Справа № 991/13304/25
Провадження 2/991/45/25
29 квітня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Саландяк О.Я.,
суддів Литвинко Т.В., Мовчан Н.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Фалдіної Д.І.,
прокурора Іваніна П.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
адвоката Палінчака А.О.,
представників відповідача ОСОБА_2
адвокатів Гречанюка А.В., Місяця А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві цивільну справу за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави,
25.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Відповідачі) про визнання необґрунтованого активу та його стягнення в дохід держави.
У вказаній позовній заяві зазначено, що під час вивчення прокурором матеріалів, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за результатами здійснення моніторингу способу життя суб'єкта декларування - начальника Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_1 було виявлено необґрунтовані активи особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 та іншої особи, що набула у власність такі активи за його дорученням, - члена сім'ї ОСОБА_2 (дружина) в сумі 7 348 436,82 грн, які не могли бути використані для придбання закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, загальною вартістю 13 700 000 грн (далі - Об'єкт нерухомості), який 17.10.2023 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .
Прокурор зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 17.10.2023 набула у власність закінчений будівництвом Об'єкт нерухомості, зареєстрований на підставі витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № ІУ101230915445.
Відповідно до вказаного Реєстру загальна (кошторисна) вартість закінченого будівництвом Об'єкту нерухомості на момент введення його в експлуатацію 15.09.2023 становила 13 700 000 грн, що складалася з будівельних робіт (12 200 тис грн) та витрат на машини, обладнання та інвентар (1 500 тис грн), які були здійснені у період з 21.11.2021 по 08.09.2023.
Пізніше у період з 27.09.2024 по 02.10.2024 було здійснено реконструкцію Об'єкту нерухомості, на що витрачено 200 000 грн. Вказаний Об'єкт нерухомості відображено у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023-2024, проте ОСОБА_1 у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» (пункт 15) не вказано вартості цього об'єкту на дату набуття у власність його дружиною ОСОБА_2 .
У результаті проведеного аналізу законних доходів особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 , та його дружини ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 17.10.2023, прокурором встановлено, що різниця між вартістю закінченого будівництвом Об'єкту нерухомості, яка становила 13 700 000 грн, та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 , і його дружини ОСОБА_2 , що становлять 6 351 563,18 грн, склала 7 348 436,82 грн, що більше ніж у сімсот п'ятдесят разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (після 28.11.2019) та не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України, станом на 17.10.2023.
У позовній заяві сформульовано такі вимоги:
- визнати необґрунтованою частину активу - закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0101, який 17.10.2023 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 в частині вартості у сумі 7 348 436,82 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави вартість частини необґрунтованого активу в сумі 7 348 436,82 грн в рівних частинах з кожного.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2025 (справа № 991/13304/25, провадження 2-з/991/46/25) задоволено заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іваніна П.В. про забезпечення позову. Накладено арешт на закінчений будівництвом об'єкт - магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2815536868040, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 16-19).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження (т. 2 а.с. 44-47).
До початку підготовчого судового засідання представники відповідачів Місяць А.П. та ОСОБА_4 подали до суду відзиви на позовну заяву (т. 2 а.с. 84-89 зворот, 116-118). Також прокурор надіслав до суду відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Місяця А.П. (т. 2 а.с. 99-107 зворот) та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Місяць А.П. надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив Позивача (т. 2 а.с. 108-111).
Ухвалою від 06.02.2026, занесеною до журналу судового засідання (п.42 журналу від 06.02.26 а.с. 90-зворот), позивачу надано додатковий строк для подачі письмової відповіді на відзив на два дні.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 131-133).
10.03.2026 розпочато розгляд справи по суті.
До початку розгляду справи по суті від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. надійшло до суду клопотання/заява про поновлення процесуального строку та приєднання нових доказів до матеріалів справи, а у судовому засіданні 10.03.2026 представник відповідача Місяць А.П. подав висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження № 08/26 від 09.03.2026, яке було задоволено та долучено до матеріалів справи (т. 2 а.с. 137-160).
18.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. надійшли додаткові пояснення (т. 2 а.с. 167-168 зворот).
03.04.2026 від прокурора надійшла заява, у якій наведений детальний розрахунок щодо законних доходів відповідачів (т. 2 а.с. 193-195 зворот).
03.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. надійшло клопотання/заява про поновлення процесуального строку та приєднання нових доказів до матеріалів справи, яке було задоволено та долучено до матеріалів справи (т. 2 а.с. 196-197).
20.04.2026 від Позивача надійшло до суду клопотання/заява про поновлення процесуального строку для подання доказів та приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, а у судовому засіданні 24.04.2026 вказане клопотання/заява було задоволене, докази долучено до матеріалів справи (т. 2 а.с. 201-202).
Стислий виклад позицій учасників справи
Позивач ОСОБА_5 підтримав вимоги позовної заяви з підстав, наведених у ній, а також підтримав доводи, викладені у відповіді на відзив. Вказав, що він просить стягнути вартість частини активу - закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., в формулюванні, яке ідентифікує існуючий актив на час розгляду справи. Проте сама вартість активу ним визначена станом на час його створення, коли у його складі не було житлової квартири. З огляду на подальшу вартість реконструкції (обладнання об'єкта житловою квартирою), яка відповідає законним доходам відповідачів за 2024 рік, в цій частині позов не пред'явлений.
Зазначив, що за результатом проведеного аналізу та співставлення законних доходів і витрат суб'єкта декларування ОСОБА_1 та його членів сім'ї, було виявлено необґрунтовані активи, які неможливо було набути у власність, а саме закінченого будівництвом об'єкту, який було збудовано у період 2021-2023 років та 17.10.2023 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 . У позовній заяві наведений зв'язок ОСОБА_2 із суб'єктом декларування ОСОБА_1 . Звернув увагу на те, що ОСОБА_1 працює в державних органах на державній службі з 2012 року і по теперішній час та на нього поширюється Закон України «Про запобігання корупції». ОСОБА_1 із ОСОБА_2 перебувають у шлюбі із 1999 року і відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте під час шлюбу, є спільним сумісним майном. Прокурор, з посиланням на докази, долучені до матеріалів справи, зазначив, що сім'ї ОСОБА_6 не вистачало коштів на придбання закінченого будівництвом об'єкту, а тому, на його переконання, є підстави для визнання частини такого активу необґрунтованою. У зв'язку з викладеним, просив позов задовольнити в повному обсязі.
На питання прокурор зазначив, що сума 13 760 тис грн отримана із витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, зареєстрованого Державною інспекцією архітектури та містобудування України, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Також позивач вказав про наявну описку в прохальній частині позовної заяви у кадастровому номері земельної ділянки, на якій розташований спірний актив, а саме остання його цифра має бути 3 замість 1.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Місяць А.П. заперечував щодо задоволення позовної заяви. Важає, що прокурор завищив вартість активу. Зазначив, що будівництво велося власними силами, а тому складання кошторисів не було обов'язковим. Відтак кошториси не складались, вартість ніхто не рахував. Дійсно у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 за 2020 рік, не зазначено ціни об'єкту. Ціна у сумі 13 760 тис грн вказана у витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ через те, що це середня вартість комплексу. Якби ОСОБА_2 не вказала цю кошторисну вартість, то її б не пустили в систему і ніхто б не зареєстрував декларацію. Окрім цього будівництво почалось не у 2021 році як стверджує прокурор, а 20.07.2020. Тоді були витрачено перші кошти на будівництво, тому в реальності була інша вартість на будівництво, але не та, про яку зазначає прокурор. Якщо взяти оціночну вартість, що розміщена на сайті Фонду державного майна, то вона станом на 04.02.2026 складала 1 515 404,00 грн. Також на замовлення відповідачів було зроблено кошторис понесених витрат, який склав 5 462 086, 00 грн. Прокурором не спростовано цей кошторис, не проведено експертизу, не подано заперечення на цей кошторис. Окрім цього, вони звернулися до експерта для проведення будівельно-технічної експертизи та визначення ретроспективної вартості на витрати на будівництво (роботи і матеріали) нерухомого майна та отримано висновок експерта. Згідно висновку експерта ретроспективна вартість відтворення земельних поліпшень об'єкта нерухомого майна станом на 15.09.2023 складає 4 757 679,00 грн. Представник відповідача вважає, що саме цю суму відповідачі витратили на будівництво. Більше того, вказаний об'єкт створено не у 2023 році як стверджує прокурор, а у 2024 році після його реконструкції, у тому вигляді, який існує до сьогодні, а саме 08.10.2024. Разом з цим, законні доходи ОСОБА_2 від підприємницької діяльності за період з 2020 по 2024 роки складають 25 374 127,17 грн. З урахуванням позиції прокурора, законні доходи ОСОБА_2 за період 2021-2023 роки складали 10 327 000,00 грн. Також у 2020 році ОСОБА_2 отримала дохід у розмірі 335 000,00 грн за продаж квартири у м. Хмельницькому. Загальний дохід подружжя за період з 2020-2024 роки склав 26 267 451,58 грн. Прокурор не встановив, які реальні кошти були витрачені на будівництво спірного активу. Також представник відповідача вважає, що відповідальність за не відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави (далі - декларація) ОСОБА_1 , ціни об'єкту нерухомості, повинна нести та особа, яка не відобразила такі відомості, а забрати такі кошти у його довірительки, є не тільки не законно, але й не справедливо.
У судових дебатах покликався до моральної сторони цієї справи, вважаючи, що на таких підприємцях, як відповідачка ОСОБА_2 тримається економіка держави, а державний сектор отримує заробітну плату за рахунок сплачених податків. Об'єкт нерухомості, побудований відповідачами не є якимось грандіозним майном. Це звичайний магазин, у якому місцеві мешканці мають можливість придбати необхідне, а тому припинення його роботи внаслідок великого розміру заявлених вимог, матиме наслідки і для мешканців. Вказав, що можливо ОСОБА_2 дійсно не вела належним чином обліку своїх доходів, але вона їх порахувала та скористалась законним правом на подачу уточнених декларацій, що співпало в часі із розглядом справи. Єдиним фактом є те, що чоловік ОСОБА_2 є суб'єктом декларування найнижчої ланки, що стало підставою для подачі позову, у задоволенні якого просив відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гречанюк А.В. підтримав позицію представника ОСОБА_7 та просив відмовити у задоволенні позову. Додатково зазначив, що загальна вартість законних доходів подружжя з 01.01.2021 по 01.10.2023, тобто до моменту реконструкції об'єкту становить 7 млн грн. Кошти, які відображені у деклараціях ОСОБА_1 за 2021-2023 роки як дохід сумуються, але прокурор чомусь їх приховує. Дохід за попередні роки 2018-2020 роки прокурор не бере до уваги. Більше того, чинним ЦПК України не передбачено обмеження періоду щодо обрахування законних доходів. Законні доходи Відповідачів отриманні законним шляхом, що підтверджується довідками про доходи, отримані без корупції. Представник вважає, що законні доходи повинні бути враховані за період 2018-2020 років для визначення показника доходів.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Палінчак А.О. підтримав відзив на позовну заяву з мотивів, викладених у ньому. Додатково просив звернути увагу на окремі моменти, які не співпадають між позицією прокурора і фактичними обставинами справи. Прокурором взято до уваги період виключно за 2021-2023 роки, але не надано підтверджень про те, що кошти, які отримані сім'єю ОСОБА_6 , витрачались на суттєві потреби (на будівництво, на купівлю інших об'єктів). Акумулювання грошових коштів є нормальним життєвим процесом. Прокурором не доведено те, що сім'я ОСОБА_6 за відповідний період не могла заощадити відповідну суму та придбати якийсь об'єкт, тим більше зробити реконструкцію на вже наявному об'єкті нерухомості. З огляду на викладене, представник вважає, що у задоволенні позову, слід відмовити у повному обсязі. В судових дебатах звернув увагу, що відповідачі перебувають у шлюбі з 99 року, однак прокурор для обрахунку їх доходів обрав значно менший період. В задоволенні позову просив відмовити.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце проведення судових засідань, до суду не з'явились, подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність за участі іх представників. Інтереси відповідача ОСОБА_1 буде представляти адвокат Палінчак А.О., а інтереси відповідача ОСОБА_2 буде представляти адвокат Місяць А.П. (т. 2 а.с. 188-191).
Колегія суддів, з урахуванням думки представників відповідачів, які підтримали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і просили розглядати справу без їх участі, позивача, який не заперечував щодо розгляду справи за відсутності Відповідачів, проводила розгляд цивільної справи у відсутність останніх, з участю їх представників, що узгоджується з вимогами, передбаченими ст. 58 ЦПК України.
На підставі досліджених письмових та електронних доказів, пояснень сторін та їх представників судом встановлено такі фактичні обставини, та застосовано наступні норми права.
Правовідносини, з приводу яких розглядається цивільна справа, регламентовані положеннями ЦПК України, Главою 12 якого врегулювано особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Прокурором САП під час реалізації повноважень, визначених ч. 5 ст. 290 Цивільним процесуальним кодексом України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за результатом вивчення матеріалів, що надійшли від НАЗК та які надані ним в якості доказів, виявлено факт набуття необґрунтованого активу, що здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави, який, окрім того, може як опосередковано, так і прямо вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Згідно з наказом Начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (далі - Управління ДМСУ в Хмельницькій області) від 01.12.2012 № 234 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача сектору міграційної роботи Хмельницького міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області та присвоєно 13 ранг державного службовця (т. 1 а.с. 43). В цей же день ОСОБА_1 склав присягу державного службовся (т.1 а.с. 39)
Наказом Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 15.10.2013 № 527-к, оголошеного наказом начальника Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 15.10.2013 № 142 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Хмельницького міського відділу Управління ДМСУ в Хмельницькій області (т. 1 а.с. 45).
Далі, наказом Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 31.01.2014 № 33-к, оголошеного наказом начальника Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 31.01.2014 № 14 о/с, на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків начальника Хмельницького міського відділу Управління ДМСУ в Хмельницькій області (т. 1 а.с. 46).
Відповідно до витягу з наказу Управління ДМСУ в Хмельницькій області ДМСУ (далі - ДМС України) від 23.07.2018 № 164-кт, оголошеного наказом начальника Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 23.07.2018 № 81 о/c, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Хмельницького районного відділу Управління ДМСУ в Хмельницькій області та присвоєно 5 ранг державного службовця (т. 1 а.с. 47).
Згідно з витягом з наказу ДМС України від 28.09.2021 №167 о/с «Про оголошення наказу ДМС» ОСОБА_1 є таким, що з 28.09.2021 приступив до виконання обов'язків начальника Хмельницького відділу управління ДМС у Хмельницькій області - з посадовим окладом у розмірі 7 050 грн та збереженням раніше встановлених доплат та надбавок. Підставою став наказ ДМС від 21.09.2021 №229-кт «Про призначення керівників територіальних підрозділів та їх заступників» (т. 1 а.с. 48).
Наказом ДМСУ від 17.01.2024 № 26-кт, оголошеного наказом Начальника Управління ДМСУ в Хмельницькій області від 22.01.2024 № 22 о/с, ОСОБА_2 з 18.01.2024 призначено на посаду начальника Хмельницького відділу № 1 Управління ДМСУ в Хмельницькій області та присвоєно 3 ранг державного службовця (т. 1 а.с. 49-50).
Відповідно до ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Отже, при зверненні до суду з відповідним позовом безпосереднім або опосередкованим суб'єктом, щодо активів якого ставляться ці питання, є особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Станом на час набуття ОСОБА_2 . Об'єкта нерухомості (17.10.2023) ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Хмельницького відділу управління ДМС у Хмельницькій області.
З сукупності документів, які стосуються проходження державної служби ОСОБА_1 , вбачається, що останній має спеціальність правознавство, спеціальність юрист; з 1992 року до 2012 року працював в органах внутрішніх справ; попереджений 08.02.2012 про спеціальні обмеження, встановлені відповідними Законами України; 17.07.2017 ознайомлений з вимогами Закону України "Про запобігання корупції" в частині електронного декларування (т.1 а.с. 29-42); є державним службовцем категорії Б.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», і щодо його активу за наявності передбачених законом умов може застосовуватися інструмент визнання активу необґрунтованим і його стягнення в дохід держави.
Відповідно до примітки до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці категорії «Б» є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. На таких осіб поширюються додаткові заходи здійснення фінансового контролю, визначені ч. 4 ст. 52 цього Закону, зокрема повідомляти про суттєві зміни в майновому стані, а згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 51-3 Закону їх декларації підлягають обов'язковій повній перевірці.
Окрім цього, відповідно до ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» щодо ОСОБА_1 , як суб'єкта декларування, може здійснюватися вибірковий моніторинг способу життя.
У розділі 2.2 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020-2024 роки ОСОБА_1 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» (т. 1 а.с. 59, 69, 79, 89, 98) вказано відомості про членів сім'ї - дружину ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_8 . Останній на час розгляду справи є повнолітнім.
Відповідач ОСОБА_2 не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв'язку із цим, зважаючи на наведені вище правила ч. 4 ст. 290 ЦПК України, позов про визнання необґрунтованого активу та його стягнення в дохід держави пред'явлений до неї як до іншої фізичної особи, яка набула у власність актив, зазначений у частині другій цієї статті, за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (тобто ОСОБА_1 ), або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ( ОСОБА_1 ) може прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Характерним для даної справи є те, що набуття активу відбулось у спосіб його фізичного створення відповідачами із подальшою реконструкцією, що визначає особливості доказування та застосування положень відповідного законодавства.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Як підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 114) ОСОБА_2 17.10.2023 набула у власність закінчений будівництвом об'єкт - магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м, у тому числі житловою площею 52,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки АДРЕСА_2 :01:001:0103, зареєстрований на підставі витягів з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) за № ІУ101230915445 та № ІУ101241007436.
Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, зареєстрований Державною інспекцією архітектури та містобудування України 15.09.2023 на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта з реєстраційним номером ІУ101230915445, містить відомості про заявника ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), відомості про об'єкт - нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , терміни будівництва: дату початку будівництва - 21.11.2021; дату завершення будівництва - 08.09.2023, строк введення об'єкта в експлуатацію - 15.09.2023 та кошторисну вартість будівництва: за проектом - 13760 тис грн, на будівельні роботи 12200 тис грн, на машини, обладнання та інвентар - 1500 тис грн (т. 1 а.с. 121-127).
Тобто, загальна (кошторисна) вартість закінченого будівництвом об'єкту на момент введення його в експлуатацію 15.09.2023 становила 13 700 000 грн, що складалася з будівельних робіт (12 200 тис грн) та витрат на машини, обладнання та інвентар (1 500 тис. грн), які були здійснені у період з 21.11.2021 по 08.09.2023.
Наступний Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, зареєстрований Державною інспекцією архітектури та містобудування України 08.10.2024 на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта з реєстраційним номером ІУ101241007436, містить відомості про заявника - ОСОБА_2 (2904013602), відомості про об'єкт - реконструкція магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями під магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою, терміни будівництва: дату початку будівництва - 27.09.2024, дату завершення будівництва - 02.10.2024, строк введення об'єкта в експлуатацію 08.10.2024 та кошторисну вартість будівництва: за проектом - 200 тис. грн, на будівельні роботи - 200 тис. грн, на машини, обладнання та інвентар - 0 тис. грн, у тому числі загальну - 200 тис. грн (т. 1 а.с. 128-136).
Тобто у період з 27.09.2024 по 02.10.2024 було здійснено реконструкцію магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями у магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою, після чого загальна площа об'єкту склала 913,8 кв.м, у тому числі житлова площа 52,7 кв.м., на що було витрачено 200 000 грн.
Зазначений об'єкт відображено у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 за 2023-2024 роки, однак у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» (пункт 15, т. 1 а.с. 95, 104) ОСОБА_1 не вказав його вартість на дату набуття у власність його дружиною ОСОБА_2 . Також вказаний об'єкт не відображений у відповідних розділах декларації за 2021-2022 роки, та за 2020 рік як об'єкт незавершеного будівництва. Вказане не є визначальним, проте з огляду на наявність правничої освіти відповідача ОСОБА_9 та його обізнаність з вимогами антикорупційного законодавства, дійсно може ставити під сумнів набуття (створення) такого активу за рахунок законних доходів та може виглядати як спосіб приховування активу.
Частиною третьою статті 290 ЦПК України передбачено, що для визначення вартості зазначених активів застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.
Оскільки актив набуто у спосіб його створення (будівництво) відповідачами, тому його вартість набуття має визначатись, виходячи із вартості будівництва (матеріалів, послуг, робіт).
Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Зазначений закон набрав чинності 28.11.2019.
За таких обставин на заявлений актив поширюється темпоральний і змістовний критерій застосування законодавства про визнання активів необґрунтованими та стягнення в дохід держави.
Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України). Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Активом, щодо необґрунтованості якого вирішується питання, Позивач визначає закінчений будівництвом 15.09.2023 об'єкт, який в результаті подальшої реконструкції існує як магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м, у тому числі житловою площею 52,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6825055500:01:001:0103, загальною вартістюна момент закінчення будівництва 13 700 000 грн., яка включає витрати на будівельні роботи в сумі 12 200 000 грн. та витрати на машини, обладнання та інвентар в сумі 1 500 000 грн у період з 21.11.2021 по 08.09.2023. Вказаний об'єкт 17.10.2023 дружина особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 набула у власність у спосіб його державної реєстрації на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта з реєстраційним номером ІУ101230915445.
Згідно з ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують необґрунтованість активів, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами особи.
У ч. 2 ст. 290 ЦПК України йдеться про різницю між вартістю необґрунтованих активів і законними доходами, яка у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 28.11.2019 (день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»), але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.07.2019 встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2007 грн. Тобто мінімальна різниця між вартістю активів та законними доходами особи у даній справі має становити 2007* 500 = 1 003 500 грн.
Ст. 368-5 КК України встановлена максимальна межа такої різниці - шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу ІV ПК України для відповідного року; при цьому податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Актив, який Позивач вважає необґрунтованим, створювався (велося будівництво) протягом 2021-2023 років.
Законами України «Про Державний бюджет України» встановлені прожиткові мінімуми для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року, а саме: 2021 рік - 2 270 грн, 2022 рік - 2 481 грн, 2023 рік - 2 684 грн.
Зважаючи на вимоги ст. 290 ЦПК України найвище значення різниці вартості активів та законних доходів становить: у 2021 році - 7 377 500 грн (2 270/2*6 500=7 377 500), у 2022 році - 8 063 250 грн (2 481/2*6 500=8 063 250), у 2023 році - 8 723 000 грн (2 684/2*6500=8 723 000).
Тобто, для подання позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави різниця між вартістю активу та законними доходами особи має становити не менше 1 003 500 грн та не повинна перевищувати 8 723 000 грн.
З метою визначення зазначеної у ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниці слід виходити з такого.
Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України терміни «законні активи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, визначених п. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Такими правомірними джерелами законних доходів є:
- отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;
- наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
У свою чергу, представники відповідачів наполягали на тому, що будівництво Об'єкту нерухомості розпочато у 2020 році, а закінчено у 2024 року, тому для підрахунку отриманих законних доходів сім'ї ОСОБА_6 обчислювали доходи, отримані ними за період з 2020 по 2024 роки. І хоч від представників неодноразово лунали тези про необхідність здійснення таких розрахунків ще з часу реєстрації шлюбу відповідачів, однак ними такі розрахунки не здійснені.
Зокрема, відповідачі доводили, що будівництво Об'єкту нерухомості насправді розпочато у 2020 на земельній ділянці 6825055500:01:002:0001, площею 0,05 га, цільове призначення: 02.01 Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) після того як зареєстровано найперший дозвільний документ - Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на будівництво житлового будинку (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ): ХМ051200729761, дата реєстрації - 29.07.2020 (додаток до відзиву ОСОБА_2 в електронному суді (т. 2 а.с. 84-89). Вказана зелельна ділянка в подальшому була об'єднана із земельною ділянкою з кадастровим номером: 6825055500:01:001:0075, площею 0,07 га, цільове призначення: 02.01 Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), внаслідок чого було утворено ділянку з кадастровим номером 6825055500:01:001:0103, площею 012 га, на якій станом на даний час перебуває звершений об'єкт нерухомого майна. Вказане узгоджується із відомостями, зазначеними у витягу з державного реєстру речових прав (т.1 а.с. 117-118), щодо вказаних двох земельних ділянок.
Наступним етапом було нове будівництво змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, яке розпочалося на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ( реєстраційний номер в ЄДЕССБ: ІУ051211112127), дата реєстрації в ЄДЕССБ: 15.11.2021, та було завершено на підставі Декларації про готовність до експлуатації об'єкта (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: ІУ101230915445), дата реєстрації в ЄДЕССБ: 15.09.2023.
Завершальним етапом будівництва була вже реконструкція магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями під магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою, яке розпочалося на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт (реєстраційний номер в ЄДЕСББ: ІУ051240927289, дата реєстрації в ЄДЕСББ: 27.09.2024 та було завершено на підставі Декларації про готовність до експлуатації об'єкта (реєстраційний номер в ЄДЕСББ: ІУ101241007436, дата реєстрації в ЄДЕСББ: 08.10.2024).
З огляду на викладене, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Місяць А.П. вважає, що для підрахунку законних доходів сім'ї ОСОБА_6 , слід обраховувати доходи, отримані за період з 01.01.2020 по 31.12.2024.
Відповідно до основної інформації, отриманої з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, долученої представником відповідача Місяцем А.П. до відзиву, вбачається, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва житлового будинку на земельній ділянці (кадастровий номер 6825055500:01:002:0001) було зареєстровано в ЄДЕССБ - 29.07.2020, а нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , яке фактично розміщене на земельній ділянці (кадастровий номер 6825055500:01:001:0103) - Об'єкт нерухомості було зареєстровано в ЄДЕССБ - 15.11.2021.
Шляхом співставлення витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (кадастрові номера: 6825055500:01:001:0075; 6825055500:01:002:0001; 6825055500:01:001:0103); кадастрових планів цих земельних ділянок; основної інформації, отриманої з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, наданих представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Місяцем А.П. (електронні додатки до відзиву ОСОБА_2 ), а також тематичних карт Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, які містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 137-142), суд дійшов висновку, що будівельні роботи по будівництву житлового будинку на земельній ділянці (кадастровий номер: 6825055500:01:002:0001), якщо такі і проводились, не могли бути використані для продовження будівництва комерційної нерухомості. на новоутвореній земельній ділянці кадастровий номер: 6825055500:01:001:0103. Виходячи із аналізу конфігурацій земельних ділянок вбачається, що на тематичній карті розташування Об'єкту нерухомості відображено на тій половині земельної ділянки (кадастровий номер: 6825055500:01:001:0103), яка раніше мала кадастровий номер 6825055500:01:001:0075, а не 6825055500:01:002:0001, як про це стверджували відповідачі. Таким чином виключається можливість продовження будівництва об'єкта комерційної нерухомості на місці розташування попереднього об'єкта (якщо такий і був). Відомостей про початок будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером: 6825055500:01:001:0075 матеріали справи не містять, відповідачі на таке не посилались, а тому суд відхиляє вказані аргументи та вважає, що вперше будівництво розпочато на земельній ділянці (кадастровий номер: 6825055500:01:001:0103), тобто 15.11.2021.
Більше того, представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Місяцем А.П. разом із відзивом на позовну заяву долучено завдання на проектування на розробку проектної документації по об'єкту: Нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 від 20.01.2021, замовником якого є ОСОБА_2 , та довідку щодо формування вартісних показників у складі проектної документації, складену 25.01.2021 головним інженером проекту Колективного будівельно-монтажного підприємства «ЕЛЕКТРОНБУД» ОСОБА_10 , які підтверджую той факт, що будівництво Об'єкту нерухомості розпочалось у 2021 році, після розробки проектної документації.
Натомість доказів про реальний початок будівництва, а саме створення фундаменту під житловий будинок, закупівлю матеріалів, тощо, про що зазначали представники відповідачів, суду не надано, а тому суд відхиляє доводи представників відповідачів про обрахунок законних доходів з 01.01.2020, та вважає за належне обраховувати законні доходи сім'ї ОСОБА_6 , починаючи з 01.01.2021.
Також суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів про обрахунок законних доходів сім'ї ОСОБА_6 за 2024 рік, оскільки згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, тобто з моменту реєстрації ОСОБА_2 . Об'єкту нерухомості, а саме - 17.10.2023. Окрім цього, обрахунок за 2024 рік виходить за межі позовних вимог, так як прокурором вартість будівництва за цей період в позов не включено.
З огляду на викладене, та перевіривши матеріали позовної заяви з додатками, долученими до неї, а також документи, надані учасниками справи, колегія суддів дійшла висновку, що для підрахунку законних доходів Відповідачів необхідно взяти до уваги період з 01.01.2021 по 17.03.2023.
Отже, для обґрунтованості такої позиції та спроможності будувати вказаний Об'єкт нерухомості за рахунок законних доходів сім'ї ОСОБА_6 , суд вважає за доцільне перевірити майновий стан родини ОСОБА_6 за період з 01.01.2021 по 17.03.2023.
Так, під час розгляду справи колегією суддів досліджено надані позивачем копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, які були подані ОСОБА_1 за 2021-2023 роки, відомості з Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплачених ОСОБА_1 пенсійних коштів за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року, а також відомості, отримані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 17.10.2023, а також виписки по рахунках у банках.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 від 15.07.2025 та пояснень ОСОБА_1 від 16.07.2025, поданих до Національного агентства з питань запобігання корпції, будівництво зазначеного Об'єкту здійснювалось за рахунок коштів, отриманих від підприємницької діяльності ОСОБА_2 та від продажу рухомого і нерухомого майна, а також заробітної плати і пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2020 рік у розділі 12 «Грошові активи» (т. 1 а.с. 63) вказано про відсутність у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї будь-яких грошових активів, що свідчить про відсутність заощаджень станом на 31.12.2020 відповідно до частини другої (абзацу третього) статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За встановлених обставин, сім'я ОСОБА_6 станом на 01.01.2021 не мала грошових активів, які згідно з п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», могли бути використані для початку будівництва спірного Об'єкту у 2021 році. Відповідачами вказане належними та допустими доказами не спростовано, не дивлячись на твердження, що доходи відповідачів мають обраховуватись і за попередні періоди (ледь не з часу реєстрації шлюбу).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (т. 1 а.с. 159-163), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у період з січня 2021 року по жовтень 2023 року (включно) отримав в Управлінні ДМСУ в Хмельницькій області офіційний дохід після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в загальній сумі 811 562,75 грн.
Відповідно до інформації, отриманої з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (т. 1 а.с. 169-170), ОСОБА_1 у період з січня 2021 року по жовтень 2023 року (включно) отримав дохід у вигляді пенсійного забезпечення на загальну суму 326 644,70 грн.
У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, a також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (т. 1 а.с. 174-178) зазначено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у період з січня 2021 року по жовтень 2023 року (включно) отримала в ТОВ «Хмельницькенергобуд» (код ЄДРПОУ 42035266) офіційний дохід після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в загальній сумі 804 716,99 грн, які співпадають із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого та перерахованого податку та військового збору, що надані представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Місяцем А.П.
Також згідно з інформацією, зазначеною у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи (першої та другої групи), отриманою станом на 03.01.2025, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) упродовж 2021-2023 років отримала дохід як фізична особа підприємець на загальну суму 5 700 957,06 грн (т. 1 а.с. 178-179).
Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 9446 (т. 1 а.с. 183-186), а також договору купівлі-продажу гаража від 06.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 9448 (т. 1 а.с. 187-188), ОСОБА_2 06.12.2021 здійснила відчуження земельної ділянки площею 0,0030 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , (кадастровий номер 6810100000:18:002:0218) за ціною 11672,22 грн та гаражний бокс № 8 площею 54 кв.м, розташований на цій ділянці за ціною 165 115,00 грн, що принесло додатковий дохід у сумі 176 787 грн. Зазначену вартість у цих договорах представники відповідачів не оспорювали.
З огляду на вищенаведене, загальний сукупний дохід родини ОСОБА_6 у період з січня 2021 року по жовтень 2023 року (включно) склав 7 820 668,50 грн, зокрема 1 138 207,45 грн у ОСОБА_1 , 6 505 674,05 грн. у ОСОБА_2 та 176 787 грн від продажу ОСОБА_2 земельної ділянки з гаражним боксом.
Разом з цим, упродовж зазначеного періоду родина ОСОБА_6 здійснювала витрати, які не могли бути використані для будівництва та введення в експлуатацію вищевказаного об'єкту (активу), а саме, за інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (т. 1 а.с. 190-191) ОСОБА_2 16.07.2021 придбала автомобіль VOLVO V50, 2009 року випуску, шасі НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , на підставі договору № 05/3132 від 24.06.2021 за ціною 34 800 грн.
Проте, згідно з інформацією, отриманою від ТОВ «Інтернет-Реклама РІА», код 37691230 (т. 1 а.с. 197) оголошення про продаж вказаного транспортного засобу на сервісі AUTO.RIA було розміщено 11.06.2021 о 21:36:04 користувачем ОСОБА_11 за ціною 7100 доларів США. При цьому, 11.11.2021 о 09:06:59 на сервісі AUTO.RIA користувачем «Vlad Sidletski» було розміщено оголошення про продаж вказаного транспортного засобу за ціною 7000 доларів США, що свідчить про реальну вартість його придбання за попередньою ціною 7100 доларів США.
Отже, ринкова вартість придбаного ОСОБА_2 транспортного засобу VOLVO V50, 2009 року, за офіційним курсом Національного банку України станом на 16.07.2021 (27,29 грн) склала 193 759 грн (7100 х 27,29).
Окрім цього, на підставі договору купівлі-продажу частки в праві власності на земельну ділянку від 21.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 515 (т. 1 а.с. 201-202), а також договору купівлі-продажу частини приміщення від 21.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 517 (т. 1 а.с. 203-205), ОСОБА_2 придбала 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Чорноострівська селищна рада, кадастровий номер 6825055500:09:001:0020 за ціною 3 500 грн та 1/2 частину приміщення ангару для зберігання сільськогосподарської продукції (комплекс будівель та споруд № 7) загальною площею 291 кв.м, за ціною 97 000 грн, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 . Право власності на вказані об'єкти зареєстровано за ОСОБА_2 21.01.2022, що підтверджується відомостями у Державному реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
За таких обставин, ОСОБА_2 понесено витрати у сумі 100 500 грн.
Також, відповідно до умов договорів поставки від 30.06.2023 № 30.06.2023-2, № 30.06.2023-3 з доданими додатками (т. 1 а.с. 208-231) вбачається, що ОСОБА_2 у період з 30.06.2023 по 01.08.2023 придбала у ТОВ «Алліс-Трейд» (код 41517198) торгове обладнання, а саме холодильні вітрини на загальну суму 758 565 грн, яке було поставлене за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує понесені нею додаткові витрати на зазначену суму.
Поряд з цим, з інформації, отриманої від ТОВ «Епіцентр К», встановлено, що за номером телефону НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_1 , зареєстровано програму лояльності «Вигода», відповідно до якої у період з 29.07.2021 по 07.12.2022 здійснено покупки готівкою в мережі магазинів ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 8 834 грн.
Аналіз інформації, що містить банківську таємницю щодо надходжень на картку та видатків Вадима і ОСОБА_12 за період з 01.01.2021 по 15.09.2023 (т. 1 а.с. 245-251, т. 1 а.с. 252 оптичний диск) свідчить про здійснення ними платежів за придбання товарів та послуг (без урахування переказів третім особам та інших витрат на будівництво) на загальну суму 407 447,32 грн, а саме ОСОБА_13 у сумі 134 099,97 грн по рахунку НОМЕР_6 (зарплатний рахунок), відкритому в АТ «КБ Приватбанк», та 185 758, 59 грн по рахунку НОМЕР_7 (пенсійний рахунок), відкритому в АТ «Ощадбанк», а також ОСОБА_2 у сумі 31 065,91 грн по рахунку НОМЕР_8 , відкритому в АТ «КБ Приватбанк», та 56 522,85 грн по рахунку НОМЕР_9 (рахунок ФОП), відкритому в АТ «КБ ПриватБанк». Вказана інформація представниками відповідачів не оспорювалась.
З огляду на викладене, загальні видатки родини ОСОБА_6 у період з січня 2021 року по жовтень 2023 року (включно) склали 1 469 105,32 грн, а саме на придбання транспортного засобу 193 759 грн, придбання земельної ділянки - 3 500 грн, придбання ангару для зберігання сільськогосподарської продукції 97 000 грн, придбання торгового обладнання 758 565 грн, покупок в мережі «Епіцентр» - 8 834 грн та інших платежів за придбання товарів та послуг - 407 447,32 грн, а сукупні законні доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 17.03.2023 склали 7 820 668,50 грн (1 138 207,45 грн + 6 505 674,05 грн + 176 787 грн).
При цьому, колегія суддів не враховує витрати родини ОСОБА_6 на харчування, одяг, сплату комунальних послуг, підтримання житла у стані придатному для життя, використання транспорту, а також витрати, понесені батьками на утримання неповнолітньої дитини.
За таких обставин, враховуючи виключно встановлений у ході судового розгляду розмір максимально можливих законних доходів родини ОСОБА_1 (7 820 668,50 грн) та розмір мінімально можливих їх витрат за період, який має значення у даній справі (1 469 105,32 грн), колегія суддів вважає, що їх майновий стан 6 351 563,18 грн (7 820 668,50 грн - 1 469 105,32 грн), який згідно з п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» міг бути використаний для набуття у власність вище зазначеного активу, не давав можливості їм побудувати зазначений вище Об'єкт нерухомості за рахунок їх законних доходів.
Отже, у результаті проведеного аналізу законних доходів особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_2 , та його дружини ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 17.10.2023, судом встановлено, що різниця між вартістю закінченого будівництвом Об'єкту нерухомості, яка становила 13 700 000 грн, та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_2 , і його дружини ОСОБА_2 , що становлять 6 351 563,18 грн, склала 7 348 436,82 грн, яка більше ніж у сімсот п'ятдесят разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (після 28.11.2019) та не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України, станом на 17.10.2023.
Щодо доказів та особливостей доказування у даній категорії справ
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Підстави звільнення від доказування урегульовано, зокрема, ч. 1, 3-5 ст. 82 ЦПК України, якими визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Не потребують доказування, обставини, визнані судом загальновідомими. Встановлені обставини рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Встановлені обставини, стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
У відповідності до приписів ч. 1, 5 ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Передбачений ст. 12 ЦПК України принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду, як правило, вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби зробити висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів.
За загальним принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у цій категорії справ тягар доведення обґрунтованості активів (спростування необґрунтованості) покладається на Відповідача за наявності двох умов:
- достатньої доведеності зв'язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та
- доведеності наявності різниці між вартістю активів та законними доходами, визначеної частиною другою статті 290 ЦПК України.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Для кожного окремо взятого доказу законодавець установлює такі критерії, як належність, допустимість, достовірність. А для сукупності доказів, тобто для всієї доказової бази у справі, встановлені такі критерії, як достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Досліджені докази, які прийняті до уваги, стосуються обставин набуття (створення) Об'єкту нерухомості, щодо якого вирішується питання про необґрунтованість; пов'язаності зазначеного активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та визначення законності доходів офіційного власника та третіх осіб, що корелюється з предметом доказування, а отже відповідає ознаці належності таких доказів (ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до приписів ст. 78 ЦПК України допустимими є докази, що отримані без порушення порядку, встановленому законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достовірність як критерій оцінки доказів дає змогу встановити таку модель існування обставин у справі, яка є єдино можливою та логічно обґрунтованою в умовах, викладених сторонами та з'ясованих судом. Доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з'ясовується, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності. При дослідженні прийнятих до уваги доказів, судом не встановлено ознак їх фальсифікації.
Відповідно до ч. 5 ст. 290 ЦПК України, зокрема, Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості у порядку та в межах компетенції, визначених законодавством.
На виконання вказаних вимог законодавства, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявлено необґрунтований актив особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_1 та іншої особи, яка набула у власність такий актив за його дорученням - члена сім'ї ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 8, абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 24 закону України «Про прокуратуру»).
Статус прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначений п. 7-1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру».
Наведені обставини і зумовили виникнення даного спору та звернення Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з цим позовом до суду.
Щодо зв'язку активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Чинне законодавство не розкриває поняття «зв'язок особи з активом», щодо якого вирішується питання про необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв'язку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (дівоче прізвище - ОСОБА_14 ) 26.06.1999 зареєстрували шлюб, актовий запис про шлюб №677 від 26.06.1999, що підтверджується відомостями з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про шлюб та інформацією з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області (т. 1 а.с. 105-109).
Від шлюбу сім'я ОСОБА_6 має двох синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження від 04.07.2001 №1073), та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про народження від 14.03.2008 №701), що відображено у відомостях, отриманих з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області (т. 1 а.с. 110-113).
У розділі 2.2 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020-2024 роки ОСОБА_2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» (т. 1 а.с. 59, 69, 79, 89, 98) вказано відомості про членів сім'ї - дружини ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_8 .
Указане свідчить про те, що інший повнолітній син ОСОБА_2 не проживав разом з родиною ОСОБА_6 протягом 2020 - 2023 років, оскільки відомості про нього не зазначені у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, відповідно до підпункту «а» абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 , починаючи з 26.06.1999 до теперішнього часу, є членом сім'ї особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ОСОБА_1 .
У статті 334 ЦК України закріплені норми, які визначають, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується наявними матеріалами справи, а саме інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 114), 17.10.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об'єкт - магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м, у тому числі житловою площею 52,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103.
Тобто, вищезазначене майно набуте ОСОБА_2 під час перебування її у шлюбі із особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з положеннями ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Таким чином, майно, яке було набуте подружжям ОСОБА_6 під час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності та ОСОБА_1 може розпоряджатися цим майном за згодою ОСОБА_2 .
Як зазначалося вище та підтверджується наявними матеріалами справи, власником активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, є ОСОБА_2 - дружина особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 . Шлюб між відповідачами було укладено 26.06.1999, тобто до набуття активу.
З огляду на той факт, що Відповідачі у період набуття (будівництва) нерухомого майна перебували у шлюбі, були однією сім'єю, постійно проживали разом, вели спільний бюджет, то є очевидним зв'язок ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з цим активом через режим спільної сумісної власності подружжя.
Щодо набуття активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, в один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто мова йде про прямий (безпосередній) або опосередкований (через інших осіб) спосіб набуття активів.
Якщо говорити про актив право власності на який підлягає державній реєстрації, то встановлення прямого способу набуття активів не викликає труднощів. Разом з тим, щодо опосередкованого способу набуття активу нормативна конструкція має альтернативний характер - доведенню підлягає один із передбачених фактів:
- набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або
- особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Окремо слід зазначити, що у контексті антикорупційного законодавства поняття «набуття за дорученням» має широкий зміст і може охоплювати різні форми впливу уповноваженої особи, за яких третя особа діє в інтересах та за фактичної участі суб'єкта, уповноваженого на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Воно охоплює будь-які вказівки, настанови, домовленості, рекомендації чи прохання (як усні, так і письмові), які надає уповноважена особа іншій особі з метою набуття (або допомоги в набутті) певних активів. При цьому не обов'язково йдеться про формальну довіреність із чітким визначенням повноважень. Достатньо, щоб існував прямий або опосередкований вплив уповноваженої особи на рішення третьої особи набути ці активи, в тому числі усні домовленості чи домовленості «на словах», коли уповноважена особа фактично виступає ініціатором, пропонує, спрямовує, спонукає чи погоджує придбання активів іншою особою для того, щоб фактично володіти чи користуватися такими активами. Треті особи, які набувають майно в інтересах суб'єкта декларування, по суті є довіреними особами, посередниками в процесі набуття ним відповідного майна; після придбання вони можуть далі передавати активи або забезпечувати їх реєстрацію, управління тощо. Основною умовою залишається здатність уповноваженої особи впливати на ці процеси та/або отримувати вигоду від активів.
У разі якщо певні активи придбані іншою особою саме за дорученням уповноваженої особи, це свідчить, що активи фактично належать (або перебувають під контролем) суб'єкта, уповноваженого на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. У такому випадку активи підпадають під дію антикорупційних механізмів, зокрема, можуть розглядатися в межах процедури цивільної конфіскації та бути перевіреними на відповідність доходам та витратам уповноваженої особи. Доведення факту того, що набуття відбувалося «за дорученням», можливе через комплексне дослідження та аналіз відповідних правочинів і відносин. Під час дослідження необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями уповноваженої особи та придбанням/реєстрацією активів іншою особою, під час якого з'ясовується, чи були ці дії умотивовані чи спровоковані ініціативою уповноваженої особи, чи існує об'єктивний контроль нею подальшого використання майна.
Таким чином, набуття активу «за дорученням» у контексті антикорупційного законодавства - це один із можливих опосередкованих способів набуття активів уповноваженою особою, коли вона залишається в тіні формальних правочинів, проте зберігає фактичний вплив на рішення та дії третьої особи щодо придбання та розпорядження цим активом.
Можливість суб'єкта декларування вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, означає, що особа, не будучи формальним власником, дотична до активів і має певне коло можливостей здійснювати різні дії з ними. Посадовець прямо чи опосередковано контролює активи через механізми, еквівалентні праву розпорядження. Цей підхід базується на необхідності встановлення фактичного володіння, контролю та можливості більш менш вільно розпоряджатися активами незалежно від того, чи зареєстровані вони на посадову особу безпосередньо, чи на інших осіб (фізичних або юридичних). Важливою умовою є те, що посадова особа має можливість:
-визначати правову долю активів;
-поліпшувати активи;
-надавати вказівки щодо використання активів;
-в будь-який інший спосіб контролювати активи через третіх осіб, які формально виступають власниками.
Отже, вчинення щодо активу дій, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження, означає фактичне управління або контроль над активом, незалежно від формальної реєстрації права власності на цей актив. Це поняття розширює традиційне уявлення про розпорядження майном, зосереджуючись на сутності, а не на формі відносин з активом. Фактичний контроль над активом може включати здатність приймати рішення про використання активу, передавати актив у користування третім особам, отримувати вигоду від активу, визначати умови його використання або поліпшувати його якості. Юридичний чи фінансовий вплив передбачає, що посадова особа може діяти через іншу особу, на яку формально оформлені активи, але яка фактично діє за її вказівками, що може проявлятися через виконання доручень щодо продажу, оренди, передачі активу або контроль над фінансовими потоками, пов'язаними з активом тощо. Оскільки процедура визнання активу необґрунтованим за цією умовою базується на презумпції, що зареєстроване право власності на відповідача ОСОБА_2 є формальним, а фактичним власником є відповідний суб'єкт декларування, не можна вимагати підтвердження здійснення ним права розпорядження в класичному розумінні.
У цій справі Позивач стверджує, що актив, а саме об'єкт нерухомості - магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м, у тому числі житловою площею 52,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, який зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ІУ101230915445, набутий за дорученням ОСОБА_1 , в той же час останній вчиняє щодо цього активу дії, тотожні праву розпорядження ним. Отже мова йде про один із способів набуття активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме опосередкований (через інших осіб) спосіб набуття активу.
Відповідно до наданих Позивачем відомостей щодо ОСОБА_1 , отриманих з Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, які надані на запит НАЗК та містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 143-145), вбачається, що ОСОБА_1 13.05.2023 о 06:34:14 звертався до відділення поліції №2 (м. Хмельницький) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області із повідомленням про те, що 13.05.2023 о 06:07 за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні магазину повибивало вікна. Хоча заявником зазначений ОСОБА_15 , проте номер телефону ( НОМЕР_10 ) належить ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з його особової картки державного службовця (т. 1 а.с. 311), а також самою інформацією із цієї заяви, де зазначено, що магазин належить дружині заявника ОСОБА_16 . За таких обставин, суд констатує, що заявником вказаного повідомлення був саме ОСОБА_1 , що підтверджує зв'язок ОСОБА_1 із Об'єктом нерухомості.
Окрім цього, у поясненнях ОСОБА_2 від 15.07.2025 та ОСОБА_1 від 16.07.2025 (т. 1 а.с. 153, 154) зазначено, що ОСОБА_1 був залучений до будівництва вказаного об'єкта нерухомого майна в межах своєї компетенції (знань), та в межах своїх фінансових можливостей, тобто будівництво Об'єкту нерухомості здійснювалось також і за рахунок його заробітної плати та пенсійного забезпечення, що вказує на безпосередній зв'язок ОСОБА_1 із Об'єктом нерухомості.
Отже, суд вважає зв'язок ОСОБА_1 із Об'єктом нерухомості безпосереднім та доведеним, тобто набуття вказаного активу, про який йдеться в позовній заяві, було здійснене в інтересах ОСОБА_1 в один зі способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.
Суд, встановивши зв'язок ОСОБА_1 з Об'єктом нерухомості, вважає, що останній може прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час будівництва об'єкту нерухомості перебували у шлюбі, проживали разом з неповнолітнім сином однією сім'єю, вели спільний бюджет, набували спільний актив. Відповідач ОСОБА_1 не може розглядатися інакше, ніж особа, що має повний доступ до управління цим активом так як приймає участь у фінансуванні або контролі над цими активом.
Відповідно, це підтверджує фактичний контроль ОСОБА_1 щодо вказаного вище активу, незважаючи на реєстрацію права власності на нього за його дружиною.
За таких обставин реєстрація за відповідачем ОСОБА_2 права власності на актив, щодо якого ставиться питання про необґрунтованість, не виключає можливості відповідача ОСОБА_1 приймати рішення щодо його використання, тобто контролю над ним через спільність інтересів і доступ до управління майном, що відповідає визначенню «набуття активів» у розумінні пункту 2 частини 8 статті 290 ЦПК України.
Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, мотивована оцінка аргументів учасників справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідачі, спростовуючи доводи прокурора щодо вартості будівництва спірного активу, надали суду три докази його вартості, які є значно меншими, ніж кошторисна вартість будівництва: за проектом - 13760 тис грн, на будівельні роботи 12200 тис грн, на машини, обладнання та інвентар - 1500 тис грн, які зазначені самою ж ОСОБА_2 у витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, зареєстрований Державною інспекцією архітектури та містобудування України 15.09.2023 на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта з реєстраційним номером ІУ101230915445 (т. 1 а.с. 121-127).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження №08/26 від 09.03.2026 (т. 2 а.с. 141-151 зворот), ретроспективна вартість - вартість відтворення земельних поліпшень об'єкта нерухомого майна - «магазина змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 15.09.2023 року складає: 4 757 679 грн (закруглено) без урахування витрат на облаштування наступних конструктивних елементів внутрішнього оздоблення, підлоги, електричних, сантехнічних (опалення, водопостачання, каналізація) інші. Ретроспективна вартість - вартість відтворення земельних поліпшень об'єкта нерухомого майна - «магазина змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.10.2024 року із урахуванням витрат на облаштування наступних конструктивних елементів - внутрішнього оздоблення, підлоги електричних, сантехнічних (опалення, водопостачання, каналізація) складає - 1 839 378 грн. Ретроспективна вартість - вартість відтворення земельних поліпшень об'єкта нерухомого майна - «реконструкція магазина змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями по облаштування житловою квартирою», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.10.2024 року складає 183 950 грн.
Відповідно до п. 4.12 Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 (далі - Інструкція), визначено, що висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
У вступній частині висновку експерта зокрема зазначається попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
Перевіривши вказаний висновок експерта, судом встановлено, що він не містить попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність, що ставить під сумнів зміст самого висновку та підхід експерта до визначення ретроспективної вартості Об'єкту нерухомості.
Разом з цим, згідно з п. 5.2.2. Розділу ІІ Інструкції передбачено, що для вирішення питання з визначення вартості поліпшень земельної ділянки експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об'єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об'єкта на дату оцінки.
У висновку зазначено, що об'єктом дослідження є копії проектно-кошторисної документації в складі: копії «Робочий проект нове будівництво магазина змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями», АДРЕСА_1, том 2, 2020 рік, який суд не приймає до уваги, оскільки як раніше зазначалось, будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями розпочалось у 2021 році, а отже такого документу не могло існувати станом на 2020 рік. Окрім цього, Відповідачами такого документу не долучено до матеріалів справи на підтвердження його існування. Натомість представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Місяць А.П. разом із відзивом на позовну заяву долучено завдання на проектування на розробку проектної документації по об'єкту: Нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 від 20.01.2021, замовником якого є ОСОБА_2 , та довідку щодо формування вартісних показників у складі проектної документації, складену 25.01.2021 головним інженером проекту Колективного будівельно-монтажного підприємства «ЕЛЕКТРОНБУД» ОСОБА_20, який підтверджує той факт, що будівництво Об'єкту нерухомості розпочалось у 2021 році.
Також об'єктами дослідження експертизи є копія Технічного паспорта, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ010595-2017-5027-1975 на нерухоме майно «магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою» за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_17 02.10.2024, який належить як до проектно-кошторисної документації, так і до технічної документації.
