Справа № 953/10350/25
н/п 1-кс/953/2390/26
"30" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025221130001390 від 06.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
30.04.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025221130001390 від 06.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заяви про відвід судді заявник зазначає, що у провадженні судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, під час розгляду якого, на думку захисника, суддею ОСОБА_6 було вчинено низку системних та грубих порушень норм кримінального процесуального закону, які свідчать про явний обвинувальний ухил, зацікавленість у результатах розгляду справи на користь сторони обвинувачення та викликають обґрунтований сумнів у його об'єктивності та неупередженості. Крім того, на його думку, дії головуючого судді ОСОБА_6 прямо суперечать вимогам Кодексу суддівської етики: статті 1 цього Кодексу, що проявляється в сприянні суддею ОСОБА_6 стороні обвинувачення у врученні клопотання через «WhatsApp» та ігнорування 3-годинного строку ознайомлення є прямим нехтуванням законом; статті 10 цього Кодексу, що зумовлюється відмовою головуючим суддею ОСОБА_6 у призначенні повторної експертизи за наявності обґрунтованих сумнівів та створення штучних перешкод для захисту, що свідчать про порушення принципу рівності сторін; статті 15 цього Кодексу, що проявляється в неупередженому розгляду справи, оскільки суддя має уникати будь-яких дій, що можуть створити враження про його зацікавленість у результаті справи. Однак, виконання суддею ОСОБА_6 функцій кур'єра прокуратури, а саме надсилання документів у месенджер, створює об'єктивне враження про існування «процесуального симбіозу» між судом та обвинуваченням. Тому, враховуючи викладене, порушення статей Кодексу суддівської етики, сторона захисту вважає подальший розгляд справи суддею ОСОБА_6 неможливим, у зв'язку з чим було подано вищевказану заяву про відвід судді ОСОБА_6 , посилаючись на підстави, передбачені статтею 75 КПК України.
В судове засідання захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заяву захисника про відвід судді ОСОБА_6 підтримала, просила про її задоволення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 , посилаючись на її необґрунтованість.
Суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 30.04.2026 подав заяву, в якій заяву про відвід просив розглядати у його відсутність у зв"язку зі службовою зайнятістю. Доводи заяви про відвід вважав необґрунтованими та безпідставними, у задоволенні заяви просив відмовити.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою ст. 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. З метою дотримання цієї гарантії особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 80 КПК України відвід може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ч. 1 ст.75 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст.35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Окрім того, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою, та не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні (ч. 2 ст.75, ст.76 КПК України).
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід має бути вмотивованим.
Пунктами 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» передбачено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).
Щодо доводів захисника про нібито грубе порушення суддею права на захист, суд зазначає, що незгода сторони захисту з процесуальними діями суду або оцінкою судом обставин під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не може розцінюватися як обставина, що свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді.
Фактично наведені обставини зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальною поведінкою суду та не містять передбачених законом підстав для відводу.
При цьому, суд зауважує, що сторона захисту не позбавлена права оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду від 13.04.2026 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання відносно ОСОБА_4 .
Крім того, посилання сторони захисту на відмову суду у призначенні повторної товарознавчої експертизи як на підставу для відводу, суд вважає також необґрунтованими, оскільки такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим судом процесуальним рішенням.
Суд зазначає, що вирішення питання про призначення експертизи, у тому числі повторної, належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється з урахуванням наявності підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема обґрунтованості сумнівів у повноті чи правильності раніше наданого висновку.
Сам по собі факт відмови у призначенні повторної товарознавчої експертизи не свідчить про порушення принципу рівності сторін чи про упередженість суду, а є реалізацією судом наданих йому процесуальних повноважень.
Таким чином, наведені у заяві про відвід доводи адвоката ОСОБА_5 фактично спрямовані на оскарження процесуального рішення суду поза встановленим законом порядком, що також не може бути підставою для відводу, а його право може бути реалізовано шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення, яким закінчено судовий розгляд.
Тому, суд приходить до висновку, що заявлений заявником відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, оскільки заявником не надано достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на необ'єктивність та упередженість судді ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження № 12025221130001390 від 06.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Твердження заявника про упереджене та зацікавлене ставлення у даному кримінальному провадженні з боку судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 , що свідчить про порушення норм Кодексу суддівської етики та присяги судді - об'єктивно не підтверджуються, а містять лише суб'єктивну, власну оцінку заявника діям головуючого судді.
При цьому, суд звертає увагу, що питання дотримання суддею норм професійної етики та присяги може бути предметом оцінки у відповідних дисциплінарних процедурах, однак саме по собі таке твердження, без встановлення конкретних обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом, не є підставою для відводу у розумінні ст. 75 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстави до задоволення заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 відсутні.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025221130001390 від 06.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у справі № 953/10350/25.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1