 3 пакету документів, необхідних для державної реєстрації права власності на Об'єкт нерухомості.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.3., 7.9. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 за невиконання визначених Договором зобов'язань або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов'язань в односторонньому порядку, Сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством та Договором.
За невиконання або неналежне виконання Стороною 2 своїх договірних зобов'язань щодо передачі Об'єкту нерухомості Стороні 3 Сторона 2 сплачує Стороні 3 та Стороні 1 пеню в розмірі 1 (один) відсоток від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення терміну виконання договірних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов'язання щодо передачі Об'єкту нерухомості.
Відповідальність за якість виконаних робіт Об'єкту нерухомості, за зміни строків прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва, несе Сторона 2.
14.08.2023 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 990 000,00 грн. на банківські реквізити ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП», призначення платежу: оплата по договору № 208/1249 від 07.08.2023 про придбання житла від ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 222936777 від 14.08.2023.
14.08.2023 ОСОБА_1 перерахував грошові кошти у розмірі 658 620,00 грн. на банківські реквізити ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП», призначення платежу: оплата по договору № 208/1249 від 07.08.2023 про придбання житла від ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 66705107 від 14.08.2023.
18.08.2023 Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахував грошові кошти у розмірі 164 8620,00 грн. на банківські реквізити ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП», призначення платежу: оплата частини вартості об'єкта нерухомості на придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва на 2023 рік), що підтверджується платіжною інструкцією № 704 від 18.08.2023.
У зв'язку з тим, що у встановлений в Договорі строк відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі об'єкта нерухомості третім особам, з метою досудового врегулювання спору, 21.11.2025 позивач направив відповідачу претензію щодо невиконання істотних умов Договору від 07.08.2023 № 208/1249 щодо здачі об'єкту будівництва в експлуатацію, в якій вимагав сплатити суму штрафних санкцій, що складає 258 494,58 грн.
Зазначена претензія отримана відповідачем 25.11.2025, однак не виконана.
Приймаючи рішення суд виходить з наступного:
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання. Одна з цих умов передбачає забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання), якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), за ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності, є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми.
При цьому, для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
Верховний Суд у постанові від 02.07.2025 у справі № 910/9181/24 зазначив, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій. Зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення зобов'язань. Якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Судом встановлено, що 07.08.2023 між Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП», а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва на 2023 рік), предметом якого є Об'єкт нерухомості, майнові права на який придбавався для третіх осіб у власність (спільну часткову власність) на умовах співфінансування позивачем та третіми особами в Об'єкті будівництва, у порядку та на умовах передбачених цим Договором, та у відповідності до вимог чинного законодавства з наступними характеристиками:
- будівельна адреса: АДРЕСА_2 ;
- номер квартири -131;
- поверх розташування - 6;
- кількість кімнат - 2;
- проектна площа - 77,40 кв.м, у тому числі: загальна площа - 77,40 кв.м; житлова площа - 23,50 кв.м.
Сторони узгодили, що закінчення будівництва (запланований термін прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію) та здійснення, підключення Об'єкта будівництва до інженерних мереж - IV кварталі 2023 року.
На виконання умов вищезазначеного Договору за визначений сторонами об'єкт будівництва позивач та треті особи сплатили відповідачу 329 7240,00 грн його вартості.
Разом з цим, встановлено, що прийняття в експлуатацію вищевказаного об'єкта у визначені договором строки не відбулося, майнові права на об'єкт нерухомості за актом прийому-передачі в порядку та на умовах, визначених цим договором, третім особам не передані.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів того, що в установлений Договором термін відповідач забезпечив закінчення будівництва, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будівництва та передачу третім особам у власність та в натурі зазначеного в Договорі об'єкта нерухомості, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови Договору.
Відповідно до п. 7.1., 7.3., 7.9. Договору № 208/1249 від 07.08.2023 за невиконання визначених Договором зобов'язань або за неналежне їх виконання, також за відмову від виконання цих зобов'язань в односторонньому порядку, Сторони несуть відповідальність, яка визначена чинним законодавством та Договором.
За невиконання або неналежне виконання Стороною 2 своїх договірних зобов'язань щодо передачі Об'єкту нерухомості Стороні 3 Сторона 2 сплачує Стороні 3 та Стороні 1 пеню в розмірі 1 (один) відсоток від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення терміну виконання договірних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов'язання щодо передачі Об'єкту нерухомості.
Відповідальність за якість виконаних робіт Об'єкту нерухомості, за зміни строків прийняття в експлуатацію Об'єкта будівництва, несе Сторона 2.
У зв'язку з тим, що у встановлений в Договорі строк відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі об'єкта нерухомості третім особам, тобто неналежним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання, визнається судом обґрунтованою.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що її розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильними, а тому позовні вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ГРУП" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55; код ЄДРПОУ: 40318972) на користь Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 42; код ЄДРПОУ: 24378016) 258 494,58 грн пені, у зв'язку із порушенням умов договору № 208/1249 про придбання житла (для окремих категорій населення на умовах співфінансування за кошти, передбачені у бюджеті міста Києва за 2023 рік) від 07.08.2023 та судовий збір у розмірі 3 877,42 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.04.2026.
Суддя Світлана ПОГРІБНА