Справа № 761/13291/26
Провадження № 1-кс/761/9057/2026
29 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження № 42025110000000290 від 09.09.2025 клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майнаа саме: майно, яке виявлено та вилучено виявлено та вилучено 02.04.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 5700 доларів США; повістки № ВЗ-49715, ВЗ-49719 та повістки без номеру на 5 арк.; мобільний телефон «Samsung S23», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Клопотання мотивовано тим, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000290 від 09.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що Указами Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ в Україні введений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим в Україні діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно та з корисливих мотивів, вчинили злочини, пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Учасниками групи переправлено осіб чоловічої статі призивного віку, через фіктивно створені ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 .
Станом на 24.02.2026 жодна з вищевказаних осіб на територію України не повернулась.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/8964/26 від 12.03.2026 було проведено 02.04.2026 обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 .
Вище вказане майно постановою слідчого від 02.04.2026 року визнано речовими доказами у межах даного кримінального провадження.
З метою ефективного розслідування протиправного діяння, досягнення дієвості, в даному кримінальному провадженні є потреба у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, що являється речовими доказами.
Враховуючи те, що під час обшуку було вилучено майно, яке є доказами у кримінальному провадженні, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане майноз огляду на те, що у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вказане майно являється речовими доказами та є предметами кримінального правопорушення. З метою запобігання можливості зникнення вищенаведеного майна, його втрати, пошкодження, перетворення, відчуження, а також настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню є потреба на накладенні арешту на зазначене майно.
Прокурор підтримала клопотання з мотивів у ньому наведеним.
Власники майна заперечували щодо задоволення клопотання, вказали, що грошові кошти є всіма заощадженнями їх родини, в тому числі, частина з них належать їх малолітньому сину, про що слідчому повідомляли під час обшуку та він обіцяв не вилучати грошові кошти. ОСОБА_4 вказав, що надав доступ до телефону та надав пароль, слідчим було оглянуто вміст телефону та констатовано відсутність в ньому інформації, що має значення для кримінального провадження. Однак, у подальшому їх майно чомусь все ж таки було вилучене.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Як убачається з витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 42025110000000290 від 09.09.2025 розслідується за ч. 3 ст. 332 КК України.
02.04.2026 винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000290 від 09.09.2025 вилученого за місцем проживання ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 майна та в якій зафіксовано про набуття згаданим майном статусу речового доказу і мотиви, з яких слідчий дійшов своїх висновків.
Разом із тим, до клопотання не долучено достатньо відомостей, з яких би убачалась конкретна роль ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні. При цьому, загальні фрази про те, що він один із ФОП через якого в тому числі здійснювалося переправлення осіб чоловічої статі призовного віку через державний кордон, без наведення конкретики та без долучення доказів на підтвердження таких тверджень, на переконання суду недостатньо для тверджень зокрема про те, що грошові кошти, які були віднайдені за місцем його проживання можуть мати походження від злочинної діяльності.
Більше того, досі ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, а тому твердження прокурора про відповідність грошових коштів критеріям речових доказів безпідставні.
Натомість твердження ОСОБА_5 , що казані грошові кошти є сімейними заощадженнями їх родини, мають законе походження та на даний час вони лишились взагалі без засобів до існування, не спростовані.
Також, суд звертає увагу, що з моменту вилучення майна та на момент розгляду даного клопотання пройшов значний проміжок часу. За вказаний час у органу досудового розслідування було достатньо часу скопіювати всю інформацію, що міститься у мобільному телефоні вилученому у ОСОБА_4 , як і оглянути вказаний мобільний телефон, надавши суду докази наявності у ньому інформації, що має значення у даному кримінальному провадженні.
Разом із тим, суду не надано доказів на обґрунтування твердження прокурора щодо відповідності вилученого мобільного телефону критеріям речових доказів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для частково задоволення клопотання лише в частині вилучених бланків повісток.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: повістки № ВЗ-49715, ВЗ-49719 та повістки без номеру на 5 арк., які були виявлені та вилучені 02.04.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті вимог, а саме в частині арешту грошових коштів у сумі 5700 доларів США та мобільного телефону «Samsung S23», IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, а якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя