Справа № 757/23925/17-к
Провадження № 1-кп/991/173/19
про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питанням
про дисциплінарну відповідальність адвоката
24 квітня 2026 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні ініційоване судом питання про звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питанням про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42016000000003697 про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
(1) Короткий зміст ініційованого питання
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.
Поведінка адвоката свідчить про затягування розгляду цієї справи. Це виявляється в постійних неявках у призначені судові засідання без поважних причин. При цьому, адвокат навіть не повідомляє суд про обставини, які б могли вказувати на поважність таких причин неприбуття.
У судове засідання 24.04.2026 адвокат ОСОБА_8 вчергове не з'явився. А тому, судом ініційовано питання про порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8
(2) Позиції учасників провадження
Прокурор підтримав ініційоване судом питання. Вказав, що існують підстави для звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стосовно систематичної поведінки адвоката, яка спрямована на зривання судових засідань. Адвокат не повідомляє суд про причини своєї неявки в засідання. Будь-яких доказів того, що він хворіє і такий стан не дозволяє йому брати участь у засіданнях (у тому числі по відеоконференції) не надано. Таку поведінку адвоката слід оцінювати в комплексі з поведінкою сторони захисту, яка зловживає своїми правами.
Обвинувачений ОСОБА_9 вказав, що його адвокат лікується. Він не прибув навіть в засідання до апеляційного суду. А тому, таке питання наразі не повинно ставитися. Звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури буде безпідставним. 22.04.2026 адвокат по телефону повідомив його, що буде хворіти. Про такі обставини адвокат не повідомив суд, бо не був впевнений чи буде ще хворіти 24.04.2026 в день призначеного судового засідання.
Захисник ОСОБА_10 заперечив з приводу ініційованого судом питання, просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що 22.04.2026 він мав розмову з адвокатом ОСОБА_8 , який повідомив, що лікується і участі в засіданні 24.04.2026 брати не буде.
(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні питання
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд доходить висновку, що слід порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 .
Конституція України (ст. 63) гарантує кожній особі, яка обвинувачується у вчиненні злочину, право на захист. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ст. 59).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Аналогічні положення відображено і в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК).
Відповідно до ст. 20 КПК обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження.
Суд звертає увагу на наступні обставини в цьому кримінальному провадженні.
Справа перебуває на розгляді колегії суддів з 05.10.2020 року.
Щодо ОСОБА_9 судом неодноразово накладалися грошові стягнення, причини його неявки визнавалися неповажними, двічі щодо нього обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою.
06.02.2026 до суду надійшло повідомлення захисника ОСОБА_11 про розірвання договору про надання правових послуг адвоката. А 04.03.2026 захисник ОСОБА_12 також повідомив про припинення повноважень захисника.
В обох випадках це обумовлено розбіжністю позицій між обвинуваченим та його захисниками. При цьому ОСОБА_9 , повідомив суду, що такі розбіжності почали виникати давно, проте він не вжив жодних заходів для забезпечення безперервності судового розгляду та не уклав угоду з новим захисником.
Судом констатовано, що такі дії свідчать про зловживання ним правом на захист.
Суд не міг перевірити, які саме розбіжності виникли між обвинуваченим та захисниками, чи взагалі вони існують, їх суду вони не повідомили, покликаючись на адвокатську таємницю.
ОСОБА_9 маючи юридичну освіту, тривалий час перебуваючи на посаді судді, не міг не розуміти вимоги КПК, за якими відмова від захисників призведе до витрати часу для залучення нового захисника, його ознайомлення із матеріалами справи тощо. І вже наприкінці судового слідства, під час дослідження доказів сторони захисту, заявив про розбіжність з позиціями захисників, що роками здійснювали його захист.
13.03.2026 у справу вступив новий захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2096953 від 13.03.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де його участь є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності (ч. 1 ст. 324 КПК).
Перелік поважних причин неприбуття, зокрема, захисника за викликом визначений у ст. 138 КПК.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків (ст. 34 Закону).
Відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі - Правила), представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ч. 3 ст. 44 Правил).
13.03.2026 адвокат ОСОБА_8 був повідомлений під розписку (т.28 а.с.154) про всі призначені дати 32-х судових засідань (перше - 18.03.2026, останнє - 04.09.2026).
Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 20.03.2026 о 14:00 год. Водночас, у призначене судове засідання адвокат ОСОБА_8 не прибув. Зранку 20.03.2026 до суду надійшло клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та надання матеріалів для ознайомлення.
Як убачається з розписки на його заяві (т.28 а.с.210), 26.03.2026 він ознайомився з першими 5 томами справи.
Отож, вступивши в справу 13.03.2026 адвокат ОСОБА_8 почав знайомитися з матеріалами справи лише 26.03.2026.
Маючи можливість безперешкодно ознайомлюватися зі справою у будь-який зручний для нього час, він 7 днів (з 13 по 20 березня 2026 року) з такими матеріалами не ознайомлювався. А 20.03.2026, в день призначеного судового засідання, такі обставини стали для нього підставою для прохання відкласти розгляд справи. Фактично ж він почав знайомитися з матеріалами лише 26.03.2026.
При цьому, як убачається зі службової записки від 01.04.2026 (т.29 а.с.44), для ознайомлення з 19 томами справи він витратив не більше 5 годин часу.
Чергові судові засідання у цій справі були призначені на 15.04.2026 о 16:00 год та 16.04.2026 о 16:00 год.
За три години до початку судового засідання, призначеного на 15.04.2026, від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 15 та 16 квітня 2026 року. Таке клопотання він мотивував поганим самопочуттям та загостренням хронічної хвороби.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_9 , який з 21.03.2026 перебуває під вартою, був конвойований до зали суду для участі у судових засіданнях 15.04.2026 та 16.04.2026. Однак, через відсутність адвоката, суд вимушений був відкласти розгляд справи.
Наступне судове засідання у цій справі було призначено на 17.04.2026 о 14:00 год. Водночас, у призначене судове засідання адвокат ОСОБА_8 не прибув. Будь-яких клопотань про відкладення, а також доказів на підтвердження поважності причин неявки, адвокат не направляв. Разом з тим, у судове засідання був конвойований обвинувачений ОСОБА_9 . Суд відклав розгляд справи.
Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 24.04.2026 о 13:00 год. Водночас, у призначене судове засідання адвокат ОСОБА_8 не прибув. Будь-яких клопотань про відкладення не направляв. При цьому, за доводами обвинуваченого ОСОБА_9 , останній спілкувався зі своїм адвокатом по телефону, який повідомив йому, що перебуває на лікуванні
Станом на 24.04.2026 будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки у судові засідання, призначені на 15, 16, 17 та 24 квітня 2026 року адвокат ОСОБА_8 не направляв.
З огляду на таку поведінку адвоката, існують підстави для порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 .
Із 10 призначених судових засідань після 13.03.2026, адвокат ОСОБА_8 не прибув в 5 судових засідань: 1 раз, коли просив відкласти розгляд справи для ознайомлення (20.03.2026), 2 рази, коли просив відкласти розгляд справи, однак будь-яких підтверджень цьому не надав (15.04.2026 та 16.04.2026), 2 рази, коли не подавав будь-яких клопотань про відкладення, не з'явився без поважних причин, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неприбуття не направляв (17.04.2026 та 24.04.2026).
Суд з розумінням та повагою ставиться до сторін та їхнього часу, намагаючись заздалегідь узгоджувати дати засідань. Коли адвокат ОСОБА_8 вступив в цю справу, суд повідомив йому про вже погоджені на той час дати судових засідань.
Водночас, дії адвоката наразі призводять по суті до зриву судових засідань, марне витрачання судом процесуального часу, невиправдане витрачання державою засобів для доставки обвинуваченого до суду, який з 21.03.2026 перебуває в СІЗО.
Такі дії захисника свідчать про неналежне виконання ним своїх обов'язків. Його процесуальна поведінка направлена на невиправдане затягування судового процесу, що є порушенням ним правил адвокатської етики.
А відтак суд доходить висновку, що наразі наявні всі підстави для порушення перед відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, суд постановив:
- порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 10785/10 від 12.09.2022, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області № 114 від 09.09.2022, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, оф. 511);
- копію ухвали з додатками направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1