вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 910/5327/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нечасний О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 (повний текст складено 19.11.2024)
у справі № 910/5327/24 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прості рішення"
до Міністерства оборони України
про стягнення 98 853 204,00 грн,
та за зустрічним позовом Міністерства оборони України
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прості рішення"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"
про визнання договору недійсним,
Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом.
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прості рішення" (далі - ТОВ "ФК "Прості рішення", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство, відповідач за первісним позовом) про стягнення 98 853 204,00 грн.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовано невиконанням Міністерством зобов'язань за Договорами №286/3/23/113 та №286/3/23/114 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 23.03.2023, укладених з ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", в частині оплати поставлених останнім товарів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 11 576 568,00 грн та 87 276 636,00 грн відповідно, право вимоги щодо стягнення якої перейшло до ТОВ "ФК "Прості гроші" на підставі Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118.
Короткий зміст та підстави позовних вимог за зустрічним позовом.
20.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Міністерство оборони України (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось у даній справі із зустрічним позовом до ТОВ "ФК "Прості рішення" (далі - відповідач 1 за зустрічним позовом) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (далі - ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", відповідач 2 за зустрічним позовом) про визнання недійсним Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118, укладеного між відповідачами, про відступлення майнового права грошової вимоги до Міністерства за Договорами від 23.02.2023 №286/3/23/113 та №286/3/23/114 в розмірі 98 853 204,00 грн.
Заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Договір факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 має фраудаторну природу, оскільки укладений на шкоду Міністерству, як кредитору відповідача 2 за зустрічним позовом. Такі доводи ґрунтуються на тому, що: 1) у позивача за зустрічним позовом є майнові вимоги до відповідача 2 за цим позовом на суму понад 110 млн грн, які останній міг би погасити зарахуванням за зустрічними зобов'язаннями Міністерства перед ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", проте останній відступив своє право вимоги до Міністерства за заниженою ціною відповідачу 1 за зустрічним позовом, 2) оспорюваний Договір вчиненого між пов'язаними особами для уникнення виконання грошових зобов'язань перед Міністерством; 3) відсутні докази передання відповідачем 2 за зустрічним позовом відповідачу 1 за цим позовом документів про право вимоги, як матеріальних доказів цього права відповідно до положень статті 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); 4) розповсюдження конфіденційної інформації без згоди Міністерства, що прямо суперечить умовам Договору, а відповідне розповсюдження порушує інтереси держави та є окремою підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним; 5) наявність доказів у кримінальному провадженні, які свідчать про неналежне виконання посадовими особами відповідача 2 за зустрічним позовом умов Договорів про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладених з Міністерством 23.02.2023, в частині постачання товарів, які не відповідають технічним вимогам, зазначених у вказаних Договорах, зокрема, висновків експертів щодо неможливості використання військовослужбовцями Збройних Сил України товарів за своїм призначенням; 6) укладення спірного Договору від імені ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" особою, яка перебуває в слідчому ізоляторі, що викликає об'єктивні сумніви у підписанні цього Договору такою особою.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 у задоволенні позовних вимог первісного позову ТОВ "ФК "Прості рішення" відмовлено повністю. У задоволенні позовних вимог зустрічного позову Міністерства оборони України відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк оплати за поставлений товар за Договорами закупівлі № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114 не настав, оскільки сторонами не надано доказів внесення змін до Реєстру фінансових зобов'язань та прийняття щодо ТОВ "ФК "Прості рішення", як нового кредитора згідно з Договором факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024, бюджетних зобов'язань за вказаними Договорами закупівлі у відповідності до вимог пункту 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309.
Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виснував, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності ознак фраудаторності оспорюваного Договору факторингу та підстав для визнання вказаного Договору недійсним.
Також суд першої інстанції відхилив заперечення Міністерства про те, що до ТОВ "ФК "Прості рішення" не перейшло право вимоги за спірним Договором з причини відсутності доказів передачі саме оригіналів документів новому кредитору, оскільки зазначена обставина не є тією підставою, з якою чинне законодавство пов'язує саме недійсність правочину з відступлення права вимоги.
Крім того, суд першої інстанції визнав необґрунтованими аргументи Міністерства щодо розповсюдження відповідачем 2 за зустрічним позовом конфіденційної інформації (Договір, специфікацію) без попередньої згоди замовника, посилаючись на приписи частини 1 статті 1080 ЦК України, за якими договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом і боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України 07.12.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідачів за зустрічним позовом; відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене у даній справі рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові є незаконним і необґрунтованим, прийнятим за неповного дослідження всіх обставин справи, які входять до предмета доказування, неправильного тлумачення, застосування норм матеріального права та грубого порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування в оскаржуваній частині з ухваленням нового рішення про задоволення зустрічного позову та визнання недійсним Договору факторингу.
Узагальнені доводи скаржника зводяться зокрема, до того, що судом першої інстанції не враховано значну частину доказів та обставин (стали відомі Міністерству під час розгляду справи), які підтверджували, що Договір факторингу не міг бути підписаний керівником ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" - Гринкевичем Р.І., а якщо і був підписаним, то відповідний є фраудаторним.
Так, скаржник доводить протиправність оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову наступними аргументами:
-Договір факторингу не міг бути підписаний керівником ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" - Гринкевичем Р.І. в силу обмежень, зокрема, унеможливлення здійснення повноважень на посаді керівника, які були застосовані до останнього у зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, де останній перебував на дату підписання Договору. У зв'язку з чим, Міністерством було подано клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи та витребування доказів, проте протокольною ухвалою суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні відповідного клопотання в порушення частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
-оспорюваний Договір факторингу є недійсним через його фраудаторну природу, що пояснювалось поінформованістю товариства в момент укладення Договору про наявність в ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" заборгованості перед Міністерством за неналежне виконання договорів та ініціювання судових процесів про стягнення коштів;
-з акту прийому-передачі документації до Договору факторингу неможливо зробити висновок, що ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" передало ТОВ "ФК "Прості рішення" саме оригінали документів на підтвердження заборгованості за Договором;
- ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" здійснило розповсюдження конфіденційної інформації (Договір, специфікацію) без попередньої згоди Міністерства, що заборонено Договором;
- суд першої інстанції не вивчав аргументів Міністерства, не надав відповідей на їх спростування, а обрав методику самоусунення від їх дослідження шляхом залишення додаткових пояснень без розгляду, проте право сторони на подання пояснень гарантується статтею 42 ГПК України.
В апеляційній скарзі Міністерством також завлено такі клопотання:
- про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення їх до матеріалів справи;
-про поставлення керівнику ТОВ "ФК "Прості рішення" - ОСОБА_2 відповідних запитань;
-про поставлення керівнику ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" ОСОБА_1 відповідних питань;
-про доручення Шевченківському районному суду міста Києва відібрати у судовому засіданні експериментальні зрази підпису керівника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" ОСОБА_1 та письмові пояснення щодо обставин укладення Договору факторингу;
- про витребування у відповідачів за зустрічним позовом оригіналу Договору факторингу з додатками до нього;
- про витребування у ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" зразків підпису керівника ОСОБА_1 та зобов'язати Товариство надати суду витребувані зразки підписів;
-про витребування у відповідачів за зустрічним позовом вільних зразків відтисків печаток та зобов'язати останніх надати суду витребувані зразки;
-про призначення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи матеріалів документів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" 11.12.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 в частині позовних вимог первісного позову; прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" зазначив, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, при ухваленні судового рішення судом першої інстанції істотно порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, за доводами скаржника, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні первісних позовних вимог, оскільки з матеріалів справи вбачається, що товар за Договорами №286/3/23/113 та №286/3/23/114 поставлено ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" і прийнято замовником без зауважень, що підтверджено актами приймання-передачі військового майна, видатковими накладними, повідомленнями-підтвердженнями, повідомленнями про доставлення товару на склад, актами звіряння розрахунків, а також, що замовник свої договірні зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, доказів сплати боргу замовником до матеріалів справи не надано.
Поряд з цим, скаржник наголошує, що недодержання Міністерством порядку стосовно реєстрації фінансових зобов'язань в органах Казначейства не звільняє відповідача від зобов'язань, взятих на себе за Договорами №286/3/23/113 та №296/3/23/114.
Також, скаржником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що повний текст рішення було отримано 21.11.2024 через підсистему "Електронний суд", що підтверджується матеріалами справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 справу № 910/5327/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
09.12.2024 до суду апеляційної інстанції від Міністерства надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24. Також до клопотання було додано докази сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5327/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 до надходження до суду матеріалів справи.
Згідно з Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 12.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
26.12.2024 матеріали справи № 910/5327/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 30.12.2024 по 03.01.2025 включно, з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно, з 13.01.2025 по 17.01.2025 включно, з 20.01.2025 по 24.01.2025 включно, участю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у семінарі Національної школи суддів України 27.01.2025, процесуальні дії у справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 залишено без розгляду клопотання Міністерства про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства на рішення суду першої інстанції у даній справі; розгляд справи призначено на 11.03.2025 о 14 год 00 хв, запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/5327/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
10.02.2025 (судом зареєстровано 11.02.2025) ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" в межах встановлено судом апеляційної інстанції строку усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 1 271 760,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24; поновлено ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24; об'єднані апеляційні скарги Міністерства то ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення суду першої інстанції в одне провадження для спільного розгляду у справі №910/5327/24; справу призначено до розгляду на 11.03.2025 о 14 год 00 хв; запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії в установлений судом строк.
За результатами розгляду апеляційних скарг скаржників у судовому засіданні 11.03.2025 колегією суддів апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 08.04.2025 о 15 год 40 хв, про що постановлено відповідну ухвалу та повідомлено учасників справи.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В.
Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу № 910/5327/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Коробенка Г.П.
Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційні скарги Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24, розгляд справи призначено на 06.05.2025 о 13 год 15 хв.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 справу № 910/5327/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Хрипуна О.О., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційні скарги Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24, розгляд справи призначено на 12.06.2025 о 10 год 15 хв.
Однак, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 розгляд апеляційних скарг Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 призначено на 29.07.2025 о 14 год 15 хв.
У судовому засіданні 29.07.2025 розгляд апеляційних скарг Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 відкладено на 23.09.2025 о 15 год 20 хв, про що колегією суддів апеляційного господарського суду винесено відповідну ухвалу.
Однак, у зв'язку з відрядженням судді Хрипуна О.О. судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 розгляд апеляційних скарг Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 призначено на 04.11.2025 о 14 год 20 хв.
За результатами розгляду справи у судовому засіданні 04.11.2025 колегією суддів постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" адвоката Романюка І.М. про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційних скарг скаржників на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 04.12.2025 об 11 год 20 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" адвоката Романюка І.М. про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційних скарг скаржників на рішення суду першої інстанції у даній справі відкладено на 22.01.202 об 11 год 00 хв.
Проте, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Хрипуна О.О. з 20.01.2026 по 30.01.2026 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 розгляд апеляційних скарг Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 призначено на 03.03.2026 о 15 год 40 хв.
Позиція інших учасників справи.
18.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від Міністерства надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (документ сформовано в підсистемі 17.03.2025), в якому відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить поновити Міністерству строк для подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект"; закрити апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою, а у разі відмови у закритті провадження - відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову - залишити без змін; відмовити в задоволенні клопотання про заміну позивача у справі з ТОВ "ФК "Прості рішення" на ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект"; зустрічний позов Міністерства про визнання недійсним договору факторингу задовольнити.
Розглянувши клопотання Міністерства про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача 2 за зустрічним позовом, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Так, Міністерством до закінчення строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження за скаргою Товариства для подання учасниками справи відзивів на цю скаргу, подано клопотання про продовження зазначеного строку на 10 календарних днів у відповідності до вимог частини 2 статті 119 ГПК України. Вказане клопотання містить обґрунтування причин неможливості підготувати відзив в установлений судом строк (необхідність опрацювання певного обсягу документів, пов'язаних із спірними правовідносинами, які, зважаючи на їх характер та час створення, перебувають у різних структурних підрозділах Міністерства; покладення на Міністерство в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України виконання критично важливих для забезпечення національної безпеки і охорони держави завдань), які колегія суддів апеляційного господарського суду визнає поважними, а тому приймає поданий Міністерством відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" до розгляду.
Міністерство у своєму відзиві посилається на безпідставність доводів та вимог апеляційної скарги, обґрунтовуючи свою позицію через призму заперечень щодо поданого скаржником клопотання про заміну позивача за первісним позовом з ТОВ "ФК "Прості рішення" на ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" з огляду на розірвання укладеного ними Договору факторингу та, нібито, повернення до ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" повного обсягу прав вимоги до Міністерства.
Так, заперечення Міністерства полягають у такому:
-суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність внесення змін до Реєстру фінансових зобов'язань та прийняття щодо ТОВ "ФК "Прості рішення", як нового кредитора згідно з Договором факторингу, бюджетних зобов'язань за Договорами № 286/3/23/113 та №286/3/23/114 свідчить про неможливість стягнення відповідних коштів на користь ТОВ "ФК "Прості рішення";
- закріплені у змісті пункту 2.2, підпункту 6.2.3 Договорів № 286/3/23/113 і №286/3/23/114 зобов'язання сторін, положення частини 1 статті 708 ЦК України у сукупності свідчать про відсутність підстав для стягнення з Міністерства коштів за товар, який не може бути використаний за своїм призначенням, а той факт, що Міністерство прийняло товар за Договорами не підтверджує, що товар був якісний, оскільки більш детальне дослідження особою із спеціальними знаннями (висновки експертів у кримінальному провадженні, що надавались Міністерством до суду першої інстанції) вказує на поставку товару, який не може використовуватися за своїм призначенням;
- укладення між ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" і ТОВ "ФК "Прості рішення" додаткової угоди №1 до Договору факторингу, за якою розірвано цей Договір і повернуто ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" майнові права грошової вимоги до Міністерства за Договорами закупівлі у розмірі 98 853 204,00грн, може свідчити про те, що відпала підстава позову у даній справі, наслідком чого є відмова у задоволенні первісного позову;
-твердження ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" про заміну сторони в зобов'язанні є помилковим, адже заміни сторони не відбулося, оскільки не було укладено договір про відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Прості рішення" до ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", а було розірвано Договір факторингу, що свідчить лише про повернення сторін такого Договору в попередній стан, а відсутність матеріального правонаступництва підтверджує і відсутність процесуального правонаступництва, тому у задоволенні клопотання про заміну позивача слід відмовити;
-розірвання сторонами Договору, виконаного повністю чи частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним, а тому дана обставина не може слугувати підставою для припинення провадження у даній справі щодо позовних вимог за зустрічним позовом у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Інші учасники справи не скористались правом на подання відзивів на апеляційні скарги Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
Щодо заявлених Міністерством в апеляційній скарзі клопотань.
В апеляційній скарзі Міністерством заявлено низку клопотань, які у сукупності пов'язані з необхідністю збору та витребування доказів для проведення комплексної почеркознавчої та судово-технічної експертизи матеріалів документів, клопотання про призначення якої також заявлено Міністерством в апеляційній скарзі.
Так, Міністерство просить призначити у даній справі комплексну почеркознавчу та судово-технічну експертизу матеріалів документів, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), а перед експертами поставити наступні питання:
1) Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 у договорі факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
2) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118, у той час, яким датований документ?
3) Чи відповідає час нанесення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прості рішення" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на договорі факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 даті, вказаній у документі?
4) Чи відповідає дата виготовлення друкованого тексту договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 - даті, вказаній договору факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118?
5) Якщо дата виготовлення друкованого тексту договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 - не відповідає даті, вказаній договору факторингу та акту приймання - передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118, то в який проміжок часу (календарних дат) був надрукований текст договору факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118?
6) Чи відповідає дата виконання підписів, проставлених сторонами у договорі факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 - даті, вказаній у договору факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118?
7) Якщо дата виконання підписів, проставлених сторонами у договорі факторингу та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 - не відповідає даті, вказаній у договору факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118, то в який проміжок часу (календарних дат) було виконано сторонами підписи у договору факторингу та акту приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118?
8) Чи одним і тим самим рельєфним кліше печатки: ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", нанесений відтиск на оригіналі договорі факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118 та акті приймання-передачі від 18.04.2024 до договору факторингу від 18.04.2024 за №PR_F_118, що і на оригіналах документів, наданих в якості вільних зразків печатки?
Також в низці клопотань, заявлених в апеляційній скарзі, Міністерство просить поставити наступні запитання:
-керівнику ТОВ "ФК "Прості рішення" ОСОБА_2:
1) Коли та за яких обставин ОСОБА_2 було підписано договір факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024, а також чи на момент підписання такого договору його вже було підписано керівником ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" - ОСОБА_1?
2) При яких обставинах та з якого примірника оригіналу договору факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 було знято копію, яку було долучено до первісної позовної заяви у справі №910/5327/24, а також з яких причин надана суду копія договору факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 не відповідає оригіналу, зокрема, чи могли на це вплинути особливості здійснення копіювання, якщо так - як саме?
3) Чому копія договору факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 вже була засвідчена 16.04.2024, тобто до моменту складання оригіналу такого договору факторингу?
-керівнику ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" - ОСОБА_1 :
1) Коли та за яких обставин ОСОБА_1 підписав та чи взагалі підписував договір факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024, а якщо підписував, то чи на момент підписання такого договору його вже було підписано зі сторони керівника ТОВ "ФК "Прості рішення" - ОСОБА_2?
2) Яким чином договір факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 було скріплено печаткою юридичної особи - ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект"?
У випадку, якщо на момент надання відповідей ОСОБА_1 перебуватиме в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" - доручити відібрати відповіді на відповідні питання уповноваженими особами Державної установи "Київський слідчий ізолятор" (код ЄДРПОУ: 08563694, місцезнаходження: 04050, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 13) та/або Шевченківський районний суд міста Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).
Крім того, Міністерство в апеляційній скарзі заявило клопотання про доручення Шевченківському районному суду міста Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А):
-відібрати у судовому засіданні не менше ніж на 5-ти аркушах експериментальні зразки підпису керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, місцезнаходження - 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88) ОСОБА_1 , якому наразі обрано запобіжний захід і який перебуває під вартою;
-відібрати у судовому засіданні письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин укладення Договору факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 від імені ТОВ "БАМ" з ТОВ "ФК "Прості рішення" вже в момент перебування ОСОБА_1 (керівника ТОВ "БАМ") під вартою.
Міністерством в апеляційній скарзі також заявлено клопотання, в якому скаржник просить постановити ухвалу - судове доручення про збирання доказів та витребування доказів, а саме:
1) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Прості рішення" (03110, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 39-а; код ЄДРПОУ: 44620729) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а) оригінал Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118 та додатків до нього (в тому числі акт приймання-передачі тощо);
2) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а) вільні та умовно-вільні (по змозі не менше ніж на 15 документах) зразки підпису керівника - ОСОБА_1 за період 6 місяців до моменту укладення оспорюваного Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118;
3) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівльний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а) надати суду з дотриманням вимог п. 1.3, 1.5. та 1.6. розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 витребувані зразки підписів;
4) витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Прості рішення" (03110, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 39-а; код ЄДРПОУ: 44620729) вільні зразки відтисків печатки (по змозі не менше ніж на 15 документах) товариств за період 6 місяців до моменту укладення оспорюваного Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118;
5) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (ЄДРПОУ: 42297001, 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Прості рішення" надати суду з дотриманням вимог п. 3.6. розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, витребувані у пункті 5 зразки.
Розглянувши подане Міністерством клопотання про призначення комплексної судової експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що підстави для його задоволення відсутні з огляду на таке.
Приписами статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до частини 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як убачається із зустрічної позовної заяви та змісту апеляційної скарги, Міністерство оспорює укладений між ТОВ "ФК "Прості Рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" Договір факторингу як фраудаторний, тобто такий, що завдає шкоди його кредиторським вимогам. Зокрема, нормативне обґрунтування цих вимог здійснено Міністерством з посиланням на частину 5 статті 203, пункт 6 частини 1 статті 3 та статтю 13 ЦК України.
Враховуючи предмет зустрічних позовних вимог, їх зміст та нормативно-правове обґрунтування, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що обставини того, чи дійсно на оригіналі Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118 проставлений підпис належить Гринкевичу Р.І. та коли він був поставлений, а також, чи відповідає печатка ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" оригінальній печатці юридичної особи та коли відтиск печатки було зроблено на оригіналі оспорюваного Договору - не входять до предмету доказування за зустрічними позовними вимогами.
Натомість, будь-які спеціальні знання для розгляду вимог Міністерства - не є необхідними.
При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що сукупність поданих сторонами доказів є достатньою для розгляду по суті заявлених Міністерством зустрічних позовних вимог.
Таким чином, подане Міністерством клопотання про призначення комплексної судової експертизи не підлягає задоволенню.
У зв'язку з наведеним, відсутні правові та фактичні підстави для задоволення інших клопотань Міністерства, направлених на збирання доказів у справі та їх витребування. Водночас, скаржником в апеляційній скарзі не міститься обґрунтувань неможливості дотримання ним подання відповідних клопотань до суду першої інстанції у межах строків, передбачених ГПК України.
Окрім того, в апеляційній скарзі Міністерством завлено клопотання про поновлення строку для подання до апеляційного суду додаткових доказів, а також про долучення до матеріалів справи цих додаткових доказів, а саме: витягів з ЄДРСР - рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №906/931/23; копій висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.05.2024 №2801/24-34, від 14.06.2024 №3316/24-53; витягу з АСВП щодо боржника - ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект"; витягу з ЄРДР щодо відкриття кримінального провадження від 10.09.2024 №62024000000000802; листа Державного підприємства "Київський слідчий ізолятор" від 21.08.2024; копії постанови слідчого від 10.09.2024, якою надано Головному управлінню військової юстиції Міністерства оборони України дозвіл на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023.
Обґрунтовуючи причини неможливості своєчасного подання до суду першої інстанції (на стадії підготовчого провадження) зазначених додаткових доказів (крім витягів з ЄДРСР), скаржник зазначає про те, що не володів інформацією про наявність відповідних висновків експертів до моменту опрацювання заяви від 29.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення (зареєстрованою в ДБР 30.08.2024), на підставі якої було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000802 від 10.09.2024. За результатами ознайомлення з якою, Державне бюро розслідувань повідомило Міністерство про наявність у слідства висновків експертів, які підтверджують неможливість використання товару, поставленого за державними контрактами від 23.02.2023 №286/3/23/113 та №286/3/23/114, за своїм призначенням. Лише постановою слідчого ДБР від 10.09.2024 було надано відповідний дозвіл на розголошення даних досудового розслідування та використання копій висновків експертів в якості письмових доказів у господарських справах. Міністерство зазначає, що копії зазначених доказів подавалися до суду першої інстанції, втім їх суд необґрунтовано не врахував, оскільки залишив без задоволення відповідні клопотання заявника.
В обґрунтування необхідності врахування висновків експертів з матеріалів кримінального провадження від 27.05.2024 №2801/24-34 та від 14.06.2024 №3316/24-53, Міністерство зазначає, що останні свідчать про те, що поставлений ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" товар за Договорами від 23.03.2023 № 286/3/23/113 і №286/3/23/114 не може використовуватися за своїм призначенням, проте результатом розгляду даної справи може бути ухвалення рішення про стягнення з Міноборони коштів за неякісний товар.
В той же час, як убачається з матеріалів даної справи, вимоги про стягнення з Міністерства заборгованості за поставлений за Договорами від 23.03.2023 № 286/3/23/113 і №286/3/23/114 товар є предметом первісного позову, рішення щодо ухвалення якого Міністерством не оскаржується в апеляційному порядку.
Зміст апеляційної скарги Міністерства свідчить, що ним оскаржується рішення суду першої інстанції у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, предметом розгляду якого є визнання недійсним Договору факторингу.
З огляду на викладене, клопотання Міністерства про поновлення строку для подання до апеляційного суду додаткових доказів, а також про долучення до матеріалів справи копій висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.05.2024 №2801/24-34, від 14.06.2024 №3316/24-53; витягу з ЄРДР щодо відкриття кримінального провадження від 10.09.2024 №62024000000000802; копії постанови слідчого від 10.09.2024, якою надано Головному управлінню військової юстиції Міністерства оборони України дозвіл на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000876 від 12.10.2023 задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі доводів та вимог апеляційної скарги, тобто суперечить приписам частини 1 статті 269 ГПК України.
Щодо зазначеного клопотання в частині долучення інших доказів - витягів з ЄДРСР - рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №906/931/23; витягів з АСВП щодо боржника - ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект"; листа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 21.08.2024, колегія суддів апеляційного господарського суду також не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини 1, 2 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За приписами частини 4 статті 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на позивача за зустрічним позовом).
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.
Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).
Як убачається з матеріалів справи, Міністерство не повідомляло суд першої інстанції про неможливість надання відповідних додаткових доказів разом з поданням зустрічного позову.
Поряд з цим зі змісту листа Державного установи "Київський слідчий ізолятор" від 21.08.2024 №05/18409 слідує, що він наданий на запит Міністерства №220/74/1528 від 20.08.2024, тобто вказаний доказ отримано за його власною заявою. При цьому позивач за зустрічним позовом в поданому клопотанні не наводить причини та не подає докази того, що здійснити відповідні дії щодо направлення запиту при підготовці зустрічного позову та подати вказаний доказ у визначений законом строк у нього не було можливості.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Міністерством не обґрунтовано винятковості випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також не надано відповідних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Щодо заявленого ТОВ "Будівльний Альянс Монтажпроект" клопотання про заміну позивача за первісним позовом на його правонаступника.
11.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" надійшло клопотання, в якому скаржник просить замінити ТОВ "ФК "Прості Рішення" (03110, місто Київ, пр. Лобановського Валерія, будинок 39-А ЄДРПОУ 44620729) (позивача за первісним позовом) на його правонаступника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (23310, Вінницький р-н, Вінницька обл., місто Гнівань, вул. Соборна, будинок 88а ЄДРПОУ 42297001) у справі №910/5327/24 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Прості Рішення" (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про стягнення 11 576 568 грн за договором від 23.02.2023 №286/2/23/113 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) та заборгованості у сумі 87 276 636 грн за договором від 23.02.2023 №286/3/23/114 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України).
Обґрунтовуючи наявність підстав для процесуального правонаступництва, заявник вказує на те, що станом на 06.12.2024 Договір факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024 розірвано за згодою сторін, що підтверджується відповідною додатковою угодою.
Як вказує заявник за змістом Додаткової угоди про розірвання договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 вбачається, що право вимоги було повернуто ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект". ТОВ "ФК "Прості Рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" дійшли взаємної згоди, що зобов'язання, які випливають зі змісту договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 припиняються за домовленістю сторін, ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" набуває всіх прав у відносинах, які виникли з приводу реалізації фактором права вимоги, яке було предметом договору факторингу № PR_F_118 від 18.04.2024.
Вважаючи, що на підставі Додаткової угоди про розірвання договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 фактично відбулось універсальне правонаступництво прав та обов'язків, заявник наполягає на тому, що має місце і процесуальне правонаступництво у справі №910/5327/24, у зв'язку з чим заявник просить замінити ТОВ "ФК "Прості Рішення" на його правонаступника - ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Розглянувши заявлене скаржником клопотання про заміну позивача за первісним позовом у даній справі на його правонаступника, суд апеляційної інстанції вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини 2 статті 11 ЦК України).
Частинами 3, 6 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
За приписами частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (чи обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Інакше кажучи, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина 3 статті 656 ЦК України), дарування (частина 2 статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина 1 статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).
Крім випадків, коли заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України) чи правонаступництва (пункт 2 вказаної частини, яке за змістом тієї ж частини є універсальним).
У статті 514 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (див. пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №264/5957/17).
Єдиною підставою для правонаступництва заявник вказує укладення між сторонами Договору факторингу Додаткової угоди №1 про розірвання Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118.
За змістом статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
З наведеного слідує, що внаслідок укладення між ТОВ "ФК "Прості рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" Додаткової угоди №1 від 06.12.2024 про розірвання Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 зобов'язання сторін за цим Договором припинились.
При цьому у зв'язку з розірванням Договору факторингу не виникло будь-яких інших прав, а права, які набуло ТОВ "ФК "Прості рішення" на підставі Договору факторингу воно не передало далі. Тобто, у результаті укладення між сторонами Додаткової угоди №1 від 06.12.2024 про розірвання Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 єдине, що відбулось - це ТОВ "ФК "Прості рішення" втратило права, набуті ним у результаті відступлення йому права вимоги ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Отже, зазначення заявником про повернення повного обсягу прав кредитора у спірних правовідносинах ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", не вказує на те, що відбулось універсальне правонаступництво, оскільки жодною нормою цивільного чи процесуального законодавства така форма правонаступництва не визначена.
У зв'язку з викладеним, а також зважаючи на те, що заявником не надано доказів існування обставин, які б вказували на набуття ним від ТОВ "ФК "Прості рішення" цивільних прав внаслідок правонаступництва, а отже існування універсального правонаступництва як передумови процесуального правонаступництва, враховуючи, що ТОВ "ФК "Прості рішення" є позивачем за первісним позовом у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" про заміну сторони правонаступником.
Явка представників сторін.
У судове засідання 03.03.2026 з'явилися представники Міністерства та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
ТОВ "ФК "Прості рішення" участь свого повноважного представника у судовому засідання не забезпечено, хоча належним чином було повідомлене про місце, дату і час судового розгляду, про поважність причин нез'явлення представника суд апеляційної інстанції не повідомлено, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надано.
Оскільки явка представника позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом.
Присутній у судовому засіданні представник Міністерства підтримав вимоги поданої позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати у частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухвалити у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" заперечив вимоги апеляційної скарги Міністерства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій частині залишити без змін.
Представник ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" підтримав вимоги поданої відповідачем 2 за зустрічним позовом апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представник Міністерства у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" заперечив та просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
23.02.2023 між Міністерством (замовник) та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (постачальник) укладено Договір № 286/3/23/113 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір №286/3/23/113), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язувався у 2023 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7) (далі - товар) в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
У пунктах 1.3, 3.1 Договору №286/3/23/113 вказано, що ціна цього Договору становить 74 848 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 12 474 750,00 грн.
Також, 23.02.2023 між Міністерством (замовник) та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (постачальник) укладено Договір № 286/3/23/114 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір №286/3/23/114), у пунктах 1.1, 1.2 якого передбачено, що постачальник зобов'язується у 2023 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30x45 мм)) (далі - товар), в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
Згідно з пунктами 1.3, 3.1 Договору №286/3/23/114 ціна цього Договору становить 199 800 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 33 300 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4.2 Договорів № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату.
У пункті 4.4 Договорів № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114 встановлено, що до рахунку додаються:
видаткова накладна постачальника;
акт приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам Договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року №375;
відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за №1461/31329 оформлені та підписані: оголошення, повідомлення та посвідчення, що підписані одержувачем товару та вказано фактичну кількість товару, що прийнятий на облік одержувачем товару;
повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 31 грудня 2016 року № 757.
Згідно з положеннями пункту 4.5 Договорів № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114 у випадку, якщо документи передбачені пунктом 4.4 Договору постачальником надано після закінчення бюджетного року, то такі документи до оплати замовником не приймаються, оплата за такими документами не здійснюється та комплект документів повертається постачальнику без реалізації.
Відповідно до пункту 5.9 Договорів № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114 датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем товару у посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за №1461/31329.
За приписами пункту 11.1 Договорів №286/2/23/113 та №286/3/23/114 Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
До кожного із вказаних Договорів сторонами внесені зміни шляхом укладення відповідних Додаткових угод, зокрема: Додаткових угод №1 від 24.05.2023, Додаткових угод №2 від 15.08.2023, Додаткових угод №3 від 21.08.2023, Додаткових угод №4 від 26.09.2023 в частині викладення в новій редакції пункту 14.2 Договорів щодо місцезнаходження та банківських реквізитів постачальника, а також Додаткових угод №5 від 27.12.2023 щодо строку (терміну) постачання товару - "до 23.08.2023 (включно) " замість - "до 31.05.2023 (включно)".
Із матеріалів справи слідує, що ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" поставлено за Договором № 286/3/23/113 товар у кількості 11 600 шт. на загальну суму 11 576 568,00 грн, на підтвердження чого надано акт приймального контролю за якістю № 1/999 від 28.12.2023, акт приймання-передачі військового майна №1225 від 28.12.2023; видаткову накладну № 200 від 28.12.2023; повідомлення-підтвердження №783 від 28.12.2023, оголошення № 1 від 28.12.2023, повідомлення про доставлення товару на склад та посвідчення № 1225 про завезення товару на склад замовника від 28.12.2023; рахунок на оплату № 227 від 28.12.2023; акт від 03.01.2024 звіряння розрахунків.
Також, на підтвердження поставки товару за Договором № 286/3/23/114 на суму 87 276 636,00 грн до матеріалів справи надано акт приймального контролю за якістю № 2/1004 від 28.12.2023; акт приймання-передачі військового майна №1230 від 28.12.2023; видаткову накладну №199 від 28.12.2023; оголошенням № 2 від 28.12.2023; повідомлення про доставлення товару на склад та посвідчення № 1230 про завезення товару на склад замовника від 28.12.2023; повідомлення-підтвердження №785 від 28.12.2023; рахунок на оплату № 226 від 28.12.2023; акт від 03.01.2024 звіряння розрахунків.
У подальшому, 18.04.2024 між ТОВ "ФК "Прості рішення" (фактор) та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (клієнт), укладено Договір факторингу №PR_F_118 (далі - Договір факторингу), відповідно до пункту 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 9 885 000,00 грн (надалі іменуються "кошти") у розпорядження клієнта за плату в розмірі 1 000,00 грн, а клієнт зобов'язується відступити факторові майнові права грошової вимоги за Договором №286/3/23/113 від "23" лютого 2023 року у розмірі 11 576 568,00 грн та Договором №286/3/23/114 від "23" лютого 2023 року у розмірі 87 276 636,00 грн, а разом за обома Договорами 98 853 204,00 грн, що надалі іменується "сума відступлення грошової вимоги", що набуто клієнтом, в процесі виконання умов Договорів №286/3/23/113 від "23" лютого 2023 року та № 286/3/23/114 від "23" лютого 2023 року до Міністерства оборони України (надалі іменується "Боржник") та відповідно Акту № 286/3/23/113 від 03.01.2024 та Акту №286/3/23/114 від 03.01.2024 звіряння розрахунків між ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за закуплені для державних потреб товари речової служби у 2023 році за Договорами №286/3/23/113 від "23" лютого 2023 року та №286/3/23/114 від "23" лютого 2023 року.
Фактор підтверджує наявність у нього права за чинним в Україні законодавством укладати та виконувати цей Договір. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання вимоги Боржником. За цим Договором допускається наступне відступлення права грошової вимоги. Право грошової вимоги передається у розмірі частини заборгованості Боржника перед клієнтом (підпункти 1.1.1 - 1.1.3 та пункт 1.2 Договору факторингу).
Пунктом 1.3 Договору факторингу передбачено, що для підтвердження наявності та дійсності права грошової вимоги, що відступається, клієнт передає фактору документацію в наступному порядку: документація, що стосується виконання умов цього Договору передається протягом 10 (десяти) днів з моменту його підписання; передача документації оформлюється Актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється печатками сторін за формою, наведеною в Додатку №1 до Договору.
Відповідно до пункту 1.4 Договору факторингу право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього Договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно його заборгованості. Разом з правом грошової вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з пунктом 2.1 Договору факторингу клієнт відступає та передає факторові право грошової вимоги в сумі 98 853 204,00 грн.
В свою чергу, фактор сплачує клієнтові грошові кошти у сумі 9 885 000,00 грн до 31 грудня 2024 року включно шляхом перерахування на банківський рахунок за вказаними у цьому пункті реквізитами (пункт 2.2 Договору факторингу).
За умовами пункту 2.3 Договору факторингу розрахунок між сторонами вважається здійсненим в момент зарахування на рахунок клієнта всієї грошової суми, що передбачена в п. 2.1. та плати відповідно до п. 1.1 цього Договору.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з "18" квітня 2024 року, моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками Сторін. Строк дії Договору розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і становить з 18.04.2024 року по 31.12.2024 (пункти 6.1, 6.2 Договору факторингу).
