Справа № 626/1493/26
Провадження № 1-кс/626/507/2026
30 квітня 2026 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення №2 СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєво Валиханівського району Кокчетавської області, Казахстан, гроомадянки України, вдова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судима, яка підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
Слідчий відділення №2 СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 29.04.2026 о 17:00 год. до ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області зі служби "102" надійшло повідомлення від фельдшера БШМД 2006 про те, що на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ножовим пораненням.
Відомості про вказаний злочин відповідно до ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221090000364 від 29.04.2026 за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2026 близько 15:40 години, ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'ї свого домоволодіння розташлваного за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту з ОСОБА_8 , що виник між ними на ґрунті раптових неприязних відносин через побутові причини, діючи умисно, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів неприязні до останнього, вчинила фізичне насильство і нанесла ножем, який витягнула з кишені своїх штанів, один удар в ліву частину грудної клітки потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_8 помер на місці.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивстві, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
30.04.2026 на підставі достатніх даних, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слід врахувати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, тому що є відповідні ризики передбачені ст. 177 КПК України, які підтверджуються наданими до суду матеріалами клопотання.
Підозрювана ОСОБА_5 не заперечувала факт спричинення нею одного удару ножем , що спричинив смерть ОСОБА_8 , клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того повідомила, що покійний винаймав у неї кімнату в будинку де вона проживає. Між ними виникали конфлікти , вона неодноразово викликала поліцію, оскільки ОСОБА_8 її бив і вона отримувала тілесні ушкодження. Разом з тим зазначила, що їй не відомо чи притягувася після цього до будь-якої відповідальності ОСОБА_8 . Не вигнала його, оскільки він не мав де жити та не мав житла.
29.04.2026 її квартирант повернувся до будинку в денний час, він сварився та побив її, після 15-ї години викликала працівників поліції і повідомила про конфлікт та отримані тілесні ушкодження. Вона вийшла з хати, перебувала на подвір'ї і сапала квіти, а в кишені був ніж для чищення сапки . Коли на неї знову накинувся ОСОБА_8 - ударила його один раз ножем. Це бачили її сусіди, які повідомили поліцію та швидку допомогу.
Захисник ОСОБА_4 наполягав на застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, звернув увагу, що його підзахисна раніше засуджена не була, та має родину, а саме сина та онуків, які також проживають в с. Вовківка Берестинського району, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, оцінивши надані докази у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статті 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують на необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою.
Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен заарештований або затриманий має право на звільнення. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями явки до суду.
Згідно вимог ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно вимог ч. 1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Мамедова проти росії" вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
У рішенні ЄСПЛ "В. проти Швейцарії" зазначено, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання" її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти ("В. проти Швейцарії" (W. v Switzerland), 14379/88, 26.01.93).
В своєму рішенні у справі "Адамяк проти Польщі" (Adamiak v Poland), 20758/03, 19.12.2006) Суд нагадує, що в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
Слідчий звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що вона може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Проте ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ("Бекчиєв проти Молдови" §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України", наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ "Белеветський проти росії" - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Слідчий суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, вона повідомила що вдова, разом з тим в с.Вовківка Берестинського району проживає її син ОСОБА_9 , 1996 року народження, також має двох онуків, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_5 у минулому притягалась до будь-якого виду відповідальності, який би вказував на антисоціальну (кримінальну) поведінку особи.
Щодо незаконного впливу на інших учасників провадження (свідків), імовірність цього ризику необхідно встановлювати з огляду на дії, які вчиняються підозрюваним та його процесуальну поведінку. Так, ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила про бажання співпрвцювати зі слідством в ході досудового розслідування, по суті оголошеної підозри. Така процесуальна поведінка особи очевидно вказує та відсутність у останньої мотивів для здійснення будь-якого незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
Крім того із матеріалів провадження убачається, що на час розгляду клопотання свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вже допитані 29.04.2026.
Слідчий судд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені в клопотанні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не виправдовують тримання особи під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та її належну поведінку.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та запобігти заявленим прокурором ризиків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 314-316 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання слідчого відділення №2 СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування до 30.06.2026 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за першою вимогою до суду, слідчого та прокурора, у встановлений ними час;
- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров'ю, а також випадків, пов'язаних з необхідністю надання невідкладної та швидкої допомоги у разі обґрунтованого погіршення стану здоров'я та необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу "Повітряна тривога" та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу "Відбій повітряної тривоги";
- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню №12026221090000364 від 29.04.2026.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків встановити в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 червня 2026 року.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, та те, що у разі невиконання кримінальних процесуальних обов'язків, які покладаються на нього під час застосування неізоляційного запобіжного заходу, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Підозрювану ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживанняза адресою: АДРЕСА_2 та звільнити з-під варти.
Контроль за виконанням ухвали щодо організації виконання запобіжного заходу у вигляд цілодобового домашнього арешту покласти на сектор поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Доручити начальнику сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Берестинського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області поставити ОСОБА_5 на облік, як особу щодо якої застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Берестинського районного суду ОСОБА_1