вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
01.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1653/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Смаковинка" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Смаковинка", с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам", м. Дніпро
про стягнення 2 318 000,00 грн.
Суддя Колісник І.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Смаковинка" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам" безпідставно набутих грошових коштів у сумі 2318000,00 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним безпідставно, за відсутності договірних відносин, було перераховано відповідачу грошові кошти в загальній сумі 2318000,00 грн, на підтвердження чого посилається на платіжні інструкції № 1994 від 20.03.2026 на суму 2 200 000,00 грн, № 1995 від 20.03.2026 на суму 118 000,00 грн та на рахунок на оплату № 126 від 20.03.2025 на суму 2318000,00 грн, виставлений відповідачем не позивачу, а ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат".
Ухвалою суду від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.04.2026 з викликом представників сторін.
Ухвалою суду від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2026.
29.04.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам" (код ЄДРПОУ 41624008) на будь-яких рахунках, відкритих у банківських установах України, у межах суми позовних вимог - 2318000,00 грн.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано обставинами, покладеними в основу позову.
При цьому позивач стверджує, що грошові кошти є ліквідним активом, які можуть бути швидко витрачені, переведені на інші рахунки або виведені іншим чином до набрання рішенням законної сили.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач тривалий час ухиляється від добровільного повернення чужих коштів, на думку заявника існують підстави вважати, що у разі задоволення позову виконання рішення буде суттєво ускладнене або взагалі неможливе.
Правовою підставою заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Смаковинка" зазначає статті 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також численну практику Верховного Суду.
30.04.2026 від відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до господарського суду надійшли пояснення, в яких останній заперечує проти забезпечення позову; вважає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про ймовірність ухилення ТОВ "Дісам" від виконання рішення; зазначає про те, що ним вживаються заходи для повернення коштів, а тому розмір його заборгованості фактично становить 1018000,00 грн, на підтвердження чого ним надано платіжні інструкції на загальну суму 1150000,00 грн, а саме: від 28.04.2026 № 97 на суму 380 000,00 грн, № 98 на суму 450 000,00 грн, № 2643 на суму 300 000,00 грн, № 2644 на суму 20 000,00 грн, від 29.04.2026 № 2646 на суму 150 000,00 грн.
Відтак відповідач стверджує про безпідставність вимог про накладення арешту на грошові кошти з огляду на позитивну динаміку погашення заборгованості (здійснення регулярних платежів) та запевняє про свої наміри врегулювати питання заборгованості без примусових заходів.
За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Усталена правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відтак у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18; постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21).
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
За змістом статей 2, 13 ГПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 170 ГПК України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.
За змістом частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідач надав докази про сплату ним лише за два дні 1150000,00 грн, що свідчить про поступове повернення ним спірних грошових коштів після пред'явлення позову (на момент подання заяви про забезпечення позову), зменшення заявленої до стягнення суми до 1168000,00 грн (2318000,00 - 1150000,00 = 1168000) та спростовує твердження позивача про ухилення відповідача від виконання свого зобов'язання й існування реального ризику утруднення виконання рішення суду.
За таких обставин доводи заявника, покладені в основу його заяви про забезпечення позову, недостатні для висновку про те, що грошові кошти відповідача можуть бути повністю реально витрачені на момент виконання рішення, що створить перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Тому саме лише посилання на можливість витрачання відповідачем коштів у даному випадку не є достатнім для застосування судом заходів забезпечення позову. Твердження заявника про ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань є причиною спору, підлягає доказуванню в процесі розгляду справи і не свідчить саме по собі про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відтак правові підстави для забезпечення позову відсутні.
Однак позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з аналогічною заявою, підтвердженою належними й допустимими доказами, протягом усього судового провадження у справі, так само як і відповідач відповідно до частини першої статті 145 ГПК України має право клопотати перед судом про скасування заходів забезпечення позову, якщо такі будуть вжиті.
Керуючись ст.ст. 2, 136, 137, 140, 232 - 235 ГПК України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Смаковинка" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя І.І. Колісник