27.01.11р.
Справа № 17/14-11
За позовом Публічного акціонерного товариства "ВГП", м. Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім", м. Підгороднє Дніпропетровської області
про стягнення 97 363,25 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Будь П.В., довір. № 11 від 04.01.11р.;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство "ВГП" (надалі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (надалі - відповідач) суму 94 726,43 грн. основного боргу, 2 636,82 грн. пені, а всього 97 363,25 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору поставки № ВП-30734 від 01.09.09р.
Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника у призначеному судовому засіданні. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, яке відображає отримання відповідачем кореспонденції господарського суду під розпис. Проте, правом наданим йому господарським процесуальним законодавством не скористався, так як відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень (за їх наявності) не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходили.
Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, а також наданими представником позивача оригіналами документів (копії долучені до матеріалів справи) для огляду у судовому засіданні.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
встановив:
01.09.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № ВП-30734 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивачем у період з 09.05.10р. по 22.09.10р. поставлено на адресу покупця паперову та санітарно-гігієнічну продукцію (товар) на загальну суму 95 367,78 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін, а також кільцевими довіреностями на отримання спірного товару повноважними представниками відповідача (а.с. 25-41).
У відповідності з приписами п. 6 додатку № 4 "Додаткові умови" до Договору (а.с. 20-24), покупець здійснює повну оплату за поставлений товар на протязі 60-ти днів з моменту його отримання, що також передбачено п. 7.2 Договору.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Вивчивши матеріали справи господарський суд встановив, що постачальник взяті на себе Договірні зобов'язання виконав належним чином та без зауважень покупця, тоді як останній, в порушення умов Договору, за поставлений товар розрахувався частково у сумі 641,35 грн., у зв'язку із чим станом на теперішній час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в загальному розмірі 94 726,43 грн.
В силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов'язання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого спірного товару.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати суми основної заборгованості. Обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог - не спростовані.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Окрім того, на підставі положень п. 8.9 Договору за порушення граничних строків оплати продукції постачальник нарахував покупцю (відповідачу у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача за період 13.07.10р. по 08.12.10р. становить загальну суму 2 636,82 грн. та визнається господарським судом.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Отже, позивачем на підставі ст. 33 ГПК України було документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (52001, м. Підгороднє Дніпропетровської області, вул. Пушкіна, 6; ЄДРПОУ 33669196) на користь Публічного акціонерного товариства "ВГП" (43020, м. Луцьк, вул. Лазо, 7; ЄДРПОУ 01880724) суму 94 726,43 грн. (дев'яносто чотири тисячі сімсот двадцять шість грн. 43 коп.) основного боргу, 2 636,82 грн. (дві тисячі шістсот тридцять шість грн. 82 коп.) пені, 973,63 грн. (дев'ятсот сімдесят три грн. 63 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -01.02.2011р.