Ухвала від 30.04.2026 по справі 953/13907/25

Справа № 953/13907/25

н/п 2-а/953/31/26

УХВАЛА

"30" квітня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., вивчивши подану адвокатом Тарасовим Олександром Станіславовичем заяву у справі №953/13907/25, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебуває на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

27.04.2026 до суду адвокатом Тарасовим Олександром Станіславовичем подано заяву у справі №953/13907/25.

Вивчивши подану заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.1,2 ч.3 ст.2 КАС України).

Засада верховенства права є загальнообов'язковою нормою адміністративного судочинства найвищого рівня, оскільки вона охоплює не лише провадження в адміністративних справах, а й сучасний правопорядок України в цілому, її дія поширюється на всі органи державної влади, їх службових осіб у всіх сферах діяльності - нормотворчій, правоохоронній, правозастосовчій.

Згідно ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

У відповідності до ч.1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 14 грудня 1999 р. (справа про застосування української мови), положення ч.1 ст.10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", слід розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч.5 ст.10 Конституції).

Частиною 5 ст.10, п.4 ч.1 ст. 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст.14 передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зауважує, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, відповідно до якого, мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Слід зазначити, що, зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до Висновку «Європейської комісії за демократію через право», за особливих умов, що склалися в Україні, збалансована політика у мовній сфері вимагає належних гарантій для збереження державної мови як інструмента єднання суспільства. Рекомендацію «Європейської комісії за демократію через право» українському законодавчому органу визначено віднайти істотно прийнятніші способи підтвердження верховенства української мови як єдиної державної мови та вжити додаткових заходів для зміцнення її ролі в українському суспільстві. Відповідно до чого, і було створено Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної №2704-VIIIвід 25 квітня 2019 року.

Відповідно до п.8 ч.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Як зазначено в п.1 ч.6 вказаного Закону, кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України " Про адвакатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка, зокрема, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

За змістом ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Вказане свідчить проте, що відповідно до зазначених законів України, а також Конституції України та КАС України, органи досудового розслідування, прокуратура, суд як державні органи та їх посадові особи, а також адвокати при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також відноситься до прийняття для розгляду документів, складених лише українською мовою, у тому числі до договору про надання правничої допоги, зміст якого не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики ( ч.5 ст.27 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

Передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

При цьому процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.

Якщо та чи інша особа не володіє мовою судочинства, то вона може скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень Конституції України, КАС України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», "Про адвакатуру та адвокатську діяльність), документи, що подаються до суду, мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).

Разом з тим, подана адвокатом Тарасовим О.М. заява від 27.04.2026, а також договір про надання правничої допомоги від 02.04.2026, викладені іноземною (російською) мовою.

Враховуючи, що адвокат Тарасов О.С. не дотримався вимог частини першої статті 15 КАС України щодо мови судочинства та діловодства в адміністративних судах, а саме подання заяви державною мовою, суд доходить висновку, що така заява та доданий до неї договір про надання правничої допомоги підлягає поверненню особі, що її подала.

На підставі наведеного, керуючись ст.2 ,15, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву від 27.04.2026 подану адвокатом Тарасовим Олександром Станіславовичем у справі №953/13907/25 - повернути особі, яка її подала з усіма додатками.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/

Суддя - С.М. Лисиченко

Попередній документ
136133188
Наступний документ
136133190
Інформація про рішення:
№ рішення: 136133189
№ справи: 953/13907/25
Дата рішення: 30.04.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (20.05.2026)
Дата надходження: 24.12.2025
Предмет позову: про скасування постанови
Розклад засідань:
07.01.2026 14:00 Київський районний суд м.Харкова
05.02.2026 11:00 Київський районний суд м.Харкова
27.02.2026 14:00 Київський районний суд м.Харкова
03.04.2026 14:00 Київський районний суд м.Харкова
11.05.2026 12:00 Київський районний суд м.Харкова
08.06.2026 12:45 Київський районний суд м.Харкова