Окрім цього, об'єктами дослідження є зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № Нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , складений проектною організацією ТОВ «БУД-СОЛЮШН»; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № «Реконструкція магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями під магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою по АДРЕСА_1 , складений проектною організацією ТОВ «БУД-СОЛЮШН». У долучених додатках до висновку експертизи, вказані документи складені за поточними цінами станом на 06.03.2023, при цьому у самому висновку зазначено, що за результатами проведеного аналізу та вивчення наданої кошторисної та технічної документації (зведені кошторисні розрахунки, складені проектною організацією ТОВ «БУД-СОЛЮШН») кошторисна вартість Нового будівництва Об'єкту нерухомості у прямих витратах станом на 10.01.2023 складає 5 362 086,00 грн, а Реконструкції об'єкту нерухомості - 5 562 086,00 грн, хоча додатками, долученими до висновку експерта є локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 «Реконструкція магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями під магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою по АДРЕСА_1 , 2021 без ПДВ», складений за поточними цінами станом на 06.03.2023, де кошторисна вартість складає 5 362 086,00 грн та зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва «Реконструкція магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями під магазин змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями, та житловою квартирою по АДРЕСА_1 », складений за поточними цінами станом на 06.03.2023 у сумі 5 562 086,00 грн.
Отже, надані суду кошторисні розрахунки, та використані експертом мають розбіжності, що також ставить під сумнів вказані докази.
Більше того, на переконання суду, вказані документи не належать до матеріалів з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об'єкта на дату оцінки.
Також висновок експерта не узгоджується із відомостями, зазначеними ОСОБА_2 у витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, зареєстрований Державною інспекцією архітектури та містобудування України 15.09.2023 на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта з реєстраційним номером ІУ101230915445 (т. 1 а.с. 121-127) у тій частині, що виходячи з останнього, станом на час завершення будівництва комерційного об'єкту без житлової квартири, останній уже був обладнаний опаленням, вентиляцією, водопостачанням, каналізацією та водовідведенням, електропостачанням та освітленням, газифікований, тоді як експертом вартість цих робіт включено у вартість робіт, які мали місце у 2024 році, який не береться судом до уваги.
З огляду на викладене та, враховуючи те, що висновок експерта не містить попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність, а також те, що він складений на підставі документів, які не надані суду, які поставлені судом під сумнів, та не узгоджуються із відомостями, які повідомлені ОСОБА_2 на час завершення будівництва, суд не бере до уваги вказаний доказ.
Поряд з висновком експертизи на підтвердження понесених витрат на будівництво Об'єкту нерухомості представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Місяць А.П. до відзиву на позовну заяву надав довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 04.02.02026, що сформована з Єдиної бази даних звітів про оцінку (унікальний реєстраційний номер 201-20260204-0011148022), відповідно до якої оціночна вартість Об'єкту нерухомості, який введений в експлуатацію у 2024 році, складає 1 515 434,55 грн та кошторисну документацію №0507/202-58-КД «Нове будівництво магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 », що була складена інженером-проектувальником ТОВ «БУД-СОЛЮШН» ОСОБА_18 на замовлення ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої кошторисний розрахунок за будівельні роботи за поточними цінами станом на 06.03.2023 складає 5 362 086,00 грн.
Однак суд не може прийняти до уваги вказані документи, виходячи з такого.
Відповідно до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом в.о. Голови Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658, електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості (абзац 3 пункту 6 Порядку).
Цей Порядок поширюється на фізичних та юридичних осіб, суб'єктів оціночної діяльності, оцінювачів та нотаріусів (пункт 3 Порядку), а тому має вузьке коло для застосування, зокрема для цілей обчислення доходу платника податку фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України (пункт 1 Порядку).
Крім того суд вважає, що сума 1 515 434,55 грн, яка вказана у Довідці про оціночну вартість Об'єкта нерухомості, сформованій з Єдиної бази даних звітів про оцінку 04.02.2026, очевидно є заниженою вартістю будівництва спірного активу.
Відтак вказаний доказ не може бути використаний з метою встановлення вартості будівництва магазину змішаної торгівлі з кафе та офісними приміщеннями загальною площею 933,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а тому судом відкидається та до уваги не береться.
Надана відповідачами кошторисна документація ТОВ «Буд-Солюшн» № 0507/202-58-КД не була складена на стадії розроблення проекту до вказаного об'єкту та не перевірялась уповноваженими підрозділами органів державної влади, що реалізовують державну політику у сфері будівництва (відсутній підпис), суду не надано джерел походження використаних у ньому цін, не може вважатись достовірною, а тому судом відкидається та до уваги не береться.
Натомість подана ОСОБА_2 декларація про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрована 15.09.2023 в Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ за № ІУ101230915445 відповідає чинній на той час Настанові вартості будівництва, затвердженій наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, містить кошторисну вартість будівельних робіт у розмірі 12 200 тис грн, витратами на машини, обладнання та інвентар - 1 500 тис грн.
Досліджена копія довідки про формулювання вартісних показників у складі проектної документації (електронний додаток до відзиву ОСОБА_2 ) доводить, що перед початком будівництва у 2021 році нею складалась проектна документація (у повному обсязі суду не надана), яка містила вартість майбутнього будівництва, та по його завершенню вказана вартість була самою відповідачкою внесена до документу, на підставі якого здійснено реєстрацію права власності. Представники відповідачів визнали, що зазначення такої вартості було обов'язковою умовою для видачі дозвільного документа, а тому у суду відсутні підстави вважати, що могло мати місце внесення до нього недостовірних даних.
З огляду на зазначене, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що докази прокурора є більш вагомими та достовірними на відміну від доказів відповідачів. Досліджені судом висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження №08/26 від 09.03.2026, довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 04.02.02026 та кошторисна документація №0507/202-58-КД, мають різні показники вартості понесених витрат на будівництво, значні недоліки, які впливають на їх достовірність, та свідчать про відсутність у відповідачів єдиного достовірного доказу визначення вартості активу, а їх створення після подачі позовної заяви вказує на можливе приховування реальної вартості понесених витрат на будівництво, яка могла б бути встановлена на підставі документів про реально понесені витрати у сукупності із проектною та технічною документацією.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. про те, що будівництво Об'єкту нерухомості здійснювалось, у тому числі, за рахунок коштів, отриманих від продажу 16.06.2020 квартири за адресою: АДРЕСА_5 , у сумі 335 000,00 грн, які ОСОБА_2 отримала у якості подарунка від своєї матері.
Як встановлено раніше, судом не взято до уваги доходи ОСОБА_2 за 2020 рік, а відомості про будь-які заощадження станом на кінець 2020 року, які б могли бути використані для будівництва, розпочатого у 2021 році, у декларації ОСОБА_1 відсутні. За змістом договору купівлі продажу, об'єкт продажу належить продавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_19 по 1/2, продаж вчинено за 335 000,00 грн, які отримані продавцями до підписання договору. Продаж частки ОСОБА_2 здійснено за згодою другого з подружжя - відповідача у справі. Відомостей про розпорядження вказаними коштами на користь одного з продавців вказаний договір не містить та потребує оформлення окремим правочином.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Доказів про те, що ці кошти у сумі 167500 грн. були надані ОСОБА_2 в якості подарунку, суду не надано, як і доказів про те, що кошти у сумі 335 000,00 грн були використані саме на будівництво Об'єкту нерухомості.
Також суд вважає за доцільне надати оцінку доказам про доходи відповідачки ОСОБА_2 , а саме відомостям про доходи платника єдиного податку фізичної особи (першої та другої групи) ОСОБА_2 , отриманих станом на 03.01.2025 (позивачем) та 04.02.2026 (відповідачкою) , які містять розбіжності щодо отриманого нею доходу за період 2021-2023 років.
Згідно з інформацією, зазначеною у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи (першої та другої групи), отриманою станом на 03.01.2025 та наданою Позивачем, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) упродовж 2021-2023 років отримала дохід як фізична особа-підприємець на загальну суму 5 700 957,06 грн (т. 1 а.с. 178-179).
Поряд з цим, відповідно до відомостей, наданих представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Місяцем А.П., що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи (першої та другої групи), отриманих станом на 04.02.2026, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) упродовж 2021-2023 років отримала дохід як фізична особа-підприємець на загальну суму 14 625 439,67 грн, що відрізняється від даних, наданих позивачем майже на 9 млн грн. За умови прийняття їх як доказу, розмір таких доходів є достатнім для будівництва спірного активу, вартість якого у розмірі 13 700 000 суд вважає доведеною.
Суд враховує те, що ОСОБА_2 відповідно до чинного Податкового законодавства не має обмежень щодо подачі уточнюючих податкових декларацій і в будь-який час може подати таку декларацію, зокрема в умовах дії воєнного стану.
Водночас, проаналізувавши надані Позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність факту того, що у ОСОБА_2 у період з 2021-2023 роки був дохід у сумі 14 625 439,67 грн.
