вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/10606/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Фесюна Сергія Олеговича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/10606/23 (головуючий суддя Кропивна Л.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Фізичної особи підприємця Фесюна Сергія Олеговича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Крамар Анатолій Васильович
про стягнення страхового відшкодування у сумі 1 558 878,30 грн,
30.06.2023 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка") звернулося до Господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Фесюна Сергія Олеговича (далі - ФОП Фесюна С.О.) про стягнення 1 558 878,30 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання укладеного договору добровільного страхування вантажів №001416/2701/1800004 від 20.10.2021, страхового акту та за заявкою страхувальника ПрАТ "Елопак-Фастів" здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1 558 878,30 грн .
У зв'язку з тим, що страховий випадок, ризик настання якого був передбачений договором добровільного страхування вантажів №001416/2701/1800004, стався підчас перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №01/11/2019 від 01.11.2019, позивач заявив майнову вимогу до власника транспортного засобу, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , яким є ФОП Фесюн С.О.
Правове обґрунтування вимог до ФОП Фесюна С.О. здійснено з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статтю 993 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти вимог, відповідач у відзиві на позов вказував, що ФОП Фесюн С.О. не відповідає перед страховиком за шкоду, завдану втратою вантажу, який ним перевозився. На думку відповідача, особою, яка відповідає перед позивачем, є ФОП Крамар А.В., тоді як перевізник несе відповідальність перед експедитором у межах, визначених укладеним 22.04.2022 між ФОП Фесюном С.О. та ФОП Крамарем А.В. договором № 22/04/22.
Крім того відповідач вказував на відсутність ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, допущених водієм транспортного засобу, на якому сталася пожежа.
ФОП Крамар А.В. у своїх поясненнях підтримав позовні вимоги і вказав, що втрата вантажу сталася внаслідок пожежі під час перевезення автомобільним транспортом, у зв'язку з порушення правил перевезення вантажу та технічної несправності транспортного засобу, тож відповідальною особою за суброгаційним позову є перевізник вантажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 910/10606/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Фесюна С.О. на користь ПрАТ "СК "Уніка" 1 558 878,30 грн.
Постановою Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Фесюна Сергія Олеговича задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 зі справі № 910/10606/23 скасовані, справу №910/10606/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав на те, що сама по собі виплата страхового відшкодування страхувальнику не створює для нього статусу потерпілої особи від шкоди, завданої майну володільцем джерела підвищеної небезпеки, та не по породжує у нього права вимоги до винної особи у деліктному зобов'язанні. Тому встановлення особи, якій завдано шкоду і якій належить право вимоги у деліктному зобов'язанні, є вирішальним для правильного вирішення спору у цій справі.
Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що у спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають саме норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, який відшкодував шкоду потерпілому в порядку суброгації.
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що у позивача відсутнє право вимоги відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1 558 878,30 грн в порядку суброгації до ФОП Фесюна С.О., як до відповідальної особи за перевезення і пошкодження вантажу, відтак вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.
Дослідивши умови договору поставки між ПрАТ "Елопак-Фастів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "AZFPCo.LTD", та погодившись із запереченнями перевізника (відповідача), господарський суд установив, що на момент одержання страхового відшкодування від страховика власником вантажу був не страхувальник, ПрАТ "Елопак-Фастів", а Товариство з обмеженою відповідальністю "AZFPCo.LTD".
Установивши цю обставину, суд першої інстанції дійшов до висновку, що страховик, який виплатив страхове відшкодування страхувальнику, а не власнику вантажу, позбавляється права на суброгаційну вимогу до особи, відповідальної за завдані збитки.
Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати, як незаконне, рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 по справі № 910/10606/23 повністю та ухвалити нове - про стягнення з Фізичної особи-підприємця Фесюна Сергія Олеговича на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 1 558 878,30 грн.
За доводами скаржника, ним, як страховиком, у відповідно до п. 9.1 та 9.20 Договору страхування виплачено страхове відшкодування на підставі заяви страхувальника та страхового акта (аварійного сертифікату) у розмірі 1 558 878,30 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору страхування вигодонабувачем є ПрАТ "Елопак-Фастів", або за його письмовою заявою інша особа, яка має право власності на вантаж відповідно до умов договору поставки (продажу).
При цьому апелянт вказав, що в силу п. 9.20 Договору страхування у випадках, коли вигодонабувачем за цим договором є нерезидент, страхове відшкодування може здійснюватися на його вибір в національній валюті України страхувальнику, або в іноземній валюті - вигодонабувачеві. У випадку, якщо на момент виплати страхового відшкодування законодавством України не буде передбачена можливість виплатити відшкодування вигодонабувачеві в іноземній валюті, то така виплата має бути здійснена страхувальнику в національній валюті України.
На переконання скаржника, він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором страхування, тож в силу законодавства, що регулює правовідносини із добровільного страхування, не може бути позбавлений права на суброгаційну вимогу до особи, відповідальної за збитки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" у справі № 910/10606/23 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/10606/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Фесюна Сергія Олеговича на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 1 558 878,30 грн виплачену суму страхового відшкодування, 23 383,17 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Фесюна Сергія Олеговича на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 28 059,81 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Переглядаючи справу повторно у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважала, що на вирішення місцевого господарського суду фактично було віднесено питання, чи має право особа, яка в силу закону є відповідальною за збитки, право на заперечення проти вимоги страховика за суброгаційним позовом.
Заперечуючи проти суброгаційного позову, відповідач вказував, що отримавши безпідставно страхове відшкодування, страхувальник (ПрАТ "Елопак-Фастів") збагатився за рахунок страховика.
Однак колегія суддів вважала, що перевізник не має право на такі заперечення.
По-перше, за вибір перевізника відповідає вантажовідправник, який є однією із сторін двостороннього договору перевезення.
По-друге, перевізник з моменту завантаження вантажу несе цивільно-правову відповідальність за збереження вантажу до моменту його видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1 ст. 924 ЦК України).
По-третє, ризик втрати вантажу підчас перевезення був застрахований вантажовідправником, а виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком у межах правовідносин добровільного страхування вантажу підчас перевезення.
Колегія суддів вважала безпідставними доводи відповідача з приводу того, що страхувальник збагатився за рахунок страховика, адже страховик виконав умови договору страхування, у т.ч. передбачені п. 9.20 договору.
Суд апеляційної інстанції врахував, що суброгація є різновидом заміни кредитора іншою особою. Страховик, виконавши свої зобов'язання перед страхувальником за третю особу - перевізника, набув право вимоги до перевізника як до особи, відповідальної за втрату вантажу.
У цьому спорі перевізник мав право на заперечення лише тоді, коли його заперечення засновувалися би на самостійному виконанні перевізником обов'язку з відшкодування збитків, завданих втратою вантажу.
Однак у цій справі заперечення відповідача на вимоги страховика звелися до фактичної інтервенції у чужі договірні відносини, стороною яких перевізник не був, а саме: у договір страхування, тож такі заперечення були відхиленні.
25.03.2026 Фізична особа підприємець Фесюн Сергій Олегович подав заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 за нововиявленими обставинами.
Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Такими обставинами, які не були, не могли бути відомі заявнику при розгляді справи заявник вважав претензії ПрАТ "Елопак-ФАСТІВ" до ФОП Крамара А.В. (експедитор пошкодженого вантажу) та претензії азербайджанської компанії "AZ FP CO LTD" до ФОП Крамара А.В. від 01.06.2022., про існування яких йому стало відомо зі справи №753/8652/25.
На думку заявника, вирішуючи даний спір Північний апеляційний господарський суд не врахував, чи взагалі повинен був страховик сплачувати страхове відшкодування особі, яка не є постраждалою та яка не понесла жодних збитків (ПрАТ "Елопак-ФАСТІВ").
Факт реалізації свого права на відшкодування шкоди з боку потерпілого. компанії "AZ FP CO LTD" існував на час розгляду справи, однак був прихований позивачем та третьою особою. Ці обставини спростовують факти, покладені в основу апеляційного рішення, зокрема ті, що ПрАТ "Елопак-ФАСТІВ"мав право на отримання страхового відшкодування, що за собою тягне правомірність сплати страхового відшкодування, так як фінансовий наслідок безпідставності реалізації страховиком права вимоги в порядку суброгації.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.03.2026 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз Фізичної особи підприємця Фесюна Сергія Олеговича у судовій справі № 910/10606/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито провадження за заявою Фізичної особи підприємця Фесюна Сергія Олеговича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/10606/23 та призначено розгляд заяви на 22.04.2026.
14.04.2026 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Фізичною особою-підприємцем Крамаром Анатолієм Васильовичем подано заперечення щодо перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/10606/23 за нововиявленими обставинами, оскільки неправильне визначення судами відповідальної особи та помилковий висновок про наявність страхового випадку, неправильне визначення предмету страхування, а також про необхідність встановлення іншої особи, винної у пошкодженні товару, як зазначає Заявник, взагалі не відносяться до критерію нововиявленої обставини, як вказує останній, а є по суті вимогою про перегляд фактичних обставин справи та переоцінку всіх доказів у справі. А відповідно, процесуально не можуть розглядатися судом в рамках перегляду справи за нововиявленими обставинами. Подана заява спрямована на фактичний повторний розгляд справи та зміну висновків суду, що суперечить правовій природі інституту перегляду справи за нововиявленими обставинами і виключає можливість задоволення відповідної заяви.
14.04.2026 представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15.04.2026 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2026 задоволені клопотання представників відповідача та третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 22.04.2026, відбудеться в режимі відеоконференції.
22.04.2026 представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі, у якій він зазначив, що Фізичною особою-підприємцем Фесюном Сергієм Олеговичем у заяві про перегляд постанови за ново виявленими обставинами не зазначено істотної обставини, яка вплинула (змінила) правовідносини між позивачем та відповідачем, а намагається лише добитися повторної оцінки всіх доводів сторін, які перевірялися та досліджувалися судом під час розгляду даної справи.
У судове засідання 22.04.2026 з'явилися відповідач, його представник та представник третьої особи. Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак просив здійснити розгляд справи без його участі з урахуванням пояснень наданих ним.
Розглянувши вимоги та доводи, викладені у заяві Фізичної особи підприємця Фесюна Сергія Олеговича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/10606/23, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.
В господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли послатися на неї у суді.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи, з урахуванням обставин про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункт 3 частини 2 статті 320 ГПК України).
У правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, суд дійшов висновку, що нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний з пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які:
а) існували під час розгляду справи судом;
б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом;
в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Нововиявленими, заявник вважає обставини майнових претензій Компанії "AZ FP CO LTD" та ПрАТ "Елопак-ФАСТІВ" до ФОП Крамара А.В. (експедитор пошкодженого вантажу).
Утім, наявність майнових претензій вказаних осіб до експедитора не є нововиявленими обставинами до справи №910/10606/23.
Так, під час розгляду даної справи колегія суддів зазначила, що ризик втрати вантажу підчас перевезення був застрахований вантажовідправником, а виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком у межах правовідносин добровільного договірного страхування вантажу підчас перевезення.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №909/1056/15, від 14.07.2020 у справі №910/2923/15-г, від 15.01.2020 у справі №916/24/17, від 23.02.2022 у справі №904/3741/20, від 20.07.2023 у справі №910/267/20.
Відповідно до частин 3, 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3)скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви Фесюна Сергія Олеговича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/10606/23 за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Зважаючи на висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, судові витрати, понесені за її розгляд, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Відмовити у задоволенні заяви Фесюна Сергія Олеговича про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 за нововиявленими обставинами у справі № 910/10606/23.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №910/10606/23 залишити в силі.
3. Матеріали справи №910/10606/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 29.04.2026
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко