Справа № 759/29211/25
Провадження № 2/761/10343/2026
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури,
У грудні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали вказаної позовної заяви.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Романишеній І.П.
Вказану заяву було передано судді 28.04.2026 року у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Так, звертаючись до суду позивач зазначає, що орієнтовний обґрунтований розрахунок щодо нарахування та стягнення заявленої суми до відшкодування, згідно ч.3 ст.13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» становить 376 590,00 грн.
Проте просить стягнути з Державого бюджету України 1 000 000 грн., яку обгрунтовує тим, що позивачу завдано нестерпних душевних страждань, які виразилися у руйнуванні життєвих планів та соціальних зв'язків, тривалому відриві від сім'ї, негативному впливі на честь, гідність та ділову репутацію серед друзів, сусідів, знайомих та родичів.
Варто зауважити, що позивачем не долучено доказів того, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Отже, в порядку усунення недоліків позивачу необхідно уточнити суму, яка підлягає відшкодувавання або обґрунтувати заявлену суму відшкодування у розмірі 1 000 000 грн., а саме: з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та надати до суду уточнену позовну заяву з доказами надсиланням відповідачам.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить:
1. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду 1000 000,00 грн. (один мільйон) гривень у відшкодування моральної шкоди.
2. Зобов'язати Державну казначейську службу України виплатити з рахунку Державного бюджету України гр. ОСОБА_1 1000 000,00 (один мільйон) гривень.
Відповідачами у справі зазначено Головне управління Національної поліції в Київській області, Київська обласна прокуратура, Державна казначейська служби України.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21) зазначено, що «кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.».
Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц вбачається, що «держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду».
Враховуючи вище викладені позиції Верховного Суду, суд пропонує позивачу уточнити склад учасників та заявлені позовні вимоги.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА