Справа № 761/18413/25
Провадження № 1-кп/761/692/2026
17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22024000000000532 від 14.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на даний час утримується під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000532 від 14.06.2024.
Прокурор у судовому засіданні звернулася з клопотанням про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в 6000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . Зазначив, що клопотання прокурора є ідентичним раніше поданим клопотанням. Обвинувачена тривалий час перебуває від вартою, визначений судом розмір застави є непомірним для ОСОБА_7 , що суперечить практиці Європейського суду. Ризики, наведені прокурором, є формальними та не підтверджені. ОСОБА_7 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має місце проживання на території м. Києва. З урахуванням наведеного, а також враховуючи матеріальний стан ОСОБА_7 просив суд зменшити розмір застави.
Обвинувачена підтримала позицію захисника, зазначила, що наміру переховуватися від суду не має. Ризики, наведені прокурором, не підтверджені жодними документами. Визначений розмір застави у вигляді 6000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням способу життя та матеріального стану її та родичів, є непомірним.
Вислухавши клопотання прокурора, доводи учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.
При цьому, ухвалою суду від 06.03.2026 з урахуванням наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майнового, сімейного стану та інших дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 , останній було визначено заставу в розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків.
Так, аналізуючи питання наявності зазначених прокурором у клопотанні ризиків, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій в разі визнання її винуватою, а також конкретні обставини кримінального провадження, свідчать про можливість невиконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 місця проживання на території м. Києва, наявність соціальних зв'язків, з урахуванням наведених вище факторів, не зменшує існування зазначених ризиків.
Крім того, судом враховується, що у обвинуваченої відсутні вагомі стримуючи фактори, а саме: такі сімейні та соціальні зв'язки на території України, які б свідчили про можливість уникнення ризику її переховування в разі застосування менш суворого запобіжного заходу, аніжтримання під вартою.
Крім того, суду не надано документів, які б свідчили, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може в подальшому перебувати під вартою.
З огляду на вищевикладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що існують підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 .
Однак, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд визначаючи розмір застави, враховує суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу обвинуваченої та її спосіб життя.
Таким чином, з огляду на зазначене, а також те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що застава в розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків.
Водночас, у випадку внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , до 15 червня 2026 року, включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу в 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640 000 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_7 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2026 у справі № 761/18413/25 внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_7 у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин кримінального провадження у позапроцесуальний спосіб;
- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», яка негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти і повідомити усно та письмово суд.
В разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді