"30" квітня 2026 р.
30 квітня 2026 року
м. Харків
Справа №642/839/26
Провадження №2/642/884/26
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Петрової Н.М.,
секретаря судового засідання - Вольвич Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
10.02.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник позивача АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» - Моксаленко К.В. з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій вона просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка станом на 01.05.2025 складає 32 685,52 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, реєстраційний номер 26330402 від 11.02.2009; реєстраційний номер 26407828 від 11.02.2009, реєстраційний номер 26408166 від 11.02.2009, гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві господарського відання акціонерному товариству «Українська залізниця». Зазначений гуртожиток перебуває на балансі виробничого структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця».
Надавачем комунальних послуг для мешканців гуртожитку є АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція», який укладав договори на постачання електричної енергії, теплової енергії, газопостачання, водопостачання та водовідведення з відповідними виробниками (постачальниками) зазначених послуг для потреб гуртожитку.
ОСОБА_1 поселений у гуртожиток відповідно до ордеру №25 від 15.04.2014 у кімнату №628 та зареєстрований за цією адресою.
На відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення оплати за користування жилою площею та за комунальні послуги.
Протягом періоду з 01.05.2022 по 30.04.2025 відповідач систематично не здійснював оплату, станом на 01.05.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за користування жилою площею в Гуртожитку і за комунальні послуги на суму 32 685,52 грн.
Позивач зазначив, що ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 відмовлено АТ «Українська залізниця» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з цим позовом.
16.02.2026 ухвалою Холодногірського районного суду міста Харкова позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, які 19.02.2026 були усунені (а.с.85,89-91).
Ухвалою Холодногірського районного суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.92).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на його зареєстроване місце проживання, SMS-повіломленням та оголошенням на сайті «Судова влада» про виклик до суду, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена відповідачу.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Відповідно до ч. 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
30.04.2026 ухвалою суду постановлено справу розглядати у заочному порядку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04.02.2009 об'єкт за адресою АДРЕСА_2 , належить державі Україна.
Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний №411857302 від 06.02.2025, реєстраційний № 411858370 від 06.02.2025, реєстраційний №411859166 від 06.02.2025, реєстраційний №411856165 від 06.02.2025 гуртожиток за адресою: м.Харків, вул. Котляра Євгена, буд.7, належить на праві власності державі Україна в особі АТ «Українська залізниця» (а.с.38-41).
Згідно до витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21844304 від 11.04.2009, №21844161 від 11.04.2009, №21844533 від 11.04.2009, гуртожиток за адресою: .Харків, вул. Котляра Євгена, буд.7, належить на праві власності Державі Україні.
Відповідно до зведеного переліку майна ДП «Південна залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання, затвердженого міністром інфраструктури України від 18 серпня 2015 року, до переліку відання включено гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно передавального акту ДП «Південна залізниця», затвердженого міністром інфраструктури України від 31 липня 2015 року, правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП «Південна залізниця» після його реорганізації шляхом злиття переходять до ПАТ «Українська залізниця».
Зазначений гуртожиток перебуває на балансі виробничого структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця».
Відповідно до положення про виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого наказом філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» № 144 від 07 вересня 2021 року, одним з видів діяльності структурного підрозділу «Харківська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» є надання житлово-комунальних послуг, утримання, експлуатація і ремонт об'єктів житлового фонду, гуртожитків, об'єктів соціально-побутового призначення, комунального господарства (а.с.71-72).
Відповідач ОСОБА_1 поселений у гуртожиток відповідно до ордеру №25 від 15.04.2014 у кімнату №628 та зареєстрований за цією адресою.
На відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення оплати за користування жилою площею та за комунальні послуги.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 30.04.2025, особовий рахунок № НОМЕР_1 , заборгованість за період з 01.05.2022 по 30.04.2025 складає 32 685,52 грн.
16.05.2025 АТ «Українська залізниця» в інтересах Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий структурний підрозділ «Харківська дирекція» направляла ОСОБА_1 претензію по сплату боргу у розмірі 39 564,29 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189 від 01.05.2019 (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами ст. 9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно п. 5 ч.2 ст.7 Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630, споживачі зобов'язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Статтею 5 Закону визначено перелік послуг, які належать до комунальних.
Частиною 1 ст. 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) також встановлюють обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у встановлені законом строки.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Частиною 1 ст. 19 Закону 1 та ч.1 ст. 12 Закону визначено, що - відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за комунальні послуги, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачем.
Відтак, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.
Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними
Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, та у постанові від 29.05.2019 у справі 215/4967/16-ц.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За змістом ст.ст. 67,68 ЖК України, наймач житлового приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами - щомісяця.
Статтею 10 Закону передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов'язання призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зіст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1ст.625 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг за адресою АДРЕСА_4 .
За вказаною адресою ОСОБА_1 надавались житлово-комунальні послуги, відповідач їх одержував. Доказів ненадання або надання таких послуг неналежної якості відповідачем не надано.
Тому оскільки відповідач отримував житлово-комунальні послуги, в нього виник обов'язок сплатити їх. Вказане узгоджується з висновками ВС від 27.01.2021 у справі №522/19137/17.
При цьому, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги, що неодноразово зазначалось Верховним судом (у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
З огляду на зазначене, суд вважає доведеним позивачем факт невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості отриманих комунальних послуг за період з 01.05.2022 по 30.04.2025.
Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за комунальні послуги за період з 01.05.2022 по 30.04.2025 (в межах позовних вимог), яка вирахувана на підставі наданого позивачем розрахунку та складає 32 685,52 грн.
Розрахунок позивача відповідачем не спростовано, свого контррозрахунку ним не наведено.
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 14, 76-81, 247, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2022 по 30.04.2025 у розмірі 32 685,52 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять грн., 52 коп.) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в інтересах філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ ВП 41149437, м.Київ, вул.Скоропадського Павла Гетьмана,61).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 30.04.2026.
Суддя Наталя ПЕТРОВА