Миколаївської області
Справа №477/2024/20
Провадження №6/477/48/26
про заміну стягувача у виконавчому листі
29 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Резуник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі,
15 квітня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому по цивільній справі №477/2024/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2021 року задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2011 року без номеру, що утворилася станом на 04 жовтня 2020 року, у загальному розмірі 22270 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят) грн 57 коп., та судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
21 квітня 2021 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
З урахуванням вищевказаного, представник заявника просив суд замінити стягувача у виконавчому листі №2/477/205/21 від 21 квітня 2021 року, з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».
В судове засідання, представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не з'явився, в поданій заяві просив проводити розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому листі провести без участі представника заявника.
Скрипченко О.О. в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, в межах поданої заяви, матеріали цивільної справи №477/2024/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд встановив наступне.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2021 року задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2011 року без номеру, що утворилася станом на 04 жовтня 2020 року, у загальному розмірі 22270 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят) грн 57 коп., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі - 17654,09 грн; заборгованості за простроченими відсотками у сумі - 4616,48 грн. та судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп..
На виконання зазначеного судового рішення 21 квітня 2021 було видано виконавчий лист №2/477/205/21 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Як вбачається з наданих заявником документів, 22 серпня 2025 року, між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір Факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боргових зобов'язань №6 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» було відступлено ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги до ОСОБА_1 .
Зважаючи, що на підставі Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором №б/н від 21 березня 2011 року, укладеним між Банком та Позичальником, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі №477/2024/20 підлягає заміні з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, визначених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Таким договором може бути договір щодо відступлення права вимоги (цесія).
Відповідно до положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частина перша статті 512 ЦК України вказує, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
У цій справі, судом встановлено, що 22 серпня 2025 року, між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір Факторингу №8-22-08/2025, за яким ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право грошової вимоги відносно боржників АТ КБ «ПриватБанк», у тому числі відносно ОСОБА_1 .
При цьому також встановлено і те, що виконавче провадження за виданим судом 21 квітня 2021 року виконавчим листом у цій справі на момент звернення ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» до суду з заявою про заміну стягувача не відкрито.
Оскільки ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло всіх прав кредитора за зобов'язанням ОСОБА_1 , яке виникло за кредитним договором від 21 березня 2011 року без номеру, суд дійшов висновку про наявність матеріального правонаступництва у даних правовідносинах та набуття заявником права порушувати питання про заміну сторони стягувача у виконавчому документі (процесуальне правонаступництво) за приписами врегульованими статтею 55 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно правових висновків викладених в постановах Верховного суду №61-630св18 від 05 березня 2018 року, №61-20171св18 від 15 серпня 2018 року, №61-1698св17 від 30 січня 2018 року, які узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13, на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява №38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України вказують на те, що положення статті 442 «Заміна сторони виконавчого провадження» застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Беручи до уваги, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», як новий кредитор, набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 замість АТ КБ «ПриватБанк», у виконавчому листі №477/2024/220 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 21 березня 2011 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» щодо заміни стягувача та про необхідність її задоволення.
Керуючись статтями 55, 260, 442 ЦПК України,
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» у виконавчому листі №2/477/205/21 від 21 квітня 2021 року, виданого Жовтневим (наразі Вітовським) районний судом Миколаївської області про стягнення зі ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором без номера від 21 березня 2011 року та судового збору на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 28 А, ЄРДПОУ 43513923).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання її копії.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО