Справа № 484/2405/26
Провадження № 2-з/484/2/26
про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову
30 квітня 2026 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбенко Вікторії Олександрівни про вжиття заходів забезпечення доказів (позову) до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
29.04.2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Горбенко В.О. подано заяву про забезпечення доказів (позову) до подання позовної заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, обґрунтовуючи позов наступним. 03.09.2005 року сторони уклали шлюб. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак стосунки між сторонами зіпсувалися, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у березні 2025 року. З того часу сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, їх подальше спільне життя із збереженням шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них. Тож на сьогоднішній день ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Провадження відкрито, процес триває. Питання з приводу розподілу спільного майна на сьогоднішній день не врегульовано між по ними. В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства за спільні кошти сторонами набуто різне рухоме та нерухоме майно, яке є об'єктами спільної сумісної власності. Але відповідач ОСОБА_2 вважає по-іншому, в телефонній розмові він вимагав переоформити всі автомобілі на нього. За позивачкою ОСОБА_1 наразі зареєстроване рухоме майно: СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 11956, рік випуску 2000, білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 ; СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 , об'єм двигуна 11929, рік випуску 2004, білого кольору, номер шасі НОМЕР_4 ; НАПІВПРИЧЕП НПР-КОНТЕЙНЕРОВОЗ марки KRONE SDR 27, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рук випуску 2001, червоного кольору, шасі НОМЕР_6 . Але фактично вказані автомобілі знаходяться у відповідача ОСОБА_2 , він має намір передати їх третім особам для користування у господарській діяльності, внаслідок чого почав примушувати позивачку ОСОБА_1 переоформити вказані транспортні засоби на нього, погрожуючи значними штрафами за адміністративні правопорушення, так як штраф сплачує саме власник. Тому на даний час існує реальна загроза передачі відповідачем зазначених автомобілів третім особам, що може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України.
Ознайомившись з наданою заявою суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів фізичної або юридичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В наданій заяві позивачка фактично просить заборонити відповідачу користуватися у господарській діяльності автомобілем СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобілем СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ марки RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 , НАПІВПРИЧЕП НПР-КОНТЕЙНЕРОВОЗ марки KRONE SDR 27, реєстраційний номер НОМЕР_5 та передавати їх третім особам. Тобто фактично позивачка просить перешкодити відповідачу у здійсненні господарської діяльності.
При вирішенні питання про розподіл майна подружжя важливо забезпечити збереження майна, яке підлягає розподілу, запобігти вибуттю такого майна з власності подружжя.
Спосіб, у який позивачка просить забезпечити позов, є неналежним й неефективним.
Крім того, слід звернути увагу на те, що позивачкою подано заяву про забезпечення доказів, але фактично вона просить забезпечити позов.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення ОСОБА_2 від виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість та співмірність вимог представника позивача щодо забезпечення позову з обсягом позовних вимог, а також наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що представником не надано достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову (саме в контексті вимоги перешкодити відповідачу у господарській діяльності) може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв'язку з чим заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-157, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Горбенко Вікторії Олександрівни про вжиття заходів забезпечення доказів (позову) до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2026 року.