Запорізької області
про припинення провадження у справі
26.01.11 справа № 10/677/08
Суддя
м. Запоріжжя
за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Запорізький арматурний завод”,
м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в сумі 1 594 820,62 грн.
Представники:
Від позивача - Білич Н. С., на підставі довіреності № 135 від 13.05.2010 р.
Від відповідача -Дроби шевський О. А., на підставі довіреності б/н від 06.04.2010 р.
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»(далі -Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»(далі -Відповідач) про стягнення грошової суми в розмірі 1 997 366,38 грн. (з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог від 18.05.2009 р.) на підставі договору на користування електричної енергії № 40 від 01.02.1993 р. (із змінами та доповненнями), укладеного між Позивачем та Відповідачем, в тому числі 1 505 207,30 грн. сума основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 8 628,91 грн. сума боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, 256 547,99 грн. сума пені, 194 913,69 грн. сума інфляційних нарахувань, 32 068,49 грн. сума нарахованих трьох процентів річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2008 р. порушено провадження у справі № 10/677/08 та призначено судове засідання на 03.12.2008 р.
Ухвалою господарського суду від 27.11.2008 р. розгляд справи зупинено у зв'язку із направленням матеріалів справи до Вищого господарського суду України.
Ухвалою господарського суду від 05.05.2009 р. провадження по справі поновлено та призначено судове засідання на 22.05.2009 р.
Ухвалою господарського суду від 21.05.2009 р. у зв'язку із направленням матеріалів справи до Вищого господарського суду України, провадження у справі зупинено до отримання результатів оскарження.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2010 р. у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 10/677/08 поновлено. Судове засідання призначене на 31.05.2010 р.
21.05.2010 р. Відповідач подав до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі № 10/677/08 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №4/364/09-12/39д/10 господарського суду Запорізької області.
Суд клопотання прийняв та задовольнив.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2010 р. провадження по справі № 10/677/08 зупинено до набрання законної сили судового рішення пов'язаної з нею справи №4/364/09-12/39д/10.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2010 р. провадження у справі №10/677/08 поновлено, судове засідання призначено на 13.01.2011 р.
Представник Позивача у судовому засіданні, відкритому 13.01.2011 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та заяві про уточнення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з Відповідача загальну суму позовних вимог в розмірі 1 997 366,38 грн.
Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначає про відсутність перед Позивачем будь-якої заборгованості, в тому числі по сумам боргу, сумі інфляційних нарахувань та суми нарахованих трьох процентів річних.
21.12.2010 р. до господарського суду надійшло клопотання Позивача б/н від 21.12.2010 р. про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю спору на підставі того, що Відповідач заявою від 02.12.2010 р. припинив зобов'язання які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного на цю суму.
Відповідач отримав від Позивача заяву від 02.12.2010 р., однак проти задоволення клопотання Відповідача б/н від 21.12.2010 р. про припинення провадження у справі заперечує, просить дане клопотання залишити без задоволення, а позов задовольнити в повному обсязі.
13.01.2011 р. в судовому засіданні об'явлена перерва спочатку до 24.01.2011р., потім до 26.01.2011р.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
01.02.1993 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 40 на користування електричної енергії (із змінами та доповненнями) (далі - Договір).
Згідно умов Договору Відповідач відпускає електричну енергію, а Відповідач споживає електричну енергію та оплачує її вартість Відповідачу на умовах Договору.
В листопаді 2008 р. Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію за Договором за період з липня 2008 р. по вересень 2008 р. в сумі 1 505 207,30 грн., а також суми 8 628,91 грн. -боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії у серпні та вересні 2008 р., суми 13 710,42 грн. інфляційних нарахувань, суми 7 474,88 грн. нарахованих трьох процентів річних за прострочення платежу за спожиту активну електричну енергію за період з 19.08.2008 р. по 27.10.2008 р. та за прострочення оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період з 23.09.2008 р. по 27.10.2008 р., суми 59 799,11 грн. пені нарахованої за прострочення платежу за спожиту активну електричну енергію за період з 19.08.2008 р. по 27.10.2008 р. та за прострочення оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період з 23.09.2008 р. по 27.10.2008 р., а всього суму в розмірі 1 594 820,62 грн.
