печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59997/25-к
пр. 1-кс-13279/26
23 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42023000000001200 від 20.07.2023, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у рамках кримінального провадження №42023000000001200 від 20.07.2023.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2025 проведено обшук 11.09.2025 на паркувальному майданчику за адресою місця проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , автомобіля марки «Ford Mustang» червоного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 .
В ході обшуку було вилучено майно, а саме: автомобіль марки «Ford Mustang» 2015 року випуску; ключі від вказаного автомобіля; свідоцтво про реєстраціютранспортного засобу серії НОМЕР_3 ; мобільний телефон з номером мобільного оператора.
19.09.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі №757/45359/25-к, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході обшуку автомобіля, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ; ключі до автомобіля марки «Ford Mustang» 2015 року випуску VIN-код: НОМЕР_2 , з державним номерним знаком « НОМЕР_1 ».
Оскільки на автомобіль марки «Ford Mustang» 2015 року випуску VIN-код: НОМЕР_2 не було накладено арешт, то автомобіль підлягає негайному поверненню особі, у якої його було вилучено.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином.
Правило неможливості розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України передбачає обов'язкову участь такої особи, разом з тим, про розгляд скарги адвокат повідомлений належним чином, при цьому враховуючи розгляд даної категорії скарг, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності особи, яка його подала.
Слідчий, прокурор не з'явилися у судове засідання, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , подав заперечення на скаргу.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий, прокурор, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без їх участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 42023000000001200 від 20.07.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361-2 КК України.
Так, 11.09.2025 слідчими ГСУ НП України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2025 проведено обшук на паркувальному майданчику за адресою місця проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку вилучено майно, а саме: автомобіль марки «Ford Mustang» 2015 року випуску; ключі від вказаного автомобіля; свідоцтво про реєстраціютранспортного засобу серії НОМЕР_3 ; мобільний телефон з номером мобільного оператора.
19.09.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі №757/45359/25-к, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході обшуку автомобіля марки «Ford Mustang» 2015 року випуску VIN-код: НОМЕР_2 , з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ; ключі до автомобіля марки «Ford Mustang» 2015 року випуску VIN-код: НОМЕР_2 , з державним номерним знаком « НОМЕР_1 ».
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Виходячи із цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Разом з тим, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, можуть мати різний статус. Це обумовлює різницю в його подальшому процесуальному оформленні у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінність в питанні повернення власнику.
У відповідності до ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Положення ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз. В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Досудове розслідування є динамічним процесом, в рамках якого актуальність та необхідність перебування вилученого на законних підставах майна може змінюватись.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явився, доводів адвоката, щодо підстав для задоволення скарги належним чином не спростував, таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно, зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, що вказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
У відповідності до КПК України обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв'язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час надання дозволу на проведення обшуку потреби досудового розслідування, можливо, виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Водночас зважаючи на відсутність підтвердження подальшої необхідності утримання вилученого під час обшуку майна, скарга представника власника майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.,
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 26, 107, 167, 169, 170 234-236, 303, 306, 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42023000000001200 від 20.07.2023 - задовольнити.
Зобов'язати компетентну посадову особу Головного слідчого управління Національної поліції Україниу провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42023000000001200 від 20.07.2023 повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «Ford Mustang» червоного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1