23.04.2026 Справа № 756/3534/26
Справа № 756/3534/26
1-кп/756/1282/26
23.04.2026 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050002732 від 08.11.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимого:
- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08.04.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України (справа №759/7019/24);
- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 13.03.2025 за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки на підставі ст. 75 КК України (справа №759/10727/24);
- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2025 за ч. 1 ст. 309, ст. 71, ст. 72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць (справа №759/24631/25),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
Судом установлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за вказаною нормою закону вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту за наступних обставин.
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 07.11.2025, перебуваючи поблизу будинку №37 на просп. Оболонському в місті Києві, ОСОБА_5 знайшов згорток обгорнутий чорною стрічкою із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та скляний пристрій з нашаруваннями чорного кольору. Оскільки ОСОБА_5 раніше вживав психотропні речовини, то він відразу усвідомив, що вмістом вказаного згортку та скляного предмету являється особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), внаслідок чого в цьому ж місці та в цей же час в нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.11.2025, в тому ж місці підібрав вищевказаний згорток обгорнутий чорною стрічкою, із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та скляний пристрій із нашаруваннями чорного кольору, й помістив їх до кишені штанів, в які був одягнутий того дня, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) для власного вживання без мети збуту та попрямував у своїх справах.
У подальшому 07.11.2025 приблизно о 10:50 поблизу будинку №37 на просп. Оболонському в місті Києві ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у нього заборонених засобів чи речовин ОСОБА_5 повідомив, що має при собі у кишені штанів, в які він одягнутий, згорток обгорнутий чорною стрічкою із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та скляний предмет із нашаруваннями чорного кольору. На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких, того ж дня в тому ж місці ОСОБА_5 у присутності двох понятих самостійно добровільно надав для огляду та вилучення згорток обгорнутий чорною стрічкою із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору та скляний пристрій із нашаруваннями чорного кольору, які у своєму складі містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку останній незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 24.12.2025 №СЕ-19/111-25/70536-НЗПРАП надані на дослідження речовина білого кольору та нашарування чорного кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,270 та 0,001 г відповідно, загальною масою 0,271 г.
Згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропних речовин, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, щиро покаявся, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, при цьому не оспорював день, час, місце, спосіб, мотиви вчиненого ним злочину, а також не оспорював предмет злочину та його кількісні параметри відповідно до висунутого обвинувачення. Висловивши самозасудження своїх дій та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин, просив суд суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненому, враховуючи те, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, й судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що мають істотне значення для вирішення обвинувачення по суті, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, судом роз'яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, допитавши останнього, дослідивши долучені відомості, що характеризують особу обвинуваченого, інші письмові документи, які мають істотне значення для прийняття рішення по суті обвинувачення, суд приходить до висновку, що за результатами судового розгляду повністю доведено винуватість ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України та кваліфікує дії останнього як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею».
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до сталої судової практики при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.
Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому та встановлюючи ступінь його винуватості у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченого, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про його соціальні зв'язки, спосіб життя, стан здоров'я та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.
Таким чином, зважив суд і на дані про особу винного, котрий має середню освіту, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
З огляду на викладене, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, характер і спосіб вчинення злочину в сукупності зі ставленням обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого та відомостями про особу останнього, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд приходить до висновку про призначення винному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з реальним його відбуванням.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі статей 71, 72 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць (справа №759/24631/25).
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив новий злочин за цим вироком після постановлення попереднього вироку Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2025, але до повного відбуття покарання, суд вважає за необхідне при визначенні остаточного покарання застосувати правила ст. 71 КК України і до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21.10.2025.
Визначаючи початок строку відбування покарання за цим вироком, суд враховує, що відповідно до положень ст. 4 Кримінального виконавчого кодексу України підставою виконання і відбування покарання засудженим є вирок суду, який набрав законної сили. При цьому, системний аналіз ст. 71 КК України свідчить, що строк відбування покарання засудженим, який перебуває під вартою в порядку виконання покарання за попереднім вироком, обчислюється з дня ухвалення нового вироку, що узгоджується з позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №219/1965/20 (провадження №51-5737км21).
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись положеннями статей 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 21.10.2025, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту постановлення цього вироку, тобто з 23.04.2026.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,271 г (постанова від 24.12.2025), яку передано на тимчасове зберігання до камери зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №222459), - після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження):
- 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. (висновок від 24.12.2025 №СЕ-19/111-25/70536-НЗПРАП).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1