Постанова від 21.04.2026 по справі 922/3937/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3937/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

прокурор - Комісар О.О.

позивача - Дяк Ю.М.

1-го відповідача - Білан В.В.

2-го відповідача - Омельницька Т.В.

розглянувши апеляційні скарги Харківської обласної прокуратури (вх. № 551Х/1) та ТОВ "Єврогазстар" (вх. № 614Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 (повне рішення складено 06.03.2026 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І.)

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (адреса: 61072, м. Харків, вул. Вартових неба, буд. 55-А; код ЄДРПОУ 0291010821) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7; код ЄДРПОУ: 00012925)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ: 43920676);

2) Харківського національного медичного університету (адреса: 61022, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 4; код ЄДРПОУ: 01896866)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 1 739 516,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (далі - перший відповідач) та 2) Харківського національного медичного університету (далі - другий відповідач), в якій просить суд:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

2) визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.07.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

3) визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 08.08.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

4) визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 10.09.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

5) визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 07.10.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

6) визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 08.11.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

7) визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 06.12.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

8) визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 20.12.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

9) визнати недійсною додаткову угоду № 15 від 10.02.2025 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024;

10) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (код ЄДРПОУ 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 00012925) 1739516,60 грн на виконання зазначених недійсних правочинів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.03.2026) у справі № 922/3937/25 позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 15.07.2024 до Договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 08.08.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 10.09.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 07.10.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 08.11.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 10 від 06.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 11 від 20.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Визнано недійсною додаткову угоду № 15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ: 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України (адреса: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7; код ЄДРПОУ 00012925) 1 033 474,65 грн. сплачених на виконання вищезазначених недійсних правочинів

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазстар" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 56, оф. 443-Г; код ЄДРПОУ 43920676) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; з зарахуванням на наступні платіжні реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) 22091,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Харківського національного медичного університету (адреса: 61022, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 4; код ЄДРПОУ 01896866) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; з зарахуванням на наступні платіжні реквізити: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) 9689,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- отримавши від окружної прокуратури лист від 25.08.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» МОЗ України не тільки не вчинив з цього приводу жодних дій щодо захисту прав та інтересів, а і навпаки у відповіді від 22.09.2025 просило окружну прокуратуру вжити заходів реагування представницького характеру, отже у даному випадку прокурором належним чином доведена бездіяльність уповноваженого державного органу (МОЗ України) у спірних правовідносинах, що у свою чергу є підставою для подання відповідного позову безпосередньо прокурором в інтересах держави в особі цього державного органу;

- при укладанні додаткової угоди № 5 від 15.07.2024 та в подальшому змінюючи умови встановленні цією додатковою угодою згідно з додатковими угодами № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025 сторони збільшили загальний відсоток ціни за 1 кВт/год електроенергії, порівняно з первісними умовами Договору на понад 21,34 %, зокрема тими про які йдеться в Специфікації (додаток 2 до Договору) та відповідно тієї пропозиції щодо ціни за 1 кВт/год. яка була запропонована ТОВ “Єврогазстар» при участі в торгах, що є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», якою передбачено, що обмеження 10% щодо зростання ціни застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а також свідчить про те, що укладанням наведених додаткових угод безпідставно підвищена ціна на електричну енергію;

- з огляду на положення статті 5 Закону “Про публічні закупівлі», перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на понад 21 % шляхом укладення додаткових угод фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів;

- постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, якою затверджено Особливості, є підзаконним нормативно-правовим актом та не може змінювати положення, визначені Законом України. Отже, в будь якому випадку сторони договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 мали керуватися обмеженнями, встановленими Законом України “Про публічні закупівлі» ;

- Додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на травень 2024 становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору), таким чином, при її укладанні сторонами дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», щодо 10% обмеження зростання ціни за одиницю товару ;

