Справа № 761/42113/25
Провадження № 1-кс/761/26814/2025
07 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 22025000000000831 від 17.07.2025, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованому, волонтеру ДФТГ «Легіон Оболонь», неодруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України,
старший слідчий в ОВС 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в межах кримінального провадження № 22025000000000831 від 17.07.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчими Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000831 від 17.07.2025 2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 362 КК України.
11.08.2025 ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України затримано.
11.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України.
12.08.2025 Шевченківським районним судом м. Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 09.10.2025 включно.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 03.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000831 від 17.07.2025 продовжено до трьох місяців, тобто по 11.11.2025.
На теперішній час наведені у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися, а тому слідчий підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачає.
Внаслідок складності кримінального провадження, досудове розслідування не можливо закінчити до спливу запобіжного заходу, оскільки у кримінальному проваджені необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, які неможливо було здійснити раніше, зокрема, отримати відповіді на запити з Генерального Штабу Збройних Сил України щодо надання інформації стосовно наслідків протиправної діяльності ОСОБА_4 для діяльності ЗС України; провести огляди вилучених мобільних телефонів та комп'ютерної техніки за участі спеціаліста; встановити та допитати осіб, які скористались протиправними послугами ОСОБА_4 щодо внесення стосовно них неправдивих відомостей до Реєстру «Оберіг» посадовими особами ТЦК та СП; встановити та допитати осіб із числа посадових осіб ТЦК та СП, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_4 щодо внесення стосовно військовозобов'язаних осіб неправдивих відомостей до Реєстру «Оберіг»; провести огляд відеозаписів з відеокамер спостереження ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою підтвердження нез'явлення військовозобов'язаних осіб для притягнення їх до адміністративної відповідальності; встановлення та допит інших свідків вказаного кримінального правопорушення; вжити заходів щодо розсекречування всіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі клопотань слідчого та ухвал Київського апеляційного суду; встановлення інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, вирішення питання щодо повідомлення їм про підозру; виконати інші необхідні процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне за результатами вищевказаних слідчих дій.
У зв'язку з вищезазначеним, слідчий просить клопотання задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.
Прокурор підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведеним, просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважає, що повідомлення про підозру не обґрунтоване належними та допустимими доказами, ризики не доведені, просив суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави в межах від 250 000 до 400 000 грн.
Підозрюваний підтримав думку захисника, повідомив про обставини застосування до нього фізичної сили та нанесення тілесних ушкоджень під час.
Вивчивши матеріали клопотання, долучені до клопотання матеріали, вислухавши думки сторін кримінального провадження, приходжу висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів четвертого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025000000000831 від 17.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 362 КК України.
В межах вказаного провадження, 11.08.2025 ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України затримано.
11.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України.
12.08.2025 Шевченківським районним судом м. Києва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 09.10.2025 включно.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 03.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000831 від 17.07.2025 продовжено до трьох місяців, тобто по 11.11.2025.
Вивчивши матеріали, які долучені до клопотання на обґрунтування обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що в цих матеріалах містяться дані, які можуть свідчити про наявність доказів, які об'єктивно зв'язують ОСОБА_4 з вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України за обставин наведених у підозрі.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що без продовження строку дії запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу не може бути забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 та запобігання спробам настання ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а також враховуючи його вік, майновий стан, сімейний стан, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки вчинення кримінального правопорушення, те, що він раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, факт вчинення кримінального правопорушення, проти основ національної безпеки України в період військового стану, що в сукупності вказує на наявність ризиків такої неправомірної поведінки підозрюваного як переховування від органів досудового розслідування та суду.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , на які послався слідчий у клопотанні та прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Можливість знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зумовлена на даний час тим, що органом досудового розслідування встановлено не всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, вказане кримінальне провадження має виняткову складність, на даний час досудове розслідування триває, проведено не всі слідчі (розшукові) дії, встановлюється можливі співучасники кримінального правопорушення, а також можливі об'єкти які були або є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що мають значення для досудового розслідування даного кримінального провадження, у зв'язку із чим, вказаний ризик суд вважає доведеним.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд вважає доведеним, з огляду на те, підозрюваний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може вчинити дії, з метою примушування свідків та інших учасників кримінального провадження давати вигідні для нього показання.
При цьому, враховуючи, що у відповідності до ст. 23; ч. 4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому при перебуванні підозрюваного на свободі не зможе запобігти ризику здійснення незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, що є ризиком визначеним п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на переконання суду є доведеним, з огляду на обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, те, що інкримінована злочинна діяльність спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України.
Існуючих ризиків достатньо для висновку про те, що у даному випадку менш суворіший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не забезпечить ненастання існуючих ризиків.
Наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тобто, на момент розгляду даного клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.
Враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме злочину проти основ Національної безпеки України, в умовах воєнного стану, слідчий суддя, дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу, а тому клопотання слід задовольнити, оскільки в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
А тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого і про продовження терміну тримання під вартою в межах терміну досудового слідства і в межах терміну дії ухвали слідчого судді тобто в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
При цьому, згідно ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 199,197 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто по 11листопада 2025 року включно.
Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування, тобто по 11листопада 2025 року включно.
На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України, доручити компетентному органу досудового розслідування - Державному бюро розслідувань відповідно до вимог та в порядку ст. 214 КПК України провести розслідування фактів повідомлених під час судового засідання ОСОБА_4 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень під час затримання, з урахуванням наданими стороною захисту копіями медичної документації, щодо стану здоров'я ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя