Справа № 758/1570/26
28 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді- Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
представника позивача - Губського В.Є.,
представника відповідача-1 - Кияшко Н.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача-1 про повернення без розгляду доказів долучених стороною позивача до заяви від 30.03.2026,
у провадженні суду перебуває вищевказана справа.
30.03.2026 представник позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить: стягнути з ОСОБА_1 , Комунального Підприємства «Київпастранс» та Філії Комунального Підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне Ремонтно-Експлуатаційне Депо №2» на користь ОСОБА_2 та матеріальну шкоду у розмірі 112 184,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 , Комунального Підприємства «Київпастранс» та Філії Комунального Підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне Ремонтно-Експлуатаційне Депо №2» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
До вказаної заяви, зокрема, долучено: Звіт про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 02/08-25 від 05.08.2025, рахунок № 47 від 14.08.2025, платіжні інструкції від 14.08.2025 та 13.09.2025.
У судовому засіданні 28.04.2026 представник відповідача-1 підтримала подане через підсистему «Електронний Суд» клопотання, у якому просила суд не приймати докази долучені до заяви про зменшення позовних вимог, оскільки позивачем не наведено жодних об'єктивних причин неподання зазначених документів разом із позовною заявою, а також не подано будь-яких пояснень щодо неможливості їх подання у встановлений процесуальний строк. Більше того, у позовній заяві відсутні будь-які відомості про наявність додаткових доказів, які планується подати пізніше, не зазначено про необхідність витребування доказів або про неможливість їх подання на момент звернення до суду. Також позивач не повідомляв суд про вжиття будь-яких заходів для отримання відповідних доказів у майбутньому. Таким чином, подання позивачем зазначених документів після відкриття провадження у справі фактично є порушенням принципів змагальності сторін та процесуальної визначеності, оскільки відповідач-1 був позбавлений можливості належним чином сформувати правову позицію та надати відповідні заперечення на стадії подання відзиву.
Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2026 щодо поданого клопотання заперечив, зазначивши, що оскільки здійснювалося досудове врегулювання спору, такі докази не долучалися разом із позовною заявою, тому просить суд прийняти зазначені докази та врахувати такі при прийнятті рішення у справі.
Інші учасники справи не з'явилися, повідомлялися про судове засідання, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Виходячи з положень пункту 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно з матеріалів справи, до заяви про зменшення позовних вимог, яка подана через підсистему «Електронний Суд» 30.03.2026, сторона позивача окрім звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ № 02/08-25 від 05.08.2025 (який наявний в матеріалах справи та поданий разом із позовом), долучила також: рахунок № 47 від 14.08.2025, платіжні інструкції від 14.08.2025 №2.261774883.1 та від 13.09.2025 №2.306697049.1.
Однак позивачем клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків для долучення доказів не подавалося.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що причиною пропущення строку є досудове врегулювання спору, однак доказів такого врегулювання не надав.
Таким чином, оскільки сторона позивача не обґрунтувала неможливість їх подання разом із позовною заявою; письмово не повідомляла суд із зазначенням який доказ не може бути подано та причини неподання таких доказів; необґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; а під час розгляду справи поважності причин неподання позивачем рахунку № 47 від 14.08.2025, платіжних інструкцій від 14.08.2025 та від 13.09.2025 суд не встановив, відтак зазначені докази судом не приймаються, оскільки подані після закінчення процесуальних строків, та на підставі ч. 2 ст.126 ЦПК України повертаються стороні позивача без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 120, 126, 127, 260, 354 ЦПК України, суд
клопотання представника відповідача-1 «Київпастранс» Кияшко Н.П. - задовольнити.
Докази, долучені стороною позивача до заяви від 30.03.2026, повернути стороні позивача на підставі ч. 2 ст.126 ЦПК України залишивши їх без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.
Суддя О. І. Якимець