Справа № 953/4352/26
н/п 1-кс/953/2180/26
"22" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова старшого слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного 04.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000418, про обрання запобіжного заходу відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною середньою освіту, не одруженого, осіб похилого віку та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, який не є інвалідом, не є військовослужбовцем, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України
Встановив:
20.04.2026 старший слідчий СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного 04.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000418, звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування вказує, що СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 04.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000418, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, шо 29.03.2026 приблизно о 04:30 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у гостях у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник раптовий злочинний умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а також тим, що ОСОБА_6 заснув, ОСОБА_4 , діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав зі столу на кухні належне ОСОБА_6 майно: мобільний телефон торгової марки Motorola g05 XT2523-3 4+128Gb, в корпусі синього кольору вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5209 від 13.04.2026 - 2832,67 грн, і акустичну бездротову колонку (динамік) торгової марки Sony модель SRS-XB23 в корпусі синього кольору вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5209 від 13.04.2026 - 2700,00 грн. Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5532,67 гривень.
16.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на існування ризиків. Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував щодо обрання домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали встановив, що у провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000418 від 04.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
16.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, а саме: Заявою потерпілого ОСОБА_6 , Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , Протоколами допитів в якості свідків - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , Протоколом огляду предмету, під час якого вилучено мобільний телефон та акустичну колонку, Протоколом огляду предметів за участю потерпілого ОСОБА_6 , Протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 , Протоколом допиту підозрюваного від 16.04.2026, Висновком судово-товарознавчої експертизи №5209 від 13.04.2026.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за викладених у клопотанні обставин.
А тому, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Слідчий суддя станом на теперішній час враховує наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та впливати на свідків, продовжити вчинення кримінального правопорушення, що обґрунтовуються суворістю можливого покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується йому, обставинами вчиненого, даними по його особистості.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_9 у сукупності з іншими обставинами.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, обґрунтовується тим, що підозрюваний з урахуванням суворості покарання може особисто незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідча суддя зазначає, що стороною захисту не надано обґрунтованих підстав відсутності встановлених ризиків.
Слідчий суддя враховує всі дані по особі підозрюваного, що він 1984 р.н., уродженець м. Харкова, громадянин України, з повною середньою освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживає в м. Харкові.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Запобіжний захід може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваного виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
За таких підстав, та з врахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати запобіжний захід підозрюваному в межах заявленого клопотання та повноважень слідчого судді з даного питання, саме у вигляді домашнього арешту, і саме цей запобіжний захід є найбільш сприятливий, з врахуванням всіх обставин справи, та забезпечений не порушувати інтереси як держави, так і учасників справи.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Ухвалив:
Клопотання слідчого, погоджене прокурором - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22:00 год. по 06:00 год. наступного дня, за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу тривоги, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 56 днів до 16.06.2026 року включно, у межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: -прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;-не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;- утриматися від спілкування із потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити для виконання до СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області через слідчу ОСОБА_5 .
Встановити строк дії ухвали до 16.06.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1