- грошових коштів, отриманих ТОВ “Єврогазстар» на підставі недійсних додаткових угод становить 1 033 474,65 грн. (12650848,70 - 11617374,05 = 1 033 474,65), отже, грошові кошти в сумі 1 033 474,65 грн. є такими, що були безпідставно одержані ТОВ “Єврогазстар», підстава їх набуття відпала, а тому ТОВ “Єврогазстар» зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Харківська обласна прокуратура звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 в частині відмови у задоволенні позову керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати просить відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів, справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури, про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- укладаючи додаткову угоду № 4 від 11.06.2024 ТОВ «Єврогазстар» не довело належними доказами факт підвищення ціни на товар та жодним чином не обґрунтувало, чому таке підвищення робить неможливим виконання укладеного раніше договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024. Також, ТОВ «Єврогазстар» не довело, що підвищення ціни на електричну енергію було непрогнозованим та його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару;

- необґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 №623-2/24 є належним та допустимим доказом коливання ціни закупівлі, оскільки зазначений документ лише констатує рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу та не доводить її коливання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури (вх. № 551Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25.

Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Розгляд справи призначено на 21 квітня 2026 р. на 12:00 год.

Крім того, ТОВ "Єврогазстар" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 в частині задоволених позовних вимог, а саме визнання недійсними додаткової угоди № 5 від 15.07.2024 до Договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 6 від 08.08.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 7 від 10.09.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 8 від 07.10.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 9 від 08.11.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 10 від 06.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 11 від 20.12.2024 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; додаткової угоди № 15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024; стягнення з ТОВ «ЄВРОГАЗСТАР» на користь Міністерства охорони здоров'я України 1 033 474,65 грн. сплачених на виконання недійсних правочинів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. Також просить стягнути з Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- суд першої інстанції неправильно розтлумачив ч. 3-4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», чим порушив вимоги ст. 174, 226 ГПК України, встановив обставину дотримання процедури звернення прокурора в інтересах держави за фактичної недоведеності таких обставин, висновки, викладенні у рішенні суду першої інстанції щодо підтвердження повноважень прокурора не відповідають фактичним обставинам справи;

- пунктом 19 Особливостей конкретизовано на період дії воєнного стану положення п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умовами якого передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, водночас, зазначеним пунктом Особливостей не встановлено ані максимального обмеження відсотка зміни ціни, ані частоти такої зміни;

- п. 5.1.2., п. 5.1.3. Договору встановлено, що ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників;

- фактично відмінні від Закону правомочності поведінки, надані Особливостями, у випадку неможливості їх застосування, нівелюють будь-який сенс окремого врегулювання правовідносин, що виникли в умовах правового режиму воєнного стану;

- встановлена умовами укладеного Договору зміна ціни в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається щомісячно і не потребує внесення змін до Договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей;

- всупереч положенням Договору, п. 17, пп. 7 п. 19 Особливостей, п. 3-7 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та висновки ВП ВС у справі №922/2321/22, №920/19/24 щодо максимально можливого 10% зміни ціни за одиницю електричної енергії у випадку коливання ціни за одиницю товару на ринку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Єврогазстар" (вх. № 614Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25.

Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань - протягом 5 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

Об'єднано апеляційні скарги Харківської обласної прокуратури (вх. № 551Х/1) та ТОВ "Єврогазстар" (вх. № 614Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 в одне апеляційне провадження.

Розгляд справи призначено на 21 квітня 2026 р. на 12:00 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Єврогазстар" (яке 23.03.2026 о 14:38 отримало в електронний кабінет ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2026) 02.04.2026, тобто у встановлений судом строк, подало відзив на апеляційну скаргу Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова заперечує, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в частині відмови у задоволенні позову Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (в інтересах держави в особі: МОЗ України до ТОВ "Єврогазстар" та Харківського національного медичного університету про визнання недійсними додаткових угод до договору ЕЕ-24 від 10.01.2024; стягнення грошових коштів..

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- зі змісту цінових довідок Харківської ТПП вбачається, що відповідні довідки для порівняння цін і визначення рівня зростання/падіння містять визначені умовами Договору періоди, а останній стовбець табличної частини довідок містить виведений % коливання ціни, що однозначно спростовує твердження Прокуратури щодо відсутності такої інформації;

- Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо коливання цін, а внесення змін до договору про закупівлю можливе саме у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24), а тому, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку;

- середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку «на добу наперед» є загальнодоступною, оскільки вона розміщена Оператором ринку електричної енергії на вказаному вище сайті в мережі інтернет;

- в даному випадку укладанню додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 передувало звернення ТОВ «Єврогазстар» до Харківського національного медичного університету з відповідним листом від 05.06.2024 в якому, в якості підстав для укладання вказаної угоди повідомлялося про коливання ціни закупівлі одиниці товару в травні і до листа було додано Цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 № 623-2/24, які в свою чергу формувалася на підставі інформації Акціонерного товариства «Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) щодо коливання ціни електричної енергії на Ринку «на добу на перед» у торговій зоні «ОЕС України», які склалися за квітень 2024 року та травень 2024 року, та в якій наведено Середньозважену ціну електроенергії на РДН в ОСЕ України за квітень 2024 року, грн/МВТ. Год (3333,77) та за травень 2024 року, грн/МВТ. Год (4221,92), та вказано відсоток коливання ціни (+26,64%);

- пунктом 19 Особливостей конкретизовано на період дії воєнного стану положення п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умовами якого передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, водночас, зазначеним пунктом Особливостей не встановлено ні максимального обмеження відсотка зміни ціни, ні частоти такої зміни;

- за умовами укладеного договору зміна ціни в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається щомісячно і не потребує внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей;

- формульний розрахунок ціни кожного місяця, визначений сторонами на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей може встановлюватись у Договорі про закупівлю, ціна змінюється не з підстави «коливання» ціни на ринку, а формується на кожен окремий місяць відповідно до ринкових показників, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення (ДУ №1 від 07.03.2024 року, № 2 від 09.04.2024 року, № 7 від 10.09.2024 року, № 8 від 01.10. 2024 року, № 9 від 08.11.2024 року, №10 від 06.12.2024 року, містили «зменшені» відносно попереднього місяця ціни).

В судове засідання 21.04.2026 з'явився прокурор, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційної скарги першого відповідача, представник першого відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційної скарги прокурора , а також представник другого відповідача, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора та представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу прокурора.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява спрямована прокурором в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України з огляду на те, що відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів, джерелом фінансування предмету закупівлі щодо закупівлі електричної енергії є кошти державного бюджету.

Міністерство, як центральний орган виконавчої влади, згідно зі ст. ст. 1, 6 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Як передбачено ст. 28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

МОЗ відповідно до покладених на нього завдань виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п.п.19 п.4 Положення).

МОЗ з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво інтересів у судах. (п.п.8 п.5 Положення).

Отже МОЗ є органом державної влади до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

В даному випадку, як стверджує прокурор, за результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 з учасником-переможцем ТОВ “ЄВРОГАЗСТАР» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Термін дії договору до 31.12.2024. В подальшому сторонами укладено 15 додаткових угод до вищевказаного договору про закупівлю електроенергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024 внаслідок чого ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 9,00 грн до 10,929155 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 1,929155 грн. (на 21,34 % від первинної ціни). Прокурор стверджує, що при укладенні вищевказаних додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 порушено вимоги Закону України “Про публічні закупівлі». Враховуючи викладене, прокурором відповідно до ст. 216 ЦК України та ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» ставиться вимога про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод № 4 від 11.06.2024, №5 від 15.07.2024, №6 від 08.08.2024, №7 від 10.09.2024, №8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, №10 від 06.12.2024, №11 від 20.12.2024, №15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024 та стягнення з ТОВ “ЄВРОГАЗСТАР» (код ЄДРПОУ 43920676) на користь Міністерства охорони здоров'я України1 739 516, 6 грн. на виконання вищезазначених недійсних правочинів.

Прокурор стверджує, що така вимога узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові ВП ВС від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, попередньо, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі окружною прокуратурою на адресу МОЗ України направлено лист від 25.08.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».

У відповіді МОЗ України від 22.09.2025 останнє просить окружну прокуратуру вжити заходів реагування представницького характеру.

З зазначеного вбачається, що на момент направлення прокурором листа до Міністерства охорони здоров'я України, останньому було відомо про відповідні порушення з боку відповідачів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що остання оскаржувана додаткова угода, а саме додаткова угода № 15 від 10.02.2025 до Договору №ЕЕ-24 від 10.01.2024 була укладена зі сплином більше ніж півтора року до моменту звернення прокурора до суду з позовом у даній справі. Весь цей час МОЗ України самостійно не вживав будь-яких заходів щодо оскарження відповідних додаткових угод та повернення грошових коштів, що в свою чергу також може свідчити про бездіяльність з боку Міністерства охорони здоров'я України щодо захисту власних прав та інтересів.

Відповідно до висновків, викладених в до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Однак, як вже зазначалося, в даному випадку отримавши від окружної прокуратури лист від 25.08.2025 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» МОЗ України не тільки не вчинив з цього приводу жодних дій щодо захисту прав та інтересів, а і навпаки у відповіді від 22.09.2025 просило окружну прокуратуру вжити заходів реагування представницького характеру.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у даному ж випадку, прокурором належним чином доведено бездіяльність уповноваженого державного органу (МОЗ України) у спірних правовідносинах, що у свою чергу є підставою для подання відповідного позову безпосередньо прокурором в інтересах держави в особі цього державного органу.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, Харківським національним медичним університетом, проведено процедуру відкритих торгів UA-2023-12-21-015071-a щодо закупівлі товару “Електрична енергія» ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія, очікуваною вартістю 14 157 420,48 грн.

За результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 (далі - Договір) з учасником-переможцем ТОВ “Єврогазстар» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Джерелом фінансування закупівлі електроенергії є державний бюджет.

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год. становить 9,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Разом з тим, згідно з п. 5.1.1. Договору, ціна за одиницю Товару (Цфакт), що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями, становить:

Цфакт = 7,50 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (Ціна за одиницю Товару) У т.ч.:

Цод =5,15264 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору, з урахуванням тендерної пропозиції Постачальника));

Тосп = 0,52857 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2322);

Тоср = 1,81879 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2342);

М = 0,00 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ; (маржа постачальника у гривнях, що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями та не змінюється протягом усього строку дії Договору);

Крім того, ПДВ 20% - 1,50 грн., всього з ПДВ - 9,00 грн.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору, Ціна за одиницю Товару (Цфакт) з наступного розрахункового періоду визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Цфакт = (К * Цод + Тосп + М+ Тоср) + ПДВ (20%), де:

Цод - ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього внесення змін за одиницю товару до цього Договору, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ

Тосп = 0,52857 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2322);

Tocp = 1,81879 грн. за 1 кВт* год без ПДВ; (ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2023 р. № 2342);

М - маржа постачальника у гривнях, що склалася за результатами процедури відкритих торгів з особливостями та не змінюється протягом усього строку дії Договору та становить 0,00 грн. за 1 кВт* год. без ПДВ;

К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці Товару, який на момент укладення Договору становить 1 (один) і визначається за формулою: К - Цпез / Цосз, де:

Цисз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку “на добу наперед» за розрахунковий період - календарний місяць, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ

Цосз - середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку “на добу наперед» за грудень 2023 року, в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ. ПДВ = 20%.

Згідно з п. 5.1.3. Договору, зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених з урахуванням пункту 5.1.2 Договору.

Таким чином, п. 5.1.2., п. 5.1.3. Договору встановлено, що ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників.

Згідно з п. 5.7. - п. 5.8. Договору, у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період за цим Договором становить календарний місяць. Перший розрахунковий період починається з дня початку постачання електроенергії закінчується в останній день відповідного календарного місяця. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 311 та інших нормативно-правових актів України. (далі - ККОЕЕ).

Пунктом 13.1, 13.2 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків-до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 13.8 Договору передбачено, що зміни до Договору узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод між ними, які є невід'ємною частиною договору.

