Справа № 727/1633/23
Провадження № 2/727/542/26
01 травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Зінич О.М.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Калинчук Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності.
Просив виділити йому у натурі частку житлового будинку АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299 за вказаною адресою, та припинити право власності ОСОБА_3 на частку у праві власності на будинок та земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування.
Просила поділити в натурі між сторонами житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299 за вказаною адресою.
Також просила визнати за неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право користування частиною житлового будинку ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 , яка визначена за ним в результаті поділу та виділити в їх користування відповідні приміщення та визначити порядок їх користування.
Ухвалою суду від 02.06.2023 року по справі було призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
01.05.2024 року до суду надійшов висновок експерта №110 судової інженерно-технічної експертизи від 29.04.2024 року, складений та підписаний одноосібно експертом Ощипко О.О.
Окрім того, у висновку експерт запитання поставлені судом в ухвалі від 02.06.2023 року змінив та виклав їх у власній редакції, керуючись п.4.12 розділу Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року.
У зв'язку з зазначеним ухвалою суду від 19.06.2024 року встановлено, що наявні сумніви у правильності вказаного висновку експерта та призначено повторну комплексну судову інженерно-технічну експертизу.
Однак, 09.04.2026 року експертною установою було складено повідомлення про неможливість надання висновку судової комплексної інженерно-технічної експертизи у зв'язку з ненаданням відкоригованого технічного паспорту на будинковолодіння.
У підготовчому засіданні представник позивача заявила клопотання про призначення у справі повторної судової інженерно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтовувала тим, що у справі відсутній належний висновок інженерно-технічної експертизи із зазначенням варіантів поділу будинковолодіння, що унеможливлює ухвалення рішення по суті спору.
Беручи до уваги те, що у позивача не має доступу до спірного житлового будинку та з метою вільного доступу експерта до об'єкта експертизи, іншого способу здобути докази у ОСОБА_2 не має.
Представник відповідача не заперечувала проти призначення судової експертиза та звернулась до суду з клопотанням про уточнення питань, які ставляться на повторну експертизу.
Частково дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, оцінивши наведені представниками доводи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст.76 ЦПК України визначено, що одним з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.
За змістом ч.2 ст.78 Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, у процесуальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Порядок призначення судової експертизи, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характері ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є частиною дослідження обставин у справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з'ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
У ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Розглядаючи доводи представника відповідача щодо необхідності включення до запитань, які ставляться перед експертом запитання щодо варіантів порядку користування доньками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожною частиною житлового будинку, яка пропонується до поділу в натурі за варіантами запропонованими експертом, суд зауважує наступне.
Так, відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Під час вирішення судом клопотання представника відповідача про призначення повторної судової експертизи, остання зверталась до суду з аналогічним клопотанням про поставлення перед експертом запитання щодо визначення варіантів порядку користування доньками сторін спірним будинковолодінням. Ухвалою суду від 19.06.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача в цій частині було відмовлено.
Представник Калинчук Ю.В. не погодилась з ухвалою суду від 19.06.2024 року та оскаржила її в апеляційному порядку. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.08.2024 року ухвалу суду першої інстанції було залишено без змін та зазначено, що позивачем за зустрічним позовом , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, не заявлено вимог про надання дітям у користування конкретних приміщень в спірному житловому будинку, а позовні вимоги містять лише вказівку на певні відповідні приміщення за результатами поділу майна без зазначення розташування таких приміщень у спірному житловому будинку, їх площі. За відсутності таких вимог експерт не може на власний розсуд визначати варіанти користування житловим будинком неповнолітніми дітьми.
Згідно ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до пункту 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (з відповідними змінами), згідно з процесуальним законодавством України, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Згідно з пунктом 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення по справі повторної судової експертизи.
Згідно ст. 7-1 Закону України «Про експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до вимог ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Суд вважає, що вказані в клопотанні обставини мають значення для справи і потребують спеціальних знань, питання, які виносяться для дослідження експерту мають істотне значення для об'єктивного вирішення справи, оскільки прямо стосуються предмету доказування у даній справі, а усі сумніви і протиріччя, на які посилаються сторони повинні бути усунуті у встановлений законом спосіб, з урахуванням думки сторін щодо призначення даної експертизи, з метою забезпечення процесуальних прав сторін по справі, враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з п.3 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до п.5 ч.1ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Згідно до п.9 ч.1ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Приймаючи до уваги, що проведення необхідних досліджень та виготовлення висновку експертів займе тривалий час, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі на час проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49, 103,104, 107, 112, 197, 198, 252, 253, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача про призначення у справі повторної судової інженерно-технічної експертизи - задовольнити.
Призначити по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення у натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки, що знаходяться у спільній частковій власності, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 , поданим у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про поділ майна в натурі та про визнання права користування повторну судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:
-Яка ринкова вартість житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 ?
-Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами, з урахуванням систем життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., в натурі, відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинковолодінні по частці у кожного в ізольовані приміщення? Якщо так, то які можливі варіанти поділу в натурі житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м. на два ізольовані рівноцінні об'єкти, з урахуванням переобладнання (відокремлення, демонтаж, вмонтування, тощо) самостійних відокремлених систем життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), щоб кожна з новоутворених частин будинку мала окрему ізольовану систему інженерних мереж, відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинковолодінні по частці у кожного та вимог нормативно-правових актів?
-Які будівельно-монтажні роботи слід провести для повного відокремлення частин будинку в ізольовані приміщення, в тому числі щодо облаштування входів до приміщень, системи життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, систем опалення, газопостачання), для кожного співвласника із врахуванням їх вартості?
-Які можливі варіанти поділу горища (за його наявності) в натурі житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинковолодінні по частці у кожного та запропонованих експертами варіантів поділу будинку?
-Якщо поділ будинку та господарських споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 238,3 кв.м., технічно можливий з незначним відхиленням від ідеальних часток, то яким є розмір грошової компенсації одного із співвласників іншому щодо кожного варіанту поділу будинковолодіння?
-Яка ринкова вартість земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 ?
-Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинковолодінні, по частці у кожного? Якщо так, то які можливі варіанти поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,0788 га, кадастровий номер 7310136300:20:002:0299, що розташована по АДРЕСА_1 , відповідно до варіантів поділу в натурі будинковолодіння, відповідно до часток співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на земельну ділянку по частці у кожного та вимог нормативно-правових актів?
Проведення повторної експертизи доручити експертам експертам СП «Західно-Український Експертно-Консультативний центр» (м.Чернівці вул.Головна, 119).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України та зобов'язати провести експертизу в строк, встановлений п.1.13. Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р. «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз».
Довести до відома експертів положення ст.102 ЦПК України щодо вимог, які ставляться до висновку експерта.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2 , роз'яснити йому положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у проведенні експертизи та надати доступ експерту для огляду будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 , а також за необхідності надати доступ спеціалістам ЧМКБІ для проведення вимірювально-обмірювальних робіт.
Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Встановити строк для проведення повторної судової експертизи - 90 днів з дня отримання експертною установою даної ухвали, після чого матеріали справи невідкладно мають бути повернуті до суду з висновком експерта.
Для проведення експертизи надати експерту матеріали цивільної справи №727/1633/23 в трьох томах.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду може бути оскаржена в установленому порядку до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Одовічен Я.В.