Справа №: 340/6716/25
провадження №: 2-а/398/34/26
Іменем України
"30" квітня 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Голосеніної Т.В.
за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Семенової О.В., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 09.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
Позивач та його представник у судові засідання 21.04.2026 року та 30.04.2026 року не з'явилися, про час та місце розгляду судового засідання повідомлені належним чином, у встановленому законом порядку, про що свідчать довідки про доставку повістки через підсистему електронний суд на адресу представника позивача.
Суд зазначає, що позивач, який ініціював процес, сам повинен цікавитися перебігом справи. Якщо представник отримав повістку, позивач вважається належним чином повідомленим.
Відповідач та його представник, у судове засідання, також не з'явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, то відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Так частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вказане, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частиною першим статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Адже, інніціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Позивач жодних активних процесуальних дій направлених на розгляд його справи не здійснив та за весь час перебування справи у провадженні в суді рухом цієї справи не цікавився.
Суд розцінює неприбуття у судові засідання позивача як втрату ним процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Оскільки має місце повторна неявка у судове засідання позивача, який не є суб'єктом владних повноважень та який вважається належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення судового засідання (повістки про виклик направлено представнику позивача через підсистему «Електронний суд»), про причини неприбуття останній не повідомив та його неприбуття перешкоджає розгляду справи по суті, відсутня вимога відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів, то суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 205, 229, 240, 248 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Голосеніня