Зокрема, відомості від 03.01.05 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку, що надані на запит №363 від 14.08.05 (т.1 а.с. 155-179) узгоджуються із розміром доходів ОСОБА_1, які зазначені ОСОБА_1 у поданих ним деклараціях, а також співмірні із сумами коштів, відображених у банківській інформації.
Так із аналізу руху коштів родини ОСОБА_6 по банківським рахункам (т. 1 а.с. 245-246) встановлено, що надходження по рахунках, належних ОСОБА_1 : НОМЕР_6 , відкритому у АТ «КБ «ПриватБанк», НОМЕР_11 , відкритому у АТ «Державний ощадний банк України, за період з 01.01.2021 по 15.09.2023 склали 1 052 705,47 грн, витрати ОСОБА_1 по цих рахунках за цей же період склали 319 858,56 грн; водночас надходження ОСОБА_2 по рахунках НОМЕР_9 , НОМЕР_8 , НОМЕР_12 , відкритих у АТ «КБ «ПриватБанк», та по рахунку НОМЕР_13 , відкритому у АТ «Укрсиббанк», становлять 2 175 603,78 грн, а витрати по рахунках НОМЕР_9 , НОМЕР_8 , відкритих у АТ «КБ «ПриватБанк», склали 87 588,76 грн.
З огляду на відсутність на рахунках відповідачів відомостей про рух коштів у розмірі, які ними доводяться, вказане потребує додаткового підтвердження, адже за таких умов, різниця доходів мала існувати в готівці. Проте представником відповідача розумних пояснень та відповідних доказів не надано. Посилання на те, що ОСОБА_2 просто перерахувала свої доходи і подала уточнюючі декларації, суд вважає недостатнім, саме з огляду на велику суму розбіжності, яка без додаткового підтвердження є сумнівною.
Разом з цим, Позивачем надано до суду уточнюючі податкові декларації за 2020-2023 роки, які подані ОСОБА_2 , до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області в один день - 28.01.2026, тобто в той час коли справа перебувала в суді на стадії підготовчого провадження, а з боку представників відповідачів вчинялися дії щодо відкладення судового засідання, що, на переконання суду, свідчить про можливе коригування фінансового стану та джерел походження активу з метою узгодження його із заявленими позовними вимогами. Такі створені під час судового провадження докази не узгоджуються із іншими відомостями, які теж раніше подавались відповідачами до контролюючих органів. При цьому, ОСОБА_1 мали можливість надати пояснення до НАЗК на відповідні запити, та пояснити джерело походження коштів на будівництво, особливо з огляду на усвідомленість того, що у реєстрах могли бути відображені не точні дані.
Суд відхиляє аргументи представника відповідача ОСОБА_2 Місяця А.П. про відсутність реакції фіскальних органів на подачу нею уточнених декларацій з тих підстав, що подані останньою зміни не призвели до наслідків у виді додаткових нарахувань сплачених податків, а відтак єдиним очевидним наслідком таких дій є збільшення обліковуваного розміру доходу відповідачки у відповідних реєстрах. Проте суд звертає увагу, що у будь-якому таке суттєве збільшення доходів має грунтуватись на відповідних документах, яких суду не надано.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 як суб'єкт декларування згідно із положеннми ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто у зв'язку зі зміною доходу його дружини за минулі роки, мав можливість звернутися до НАЗК із листом з поясненнями причин, що призвели до таких змін та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Проте матеріали справи таких відомостей не містять, що свідчить про відсутність з боку відповідача ОСОБА_1 дій, спрямованих на визнання доходів дружини у вказаному нею розмірі. Формальне посилання на те, що декларування недостовірних відомостей є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за таким фактом, не виключає надання судом оцінки поведінки відповідачів під час розгляду цивільної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає інформацію, надану представником відповідача Місяцем А.П. стосовно отриманого ОСОБА_2 доходу за період 2021-2023 роки, оскільки вважає такі відомості штучно створеними, які не узгоджуються з наявними матеріалами справи та не підтверджені іншими доказами.
Оцінюючи докази, у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями ст. 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При цьому суд надав можливість учасникам справи повноцінно скористатись своїми правами. Було задоволено усі клопотання, які надійшли на вирішення. Відповідачі не скористалась своїм правом приймати участь у судовому засіданні, доводити необґрунтованість позову та спростовувати вказані у позові обставини.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов'язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін провадження визначається колегією суддів з урахуванням обставин справи.
У даній справі судом надано оцінку основним аргументам представників відповідачів.
Загальний висновок суду за результатом розгляду справи
За результатами судового розгляду у цій справі, шляхом співставлення доказів сторін, суд вважає встановленим зв'язок Об'єкта нерухомості з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - ОСОБА_1 та іншої особи, яка набула у власність такий актив за його дорученням - дружини ОСОБА_2 , а також наявність різниці між вартістю такого активу та їх законними доходами у межах, визначених ч. 2 ст. 290 ЦПК України.
Так само колегія суддів встановила, що набуття активу закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, загальною вартістю 13 700 000 грн, відбулось за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , а грошові кошти, необхідні для придбання частини такого активу не набуті за рахунок законних доходів Відповідачів. Отже, частина такого активу підлягає визнанню необґрунтованою у розумінні ст. 291 ЦПК України.
Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (ч. 4 ст. 292 ЦПК України).
Слід також зауважити, що Європейський суд з прав людини визнає конфіскацію активів поза межами кримінального провадження такою, що не суперечить презумпції невинуватості, не порушує майнових прав та заборон покарання без закону (рішення у справах «М проти Італії», «Оторіно проти Італії», «Аркурі проти Італії», «Рієла та інші проти Італії», «Батлер проти Сполученого Королівства», «Уолш проти Сполученого Королівства», «Гогітідзе та інші проти Грузії»).
За правилами ч. 1-3 ст. 292 ЦПК України визначено, що активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
Відповідно до ч. 2 ст. 69 Закону України «Про запобігання корупції» активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку. Наведена норма закону кореспондує з наведеними вище приписами статтей 291, 292 ЦПК України.
Зазначені норми орієнтують суд на стягнення самого активу (його частини) у разі визнання його необґрунтованим. Неможливість виділення частини активу у разі його неподільності передбачає можливість стягнення його вартості. В цій справі частину необґрунтованого активу складає 7 348 436,82 грн, тобто різниця між вартістю закінченого будівництвом об'єкту: - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103 (13 700 000 грн) та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_2 (6 351 563,18 грн).
Отже, наведені приписи процесуального законодавства дають можливість констатувати про встановлення обставин, які свідчать про наявність в особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 та його члена сім'ї (дружина) ОСОБА_2 , законних доходів лише для часткового покриття витрат на придбання спірного активу, дає підстави для визнання відповідного активу частково необґрунтованим (в тій частині, яка не підтверджується законними доходами та відповідає вимогам щодо різниці, передбаченим ч. 2 ст. 290 ЦПК України).
Оскільки законні доходи родини ОСОБА_6 дозволяли сплатити лише 6 351 563,18 грн в якості оплати вартості необґрунтованого активу, а саме закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, але не дозволяли оплатити іншу частину вартості в сумі 7 348 436,82 грн, яка відповідає вимогам щодо різниці, передбаченим ч. 2 ст. 290 ЦПК України, то частина цього активу - є необґрунтованою та підлягає стягненню в дохід держави в тій частині (сумі), що є необґрунтованою (непідтвердженою законними доходами).
За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави вартості набуття останньою 17.10.2023 частини необґрунтованого активу у сумі 7 348 436,82 грн в рівних частках, тобто по 3 674 218,41 грн з кожного.
Щодо судового збору
Одним з питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, є розподіл між сторонами судових витрат (ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється.
Оскільки наявності судових витрат у справі не встановлено, підстави для вирішення питання їх розподілу відсутні.
Щодо заходів забезпечення позову
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2025 у справі № 991/13304/25, (провадження № 2-з/991/46/25) заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Іваніна П.В. про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на закінчений будівництвом об'єкт - магазин змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2815536868040, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8 ст. 158 ЦПК України).
Під час судового розгляду вмотивованих клопотань про скасування заходів забезпечення позову не надходило, суд також не вбачає підстав для скасування забезпечення цього позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 76-82, 89, 95, 259, 263-265, 268, 273, 290-292 ЦПК України, суд
Позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави задовольнити.
Визнати необґрунтованою частину активу - закінченого будівництвом об'єкту - магазину змішаної торгівлі, кафе, офісними приміщеннями та житловою квартирою загальною площею 913,8 кв.м., у тому числі житловою площею 52,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6825055500:01:001:0103, який 17.10.2023 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 , в частині його вартості у сумі 7 348 436,82 грн.
Cтягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави вартість частини необґрунтованого активу в сумі 7 348 436,82 грн в рівних частках, тобто по 3 674 218,41 грн з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Рішення Вищого антикорупційного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 45252419).
Відповідачі:
ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_14 , виданий 11.12.2001 Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області);
ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_15 , виданий 05.07.2014 Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області).
Повний текст судового рішення складено 29.04.2026.
Головуюча суддя О.Я. Саландяк
Судді Т.В. Литвинко
Н.В. Мовчан