18.04.2024 між ТОВ "ФК "Прості рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" було підписано і скріплено печатками Акт приймання-передачі документації до Договору факторингу, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв наступну документацію в копіях/оригіналах:
-Договір №286/2/23/113 від 23.02.2023;
-Договір №286/3/23/114 від 23.02.2023;
-Акт №286/2/23/113 від 03.01.2024 звіряння розрахунків між ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за закуплені для державних потреб товари речової служби у 2023 році за Договором №286/3/23/113 від 23.02.2023;
-Акт №286/2/23/114 від 03.01.2024 звіряння розрахунків між ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за закуплені для державних потреб товари речової служби у 2023 році за Договором №286/3/23/114 від 23.02.2023;
-видаткова накладна №199 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/114;
-оголошення №2 від 28.12.2023 та повідомлення про доставлення товару на склад за Договором №286/3/23/114;
-рахунок на оплату №226 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/114;
-повідомлення-підтвердження №785 (реєстр №2532 від 28.12.2023) за Договором №286/3/23/114;
-Акт приймального контролю за якістю №2/1004 від 28.12.2023 (реєстр №1230 від 28.12.2023) за Договором №286/3/23/114;
-Акт приймання-передачі військового майна №1230 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/114;
-рахунок на оплату №227 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/113;
-видаткова накладна №200 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/113;
-повідомлення-підтвердження №783 (реєстр №2529 від 28.12.2023) за Договором №286/3/23/113;
-оголошення №1 від 28.12.2023 та повідомлення про доставлення товару на склад за Договором №286/3/23/113;
-Акт приймального контролю за якістю №1/999 від 28.12.2023 (реєстр №1225 від 28.12.2023) за Договором №286/3/23/113;
-Акт приймання-передачі військового майна №1225 від 28.12.2023 за Договором №286/3/23/113.
25.04.2024 ТОВ "ФК "Прості рішення" направило Міністерству повідомлення (лист вих.№6 від 24.04.2024) про відступлення права вимоги за Договорами № 286/2/23/113 від 23.02.2023 та №286/3/23/114 від 23.02.2023 (поштове відправлення № 0102419207583), в якому повідомив про набуття ним від ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" права грошової вимоги до Міністерства за вказаними Договорами у розмірі 98 853 204,00грн на підставі укладеного 18.04.2024 між ТОВ "ФК "Прості рішення" (фактор) та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (клієнт) Договору факторингу та просив сплатити заборгованість за поставлений за Договорами товар у сумі 98 853 204,00 грн за банківськими реквізитами фактора.
Вказане повідомлення в копії позивачем за первісним позовом було направлено до Державної казначейської служби України (поштове відправлення №0102419207575).
У зв'язку з несплатою відповідачем за первісним позовом вказаної заборгованості позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з метою її стягнення, вважаючи наявність у нього належних правових підстав для цього.
Заперечуючи у повному обсязі позовні вимоги, заявлені у первісному позові, Міністерством подано до суду першої інстанції разом з відзивом на первісний позов, зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору факторингу, враховуючи, що в якості підстав для обґрунтування первісного позову ТОВ "ФК "Прості рішення" посилається саме на зазначений Договір.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, до відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами у даній справі, між ТОВ "ФК "Прості рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" 06.12.2024 укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 (далі - Додаткова угода №1), за пунктом 1 якої сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024.
Пунктом 2 Додаткової угоди №1сторони передбачили, що право грошової вимоги повертається до клієнта з моменту підписання цього Договору, а саме, повернуто майнові права грошової вимоги за Договором №286/2/23/113 від 23.02.2023 у розмірі 11 576 568,00 грн та Договором №286/3/23/114 від 23.02.2023 у розмірі 87 276 636,00 грн, а разом за обома Договорами 98 853 204,00 грн, що набуто клієнтом в процесі виконання умов Договорів №286/2/23/113 від 23.02.2023 та №286/3/23/114 від 23.02.2023 до Міністерства оборони України. Разом з правом грошової вимоги клієнту переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони дійшли взаємної згоди, що зобов'язання, які випливають зі змісту Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 припиняються за домовленістю сторін, клієнт набуває всіх прав у відносинах, які виникли з приводу реалізації фактором права вимоги , яке було предметом Договору факторингу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Предметом первісного позову є грошова вимога ТОВ "ФК "Прості рішення" (фактора) до боржника (Міністерства) про стягнення заборгованості за Договорами про закупівлі у розмірі 98 853 204,00 грн. Підставою позовних вимог є положення Договору факторингу та Договорів про закупівлю.
Предметом зустрічного позову є вимога Міністерства (боржника) до ТОВ "ФК "Прості рішення" (фактора) та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" (клієнта) про визнання недійсним Договору факторингу. Підставою позовних вимог є твердження Міноборони про фраудаторність Договору факторингу.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваному рішення зважаючи на таке.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції підставами первісного позову є Договір факторингу, на підставі якого позивач за первісним позовом набув до відповідача за первісним позовом право грошової вимоги про стягнення заборгованості, що виникла за Договорами закупівлі, які за своєю правовою природою є договорами поставки.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У частині 1 статті 1078 ЦК України зазначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний законом інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
При цьому, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).
Розглядаючи спір за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Договору факторингу від 18.04.2024 №PR_F_118, укладеного між ТОВ "ФК "Прості рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", позивач за первісним позовом набув майнові права грошової вимоги за Договорами №286/2/23/113 від 23.02.2023 та №286/3/23/114 від 23.02.2023 у розмірі 98 853 204,00 грн, строк оплати за якими не настав з огляду на відсутність доказів внесення Міністерством змін до Реєстру фінансових зобов'язань та прийняття щодо ТОВ "ФК "Прості рішення", як нового кредитора згідно з Договором факторингу, бюджетних зобов'язань за Договорами № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114.
При цьому суд першої інстанції до спірних правовідносин застосував положення Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 2.4 Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
У разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань (пункт 2.9 Порядку).
Тобто, з огляду на вказані норми Порядку та посилаючись на лист Міністерства економіки України від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 "Щодо використання постачальниками послуг факторингу", суд першої інстанції вважав, що у випадку письмового повідомлення фактором або виконавцем замовника (боржника за зобов'язанням) про факт укладення договору факторинга та надання підтверджуючих документів, замовник, який є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, повинен у 7 денний строк звернутись до Казначейства із повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні, надавши, зокрема, Реєстр і відповідні підтвердні документи із уточненими реквізитами та показниками таких бюджетних зобов'язань щодо нового кредитора.
Оскільки матеріали справи таких доказів не містять, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду поряд із наведеним також враховує встановлені нею обставини щодо укладення 06.12.2024 між ТОВ "ФК "Прості рішення" та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" Додаткової угоди №1 про розірвання Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024.
Оскільки внаслідок укладення між сторонами вказаної Додаткової угоди №1 від 06.12.2024 між її сторонами припинились зобов'язання, які виникли на підставі Договору факторингу, а отже новий кредитор втратив зазначений статус, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що позивач за первісним позовом втратив фактичні та правові підстави для звернення із позовними вимогами до Міністерства про стягнення заборгованості за Договорами №286/2/23/113 від 23.02.2023 та №286/3/23/114 у розмірі 98 853 204,00 грн.
Відсутність порушеного права позивача за первісним позовом є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" щодо незаконності оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову спростовуються встановленими обставинами. Апеляційна скарга ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" задоволенню не підлягає.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в частині зустрічних позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог Міністерства про визнання недійсним Договору факторингу №PR_F_118 від 18.04.2024 як такого, що укладений на шкоду кредиторським інтересам Міністерства.
Зі змісту статей 215 та 216 ЦК України убачається, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена однією зі сторін такого правочину або заінтересованою особою, права якої були порушені укладенням спірного договору.
У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у справі також може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:
- дефекти (незаконність) змісту правочину;
- дефекти (недотримання) форми;
- дефекти суб'єктного складу;
- дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогою про визнання недійсним договору факторингу повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання його недійсним.
Як вже зазначалося, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (стаття 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: 1) купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК України); 2) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); 3) факторингу (глава 73 ЦК України).
Як було роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Як встановлено у даній справі, ТОВ "ФК "Прості рішення" 25.04.2024 повідомило Міністерство про відступлення права вимоги за Договорами №286/2/23/113 від 23.02.2023 та №286/3/23/114 від 23.02.2023.
Матеріали справи не містять заперечень позивача за зустрічним позовом проти вимоги нового кредитора - ТОВ "ФК "Прості рішення" у зобов'язанні до звернення останнього до господарського суду з первісним позовом у даній справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, як на підставу визнання Договору факторингу недійсним, Міністерство посилалось, зокрема, на такі доводи:
1) у позивача за зустрічним позовом є майнові вимоги до відповідача 2 за цим позовом на суму понад 110 млн грн, які останній міг би погасити зарахуванням за зустрічними зобов'язаннями Міністерства перед ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", проте останній відступив своє право вимоги до Міністерства за заниженою ціною відповідачу 1 за зустрічним позовом;
2) оспорюваний Договір вчиненого між пов'язаними особами для уникнення виконання грошових зобов'язань перед Міністерством;
3) відсутні докази передання відповідачем 2 за зустрічним позовом відповідачу 1 за цим позовом документів про право вимоги, як матеріальних доказів цього права відповідно до положень статті 517 ЦК України;
4) розповсюдження конфіденційної інформації без згоди Міністерства, що прямо суперечить умовам Договору, а відповідне розповсюдження порушує інтереси держави та є окремою підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним;
5) наявність доказів у кримінальному провадженні, які свідчать про неналежне виконання посадовими особами відповідача 2 умов Договорів про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладених з Міністерством 23.02.2023, в частині постачання товарів, які не відповідають технічним вимогам, зазначених у вказаних Договорах, зокрема, висновків експертів щодо неможливості використання військовослужбовцями Збройних Сил України товарів за своїм призначенням;
6) укладення спірного Договору від імені ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" особою, яка перебуває в слідчому ізоляторі, що викликає об'єктивні сумніви у підписанні цього Договору такою особою.
Аналогічні доводи викладені Міністерством і в апеляційній скарзі.
Надаючи цим доводам оцінку, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи Міністерства зводяться до того, що він вважає договір факторингу фраудаторним, тобто таким, що завдає шкоди його кредиторським вимогам, а поведінку ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" недобросовісною.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1080 ЦК України унормовано, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
За приписами статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (стаття 1085 ЦК України).
Положеннями статті 1086 ЦК України встановлено, що у разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
Досліджуючи доводи Міністерства про укладення Договору факторингу йому на шкоду, оскільки на момент його укладення ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" мало невиконані перед Міністерством грошові зобов'язання, розмір яких значно перевищує розмір заборгованості позивача за зустрічним позовом перед відповідачем 2 за цим позовом, суд апеляційної інстанції застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2024 у справі №464/7832/21.
У зазначеній справі Верховний Суд наголосив на уже сформульованому підході, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини 1, 2 статті 228 ЦК України).
При цьому, у постанові від 06.10.2022 у справі № 904/624/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладення договору та розпорядження власністю, оскільки, унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
Міністерство у зустрічній позовній заяві акцентувало увагу на тому, що вбачає завдання йому оспорюваним Договором факторингу шкоди тим, що ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" є боржником Міністерства за неналежне виконання укладених як Договорів №286/3/23/113 та №286/3/23/114 (штраф, пеня), так і низки інших договорів про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету) на суму понад 110 млн грн.
На переконання Міністерства, саме непогашена заборгованість ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" із сплати штрафних санкцій за вказаними Договорами могла б бути частково погашена шляхом списання заборгованості Міністерства перед ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", яка і є предметом грошових вимог відступлених за Договором факторингу ТОВ "ФК "Прості рішення".
За повідомленням позивача за зустрічним позовом, він звертався до відповідача 2 за зустрічним позовом із претензіями №220/14/95 від 09.01.2024 про сплату 30 335 997,25 грн штрафних санкцій за Договором №286/3/23/113 від 23.02.2023; №220/14/96 від 09.01.2024 про сплату 80 358 557,01 грн штрафних санкцій за Договором №286/3/23/114; №220/14/81 від 08.01.2024 про сплату 52 248,90 грн штрафних санкцій за Договором № 286/3/23/109; №220/14/7677 від 11.12.2023 про сплату 8 466,00 грн за Договором №286/3/23/115; №220/14/97 від 09.01.2024 про сплату 3 591,55 грн штрафних санкцій за Договором №286/3/23/116.
За ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024 у справі №902/443/24 відкрито позовне провадження про стягнення з ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на користь Міністерства коштів у розмірі 52 248,90 грн штрафних санкцій за Договором №286/3/23/109 від 23.02.2013. Щодо решти зазначених вище претензій у зустрічному позові Міністерством повідомлено, що ним здійснюється підготовка чотирьох позовних заяв.
При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги, що зобов'язання відповідача 2 за зустрічним позовом зі сплати штрафних санкцій набудуть конкретності і визначеності лише з дня набрання законної сили судовими рішеннями у відповідних справах, і саме з указаного моменту вони (зобов'язання) будуть підлягати виконанню (настане строк їх виконання). Тобто, умова щодо безспірності вимог, які зараховуються за приписами статті 601 ЦК України, застосовується з урахуванням саме відсутності спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язання.
Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов як зустрічність, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав, та їх прозорість, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання.
Проте, кредиторські вимоги Міністерства до ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" не є безспірними, а навпаки вони є або предметом розгляду у судовій справі, на яку позивач за зустрічним позовом посилається (справа №902/443/24), або будуть предметом ініційованих в майбутньому судових спорів за пред'явленими претензіями.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що судові спори про стягнення з ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" штрафних санкцій були або будуть ініційовані і провадження у них було або буде відкрито після укладання оспорюваного Договору факторингу, а також після закінчення дії (31.12.2023) Договорів від 23.02.2023 за №286/3/23/113 та № 286/2/23/114.
Таким чином, встановлені обставини спростовують доводи Міністерства про те, що Договір факторингу укладено з метою ухилення ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" від виконання зобов'язань перед Міністерством, оскільки на момент укладання Договору факторингу (18.04.2024) ані узгоджених грошових зобов'язань ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" перед позивачем за зустрічним позовом, ані спору стосовно них не існувало.
Доводи Міністерства в апеляційній скарзі, які ґрунтуються на інших судових справах, зокрема, справі №906/931/23 (рішення у якій ухвалено судом першої інстанції 19.12.2023 та набрало законної сили 09.05.2024) та відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження (щодо відкриття виконавчих проваджень за №75654198 -29.07.2024, за №75818945-16.08.2025, за №76197237 - 03.10.2024), колегією суддів апеляційного господарського суду до уваги не беруться, так як останні не були предметом дослідження у суді першої інстанції. Як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції відмовлено у визнанні поважності причин для поновлення процесуального строку для долучення зазначених доказів до матеріалів справи та відхилено клопотання позивача за зустрічним позовом про долучення вказаних додаткових (нових) доказів у даній справі.
Щодо тверджень Міністерства про те, що ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" відступило своє право вимоги до Міністерства за заниженою ціною відповідачу 1 за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
За договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).
Така плата за надані фактором послуги може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі №909/968/16 (пункт 61), встановлена в твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.
Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника.
Отже, реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.
Тобто, сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору факторингу, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги та залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).
Оскільки сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21).
З огляду на наведене, враховуючи, що з однієї сторони за договором факторингу відступлена грошова вимога не є платою за надане фінансування і порівняння реального розміру наданого фінансування з номінальною вартістю майнових прав грошової вимоги є некоректним, з іншої сторони розмір фінансування може бути як більший так і менший від номінального розміру грошової вимоги, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що конкретний розмір ціни продажу вимоги визначається за погодженням сторін з урахуванням багатьох обставин.
Таким чином, сторони Договору факторингу скористались правом на визначення його умов, викладених в оспорюваному Договорі. А тому не може бути підставою для визнання недійсним Договору факторингу та обставина, що розмір грошової вимоги, яка за спірним Договором була відступлена, перевищує ціну її відступлення, як помилково стверджує позивач за зустрічним позовом.
Надаючи оцінку доводам Міністерства про те, що в порушення вимог чинного законодавства до ТОВ "ФК "Прості рішення" як до нового кредитора не перейшло право вимоги за оспорюваним Договором факторингу, оскільки йому не були передані оригінали документів, суд першої інстанції правильно зауважив на тому, що за умовами укладеного Договору (пункт 1.4) та нормами чинного законодавства, що регулюють відносини за договорами факторингу, факт передання документів чи їх форма не є тією підставою, з якою пов'язується визнання такого правочину недійсним.
Посилання позивача за зустрічним позовом на обставини кримінального провадження №62023000000000876 від 12.10.2023 не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на відсутність вироку суду, що унеможливлює вважати встановленими обставини, зокрема, щодо пов'язаності засновників (учасників) відповідачів. Крім того, в межах вказаного кримінального провадження не розслідуються обставини укладання та виконання Договорів за №286/3/23/113 та №286/3/23/114 від 23.02.2023 чи власне самого спірного Договору факторингу.
Стосовно сумнівів Міністерства щодо дійсного існування Договору факторингу, з огляду на його підписання від імені ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" особою, яка перебуває в слідчому ізоляторі, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства ( частина 2 статті 207 ЦК України).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладання Договору факторингу (18.04.2024) керівником ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" з повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, був ОСОБА_1.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тримання керівника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" ОСОБА_1 під вартою не обмежує його право- та дієздатності як керівника цього товариства на укладання правочинів від імені ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
За твердженням ТОВ "ФК "Прості рішення", йому було відомо про тримання керівника ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" під вартою, а тому перемовини щодо укладання Договору та його особисте підписання керівником відповідача 2 за зустрічним позовом було здійснено через захисників ОСОБА_1 адвокатів Єна С.О. та Коваль В.Б., на підтвердження чого до матеріалів справи додано лист Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 19.06.2024 №05/755-24/870Ад, з якого вбачається, що зустрічі ОСОБА_1 з адвокатом Єна С.О., зокрема, відбулася 17.04.2024, тобто за день до дати укладання Договору факторингу, а з адвокатом Коваль В.Б. -19.04.2024, на наступний день після зазначеної у спірному Договорі дати його укладення.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що чинне законодавство не обмежую сторони у підписанні договорів в різний час, при цьому встановлюючи, що укладеним договір вважається з моменту підписання його стороною, яка підписує останньою, що не виключає проставлення дати укладення такого договору в день підписання останньою стороною.
Отже, укладання (підписання) Договору факторингу Гринкевичем Р.І., який є директором ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", навіть під час тримання його під вартою не свідчить про недійсність цього Договору, оскільки перебування керівника відповідача 2 за зустрічним позовом під вартою не обмежує його право- та дієздатності і не забороняє укладання ним договорів в інтересах Товариства.
Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що розповсюдження ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" конфіденційної інформації без попередньої згоди Міністерства прямо суперечить умовам Договорів №286/3/23/113 та №286/3/23/114, порушує інтереси держави та є окремою підставою для визнання оспорюваного Договору факторингу недійсним, правомірно відхилено судом першої інстанції.
Так, відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договорів № 286/3/23/113 та № 286/3/23/114 сторони погодилися вважати положення цих Договорів, у т. ч. специфікацій, конфіденційними. Сторона не має права розкривати, поширювати чи роботи доступною в будь-який іншій спосіб зміст цього Договору будь-якій третій особі без попередньої письмової згоди іншої сторони, за винятком випадків, коли це вимагається законом чи обов'язковим до виконання рішенням відповідного органу державної влади. Постачальник повідомляє замовника, про настання такого випадку.
У той же час, згідно з частиною 1 статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
З огляду на дослідженні та встановлені у даній справі обставини та беручи до уваги, що станом на момент укладення оспорюваного Договору факторингу позивач за зустрічним позовом не був кредитором відповідача 2 за зустрічним позовом, відсутні підстави вважати, що такий Договір вчинено з метою ухилення від виконання зобов'язання на користь кредитора - Міністерства.
Отже, Міністерством не доведено, що відступлення ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" майнових прав за Договорами №286/3/23/113 та №286/3/23/114 від 23.02.2023 у загальному розмірі 98 853 204,00грн відбулося у період настання у нього зобов'язання з оплати штрафних санкцій за неналежне виконання цих та інших договорів. Водночас, судом першої інстанції не встановлено обставин неможливості виконання ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" договірних зобов'язань і завдання шкоди Міністерству шляхом укладення оспорюваного Договору факторингу.
Таким чином, правомірним є висновок місцевого господарського суду про недоведеність тверджень позивача за зустрічним позовом, що оспорюваний Договір факторингу має всі ознаки фраудаторності, оскільки за встановленими обставинами не підтверджено належними доказами, що станом на час вчинення цього Договору Міністерство було кредитором відповідача 2 за зустрічним позовом, а тому недоведеним є також умисел обох сторін спірного Договору на приховування яких-небудь інших намірів такого правочину в момент його вчинення, ніж ті, що визначені його умовами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору факторингу, в силу того, що позивачем за зустрічним позовом, як заінтересованою особою, не доведено, яким чином порушені його права з боку відповідачів внаслідок укладення спірного Договору, як і не доведено наявності підстав, з якими ЦК України пов'язує можливість визнання цього Договору недійсним.
Натомість, наведеним у даній постанові спростовуються доводи як апеляційної скарги Міністерства, так і апеляційної скарги ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект", у зв'язку з чим зазначені апеляційні слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційних скаргах скаржників, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі як за первісним, так і за зустрічним позовами.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у даній справі. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись ст. ст. 234, 264, 270 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційні скарги Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/5327/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5327/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Хрипуна О.О. з 31.03.2026 по 28.04.2026 та відпусткою судді Коробенка Г.П. з 27.04.2026 по 30.04.2026 повний текст постанови складено 01.05.2026.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко