Справа № 756/11189/23
Номер провадження № 1-кп/756/512/26
16 квітня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання захисника про закриття кримінального провадження, яке внесене 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255, у рамках судового провадження № 756/11189/23, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває на розгляді судове провадження № 756/11189/23 у кримінальному провадженні, внесеного 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
1.2. Під час судового розгляду стороною захисту було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255, за обвинуваченням ОСОБА_4 в частині пред'явленого обвинувачення, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за строками давності.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_5 посилається на те, що наразі закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України. Зокрема, інкриміновані події мали місце 02.03.2023. Строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України становить 3 роки, а отже строки давності, визначені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - закінчилися. При цьому, кримінальне провадження під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 не зупинялось, а отже перебіг строку давності не переривався та не зупинявся. ОСОБА_4 відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, у зв'язку з чим останній погоджується на закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ст. 49 КК України.
Також захисник просив урахувати, що ним допущено описки в клопотанні щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України, що просив урахувати при прийнятті судом рішення за його клопотанням.
2.2. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити, але зауважив, що не вважає себе винуватими, а лише погоджується на закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ст. 49 КК України, наслідки закриття кримінального провадження за вказаних підстав, йому зрозумілі.
2.3. У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання захисника щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 з вказаних захисником підстав, бо клопотання захисника, на думку прокурора, містить суттеві розбіжності, зокрема щодо посилання на різні склади злочину. Щодо закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, прокурор не заперечувала.
2.4. У судове засідання представник потерпілої ОСОБА_6 не прибув, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. У попередніх судових засіданнях заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 , оскільки стороною захисту, на його думку, безпідставно затягувався час судового розгляду, що слід уважати зловживанням правом. Однак, під час розгляду наведеного питання просив урахувати поданий ОСОБА_7 цивільний позов до ОСОБА_4 .
2.5. У судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не прибула, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. У попередніх судових засіданнях заперечувала щодо задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 та підтримала доводи представника ОСОБА_6 .
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Як убачається із пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України, 02.03.2023, близько о 01:20 год., ОСОБА_4 перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де також перебувала ОСОБА_7 .
У цей же день та час, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розпочався словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи вказаний умисел, у той же день та час ОСОБА_4 наніс останній два удари кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку носа та ока
Унаслідок учинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму: забійну рану під лівою бровою (згідно клінічним даним розміром 0,5 см), синець та набряк м'яких тканин в ділянці носа, перелом кісток носу, струс головного мозку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
3.2. Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
3.4. Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України не повинен установлювати винуватість обвинуваченого, як і не зобов'язаний отримати в судовому засіданні від обвинуваченого визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.
До цих висновків суд доходить з конструкції ч. 1 ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:
- закінчення зазначених у законі строків;
- невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
- неухилення особи від слідства або суду;
- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.
3.5. Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява № 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.
Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
3.6. Наведені в пункті 3.3. обставини доводять, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру та висунуто обвинувачення щодо учинення кримінального проступку, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України, за учинення якого наразі, як і на час інкримінованих подій, передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відомості про оголошення ОСОБА_4 у розшук суду не надано. Інших підстав, передбачених ст. 49 КК України, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_4 звільнення від кримінальної відповідності в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, судом не установлено.
3.7. Крім того, суд звісно урахував доводи надані прокурором та представником потерпілої щодо неможливості звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, бо останній без поважний причин допускав неявку у судове засідання, а захисником неодноразово було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Отже, наведене дає підстави уважати, що ОСОБА_4 ухилявся від суду на час розгляду справи судом.
Між тим, як убачається з матеріалів судового провадження, адвокатом ОСОБА_5 , яким здійснюється захист обвинуваченого ОСОБА_4 , разом із заявами про відкладення судових засідань, долучались документи, які підтверджують поважність неприбуття захисника у судові засідання.
Одночасно з цим, у судові засідання, призначені 29.12.2023, 30.09.2024 обвинувачений не прибував, про місце, дату та час розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Однак, як убачається з долучених матеріалів разом з клопотаннями захисника про відкладення судових засідань, причиною неприбуття обвинуваченого ОСОБА_4 у судові засідання є оголошена «Повітряна тривога» у місті Києві.
При цьому, суд ураховує, що під час оголошеної повітряної тривоги рух транспортних засобів є обмеженим, а отже, через віддалене місце проживання обвинувачений не мав можливості завчасно прибувати у судові засідання, що на думку суду є поважною причиною, бо при вирішення питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду, який від 26 лютого 2025 року (справа № 752/8937/24), який також наголосив, що обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, якщо на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога».
Крім того, суд ураховує, що судове засідання, призначене на 02.08.2024, було відкладено у зв'язку з поданням прокурором клопотання про відкладення судового засідання, підстави якої не заперечувалось представником потерпілих. Судові ж засідання, які були призначені на січень та лютий 2026 року - не відбулись через відсутність електропостачання до Оболонського районного суду міста Києва, що було пов'язано з масованими обстрілами рф об'єктів критичної інфраструктури України.
3.8. Тож, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке за своїм змістом відповідно до статей 5, 12 КК України є кримінальним проступком, з дня події кримінального правопорушення, яке, згідно з обвинувальним актом, мало місце 02.03.2023, минуло більше трьох років, а суду не надано відомостей про те, що ОСОБА_4 у вказаний період часу учинив нове кримінальне правопорушення чи переховувався від слідства (дізнання) або суду, чи то переривався перебіг строків з інших підстав.
При цьому суд перевірив, що обвинувачений надав дозвіл щодо звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.
А отже суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255, у цій частині, слід закрити.
3.9. Суд урахував, що представником потерпілої ОСОБА_8 поданий цивільний позов про відшкодування завданої шкоди у розмірі 56000 грн, яка складається з моральної шкоди та витрат, понесених на правничу допомогу, в рамках кримінального провадження, внесеного 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255. Між тим, як було зазначено в п. 3.3., 3.4. рішення, суд, при вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження не може вирішувати питання винуватості.
Тому, ураховуючи, що винуватість ОСОБА_4 в учиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не було встановлено, відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 7, 100, 124-128, 284, 286, 288, 314-315, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання захисника - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження, внесене 02.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105050000255 у цій частині - закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України з підстав закінчення строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1