Запорізької області
про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами
24.01.11 Справа № 28/234/10-28/291/10
Суддя
розглянувши заяву (.№ 47/76 від 15.12.2010р.) Бердянського міжрайонного прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010р. у справі №28/234/10
за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах в особі Бердянської міської ради, м.Бердянськ Запорізька область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, м.Запоріжжя
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Бердянськ Запорізька область
про зобов'язання ПП ОСОБА_1 здійснити знесення недобудованого об'єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Суддя Яцун О.В.
У судовому засіданні брали участь представники:
від позивача (заявника) - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_2 , договір №3 від 21.01.2011р.
від третьої особи - не з'явився
прокурор -Хорунжий С.М.. посвідчення №261 від 08.08.06р.
20.12.2010р. до суду надійшла заява Бердянського міжрайонного прокурора про перегляд рішення господарського суду Запорізької області у справі №28/234/10 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. заяву Бердянського міжрайонного прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010р. у справі №28/234/10 прийнято до розгляду суддею Яцун О.В., справі присвоєно номер 28/234/10-28/291/10, судове засідання призначено на 24.01.2011р.
За клопотанням прокурора та представника відповідача розгляд заяви здійснюється без застосування засобів фіксації судового процесу.
Заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказав, що при розгляді справи не було враховано окремі факти, які стали відомі позивачу лише 15.11.2010р., і які мають суттєве значення для розгляду справи. А саме, заявник зазначає, що приймаючи рішення у справі № 28/234/10 від 08.11.2010 року господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи було рішення Бердянського міськрайонного суду № 2-2692 від 28.02.2008р., яким визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно недобудовану будівлю торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0126 га. Зазначене рішення Бердянського міськрайонного суду у відповідності до ст. 35 ГПК України було прийнято судом в якості преюдиційного факту при розгляді справи, оскільки саме ним встановлено правомірність набуття власності на нерухоме майно відповідачем. Не погоджуючись з рішенням Бердянського міськрайонного суду від 28.02.2008р. у справі № 2-2692 Бердянський міжрайонний прокурор 03.08.2010р. подав до апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, провадження у справі закрити. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 листопада 2010 року апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора задоволено, рішення Бердянського міськрайонного суду від 28 лютого 2008 року у справі № 2-2692/2008 скасовано, провадження у цій справі закрито. На підставі вищевикладеного, заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №28/234/10 від 08.11.2010р. в зв'язку з нововиявленими обставинами. В обґрунтування наданої заяви відповідач посилається на ст.ст. 112 - 114 ГПК України, згідно яких господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли були відомі заявникові.
У судовому засіданні 24.01.2011р., прокурор наполягає на задоволені заяви про перегляд рішення суду від 08.10.2010р. у справі №28/234/10 за нововиявленими обставинами. Просить рішення господарського суду від 08.10.2010р. у справі 28/234/10 скасувати; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання 20.12.2010р. не з'явився, в той же час на адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника. Позивач підтримує заяву прокурора та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи також в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представником відповідача заявлено усне клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки торгівельний павільйон не існує, а замість нього будується кафе.
Прокурор заперечує, звертає увагу на наявність спірних відносин між сторонами, оскільки предметом спору є знесення самовільно збудованої споруди.
Представник відповідача проти позову заперечує, про що зазначив у відзиві. На підставі чого, просить в задоволенні заяви про перегляд судового рішення по справі №28/234/10 від 08.10.2010р. за нововиявленими обставинами відмовити.
Судове засідання закінчено 24.01.2011р. оголошенням резолютивної частини рішення.
Розглянувши заяву прокурора, дослідивши надані матеріали, вислухавши пояснення представника відповідача та прокурора, суд встановив наступне:
Ухвалою суду від 10.09.2010р. порушено провадження у справі № 28/234/10, судове засідання призначено на 06.10.2010р.
Ухвалою суду від 06.10.10р. з метою надання додаткових доказів, витребування у сторін необхідних для розгляду даної справи документів та враховуючи клопотання позивача, розгляд справи було відкладено на 08.11.2010р.
В судовому засіданні 08.11.2010р. представнику відповідача та прокурору у відповідності до положень ст. 85 ГПК України оголошено рішення в повному обсязі, яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно із п. 1, 1.2, 1.3, 3.7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду № 04-5/563 від 21.05.2002 р. “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Відповідно до заяви Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області нововиявленими обставинами є скасування апеляційним судом Запорізької області у справі №2-2692 від 15.11.2010р. рішення Бердянського міськрайонного суду від 28.02.2008р. у справі №2-2692, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно недобудовану будівлю торгівельного павільйону, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
У відповідності до норм ст. 35 ГПК України рішення Бердянського міськрайонного суду від 28.02.2008р. у справі №2-2692 мало преюдиційне значення при розгляді справи №28/112/10.
В той же час, апеляційним судом Запорізької області при розгляді апеляційної скарги на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.02.2008р. по справі 2-2692 було встановлено, що земельна ділянка на якій знаходиться спірна нерухомість передавалась в оренду приватному підприємцю для будівництва, розміщення та обслуговування кафе, тобто для здійснення ПП ОСОБА_1 підприємницької діяльності. Зважаючи на те, що між суб'єктом господарювання -приватним підприємцем і органом місцевого самоврядування виник спір з приводу права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого розпочато самочинно, вказаний спір відповідно до ст. 15 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до розгляду в господарському суді. З урахуванням чого, оскаржуване рішення (№2-2692 від 28.02.2008р.) не можна вважати таким, що відповідає вимогам закону, а тому в силу приписів ст. 310 ЦПК України підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. За результатами розгляду апеляційної скарги, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.02.2008р. скасовано.
Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 15.11.2010р. про скасування рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.02.2008р. ПП ОСОБА_1 в касаційні інстанції не оскаржувалась.
Оцінивши докази, зібрані у справі, суд вважає, що обставини, на які посилається прокурор (заявник), є нововиявленими, оскільки вони впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні № 28/234/10 від 08.11.2010р., спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та є підставою для перегляду рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з п.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо не порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Щоб здійснити будівництво, громадянин чи юридична особа зобов'язані набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою, одержати державний акт на право власності на земельну ділянку чи договір оренди землі, або державний акт на право постійного користування землею, зареєструвати обраний правовий титул використання землі в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а також визначити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без виконання цих юридично значимих дій приступати до освоєння земельної ділянки забороняється.
З огляду на надані суду документи, слід зазначити, що земельна ділянка на якій розташований самочинно збудований об'єкт була надана відповідачу в користування на підставі договору оренди.
В той же час, суд звертає увагу, що будівельні роботи повинні здійснюватися на підставі дозволу інспекції державного-архітектурного контролю.
Приписами ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо роботи не були виконанні раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Згідно постанови Кабінету міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 про деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт, виконання будівельних робіт на об'єктах без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт або без належно затвердженого проекту вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 6 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій»будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Розділом 9 державних будівельних норм (далі - ДБН) А.2.2-3-2004 встановлено склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будинків та споруд (далі об'єктів) громадського призначення та на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового призначення (далі - будівництво), вимоги яких є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами-суб'єктами господарської діяльності в галузі будівництва незалежно від форм власності.
Згідно п. 9.12 розділу 9 ДБН А.2.2-3-2004 проект, до його затвердження підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі у відповідності з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.
Згідно п. 9.16 розділу 9 ДБН А.2.2-3-2004 пред'явлення проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника.
На підставі вищевикладеного, відсутність проекту або неузгодження розробленого проекту будівництва є порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Так в порушення вимог ст. 375 ЦК України при будівництві спірного об'єкту будівництва відповідачем не було розроблено та погоджено в установленому законом порядку проект, а також не було отримано відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт.
Як свідчать матеріали справи, 28.11.2008р. між Бердянською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0126га, на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна -торгівельний павільйон. Договір укладено строком до 01.09.2013р. (п.8).
Пунктом 15 договору сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування кафе з літнім торговим майданчиком.
Згідно з п.17 договору встановлено, що умови збереження стану об'єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В той же час, в ході перевірки проведеною Бердянською міжрайонною прокуратурою за інформацією інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області щодо фактів самовільного будівництва на території Бердянського району було встановлено, що ПП ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,0126га для іншої комерційної діяльності, ніж передбачено умовами договору оренди землі від 28.11.08р. А саме, ПП ОСОБА_1 в порушення приписів ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»розпочала роботи з будівництва торгівельного павільйону без дозволу інспекції державного-архітектурного контролю, в зв'язку з чим інспекцією ДАБКа ПП ОСОБА_1 внесено припис з вимогою припинити будівельні роботи. На виконання припису будівельні роботи були припинені.
За проведення самовільних будівельних робіт з будівництва кафе на перехресті АДРЕСА_1. Свердлова відповідач була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та заборони проведення будівельних робіт.
В травні 2008р. було виявлено продовження самовільних робіт з будівництва кафе. Зазначені роботи заборонені приписом від 28.05.2008р. №71-Б і в подальшому не проводились.
Станом на 03.08.2010р. порушення законодавства у сфері містобудування не усунуто - дозвіл на проведення будівельних робіт ПП ОСОБА_1 не оформлено.
Таким чином, слід зазначити, що орендарем були грубо порушені умови чинного законодавства. що регулюють правовідносини сторін в сфері містобудування.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.
Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Самовільні будівельні роботи є порушенням вимог ст.ст.23, 24 Закону України «Про планування та забудову територій», ст.18 Закону України «Про основи містобудування», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
У відповідності до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
Зазначені об'єкти нерухомості в експлуатацію не введено, відповідно право власності забудовника на новозбудований об'єкт нерухомості не зареєстровано та взагалі не виникло.
Таким чином, матеріали справи підтверджують факт, що ПП ОСОБА_1 здійснила будівельні роботи без отримання дозвілу на проведення робіт в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізької області, що є порушенням норм чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010р. у справі № 28/234/10 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010р. у справі № 28/234/10 -скасуванню.
На підставі чого, суд приймає нове рішення, яким позовні вимоги задовольняє та зобов'язує ПП ОСОБА_1 здійснити знесення недобудованого об'єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. ».
Враховуючи обставини справи та приписи ст., ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовних вимог та за перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладаються на відповідача, та складають з 127 грн.50 коп. державного мита (85 грн.00 коп. за розгляд позовних вимог та 42,50 грн. за перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України залишено судом без задоволення виходячи з наступного.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умовами подання доказів такого врегулювання.
В той же час, знесення нерухомого майна самостійно відповідачем на момент вирішення спору по суті суду не надано. Крім того, прокурор та позивач наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені у позові.
Суд звертає увагу, що поняття «торгівельний павільйон»винило із рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі №2-2692 при розгляді позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Таким чином, правові підстави для припинення провадження у справі відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 112, 113, 114 ГПК України, суд
1. Заяву Бердянського міжрайонного прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010р. у справі № 28/234/10 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 08.11.2010 р. у справі № 28/234/10 скасувати.
3. Прийняти нове рішення. Позовні вимоги задовольнити.
4. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.код НОМЕР_1) здійснити знесення недобудованого об'єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
В разі невиконання рішення в добровільному порядку видати наказ на примусове виконання.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095) 127(сто двадцять сім)грн.50коп. державного мита.
Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району, банк отримувач Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, р/р 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку -264) 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 28 січня 2011р.
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.