В травні 2009 р. Позивач своєю заявою про уточнення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України збільшив суму позовних вимог в частині суми інфляційних нарахувань до розміру 194 913,69 грн., суми нарахованих трьох процентів річних за прострочення платежу за спожиту активну електричну енергію за період з 19.08.2008 р. по 13.05.2009 р. та за прострочення оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період з 23.09.2008 р. по 13.05.2009 р. до розміру 7 474,88 грн.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує пунктом 1 Додаткової угоди б/н від 01.03.2006 р. до Договору, яким передбачено обов'язок Відповідача оплачувати вартість спожитої реактивної енергії та пунктом 2 Угоди б/н від 01.09.2009 р. до Договору, яким передбачено обов'язок Відповідача оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії.
Згідно пункту 1 Додаткової угоди б/н від 01.01.2007 р. до Договору, Відповідач як споживач зобов'язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснювати оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому Позивачем як постачальником електричної енергії.
Однак, в порушення зазначених умов Договору Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, не оплатив виставлені Позивачем платіжні вимоги доручення - № 6022 від 08.08.2008 р. на суму 1 038 156,26 грн. за спожиту в липні 2008 р. активну електроенергію, № 6776 від 05.09.2008 р. на суму 416 491,42 грн. за спожиту в серпні 2008 р. активну електроенергію, № 7721 від 06.10.2008 р. на суму 50 559,62 грн. за спожиту у вересні 2008 р. активне електроенергію, а також не оплатив виставлені Позивачем платіжні вимоги доручення - № 7325 від 11.09.2008 р. на суму 6 136,38 грн. оплата за перетікання електроенергії у серпні 2008 р., № 8312 від 13.10.2008 р. на суму 2 492,53 грн. оплата за перетікання електроенергії у вересні 2008 р.
Наявність спожитої Відповідачем електричної енергії, поставленої йому Позивачем підтверджується відповідними двосторонніми Актами про спожиту електричну енергію та відповідними двосторонніми Актами про перетікання реактивної електроенергії, підписаними і представниками Позивача та Відповідача.
Крім того, у зв'язку із несвоєчасною оплатою суми боргу, Позивач у відповідності до п.3 Додаткової угоди б/н від 01.01.2007 р. до Договору нарахував пеню на суму боргу, а всього пені на суму 256 547,99 грн., а також у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України Позивач у зв'язку із несвоєчасною оплатою Відповідачем суми боргу нарахував інфляційних витрат на загальну суму 194 913,69 грн., та три процента річних на загальну суму 32 068,49 грн.
З посиланням на приписи ст.ст. 509, 526, 539, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 276 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»Позивач просить позов задовольнити, стягнути з Відповідача на свою користь загальну суму позовних вимог в розмірі 1 997 366,38 грн.
Відповідач проти позову Позивача заперечує, не визнає в повному обсязі суму позовних вимог, вказує на відсутність законних підстав для стягнення суми позову в розмірі 1 997 366,38 грн.
21.12.2010 р. до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Відповідача б/н від 21.12.2010 р. про припинення провадження у справі в порядку підпункту 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю спору.
У зазначеному клопотанні б/н від 21.12.2010 р. Відповідач зазначає, що до прийняття судового рішення по даній справі сума позовних вимог Позивача в розмірі 1 997 366,38 грн. є погашеною шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного.
Так, зазначає Відповідач в своєму клопотанні б/н від 21.12.2010 р., 02.12.2010 р. Відповідач керуючись ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України склав та направив на адресу Позивача заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 1 997 366,38 грн., зокрема Позивач має вимоги до Відповідача за Договором в сумі 1 997 366,38 грн., яку вимагає стягнути по даній справі та/або за офіційними документами які підтверджують споживання Відповідачем активної електричної енергії поставленої Позивачем за період з липня 2008 р. по вересень 2008 р. (документи - щомісячні двосторонні Акти про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за певний місяць, щомісячні двосторонні Акти про об'єми перетікання реактивної енергії із мереж Позивача в мережі Відповідача на протязі розрахункового періоду, щомісячно виставлені Позивачем рахунки Відповідачу про оплату спожитої активної електричної енергії за певний місяць та оплату послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, платіжні доручення Відповідача про часткову оплату Позивачу за спожиту активну електричну енергію та надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії), тощо, а Відповідач має вимоги до Позивача за Договором в сумі 2 066 409,57 грн. та/або на підставі офіційних документів, які підтверджують споживання Відповідачем активної електричної енергії поставленої Позивачем за період з березня 2006 р. по листопад 2006 р. (документи - щомісячні двосторонні Акти про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за певний місяць, щомісячно виставлені Позивачем рахунки Відповідачу про оплату спожитої активної електричної енергії за певний місяць, платіжні доручення Відповідача про оплату грошових коштів Позивачу за спожиту активну електричну енергію, тощо, яка (сума 2 066 409,57 грн.) була надлишкове сплачена Відповідачем на користь Позивача за фактично спожиту активну електричну енергію за період з березня 2006 р. по листопад 2006 р. (включно) в об'ємі 23 505 080 кВт/ч (об'єм спожитий та отриманий через вводи трансформатору силового ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, номер замовлення: 63301/13, рік виготовлення - 1979 р., завод-виготовлювач -Запорізький трансформаторний завод, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31), за який (об'єм 23 505 080 кВт/ч) Відповідач сплатив на користь Позивача грошову суму в розмірі 8 316 842,11 грн., замість сплати грошової суми в розмірі 6 250 432,55 грн., у зв'язку з чим виникла надлишкове сплачена сума в розмірі 2 066 409,57 грн. (різниця між тарифами для 1-го та 2-го класів), яку Позивач отримав в повному обсязі від Відповідача, і яку Позивач зобов'язаний був повернути Відповідачу як надлишкове отриману грошову суму за спожиту Відповідачем активну електричну енергію за період з березня 2006 р. по листопад 2006 р. через зазначений трансформатор силовий, у зв'язку з чим Відповідач і вчинив зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1 997 366,38 грн. на підставі даної Заяви від 02.12.2010 р.
При таких обставинах, вважає Відповідач, позовні вимоги Позивача в сумі 1 997 366,38 грн. з 02.12.2010 р. є фактично погашеними, зобов'язання по їх сплаті є припиненими, у зв'язку з чим відсутній і предмет спору по даній справі.
Зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідач обґрунтовує наданням у справу щомісячних двосторонніх Актів про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за період з березня 2006 р. по листопад 2006 р., своїми платіжними дорученнями на суму 8 316 842,11 грн. на підставі яких Відповідач розраховувався з Позивачем за спожиту активну електроенергію за період з березня 2006 р. по листопад 2006 р., а рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. по справі № 4/364д/09- 12/39д/10, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. по справі № 4/364д/09- 12/39д/10 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази в сукупності та врахувавши нормативне обґрунтування наявних у справі доказів та обставин, суд вважає, що клопотання Відповідача б/н від 21.12.2010 р. про припинення провадження у справі в порядку підпункту 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю спору підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, трок виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 601 ЦК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї сторони.
Аналогічні приписи містяться в ст. 203 ГК України.
02.12.2010 р. Відповідач у відповідності до приписів ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України склав та направив на адресу Позивача заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. (далі -Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р.).
Оригінал Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. до матеріалів даної справи Відповідачем додана.
Сума зарахування в розмірі 1 997 366,38 грн. співпадає з розміром суми позовних вимог Позивача - 1 997 366,38 грн.
Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. є одностороннім правочином, вчиненим Відповідачем про що також зазначено в пункті 7 цієї заяви.
В листі Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2000 р., в пункті 31, зазначається, що згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної вимоги, строк якої не настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Отже, зазначає Вищий господарський суд України в своєму листі, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України), статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
Заперечення Позивача щодо того, що на його думку у Відповідача відсутні грошові вимоги до Позивача в розмірі 1 997 366,38 грн., у зв'язку з чим Відповідач не мав права на вчинення Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. не може бути прийнято судом, оскільки по даній справі предмет спору є стягнення Позивачем з Відповідача певної грошової суму, а не визнання недійсним одностороннього правочину яким є Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р.
Фактично Позивач вважає зазначену заяву нікчемним правочином, тобто таким, що не породжує у Позивача та Відповідача будь-яких правових наслідків, а також вважає відсутнім у Відповідача до нього грошових вимог, тощо, що в розумінні пункту 31 листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2000 р. є підставою для звернення Позивача з позовом про визнання в окремому судовому провадженні, а не в даній справі, визнання недійсною Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. або про примусове виконання Відповідачем в натурі грошових зобов'язань в сумі 1 997 366,38 грн. за Договором, тощо.
В будь-якому випадку, господарський суд по даній справі № 10/677/08 не може розглядати питання чинності або не чинності Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р., оскільки вона, по-перше, вчинена у відповідності до приписів ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України і є фактично одностороннім правочином, по-друге, предмет спору по даній справі є стягнення грошових коштів, а не оскарження правочину.
З огляду на наведене, Позивач не позбавлений процесуального права оскаржити Заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. в окремому судовому порядку, або застосувати інший спосіб захисту, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Господарський суд вважає, що Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. в розумінні приписів ст.ст. 34, 36 ГПК України є належним письмовим доказом по даній справі, який має значення для справи.
Згідно пункту 5 Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. обґрунтованість припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. також підтверджується діючими на момент її підписання рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. по справі № 4/364д/09-12/39д/10, яким визнаний недійсним пункт 8 додаткової угоди б/н від 01.03.2006 р. до Договору, в частини викладення Додатку № 13 до Договору № 40 в новій редакції та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10, якою за Відповідачем визнано право власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, який знаходиться в м. Запоріжжі, по вул. Малика, 31.
Заперечення Позивача щодо того, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10 скасована постановою Вищого господарського суду від 08.12.2010 р. по цій же справі, у зв'язку з чим Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. не має правової сили - не приймається господарським судом, оскільки зазначена заява вчинена Відповідачем 02.12.2010 р. і згідно пункту 6 зазначеної заява, вона вважається вчиненою, а зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. вважається виконаним та припиненим з моменту підписання даної Заяви Відповідачем -02.12.2010 р.
При таких обставинах, суд доходить до обґрунтованому висновку, що будь-які зміни судових рішень по справам № 4/364д/09-12/39д/10 та № 22/141/08-21/156/10 з 02.12.2010 р. не можуть впливати на чинність Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р.
Також Позивач заперечував проти зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. приписами Закону України «Про електроенергетику», зокрема ст. 15-1 цього Закону.
На думку Позивача приписи Закону України «Про електроенергетику»містять заборону зарахування зустрічних вимог при розрахунках за електроенергію, у зв'язку з чим Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. вчинена з порушенням приписів цього Закону.
По-перше, як вже зазначалось господарським судом, в даному судовому процесі суд не може вийти за межі позовних вимог (п.2 ч.1 ст.83 ГПК України) Позивача якими є стягнення грошової суми, а не визнання недійсним одностороннього правочину, якщо це необхідно для захисту прав позивача і про це є клопотання заінтересованої сторона.
Позивач не заявляв клопотань у даній справі про вихід суду за межі позовних вимог, у зв'язку з чим господарський суд не може зазначати про не чинність Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. як такої, що суперечить приписам Закону України «Про електроенергетику».
По-друге, господарський суд проаналізувавши приписи Закону України «Про електроенергетику», приписи ст. 602 ЦК України, наявну практику Вищого господарського суду України з приводу можливості застосування при розрахунках за спожиту електроенергію вчинення зарахування зустрічних однорідних вимог постачальника та споживача електроенергії один до одного, якими є Позивач та Відповідач, приходить до обґрунтованого висновку, що приписи Закону України «Про електроенергетику»не містять заборону вчиняти зарахуванням зустрічних однорідних вимог при розрахунках за електроенергію.
Так, згідно ч.1 ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог:… 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Тобто, саме виключно приписи ст. 602 ЦК України, регулюють питання недопустимості зарахування зустрічних вимог.
В свою чергу приписи Закону України «Про електроенергетику», зокрема ст.15-1 цього Закону, на яку посилається Позивач, не передбачає недопустимість зарахування зустрічних вимог, вона встановлює порядок розрахунків за спожиту електроенергію. Однак, зарахування зустрічних вимог, не є способом або формою розрахунку, зарахування зустрічних вимог це є способом припинення зобов'язання.
Таким чином, в розумінні приписів ч.1 ст. 602 ЦК України, Закон України «Про електроенергетику»не передбачає недопустимість зарахування зустрічних вимог, що робить законним вчинення зарахування зустрічних вимог при розрахунках за електроенергію між постачальником та споживачем.
Аналогічні висновки робить Вищий господарський суд України при розгляді аналогічних питань у інших, аналогічних справах.
Так, в постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2007 р. по справі № 15/14-07-122, від 23.01.2007 р. по справі № 15/329-20/140-10/117, від 20.03.2008 р. по справі № 8/2022, від 28.04.2009 р. по справі № 37/436 та від 20.01.2010 р. по справі № 37/436-42/416 визнається законним вчинення зарахування зустрічних вимог при розрахунках за спожиту електроенергію.
При таких обставинах господарський суд доходить до обґрунтованого і законного висновку, що Заява про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р. не порушує приписів Закону України «Про електроенергетику», не підпадає під дію ч.1 ст. 602 ЦК України, у зв'язку з вона є належним доказом відсутності у даній справі спору.
З огляду на наведене, всі заперечення Позивача щодо незаконності вчинення Відповідачем зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 1 997 366,38 грн. спростовуються вищенаведеним і не можуть бути прийняті до уваги як обґрунтовані підстави для відмови Відповідачу у задоволенні клопотання Відповідача б/н від 21.12.2010 р. про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору.
Відповідно до п/п 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
По даній справі предметом спору є позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення в грошової суми в розмірі 1 997 366,38 грн.
З врахуванням того, що дана сума позовних вимог в розмірі 1 997 366,38 грн. погашена Відповідачем шляхом вчинення та на підставі Заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р., якою здійснено зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 1 997 366,38 грн., і ця сума є розміром позовних вимог Позивача, господарський суд доходить до обґрунтованого та законного висновку, що спір між Позивачем та Відповідачем на суму в розмірі 1 997 366,38 грн. відсутній.
Позивач не довів зворотного -наявність в нього грошових вимог до Відповідача, хоча мав право, можливість та час до прийняття судового рішення по даній справі оскаржити в судовому порядку Заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.12.2010 р., однак з невідомих причин не зробив цього.
При таких обставинах, господарський суд не знаходить законних підстав для задоволення позову Позивача про стягнення з Відповідача грошової суми в розмірі 1 997 366,38 грн., а у зв'язку з відсутністю предмета спору у даній справі провадження у справи припиняє.
Судові витрати суд покладає на Відповідача..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, п.1-1. ст.80 ГПК України, суд, -
Провадження у справі припинити
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя, 69093, вул. Зачиняєва, 158 а, ідентифікаційний код 14309190 на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ідентиф код 00130926, 15 948 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 21 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Суддя Алейникова Т. Г.