Справа № 201/3271/26
Провадження № 3/201/790/26
30 квітня 2026 рокум. Дніпро
Суддя Соборного районного суду м. Дніпра Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, -
Посадовою особою Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області складено протокол серії ДП №005039 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП в якому зазначено, що: 10.12.2025 року о 13 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, Велувахний канал, Дніпровське водосховище було виявлено гр. ОСОБА_1 , який здійснював лов водних біоресурсів з берега забороненим знаряддям лову методом багріння, а саме трійник з грузом (драк) -1 шт. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п.п.1, п.2, р. IV «Правил любительського рибальства», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 85 КУпАП.
До суду матеріали адміністративного правопорушення вперше надійшли 12.03.2026 року.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, втім при розгляді справи про адміністративне правопорушення враховую те, що останній був належним чином повідомлений шляхом направлення поштового та смс-повідомлення у судове засідання на 18.03.2026 року, 08.04.2026 року, 30.04.2026 року, на які у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на вказану дату, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були. Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату засідання до суду не з'явився, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Однак, як вбачається з протоколу, правопорушення було вчинено 12.03.2026 року.
Таким чином, на момент розгляду 30.04.2026 року, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув, в зв'язку з чим у відповідності до ст. 247 п. 7 КУпАП накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 245, 280, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого за ч.4 ст. 85 КУпАП України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: О.В. Батуєв