Провадження № 2/641/277/2026 Справа № 641/2488/25
20 квітня 2026 року
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Боговського Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Білоконь І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, визнання зобов'язання за договором виконаним, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 27.11.2019 з урахуванням 3% річних, інфляції та неустойки на загальну суму 1 231 879,25 грн., відшкодувати судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що 27.11.2019 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, за умовами якого остання позичила 70800,00 грн., що складає 2950 доларів США строком до 27.05.2020, зобов'язавшись повернути їх шляхом перерахування на відповідну картку позикодавця за визначеним графіком.
27.05.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору позики від 27.11.2019, яким змінили розмір суми позики - 92480,00 грн., що еквівалентно 3400,00 доларів США, та графік і спосіб її погашення - на картку або готівкою до 27.05.2021.
Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 виконувала, сплачуючи заборгованість в гривні, але з урахуванням обмінного курсу долару США.
26.05.2021 ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 із проханням надати їй ще грошові кошти у борг, оскільки вона не може виконати взяті на себе зобов'язання, останніми укладено Договір № 2 про внесення змін і доповнень до Договору позики від 27.11.2019, яким продовжити строк виконання зобов'язання до 26.05.2022, визначивши, що в разі несвоєчасного повернення боргу позичальник має сплатити кредитору неустойку в розмірі 5 відсотків від суми боргу.
Позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором виконувала не в повному обсязі та не своєчасно, порушуючи встановлений договором графік.
10.07.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги по договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського округу Харківської області Бакумовою А.В., реєстровий № 757, яким визначено, що ОСОБА_1 має право вимагати від ОСОБА_2 належного виконання усіх зобов'язань за Договором позики від 27.11.2019, укладеним у простій письмовій формі, та Додатковими угодами до нього.
25.12.2024 на адресу ОСОБА_2 було направлено заяву про виконання зобов'язань до Договором позики та іпотечним договором із пропозицію зустрічі 08.01.2025, яка була отримана останньою 27.12.2024, однак в запропонований день зустрічі ОСОБА_2 не з'явилась, тим самим підтвердивши порушення нею взятих на себе зобов'язань до Договором позики та не бажання вирішити спір у позасудовому порядку.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань позивачем здійснено розрахунок заборгованості, який становить 1231879,25 грн., з яких 924480,00 грн. - сума основного боргу, 38194,63 грн. - інфляційне збільшення, 8444,82 грн. - 3% річних, 1044140,00 грн. - неустойка.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження
Відповідач ОСОБА_2 подала до зустрічний позов, в якому просить визнати виконаним у повному обсязі зобов'язання боржника з повернення позики перед кредитором за Договором позики від 27.11.2019 року (із змінами та доповненнями згідно з договорами про внесення змін і доповнень), що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та виплатити кредитору з депозитного рахунку Комінтернівського районного суду м. Харкова, грошові кошти в сумі 44303,00 грн., внесені на депозитний рахунок суду ОСОБА_2 23.12.2024 року за платіжною інструкцією № 0.0.4089042640.2 дата валютування 23.12.2024 року, в рахунок заборгованості за Договором позики від 27.11.2019 року (із змінами та доповненнями згідно з договорами про внесення змін і доповнень); визнати недійсним договір від 10.07.2023 року відступлення права вимоги (цесії), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , по договору іпотеки, посвідченому 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, який посвідчено 10.07.2023 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 757.
Обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги ОСОБА_2 зазначає, що дійсно 27.11.2019 між нею та ОСОБА_3 у простій письмовій формі було укладено договір позики, та в забезпечення виконання зобов'язання за даним договором між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки, посвідчений 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834. Згодом сторонами двічі вносилися зміни до Договору позики від 27.11.2019 та Договору іпотеки від 27.11.2019 шляхом укладання договорів про внесення змін та доповнень, якими було змінено розмір позики та порядок повернення боргу. 10.07.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Договору відступлення права вимоги (цесії) по договору іпотеки від 27.11.2019 року, який посвідчено Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 757.
ОСОБА_2 вказує, що станом на теперішній час між сторонами існує спір виключно щодо розміру заборгованості, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 визнає часткову сплату заборгованості збоку ОСОБА_2 первісному кредитору - ОСОБА_3 , однак сторони мають різне тлумачення умов договорів. Також ОСОБА_1 не визнає, що в період дії договору позики законодавцем було внесено зміни до цивільного законодавства, відповідно до яких ОСОБА_2 поверненню підлягає виключно тіло позики. З огляду на вже сплачені ОСОБА_3 грошові кошти, поверненню новому кредиторові - ОСОБА_1 підлягають 44303,00 грн., а нарахування неустойки не здійснюється в силу положень Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 №691-IX та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX.
Враховуючи, що розмір заборгованості спірний, ОСОБА_1 протиправно визначено заборгованість у розмірі, що в понад 10 разів перевищує предмет договору позики, від прийняття виконання за договором, запропонованого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ухиляється, банківських реквізитів ним не повідомлено ні у власній заяві, ні на вимогу ОСОБА_2 , вказані обставини послугували підставою для внесення ОСОБА_2 44 303 грн. на депозитний рахунок Комінтернівського районного суду м. Харкова, які шляхом подання зустрічного позову просимо зрахувати в рахунок погашення заборгованості за договором позики.
Відповідачем ОСОБА_2 також подано відзив на позов, в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні заявлених позовних вимог.
Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якові він вказує, що його вимоги законні та обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню.
Також ОСОБА_1 як відповідачем за зустрічним позовом подано відзив, в якому він зазначає, що зустрічні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_2 , укладаючи Договір позики від 27.11.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі на суму 70 800 гривень, що складає 2 950 доларів США з обумовленим строком повернення боргу до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року, Договір іпотеки, посвідчений 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, Договір б/н від 27.05.2020 року про внесення змін і доповнень до Договору позики від 27.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, Договір б/н від 27.05.2020 року про внесення змін і доповнень до Договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, посвідчений 27.05.2020 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 552, Договір № 2 від 26.05.2021 року про внесення змін і доповнень до Договору позики грошей від 27.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі, Договір № 2 від 26.05.2021 року про внесення змін і доповнень до Договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, посвідчений 27.05.2020 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 410, діяла свідомо та їй добре було відомо обставини введення на території України карантинних заходів, а отже вона в повному обсязі усвідомлювала можливі наслідки укладених правочинів та нарахування штрафних санкцій, жодних пропозицій щодо зміни умов повернення грошових коштів позикодавцю не надходило, про що також не свідчать матеріали вказаної цивільної справи, також слід зазначити, що стороні відповідача за первісним позовом вже тривалий час відомо про договір цесії від 10 липня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського округу Харківської області Бакумовою Аллою Валентинівною, зареєстровано в реєстрі за № 757. Ніяких інших обґрунтувань з боку сторони відповідачки за первісним позовом щодо недійсності договору цесії від 10 липня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського округу Харківської області Бакумовою Аллою Валентинівною, зареєстровано в реєстрі за № 757, а також виконання договору всупереч його умовам та з'явлення до приватного нотаріусу для добровільного виконання своїх зобов'язань за договором позики матеріали справи не містять. З договору іпотеки та змін до нього вбачається, що позивач діяла добровільно, перебувала при здоровому розумінні та ясній пам'яті, розуміла значення своїх дій та правові наслідки, попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладання ними договорів, зокрема, позивач підтвердила своїм підписом, що відсутні будь-які обставини, які змушують здійснити цю операцію на вкрай невигідних для неї умовах (п.7.6. Договору іпотеки). Договір підписаний без застережень позивачем та посвідчений нотаріусом. При цьому умови договорів як позики, так і іпотеки містили у собі положення щодо відповідальності сторін у разі неналежного виконання як кредитором (іпотекодержателем) так і боржником (іпотекодавцем) умов договору, а відтак і способи реалізації предмету іпотеки. Та обставина, що позивач після укладення договору і тривалого часу його виконання змінила свою думку щодо відповідності змісту договору вимогам закону та її інтересам, не може бути підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним, бо у момент укладення договору сторонами чи іншими учасниками цивільного процесу не вчинялись будь-які навмисні протиправні дії.
При цьому друга сторона правочину має скористатися такими тяжкими обставинами до яких можна віднести тяжку хворобу особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загрозу втратити житло чи загрозу банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»). Обставини, на які посилається позивач, як на передумови укладання Договору позики, мали місце задовго до моменту укладання оспорюваного договору позики від 27.11.2019.
Водночас, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського округу Харківської області Бакумова Алла Валентинівна про визнання недійсним договору позики від 27.11.2019 року, договору іпотеки від 27.11.2019 року та змін і доповнень відмовлено в повному обсязі, рішення набрало законної сили.
Таким чином, ОСОБА_2 вже було відмовлено у визнанні недійсним Договору відступлення права вимоги (цесії) по договору іпотеки, посвідченому 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, укладений 10.07.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який посвідчено 10.07.2023 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 757 рішенням суду, яке набрало законної сили по цивільній справі № 641/6092/23 та її незгода з розміром запозичених нею грошових коштів підлягає розгляду саме у вказаній справі та не є тотожним з виконанням своїх зобов'язань за договором позики, а тому позовні вимоги позивачки за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 12 листопада 20255 року зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 12 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мосейчук А.М. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Шевченко Д.С. у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні первісних вимог ОСОБА_1 , а зустрічний позов задовольнити.
ОСОБА_3 , третя особа за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом, у судове засідання не з'явився причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
27.11.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі було укладено Договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_3 70800,00 грн., що складає 2950,00 доларів США, строком до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року (п. 1 Договору позики).
Згідно з п. 2 Договору позики зазначену у п. 1 грошову суму ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняла до укладання даного договору.
Відповідно до п. 3 Договору позики суму 70800,00 гривень, що складає 2950,00 доларів США без нарахування відсотків ОСОБА_2 зобов'язувалась повернути ОСОБА_3 шляхом перерахування на картку НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» або готівкою до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року таким чином:
- двадцять сьомого грудня дві тисячі дев'ятнадцятого року суму у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого січня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого лютого дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого березня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого квітня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 61 800 (шістдесят одна тисяча вісімсот) гривень, що складає 2575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) доларів США.
Пунктом 6 Договору позики сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного повернення боргу ОСОБА_2 зобов'язується окрім суми боргу сплачувати ОСОБА_3 неустойку в розмірі 5 % (п'яти відсотків) від усієї суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення.
Крім цього, відповідно до п. 5 Договору позики в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку нерухоме майно.
Зокрема, того ж дня, 27.11.2019 року, в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_2 на підставі Договору позики від 27.11.2019 року, укладеного з ОСОБА_3 у простій письмовій формі на суму 70 800 (сімдесят тисяч вісімсот) гривень, що складає 2 950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) доларів США з обумовленим строком повернення боргу до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки, посвідчений 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, відповідно до п. 1.2. якого ОСОБА_2 (Іпотекодавець) передала ОСОБА_3 (Іпотекодержатель) у іпотеку таке нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,8 м2, житловою площею 30,7 м2 (Предмет іпотеки).
У розділі 5 Договору іпотеки сторони передбачили порядок задоволення вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки. Так зокрема, у п. 5.1. передбачено, що у разі порушення Основного зобов'язання або умов цього договору протягом одного місяця Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодавець згоден з тим, що будь-яка кореспонденція має надсилатися на його ім'я на адресу його мешкання, вказану в цьому договорі. Така кореспонденція має вважатися отриманою ним через три календарні дні з моменту надходження на поштове відділення, що обслуговує будинки за цією адресою, незалежно від того, чи отримав боржник її особисто, та незалежно від причин неотримання особисто. Так, достатнім доказом отримання боржником кореспонденції ОСОБА_3 , та/або представника за довіреністю, та/або нотаріуса має сприйматися будь-який поштовий документ, що підтвердить її надходження до зазначеного поштового відправлення. А поштовий документ, згідно з яким боржник не проживає за зазначеною вище адресою або який повернувся з відміткою «За закінченням строку зберігання», сприймається - крім того - достатнім доказом: відмови Іпотекодавця від виконання зобов'язань за цим договором, невиконання боржником вимоги про дострокове повернення всієї позики і права звернення стягнення на майно.
Відповідно до п. 5.2. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання за Основним договором Іпотекодавець зобов'язаний протягом семи днів знятись з реєстраційного обліку та зняти усіх зареєстрованих осіб з вищевказаної квартири, звільнити від особистих речей та речей інших мешканців, виселитися та виселити усіх осіб, що мешкають у вищевказаній квартирі.
Згідно з п. 5.3. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання або умов цього договору згідно п. 5.1. цього договору або невиконання зобов'язання в строк до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцятого року зобов'язання за Основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Іпотекодержатель має право зареєструвати право власності на предмет іпотеки на своє ім'я. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки або шляхом, передбаченим ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - на підставі договору купівлі-продажу, для чого Іпотекодавець надає Іптекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця. Кошти, отримані від продажу предмета іпотеки, будуть направлені в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором, а також інших вимог. В такому випадку Договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за цим договором. Для реєстрації права власності на предмет іпотеки у відповідності з положенням ст. 37 Закону України «Про іпотеку», цим договором Іпотекодержателю надається право: пред'явити вказаний правовстановлюючий документ, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати та підписувати необхідні довідки та документи, в тому числі заяви, до усіх установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти інші дії, пов'язані з цим питанням.
Відповідно до п. 5.4. Договору іпотеки у випадку, коли суми, в результаті реалізації предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Іпотекодавця.
Згодом сторонами двічі вносилися зміни до Договору позики від 27.11.2019 року та Договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, шляхом укладання договорів про внесення змін та доповнень, якими було змінено розмір позики та порядок повернення боргу а саме: 27.05.2020 року між Позивачем - ОСОБА_2 та першим Відповідачем - ОСОБА_3 у простій письмовій формі укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору позики грошей, укладеного 27.11.2019 року, у якому сторони погодили нову редакцію п. 1. та п. 3. Договору позики, а саме: «1. ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_3 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, строком до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року». «3. Суму 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, без нарахування відсотків я, ОСОБА_2 , зобов'язуюсь повернути ОСОБА_3 шляхом перерахування на картку НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» або готівкою до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року таким чином:
- двадцять сьомого червня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого липня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого серпня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого вересня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого жовтня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого листопада дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого грудня дві тисячі двадцятого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого січня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого лютого дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого березня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого квітня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 70 040 (сімдесят тисяч сорок) гривень, що складає 2 575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) доларів США».
Одночасно внесено зміни до Договору іпотеки шляхом укладання відповідного договору про внесення змін і доповнень.
Відповідно до договору б/н від 27.05.2020 року про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, посвідченого 27.05.2020 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 552, сторони узгодили нову редакцію п. 1.1. та п. 5.3. Договору іпотеки, а саме:
«1.1. Цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_2 (далі - Позичальник) на підставі договору позики грошей від 27 листопада 2019 року, надалі - Основний договір, укладеного нею з ОСОБА_3 у простій письмовій формі на суму 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року». «5.3. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання або умов цього договору згідно п. 5.1. цього договору або невиконання зобов'язання в строк до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року зобов'язання за Основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Іпотекодержатель має право зареєструвати право власності на предмет іпотеки на своє ім'я. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки або шляхом, передбаченим ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - на підставі договору купівлі-продажу, для чого Іпотекодавець надає Іптекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця. Кошти, отримані від продажу предмета іпотеки, будуть направлені в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором, а також інших вимог. В такому випадку Договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за цим договором. Для реєстрації права власності на предмет іпотеки у відповідності з положенням ст. 37 Закону України «Про іпотеку», цим договором Іпотекодержателю надається право: пред'явити вказаний правовстановлюючий документ, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати та підписувати необхідні довідки та документи, в тому числі заяви, до усіх установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти інші дії, пов'язані з цим питанням».
26.05.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі укладено Договір № 2 про внесення змін і доповнень до Договору позики грошей, укладеного 27.11.2019 року, у якому сторони погодили нову редакцію п. 1. та п. 3. Договору позики, а саме:
«1. ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_3 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, строком до двадцять шостого травня дві тисячі двадцять другого року». «3. Суму 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, без нарахування відсотків я, ОСОБА_2 , зобов'язуюсь повернути ОСОБА_3 шляхом перерахування на картку НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» або готівкою до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять першого року таким чином:
- двадцять шостого червня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого липня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого серпня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого вересня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого жовтня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого листопада дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого грудня дві тисячі двадцять першого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого січня дві тисячі двадцять другого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого лютого дві тисячі двадцять другого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого березня дві тисячі двадцять другого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого квітня дві тисячі двадцять другого року суму у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) гривень, що складає 75 (сімдесят п'ять) доларів США;
- двадцять шостого травня дві тисячі двадцять другого року суму у розмірі 70 040 (сімдесят тисяч сорок) гривень, що складає 2 575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) доларів США».
Так само внесено зміни до Договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834.
Відповідно до договору № 2 від 26.05.2021 року про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, посвідченого 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 410, сторони узгодили нову редакцію п. 1.1. та п. 5.3. Договору іпотеки, а саме: «1.1. Цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_2 на підставі договору позики грошей від 27 листопада 2019 року, укладеного нею з ОСОБА_3 у простій письмовій формі на суму 92 480 (дев'яносто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, з обумовленим в договорі строком повернення боргу до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять другого року». «5.3. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання або умов цього договору згідно п. 5.1. цього договору або невиконання зобов'язання в строк до двадцять сьомого травня дві тисячі двадцять другого року зобов'язання за Основним договором, сторони домовились про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та Іпотекодержатель має право зареєструвати право власності на предмет іпотеки на своє ім'я. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки або шляхом, передбаченим ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - на підставі договору купівлі-продажу, для чого Іпотекодавець надає Іптекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця. Кошти, отримані від продажу предмета іпотеки, будуть направлені в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором, а також інших вимог. В такому випадку Договір купівлі-продажу є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за цим договором. Для реєстрації права власності на предмет іпотеки у відповідності з положенням ст. 37 Закону України «Про іпотеку», цим договором Іпотекодержателю надається право: пред'явити вказаний правовстановлюючий документ, усно та письмово звертатися, подавати, одержувати та підписувати необхідні довідки та документи, в тому числі заяви, до усіх установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти інші дії, пов'язані з цим питанням».
На виконання означеного вище договору позики ОСОБА_2 протягом трьох років здійснювалися платежі на рахунок ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що підтверджується банківською випискою по картці/рахунку ОСОБА_2 від 18.07.2023 року № JVN1450UD59MTAOE за період 01.12.2019 - 31.05.2023 , та квитанціями:
1) Р24АР24А147503175С09844 від 27.12.2019 - 1 812 грн.;
2) Р24АР24А723552466А13615 від 27.01.2020 - 1 837 грн.;
3) Р24АР24А216803815С50087 від 27.02.2020 - 1 848 грн.;
4) Р24АР24А747093148А70163 від 27.03.2020 - 2 145 грн.;
5) Р24АР24А318831507С36602 від 27.04.2020 - 2 055 грн.;
6) Р24АР24А375455168С87464 від 27.05.2020 - 2 050 грн.;
7) 2004-4525-7481-0896 від 27.06.2020 - 2 040 грн.;
8) 2065-3649-1964-0393 від 27.08.2020 - 2 100 грн.;
9) 2098-6579-8137-0844 від 29.09.2020 - 2 096 грн.;
10) Р24АР24А699173169С82071 від 30.10.2020 - 2 150 грн.;
11) Р24АР24А777205844С79189 від 01.12.2020 - 2 150 грн.;
12) 2190-7957-2339-0018 від 30.12.2020 - 2 160 грн.;
13) 2220-7153-9317-0321 від 29.01.2021 - 2 150 грн.;
14) 2254-4012-0332-0415 від 04.03.2021 - 2 196 грн.;
15) 2279-4654-0510-0860 від 29.03.2021 - 2 150 грн.;
16) 2310-4748-9783-0124 від 29.04.2021 - 2 196 грн.;
17) Р24АР24А1309203326С6605 від 24.06.2021 - 2 050 грн.;
18) Р24АР24А901832913А29809 від 10.08.2021 - 2 200 грн.;
19) 2437-4334-4100-0413 від 03.09.2021 - 2 196 грн.;
20) 2478-5513-8853-0162 від 14.10.2021 - 2 196 грн.;
21) 2516-6091-4970-0685 від 21.11.2021 - 2 100 грн.;
22) 2584-5337-9063-0431 від 28.01.2022 - 2 200 грн.;
23) Р24AP24AZ080720349C5396 від 15.03.2022 - 2 100 грн., а всього на суму 48177,00 грн.
13.07.2023 ОСОБА_2 було отримано повідомлення ОСОБА_3 від 11.07.2023 року про укладання 10.07.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Договору відступлення права вимоги (цесії) по договору іпотеки, посвідченому 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, який посвідчено 10.07.2023 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 757.
Згодом, 16.08.2023 року ОСОБА_2 від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області отримано заяву ОСОБА_1 від 26.02.2023 року, в якій він нагадує про необхідність повернення грошей, у вочевидь необґрунтованому розмірі, - 314 500 (триста чотирнадцять п'ятсот) гривень, що складає 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) доларів США, з яких 125 800 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот) гривень, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) доларів США, - сума позики, а 188 700 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот) гривень, що складає 5 100 (п'ять тисяч сто) доларів США, - неустойка згідно п. 6 Договору позики від 27.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмові формі, в забезпечення якого між ОСОБА_2 та першим ОСОБА_3 (первісним кредитором) був укладений Договір іпотеки, посвідчений 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, та повідомляє про намір звернути стягнення на предмет іпотеки згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.3. Договору іпотеки та зареєструвати право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на своє ім'я, або згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.3. Договору іпотеки продати цю квартиру за ціну та на умовах на власний розсуд у випадку неповернення Позивачем новому кредитору позичених грошей протягом 30 днів з моменту отримання вимоги та ненадання нотаріусу доказів повернення боргу у той самий строк.
В наступному подібна заява ОСОБА_1 приватним нотаріусом Бакумовою А.В. надсилалося ОСОБА_2 ще двічі - 13.12.2024 року та 27.12.2024 року., однак банківських реквізитів для повернення позики у кожній із цих заяв зазначено не було та заяви ОСОБА_1 і повідомлення ОСОБА_3 не містили жодних відомостей про укладання договору про відступлення права вимоги за договором позики.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 не оспорював, що ОСОБА_2 виконувались умови Договору позики від 27.11.2019, остання здійснювала платежі на погашення заборгованості
Згідно положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частина 2 ст. 1047 ЦК України встановлює, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як визначено ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановленого договором.
Положення ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України; обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Одночасно із цим заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Статтею 521 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок в тому числі і передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_2 27.11.2019 отримала в позику від ОСОБА_3 грошові кошти, розмір яких з урахуванням укладених в подальшому додаткових угод становить 92480,00 грн., грошове зобов'язання визначено саме в національній валюті України, строком до 26.05.2022. Позичальник ОСОБА_2 частково виконала грошове зобов'язання на загальну суму - 48177,00 грн., залишок неповернутих коштів становить 44303,00 грн.
Крім того, 04.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID19» від 16.06.2020 №691-IX (далі - Закон №691-IX).
Підпунктом 2 цього Закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15 такого змісту: «15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. 30.06.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з пунктом 1 якої з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID19 діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023, а у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення до 30.07.2023 (+ 30 днів після відміни карантину).
Таким чином, оскільки до набрання чинності Законом України № 691-IX ОСОБА_2 не допущено порушень графіку платежів (прострочень), будь-які вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 неустойки, штрафів, пені за позику у період з 12.03.2020 по 30.07.2023 є протиправними.
17.03.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX (далі - Закон №2120), низка норм якого стосується питань кредитування та іпотеки, встановлюючи нові правила, що підлягають застосуванню під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. У зв'язку з військовою агресією російської федерації Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався неодноразово та безперервно.
Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 р. № 3891-ІХ, воєнний стан в Україні продовжено - до 09 листопада 2024 року.
Вищезгаданим Законом було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, який викладено наступного змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
З аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається наступне:
1. Штрафи, неустойка, пеня та інші платежі, як захід відповідальності за цей період ці суми не нараховуються за такими договорами і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).
2. Дія пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України розповсюджується на усі види кредитних (позикових) боргових зобов'язань, як перед юридичними, так і перед фізичними особами.
3. Дія розповсюджується як на відповідальність, визначену статтею 625 ЦК України, так і на інші види відповідальності, визначені відповідними кредитними договорами: штрафи, неустойку, пеню та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами (перелік таких платежів не є вичерпним).
4. Строк дії таких обмежень триває включно із 24.02.2022 і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
5. Дія правової норми у часі - пункт 18 має ретроспективну дію і поширюється також на кредитні договори і позики, які укладені до 17.03.2022 (Закон №2120 від 15.03.2022).
З огляду на викладене, з урахуванням того, що ОСОБА_2 в період дії воєнного стану, який введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, визначеної статтею 625 ЦК України, так само будь-які вимоги в частині стягнення неустойки штрафів, пені за кредити (позики) з 24.02.2022 задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Так, ними можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_2 на його користь підлягає стягненню заборгованість за Договором позики від 27.11.2019 в розмірі 44303,00 грн., інші вимоги про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягають.
Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_2 про визнання виконаним зобов'язання боржника з повернення позики перед кредитором за Договором позики від 27.11.2019 року та виплати кредитору з депозитного рахунку суду коштів, такі вимоги не відповідають належному способу захисту та не можуть бути задоволені.
Вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 10.07.2023 року відступлення права вимоги (цесії), укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , по договору іпотеки, посвідченому 27.11.2019 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 1834, який посвідчено 10.07.2023 року Бакумовою А.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 757, вже були предметом розгляду у справі № 641/6092/23.
Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи встановлені судом обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 сплачено 12318,79 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.04.2025.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 443,03 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги, акту наданих послуг, ордеру, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивачем понесено витрати на професійну правову допомогу в загальному розмірі 15000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред'явлених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір частки задоволених позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 27.11.2019 в розмірі 44303,00 грн., судовий збір в розмірі 443,03 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, визнання зобов'язання за договором виконаним - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3
Третя особа за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.
Суддя Д.Є.Боговський