30 квітня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
власника майна ОСОБА_5
представника віласника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року про арешт тимчасово вилученого майна, -
Ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року задоволено клопотання начальника Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна.
Накладено арешт у виді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на: - вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу, право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстровано за ОСОБА_5 , який проживає в с. Нижні Петрівці, Чернівецького району Чернівецької області, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - лісодервину породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних.
Копію ухвали направлено начальнику Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , поклавши на нього виконання ухвали.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, власник майна - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року. Скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про незаконність ухвали слідчого судді.
ЄУНСС: 723/1703/26 Слідчий суддя: ОСОБА_9
Номер провадження: 11-сс/822/179/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Стверджує, що ні прокурором, ні судом не досліджено, що він, як об'єкт підприємницької діяльності, згідно з виписки з ЄДРЮСфоп та громадських формувань здійснює діяльність за видом економічної діяльності - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, тобто здійснює вантажні перевезення по всій території України.
Вказує, що фактично у даній ситуації він здійснював перевезення вантажу - лісодеревини за договором з власником лісодеревини, яким було надано для перевезення всі відповідні товаротранспортні накладні на лісодеревину об'ємом 14,512 м кубічних у кількості 29 колод породи «Бук».
Зазначає, що в ухвалі зазначається, що транспортний засіб «Камаз» моделі «43118» д. н. з. НОМЕР_1 було зупинено в селі Іжівці по вул. Центральній, 18, хача далі по тексту Ухвали вказано, що15.04.2026 року в ході огляду місця події, який проводився в адміністративних межах села Буденець Чернівецького району по вул. Центральній, 18 було виявлено транспортний засіб «Камаз» моделі «43118» д. н. з. НОМЕР_1 , хоча це зовсім різні населені пункти, які знаходяться на значній відстані один від одного та навіть відносяться до різних територіальних громад. Також в Ухвалі зазначено, що додано до клопотання витяг з ЄРДР № 12026262150000134 від 16.04.2026 року, але в наступному абзаці зазначено, що постановою про визнання речовим доказом від 07.03.2026 вантажний автомобіль «Камаз» д. н. з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом, тобто за один місяць та один тиждень до реєстрації кримінального провадження, та взагалі до факту зупинки транспортного засобу, що, на думку апелянта, є грубим порушенням вимог КПК України.
Звертає увагу суду на те, що арешт на вказаний транспортний засіб обмежує його у здійсненні нормальної господарської діяльності, яка є єдиним видом його доходу та в подальшому перешкоджає сплаті податків до бюджету.
Щодо поновлення строку вказує, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без його виклику та участі. Останній дізнався про факт постановлення оскаржуваної ухвали, лише 23.04.2026 року, у зв'язку із чим, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено із вагомих причин.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг не надходило.
Однак надійшло заперечення на апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 від начальника Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , зі змісту якого вбачається, що останній просить залишити без задоволення вищевказану апеляційну скаргу, як необґрунтовану.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції прокурор, який був належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився, однак від нього надійшло клопотання зі змісту якого вбачається, що він просить розгляд вищевказаної апеляційної скарги проводити у його відсутності, в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, ухвалу слідчого судді від 17.04.2026 року залишити без змін, що у відповідності до положень ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна - ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її з підстав наведених у ній, дослідивши матеріали клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026262150000134 від 16.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а тому строк апеляційного оскарження для такої особи, у відповідності до ч. 3 ст. 395 КПК України, обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Із апеляційної скарги вбачається, що копію ухвали слідчого судді апелянтом отримано 23.04.2026 року, доказів, які б це спростовували, матеріали судової справи не містять, а тому апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.ст. 370, 372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 17.04.2026 року не відповідає у повній мірі.
Як вбачається з клопотання Сторожинецьким відділом Чернівецької окружної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026262150000134 від 16.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудове слідство у даному кримінальному провадженні здійснюють слідчі відділення поліції № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області.
15.04.2026 року в ході огляду місця події, який проводився в адміністративних межах с. Буденець Чернівецького району Чернівецької області, по вул. Центральній, 18 було виявлено та вилучено: вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу, із повантаженою на нього незаконно порубленою лісодеревиною породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано до спеціального сейф-пакету.
Постановою про визнання речовим доказом від 07.03.2026 року вантажний транспортний засіб марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу; незаконно порублену лісодеревину породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано до спеціального сейф-пакету № CRI1084758 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026262150000134 місце зберігання яких буде визначено після проведення необхідних експертиз.
Розглядаючи клопотання про арешт майна по вищевказаним матеріалам досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що вони визнані речовими доказами, з метою забезпечення їхнього збереження, на нього слід накласти арешт.
Судова колегія вважає, що такі твердження слідчого судді є обґрунтованими, оскільки вказане майно, на яке накладено арешт у цьому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, відповідає критерію речових доказів та може мати юридичне значення для встановлення обставин такого кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Разом з цим, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчий суддя не виконав вимоги кримінального процесуального закону при накладені арешту на тимчасово вилучене 15.04.2026 року майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним, зокрема, на - вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу, право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстровано за ОСОБА_5 , який проживає в с. Нижні Петрівці, Чернівецького району Чернівецької області, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - лісодервину породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних, а саме не врахував положення п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, якими передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Також слідчим суддею не було взято до уваги усталену практику Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, згідно якої володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, а також на матеріали даного кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України, можливо запобігти задовольнивши клопотання начальника Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_10 частково, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026262150000134 від 16.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним, а саме на: - лісодервину породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних.
Окрім цього, накласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, а саме на: - вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу, право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстровано за ОСОБА_5 , який проживає в с. Нижні Петрівці, Чернівецького району Чернівецької області, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На переконання апеляційного суду, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, задовольняючи повністю клопотання про арешт майна, не дослідив всі обставини кримінального провадження та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту, зокрема, на автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118», із державними номерними знаками НОМЕР_1 , в тому числі із забороною користування, що не виправдовує в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи та порушує баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу власника вилученого майна, слід задовольнити частково, а оскаржену ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання про арешт майна.
На думку колегії суддів, такого виду обтяження буде достатньо для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 170-173, ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання власника майна - ОСОБА_5 про поновлення строку, задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2026 року, якою задоволено клопотання про арешт тимчасово вилученого майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання начальника Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026262150000134 від 16.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 15.04.2026 року майно шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним, а саме на: - лісодервину породи «Бук» в кількості 29 колоди, загальним об'ємом 14,512 метри кубічних.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, а саме на: - вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), із маніпулятором червоного кольору, та наявним позаду бортовим відділенням відкритого типу, право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , зареєстровано за ОСОБА_5 , який проживає в с. Нижні Петрівці, Чернівецького району Чернівецької області, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути транспортний засіб марки ««КАМАЗ» моделі «43118» білого кольору, із державними номерними знаками НОМЕР_1 , його власнику - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
_____________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3