Справа №:755/11544/24
Провадження №: 1-кс/755/1652/26
"20" квітня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 за участі учасників кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 4202210000000065 від 30.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України,
адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», звернувся до слідчої судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024, у справі № 755/11544/24, провадження 1-кс/755/2325/24, у кримінальному провадженні № 4202210000000065 від 30.05.2022, на судно «USKO MFU», яке пришвартовано до причалу 35 Державного Підприємства Ренійська Філія «Адміністрація Морських Портів України» та належить на праві власності ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», код ЄДПРОУ 42712697.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024, у справі № 755/11544/24, провадження 1-кс/755/2325/24 задоволено клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України та накладено арешт на судно «USKO MFU» (ІМО: НОМЕР_1, прапор Камерун), яке належить турецькій компанії «MED VOYAGER SHIPPING INC» (ІМО компанії: 6061666, адреса: Care of Guha Insaat Mermer Madencilik Denizcilik Sanayi ve Ticaret Ltd Sti, Feyzi Cakmak Caddesi, Sayfiye Mah, 105/A, Giresun, Turkey).
28 квітня 2025 p. Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі про надання дозволу на передачу в управління Національному агенству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1), судно, яке арештоване відповідно до вищезазначеної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 04.07.2024 року, для здійснення заходів з реалізації з метою забезпечення його збереження та збереження його економічної вартості з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
22 липня 2025 р. членами Комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб які здійснюють реалізацію арештованих активів, Протоколом №7 Засідання комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, питання № 21, вирішено визначити ТОВ «ПОЛОНЕКС» переможцем конкурсу юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, для організації реалізації арештованих активів на електронних торгах та здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, а саме: судна «USKO MFU», ІМО: НОМЕР_1, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 28.04.2025 у справі № 755/11544/24.
08.12.2025 відбувся аукціон № APD001-UA20251126-16441 (https://polonex com.ua/site/cdb3/6926efb5e8f95afld8cd5cff), найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено інформацію про лот в ETC: ТОВ «ПОЛОНЕКС». Номер Лота: АП-088. Переможцем аукціону визнано: ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», код ЄДПРОУ: 42712697.
29.12.2025 р. ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД» отримало АКТ № 14076/1-40-25/6.11 про реалізацію активів на електронних торгах від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), в якому зазначено про те, що переможець в повному обсязі зарахував на рахунок АРМА кошти за придбаний актив, а також митні платежі у сумі 4 417 906,32 грн. 25.12.2025 р. переможець в повному обсязі зарахував на рахунок АРМА.
19.01.2026 р. підписано АКТ приймання-передачі між ТОВ «ПОЛОНЕКС» та ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД» про передачу судна «USKO MFU».
Таким чином, адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», вважає, що на даний час відсутні підстави для подальшого застосування арешту майна, оскільки воно набуто у власність ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД» у законний спосіб.
У судовому засіданні адвокат заявлені вимоги підтримав, пояснив, що в рамках даного кримінального провадження накладено арешт на судно «USKO MFU», яке належало турецькій компанії «MED VOYAGER SHIPPING INC», та в подальшому передано в управління Національному агенс тву України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Пізніше, 08.12.2025 відбувся аукціон на електронній площадці, внаслідок якого переможцем визначено ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», які в подальшому зарахували на рахунок АРМА кошти за придбаний актив, а також митні платежі, відтак, 19.01.2026 було підписано акт про передачу судна, та ТОВ №УНЕВЕРСАЛ ЛТД» є законним власником вказаного судна, у зв'язку з чим просив задовольнити подане клопотання та скасувати арешт на дане судно.
Прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_6 , у судовому засіданні не заперечувала проти скасування арешту майна на вищезазначене судно.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідча суддя дійшла такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024, у справі № 755/11544/24, провадження 1-кс/755/2325/24 задоволено клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України та накладено арешт на судно «USKO MFU» (ІМО: НОМЕР_1, прапор Камерун), яке належить турецькій компанії «MED VOYAGER SHIPPING INC» (ІМО компанії: 6061666, адреса: Care of Guha Insaat Mermer Madencilik Denizcilik Sanayi ve Ticaret Ltd Sti, Feyzi Cakmak Caddesi, Sayfiye Mah, 105/A, Giresun, Turkey).
28 квітня 2025 p. Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі про надання дозволу на передачу в управління Національному агенству України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Крім того, відповідно до п. 5 Порядку зберігання речових доказів, стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 (зі змінами та доповненнями, станом на день розгляду), умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.
Пунктом 10 вказаного положення передбачено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об'єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.
При цьому, в п.11 Положення зазначено, що після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов'язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведенням оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону визначено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.
Згідно з частиною сьомою статті 21 Закону, у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.
08.12.2025 року через електронний майданчик ТОВ «ПОЛОНЕКС» проведено аукціон на майно запропоноване для продажу, а саме судна «USKO MFU».
Переможцем торгів визнано заявника ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», яке в повному обсязі перерахувало кошти за придбані активи, а також митні платежі, що підтверджується матеріалами клопотання та не заперечувалось прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.
Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідча суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчій судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Так, арешт майна є триваючим втручанням у право власності, - а іноді і в право на особисте та сімейне життя, - тому рішення, навіть правильне, яке встановлює арешт майна, може з часом втратити свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували. А тому може потребувати зміни в режимі арешту майна і навіть його скасування.
Відповідно до п. 7 ч. 12 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У судовому засіданні встановлено, що арешт на майно, у цій ситуації, втратив свою актуальність в результаті зміни обставин, які правомірність такого арешту обґрунтовували.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.
Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність на даний час необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 22, 98, 170-174 КПК України, слідча суддя,
клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 4202210000000065 від 30.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024, у справі № 755/11544/24, провадження 1-кс/755/2325/24, у кримінальному провадженні № 4202210000000065 від 30.05.2022, на судно «USKO MFU», яке пришвартовано до причалу 35 Державного Підприємства Ренійська Філія «Адміністрація Морських Портів України» та належить на праві власності ТОВ «УНЕВЕРСАЛ ЛТД», код ЄДПРОУ 42712697.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 22 квітня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_7