Єдиний унікальний номер 639/2226/24
Номер провадження 22-з/818/27/26
01 травня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) - Мальованого Ю.М.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чернишової Оксани Юріївни про ухвалення додаткового рішення по справі № 639/2226/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на часту квартири в порядку спадкування за законом та заповітом
У квітні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на часту квартири в порядку спадкування за законом та заповітом.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 1285 гривень 15 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3855 гривень 44 копійки.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 квітня 2025 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 березня 2025 року у частині вирішення спору щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності скасовано.
Провадження у справі за позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на часту квартири в порядку спадкування за заповітом закрито.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4868 грн 78 коп. судового збору.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 квітня 2025 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
11 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Чернишова Оксана Юріївна подала заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції нею понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн, які мають бути відшкодовані позивачами.
Також, просила поновили строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки 04 грудня 2025 року вступну та резолютивну частину рішення проголошено без участі представника апелянта , повний текст судового рішення отримано 08 грудня 2025 року о 15.21 в Особистому кабінеті Електронного суду.
22 січня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Бреславець Марина Григорівна, подав заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Заперечення мотивовані тим, що заявник пропустив встановлений законом строк, не довів існування об'єктивних, непереборних та незалежних від нього обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Посилання на дату отримання повного тексту рішення не передбачене законом як автоматична підстава для поновлення строку.
Ані апелянт, ані його представник не надали суду доказів понесених витрат на правову допомогу, хоча й просять наразі поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи отриманням тексту судового рішення.
Сторона апелянта не зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Отримання тексту судового рішення в жодному разі не вказує на поважність причин незаявлення відповідної заяви про розподіл судових витрат, яка повинна бути поданою до закінчення судових дебатів.
За змістом ст. 137 та 141 ЦПК України, сторона зобов'язана чітко та однозначно заявити вимогу, дотриматись процесуальної форми, надати обґрунтований розрахунок.
Формальна заява про «намір подати докази в майбутньому» не є належною процесуальною вимогою, не створює для суду обов'язку ухвалювати додаткове рішення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів (провадження № 61-11651св21).
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Отже, за змістом вказаної норми ЦПК України цей строк є процесуальним.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої, восьмої статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, згідно з приписами статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів понесення витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зазначений правовий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21, від 21 липня 2023 року у справі № 750/9471/20, від 17 січня 2024 року у справі № 357/6367/15-ц, від 31 січня 2024 року у справі № 761/7257/20.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Вирішуючи питання про поновлення вищевказаного строку, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Харківського апеляційного суду від 02 червня 2025 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 04 грудня 2025 року.
04 грудня 2025 року від представника відповідачки адвоката Чернишової О.Ю. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність останньої. Також, представником заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено про намір подати відповідні докази протягом 5 днів після ухвалення рішення (том 2, а.с. 244).
У судове засідання 04 грудня 2025 року сторони не з'явилися, розгляд справи було проведено за відсутності учасників справи, за результатами якого було прийнято постанову, проголошено її вступну та резолютивну частину.
05 грудня 2025 року копія вступної та резолютивної частини вищевказаної постанови була доставлена до Електронного кабінету представника апелянта.
Отже, про результати розгляду справи адвокат Чернишова О.Ю. була обізнана ще 05 грудня 2025 року. Між тим, відповідна заява разом з доказами понесених витрат подана 11 грудня 2025 року, тобто, з пропуском 5 денного строку на її подання.
Зважаючи, що заявник не була позбавлена можливості ознайомитися з результатами розгляду справи та направити заяву про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає, що наведені заявником причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, не є поважними, а відтак, відсутні підстави для його поновлення.
В свою чергу, оскільки підстави для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі відсутні, така заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України апеляційний суд,-
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чернишової Оксани Юріївни про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, залишити без задоволення.
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чернишової Оксани Юріївни про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 639/2226/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на часту квартири в порядку спадкування за законом та заповітом залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Повне судове рішення складено 01 травня 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук