Запорізької області
про відстрочку або розстрочку виконання рішення,
зміна способу та порядку виконання рішення
21.01.11 Справа № 28/252/09
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28)
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 264-063 від 07.08.2008р. та договором поруки № 264-063-П від 07.08.2008р.,
за участю: Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5)
Суддя Кагітіна Л.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 01/20-60 від 22.01.2010р.;
від відповідача-1 : ОСОБА_1, паспорт серія: НОМЕР_1 від 14.07.1998р.;
від відповідача-2: не з'явився;
від Шевченківського ВДВС: Парфенюк Л.П., довіреність № 12486 від 12.08.2010р.
06.01.2011р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.08.2009р. у справі № 28/252/09 згідно наведеного графіку та зміну порядку його виконання.
Ухвалою господарського суду від 11.01.2011р. суддею Кагітіною Л.П. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 21.01.2011р.
Заявник (відповідач-1) у своїй заяві просить розстрочити виконання рішення у справі № 28/252/09, а саме: в сумі 2200,00 грн. - до 31.01.2011р., в сумі 2500,00 грн. -до 16.02.2011р., в сумі 2500,00 грн. -до 16.03.2011р., в сумі 3000,00 грн. -до 16.04.2011р., в сумі 3000,00 грн. -до 16.05.2011р., в сумі 3300,00 грн. -16.06.2010р., в сумі 4200,00 грн. - до 16.07.2011р., в сумі 5000,00 грн. -до 16.08.2011р.; в сумі 5000,00 грн. -до 16.09.2011р., в сумі 5000,00 грн. -до 16.10.2011р., в сумі 5000,00 грн. -до 16.11.2011р., в сумі 4300,00 грн. -до 16.12.2011р.
Також, заявник просить змінити порядок виконання рішення господарського суду у справі № 28/252/09 наступним чином:
- у першу чергу сплачені за рішенням суду кошти зараховуються на сплату тіла кредиту;
- у другу чергу сплачені за рішенням суду кошти зараховуються на погашення відсотків за користування кредитом;
- у третю чергу залишок сплачених коштів після погашення кредиту та відсотків за користування кредитом зараховується на погашення пені.
Свою заяву відповідач-1 мотивує тим, що незважаючи на відсутність виконавчого провадження за виданим господарським судом наказом ним були сплачені у добровільному порядку кошти в розмірі 7499,43 грн. у 2009 році та в сумі 1780,00 грн. -у 2010 році. Однак, як зазначає відповідач-1, сплачені ним позивачу кошти йдуть лише на погашення штрафних санкцій. При цьому наголошує, що згідно умов кредитного договору кошти не зараховуються Банком на погашення самого тіла кредиту і, відповідно, не зменшується ані заборгованість, ані відсотки по кредиту, ані пеня, які продовжує нараховувати позивач. Також, в якості підстави для надання йому розстрочки відповідач-1 посилається на нестабільність на даний час свого фінансового положення та на укладення ним на 2011 рік нових угод, що надасть можливість остаточно виконати рішення суду.
Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»(позивача у справі) проти надання відповідачу-1 розстрочки виконання рішення по даній справі заперечує. У письмовому відзиві на заяву вказує, що не вважає обставини, на які посилається відповідач такими, що звільняють його від виконання своїх обов'язків. Звертає увагу, що на даний час на погашення заборгованості по рішенню суду відповідачем-1 було сплачено кошти в розмірі 3261,65 грн., а не 9279,43 грн., як зазначає боржник. Щодо вимоги відповідача-1 про зміну порядку виконання судового рішення позивач відзначає, що викладена у заяві черговість не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та суперечить чинному законодавству.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач-2 у справі) у наданому суду письмовому відзиві на заяву про розстрочення виконання рішення та зміну порядку його виконання підтримує доводи відповідача-1. Вважає, що викладені ним обставини є достатньою підставою для задоволення заяви.
В судовому засіданні відповідач-1 -ФОП ОСОБА_1, який особисто представляв свої інтереси, в повному обсязі підтримав свої доводи, викладені у заяві.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення заяви відповідача-1 заперечив з підстав, викладених у відзиві на заяву.
Присутній у судовому засіданні представник Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надав письмові пояснення, згідно з якими на даний час виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 28/252/09 від 21.09.2009р. відсутнє.
За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін та державного виконавця розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача-1 у справі), проаналізувавши матеріали та обставини справи, пояснення сторін та їх правовідносини, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача-1, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 18.08.2009р. у даній справі з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»стягнуто 38677,25 грн. заборгованості за кредитним договором, 3291,65 грн. відсотків за користування кредитом, 62,32 грн. пені за порушення строків погашення, 2161,55 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 441,94 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання судового рішення 21.09.2009р. судом було видано наказ № 28/252/09.
Постановою Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 06.10.2009р. ВП № 15138464 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. № 28/252/09.
Вищий господарський суд України своєю постановою від 30.11.2010р. у справі №28/252/09, винесеною за результатами розгляду скарги ПАТ «Банк «Демарк» на дії (бездіяльність) Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ, визнав недійсною постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державно виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 06.10.2009р. ВП № 15138464 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. № 28/252/09.
Як встановлено судом, повторно стягувач (позивач у справі) з заявою по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. № 28/252/09 до відділу державної виконавчої служби не звертався.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, при прийнятті рішення про надання розстрочки суд має враховувати приписи статті 121 ГПК про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
В якості підстави для надання йому розстрочки відповідач-1 посилається на часткове виконання у добровільному порядку рішення господарського суду, а також на нестабільність на даний час свого фінансового положення та на укладення ним на 2011 рік нових угод, що надасть можливість остаточно виконати рішення суду.
Дослідивши матеріали та обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем-1 не доведено наявність виняткових обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочки виконання судового рішення у даній справі, а посилання на часткове виконання судового рішення у добровільному порядку та на нестабільність фінансового становища не є належним доказом наявності виняткових обставин в розумінні ст.ст. 32-36, 83, 121 ГПК України для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.
Крім того, термін розстрочки, визначеними відповідачем частинами щомісячно з 31.01.2011р. до 16.12.2011 року, не є обґрунтованим будь-якими певними обставинами, заявник не надав доказів на підтвердження доводів, що впродовж терміну розстрочки поліпшиться його господарська діяльність та фінансове становище, не обґрунтував наведених у заяві розмірів щомісячних платежів, заявлених до сплати. Надані заявником докази наявності укладеного ним з ПП ОСОБА_4 договору № 03-20/11-2010 від 20.11.2010р. не свідчать про обов'язковість настання певних обставин, внаслідок яких відповідач-1 отримає можливість виконати свої грошові зобов'язання у зазначені в заяві строки та обсяги.
Щодо посилання заявника на нестабільність свого матеріального становища слід зазначити, що відповідач-1, як суб'єкт господарювання, здійснює свою діяльність самостійно, ініціативно, на власний ризик, тож негативний результат його господарської діяльності сам по собі не може бути підставою для звільнення його від виконання взятих на себе зобов'язань.
Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені боржником, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, відмовляє у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.
Також, суд не вбачає жодних підстав для задоволення заяви відповідача-1 в частині зміни порядку виконання рішення господарського суду у справі № 28/252/09.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку і способом, раніше встановленими. Тобто, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової).
Заявник же, посилаючись на те, що згідно умов кредитного договору сплачені ним кошти не зараховуються позивачем на погашення самого тіла кредиту і, відповідно, не зменшується ані заборгованість, ані відсотки по кредиту, ані пеня, які продовжує нараховувати позивач, ставить питання щодо черговості зарахування позивачем сплачених за рішенням суду коштів: у першу чергу - на сплату тіла кредиту; у другу чергу - на погашення відсотків за користування кредитом; у третю чергу залишок сплачених коштів після погашення кредиту та відсотків за користування кредитом - на погашення пені.
При цьому, відповідач-1 у своїй заяві сам відзначає, що за умовами укладеного між ним та позивачем кредитного договору, заборгованість за яким була предметом стягнення у даній справі, передбачено зарахування сплачених позичальником кошті у першу чергу на рахунок погашення відсотків, у другу чергу на погашення пені та інших штрафів і тільки після цього на погашення тіла кредиту.
Отже, наведені заявником вимоги ніяким чином не стосуються зміни способу та порядку виконання рішення суду, а стосуються саме змін умов договору, що суперечить чинному законодавству.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання рішення від 18.08.2009р. по справі № 28/252/09 та зміну порядку його виконання залишити без задоволення.
Ухвалу направити сторонам та Шевченківському ВДВС Запорізького МУЮ.
Суддя Л.П. Кагітіна