Провадження № 11-сс/821/206/26 Справа № 712/5302/26Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
29 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого cудді Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.04.2026, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №12023250310002297 від 10.07.2023,
ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 частково задоволено зазначену вище скаргу та зобов'язано слідчого Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12023250310002297 від 10.07.2023, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 13.04.2026 в частині визнання її потерпілою та повідомити заявника про результати розгляду клопотання.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, якою просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким її скаргу від 21.04.2026 на бездіяльність уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12023250310002297 від 10.07.2023 задовольнити повністю та зобов'язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка здійснює досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, розглянути її клопотання від 13.04.2026 у повному обсязі в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, прийняти за результатами розгляду відповідне процесуальне рішення та повідомити її про результати розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає про помилковість висновків слідчого судді про те, що дана ухвала не підлягає оскарженню з огляду на правову позицію ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладену у постанові від 12.10.2017 у справі №757/49263/15-к. Також в апеляційній скарзі вказується на помилковість висновків слідчого судді по суті розгляду її скарги, які обмежують право скаржника на розгляд клопотання в установленому порядку ст. 220 КПК України та оскарження бездіяльності органу влади відповідно до ч. 1 ст. 24, п. 7 ч. 1 ст. 56 КПК України, ст. 55 Конституції України та права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 309 КПК України містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, зокрема про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).
Таким чином, норми кримінального процесуального закону України чітко визначають порядок і дають перелік тих ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, забезпечуючи таким чином апеляційне оскарження рішень суду (слідчого судді).
Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Кримінального суду у постанові Верховного Суду від 20.03.2025 у справі №308/10038/24 (провадження №51-4550км24).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 частково задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано слідчого Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12023250310002297 від 10.07.2023, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 13.04.2026 в частині визнання її потерпілою та повідомити заявника про результати розгляду клопотання.
Тобто, скарга розглянута слідчим суддею по суті, відповідно до вимог ст. 306 КПК України, з прийняттям рішення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України.
Зважаючи на викладене, з огляду на те, що слідчим суддею за результатами розгляду скарги, поданої у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України, постановлене рішення, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, в аспекті положень ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді про часткове задоволення скарги на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду клопотання в частині визнання особи потерпілою, як у даному випадку, не підлягає окремому апеляційному оскарженню.
Крім того, варто зазначити на необґрунтованість доводів апеляційної скарги із посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 12.10.2017 у справі №757/49263/15-к щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді у цій справі, адже правова позиція у вищезгаданій ВСУ справі стосується ухвал слідчих суддів у разі постановлення ухвал, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами. У даному випадку оскаржується ухвала слідчого судді, розглянута по суті відповідно до вимог ст. 306 КПК України, з прийняттям рішення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, та яка не підлягає окремому апеляційному оскарженню згідно з вичерпним переліком таких, встановлених ст. 309 КПК України.
Стосовно обмеження права скаржника на розгляд клопотання в установленому порядку ст. 220 КПК України та оскарження бездіяльності органу влади відповідно до ч. 1 ст. 24, п. 7 ч. 1 ст. 56 КПК України, ст. 55 Конституції України та права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що вказує ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК і цей перелік ухвал слідчих суддів розширеному тлумаченню не підлягає. Водночас, частиною 3 ст. 309 КПК прямо передбачено, що скарги та інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді. Тому таке обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді є виправданим і воно може бути пов'язане, зокрема, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому. Саме такий підхід відповідатиме основному завданню (призначенню) судово-контрольного провадження, яке знайшло своє нормативне закріплення в КПК, - «здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні» (п. 18 ч. 1 ст.3 КПК). Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд. А тому, відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із оскарженням судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 309, 399 КПК України,
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого cудді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №12023250310002297 від 10.07.2023.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та з усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Черкаського
апеляційного суду ОСОБА_2