В подальшому, на підставі відповідних Цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які в свою чергу формувалися на підставі інформації Акціонерного товариства “Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) щодо коливання ціни електричної енергії на Ринку “на добу на перед» у торговій зоні “ОЕС України» сторонами Договору про закупівлю електроенергії № ЕЕ-24 від 10.01.2024 укладено 15 додаткових угод до цього договору.

Зокрема, Додатковою угодою № 1 від 07.03.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами зменшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на лютий 2024 становить 8,054593 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 09.04.2024 сторонами зменшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на березень 2024 року становить 7,767564 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 09.05.2024 сторонами встановлено, що ціна на квітень 2024 року становить 8,159167 грн за 1 кВт/год. з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на травень 2024 становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 5 від 15.07.2024 сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на червень 2024 року становить 10,544424 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 17,16 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 6 від 08.08.2024 сторонами погоджено ціну за 1 кВт/год електроенергії на липень за ціною 10,544424 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Додатковою угодою № 7 від 10.09.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,248457 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 13,87% порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 8 від 07.10.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на вересень 2024 становить 10,151846 грн з ПДВ. (тобто ціна зросла на 12,8 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 9 від 08.11.2024 сторонами погоджено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на жовтень 2024 року становить 10,146712 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 12,74 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 10 від 06.12.2024 сторонами встановлено, що ціна на листопад 2024 становить 10,027235 грн з ПДВ (тобто ціна зросла на 11,41 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 11 від 20.12.2024 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,699966 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 18,89 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою № 12 від 30.12.2024 сторонами внесено зміни до Договору і встановлено строк (термін) постачання електричної енергії до 28.02.2025 року. Додаткову угоду №13 від 23.01.2025 сторонами укладено у зв'язку зі зміною банківських реквізитів споживача.

Додатковою угодою № 14 від 23.01.2025 вартість за 1 кВт/год електроенергії не змінювалась. Додатковою угодою №15 від 10.02.2025 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,929155 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 21,34 % порівняно з умовами договору).

Додатковою угодою №15 від 10.02.2025 сторонами встановлено ціну за 1 кВт/год електроенергії у сумі 10,929155 грн з ПДВ. (тобто ціна вище на 21,34 % порівняно з умовами договору).

Таким чином, внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 9,00 грн до 10,929155 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 1,929155 грн. (на 21,34 % від первинної ціни).

При зверненні до суду з позовом у даній справі прокурор стверджує, що при укладенні додаткових угод № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 порушено вимоги Закону України “Про публічні закупівлі».

Зокрема прокурор вказує, що їх укладання відбувалося за відсутності жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії від постачальника.

Також прокурор зазначає, що збільшення вартості електроенергії згідно з додатковими угодами загалом на 21,34 % суперечить вимогам ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» якою передбачено можливість збільшення ціни товару не більше ніж на 10 % не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 та стягнути з ТОВ "Єврогазстар" на користь Міністерства охорони здоров'я України грошові кошти в сумі 1739516,60 грн. сплачені Харківським національним медичним університетом на користь ТОВ "Єврогазстар" на підставі недійсних наведених додаткових угод.

Здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів керується таким.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсними Додаткових угод № 4-11,15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 та стягнення користь Міністерства охорони здоров'я України грошових коштів в сумі 1739516,60 грн., сплачених Харківським національним медичним університетом на користь ТОВ "Єврогазстар" на підставі недійсних наведених додаткових угод

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Так, укладений за результатами тендерної закупівлі договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.

При цьому, договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним. Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України “Про публічні закупівлі». Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

З аналізу положень Закону України “Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Частиною 1 статті 2 Законом України “Про публічні закупівлі» встановлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За змістом частини 4 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У пункті 7 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» передбачена така підстава як зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Вказане положення законодавства про публічні закупівлі є гнучким інструментом регулювання цін, серед іншого, і на товари паливно-енергетичної промисловості адже враховує динаміку ринку та ціноутворення у даній галузі.

Водночас сторони договору проігнорували можливість застосування пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі».

В силу пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (у редакції на момент укладення договору) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, у тому числі, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з пунктами 3-7розділу X “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неухильним аспектом при застосуванні підпункту 2 пункту 19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, встановленими, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону “Про публічні закупівлі».

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом частин 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України “Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду №922/2321/22 від 24.01.2024).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього.

Таким чином, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Згідно усталеної практики Верховного Суду постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19, пункт 5.46 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Таким чином, лише якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар збільшилась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди (або між додатковими угодами), обґрунтує та доведе, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), є підстави для внесення змін до договору.

Водночас дії постачальника, які вказують на той факт, що при поданні тендерної пропозиції учасником, а в подальшому переможцем її штучно занижено, з розрахунком у подальшому підвищити ціну за одиницю природного газу шляхом укладення додаткових угод, не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та Доктрині venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - concedit venire contra-US faktum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Підписання додаткових угод про безпідставне збільшення ціни товару та зменшення обсягів поставки призводить до повного нівелювання результатів відкритих торгів, адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво.

Таким чином, держава втрачає можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, адже електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати електроенергію за ціною, яка є вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

У постановах від 21.11.2024 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 зазначила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 року у справі №913/368/19, від 11.05.2023 року у справі №910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У постанові від 16.02.2023 у справі №903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на те, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника".

Параграфом 1 глави 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.06.2014 №442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту підпункту 2 пункту 19 Особливостей вбачається, що документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату.

Отже, для підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

При внесенні змін до договору, в частині вартості товару, постачальнику потрібно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов'язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі №910/13579/23.

Отже, на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

За матеріалами справи, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, та в підтвердження обґрунтованості змін істотних умов договору, що має своїм наслідком підставу для внесення змін до Договору згідно з додатковими угодами № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025 відповідачем надано відповідні цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.

Судова колегія враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22), де, зокрема, зазначено на те, що довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.

З приводу аргументів апеляційної скарги першого відповідача про те, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами відповідно до діючих як на час укладення основного договору так і на час їх підписання Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, то постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану, (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 також вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Окрім того, у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 Верховний Суд зазначив, що Постановою № 1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.

Разом з тим така Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України “Про публічні закупівлі», зокрема до норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного Договору та Додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась. Ураховуючи вищенаведене у своїй сукупності, колегія суддів відзначає, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України “Про публічні закупівлі», зокрема пунктом 2 п'ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування Постанови №1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі №918/694/23.

Відтак, укладаючи спірні Додаткові угоди № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025 та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони Договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі». Доводи відповідачів щодо пріоритетності застосування до спірних правовідносин лише положень Постанови № 1178 фактично зводяться до власного суб'єктивного тлумачення таких норм права, що не має нічого спільного з їх дійним змістом.

В даному випадку, як вже зазначалося, за результатами проведеної закупівлі, Харківським національним медичним університетом укладено договір № ЕЕ-24 від 10.01.2024 з учасником-переможцем ТОВ “Єврогазстар» на закупівлю електроенергії вартістю 13 635 000,00 грн. з обсягом постачання 1 515 000 кВт/год, вартістю 9,00 грн за 1 кВт/год. Джерелом фінансування закупівлі електроенергії є державний бюджет.

Відповідно до Специфікації (додаток 2 до Договору) ціна за 1 кВт/год. становить 9,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Таким чином, ТОВ “Єврогазстар» приймаючи участь в торгах, запропонував ціну на електроенергію в тому розмірі, який дозволив йому стати переможцем торгів, і цю ціну в подальшому сторони договору в відповідній Специфікації (додаток 2 до Договору).

При цьому, п.п. 5.1.1.-5.1.2 договору передбачено особливості формування ціни яка склалася за результатами процедури відкритих торгів та в подальшому за підсумками подальшого розрахункового періоду (місяця).

Згідно з п. 5.1.3. Договору, Зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених з урахуванням пункту 5.1.2 Договору.

Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

З зазначеного вбачається, що електрична енергія, що постачалась протягом розрахункового періоду (календарного місяця) вважається переданою з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії. Тобто, встановлено, що ціна формується на кожен місяць постачання на підставі середньоринкових показників купівлі-продажу електричної енергії на РДН у місяці постачання і зобов'язання продавця з передачі такого товару у власність покупця вважається завершеним з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі електричної енергії за Договором було укладено після підписання Додаткових угод, тобто, передача товару відбулась після визначення ціни.

Разом з тим, при укладанні додаткової угоди № 5 від 15.07.2024 та в подальшому, змінюючи умови, встановленні цією додатковою угодою згідно з додатковими угодами № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025, сторони збільшили загальний відсоток ціни за 1 кВт/год електроенергії, порівняно з первісними умовами Договору на 21,34 %, зокрема тими, про які йдеться в Специфікації (додаток 2 до Договору) та відповідно тієї пропозиції щодо ціни за 1 кВт/год. яка була запропонована ТОВ “Єврогазстар» при участі в торгах.

Зазначене є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», якою передбачено, що обмеження 10% щодо зростання ціни застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вищезазначене також свідчить про те, що укладанням наведених додаткових угод безпідставно підвищена ціна на електричну енергію.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними додаткових угод № 5 від 15.07.2024, № 6 від 08.08.2024, № 7 від 10.09.2024, № 8 від 07.10.2024, № 9 від 08.11.2024, № 10 від 06.12.2024, № 11 від 20.12.2024, № 15 від 10.02.2025.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 колегія суддів зазначає про таке.

Як вже було зазначено вище, Додатковою угодою № 4 від 11.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії сторонами збільшено ціну за 1 кВт/год електроенергії, зокрема, встановлено, що ціна на травень 2024 становить 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. (тобто ціна зросла на 6,47 % порівняно з умовами договору).

Отже, при її укладанні сторонами дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», щодо 10% обмеження зростання ціни за одиницю товару.

Прокурор стверджує на те, що при її укладанні додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 постачальник належним чином не обґрунтував пропозицію про підвищення ціни.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, керуючись таким.

Місцевий господарський суд в зазначеному розрізі цілком правомірно посилався на релевантну при вирішення справи 922/3937/25 постанову Великої Палати Верховного Суду, в якій зроблені такі правові висновку:

- Законом № 922-VIII не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

- параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

- під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Як вже зазначалося, відповідно до п. 5.1.2. Договору ціна за одиницю Товару (Цфакт) з наступного розрахункового періоду визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Цфакт = (К * Цод + Тосп + М+ Тоср) + ПДВ (20%), де:

Згідно з п. 5.1.3. Договору зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених з урахуванням пункту 5.1.2 Договору.

Отже, п. 5.1.2., п. 5.1.3. Договору встановлено, що ціна за одиницю товару визначається щомісячно з прив'язкою до зміни середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед» шляхом її обчислення на підставі ринкових показників.

В свою чергу в п. 5.1.2. договору вказано, що середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку “на добу наперед» за грудень 2023 року, в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, визначається згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн. за 1 кВт* год. без ПДВ. ПДВ = 20%.

Тобто, середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку “на добу наперед» є загальнодоступною, оскільки вона розміщена Оператором ринку електричної енергії на вказаному вище сайті в мережі інтернет.

Окрім того, укладанню додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024 передувало звернення ТОВ “Єврогазстар» до Харківського національного медичного університету з відповідним листом від 05.06.2024 в якому, в якості підстав для укладання вказаної угоди повідомлялося про коливання ціни закупівлі одиниці товару в травні. До листа було додано Цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 № 623-2/24, які в свою чергу формувалася на підставі інформації Акціонерного товариства “Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) щодо коливання ціни електричної енергії на Ринку “на добу на перед» у торговій зоні “ОЕС України», які склалися за квітень 2024 року та травень 2024 року, та в якій наведено Середньозважену ціну електроенергії на РДН в ОСЕ України за квітень 2024 року, грн/МВТ. Год (3333,77) та за травень 2024 року, грн/МВТ. Год (4221,92), та вказано відсоток коливання ціни (+26,64%)

Отже, інформація яка розміщена на сайті Акціонерного товариства “Оператор ринку» (офіційний сайт https://www.oree.com.ua) та яка в подальшому відображена в наведеній Ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати від 30.05.2024 № 623-2/24 в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, є належним та допустимим доказом коливання ціни закупівлі одиниці товару в травні, що відповідно на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» надавало сторонам договору право збільшити ціну за 1 кВт/год електроенергії на 6,47 % порівняно з умовами договору шляхом укладання Додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024.

Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсною також додаткової угоди № 4 від 11.06.2024 до договору № ЕЕ-24 від 10.01.2024. Водночас, доводи прокурора в апеляційній скарзі не спростовують зазначеного висновку місцевого господарського суду та фактично дублюють правову позицію прокурора, яку він виклав в суді першої інстанції.

Щодо вимог прокурора про стягнення з ТОВ “Єврогазстар» грошових коштів, отриманих на підставі недійсних додаткових угод, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину стороною сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача, зокрема на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої - другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо правової природи коштів, сплачених споживачем постачальнику електричної енергії за ціною, визначеною у додаткових угодах, якими були внесені зміни до істотних умов договору про закупівлю щодо ціни товару, зважаючи на те, що такі додаткові угоди були визнані недійсними (а відтак і не породили жодних правових наслідків для їх сторін), виснувала, що грошові кошти (надмірно сплачені за додатковими угодами), є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому підлягають поверненню у відповідності до вимог статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що всі подальші додаткові угоди, якими змінювалася ціна за 1 кВт/год електроенергії підлягають визнанню недійсними, відповідно весь обсяг спожитої електроенергії за договором має розраховуватися за ціною 9,582365 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Відповідно, загальна вартість спожитої електроенергії за договором становить 11 617 374,05 грн. (1 212 370, 23 кВт/ год * 9,582365 грн.= 11 617 374,05 грн.)

Отже, розмір грошових коштів, отриманих ТОВ “Єврогазстар» на підставі недійсних додаткових угод становить 1 033 474,65 грн. (12650848,70 - 11617374,05 = 1 033 474,65).

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що грошові кошти в сумі 1 033 474,65 грн. є такими, що були безпідставно одержані ТОВ “Єврогазстар а тому ТОВ “Єврогазстар» зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Водночас, як правильно зазначив місцевий господарський суд, стороною Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-24 від 10.01.2024 та відповідних додаткових угод до Договору є Харківський національний медичний університет, який також зазначений платником в платіжних дорученнях щодо оплати поставленої ТОВ “Єврогазстар» електричної енергії і як обґрунтовано зазначає прокурор, Харківський національний медичний університет самостійно укладаючи договори, оплата яких здійснюється за бюджетні кошти, прийняв запропоновані постачальником умови, якими збільшується ціна за одиницю товару, що фактично призвело до надмірної та безпідставної сплати бюджетних коштів.

Водночас, Харківський національний медичний університет є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, підпорядкованим Міністерству охорони здоров'я України (МОЗ), яке виступає головним розпорядником бюджетних коштів.

Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов прокурора в частині стягнення грошових коштів підлягає задоволенню частково, а саме: з ТОВ “Єврогазстар» на користь Міністерства охорони здоров'я України підлягають стягненню 1 033 474,65 грн. грошових коштів, отриманих на виконання недійсних правочинів, тоді як в задоволенні решти позову про стягнення грошових коштів необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційних скарг відносяться на апелянтів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Харківської обласної прокуратури (вх. № 551Х/1) та ТОВ "Єврогазстар" (вх. № 614Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі № 922/3937/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 01.05.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко

Попередній документ

136147129

Наступний документ

136147131

Інформація про рішення:

№ рішення:	136147130
№ справи:	922/3937/25
Дата рішення:	21.04.2026
Дата публікації:	04.05.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.03.2026)
Дата надходження:	06.11.2025
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

01.12.2025 11:40	Господарський суд Харківської області
04.02.2026 14:00	Господарський суд Харківської області
18.02.2026 15:40	Господарський суд Харківської області
21.04.2026 12:00	Східний апеляційний господарський суд