Справа№ 953/11241/25
н/п 3/953/2/26
"20" квітня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
01.10.2025 року об 11:46 год. в м. Харкові по вул. Ньютона, 133, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat 1.9 д/н НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога 2277, чим порушив п.2.9.а ПДР України. У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484831 від 16.10.2025.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його захисник Бреславець М.Г. заперечувала факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наголошувала, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують його вину, а процедура огляду на стан сп'яніння проведена з чисельними порушеннями норм чинного законодавства, матеріали справи не містять належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу факту безпосереднього керування транспортним засобом ОСОБА_1 у момент, який інкримінується у протоколі про адміністративне правопорушення, що вказує на розбіжність часу, вказаного в протоколі та відеозаписі, долученому до матеріалів справи, посилалась на незаконну підставу зупинки, оскільки працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, вказувала на порушення процедури встановлення ознак сп'яніння на направлення на огляд, зазначила про відсутність направлення на проходження медичного огляду в матеріалах справи. В своїх запереченнях зазначила, що стосовно ОСОБА_1 працівники поліції провели особистий огляд та огляд речей, однак не було складено протоколу про особистий огляд, що свідчить про неправомірність дій в діях працівників поліції, також було порушення порядку відбору біоматеріалів під час медичного огляду, оскільки було відібрано виключно зразок сечі, без забору зразка крові, попри те, що законодавство безальтернативно зобов'язує відбирати обидва. Вказала на неправомірність дій працівників поліції щодо здійснення огляду водія на стан сп'яніння з моменту встановлення, що він є військовослужбовцем, огляд на стан наркотичного сп'яніння був проведений без участі уповноважених осіб, а відтак допущено порушення принципу законності, оскільки поліцейським не було вжито всіх передбачених законом заходів. Також в своїх заперечення вказує на порушення працівниками поліції процедури складання протоколу, оскільки працівниками поліції порушено строки складання протоколу, а також протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності, у зв'язку з чим прохала закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши адміністративний матеріал, встановив наступні факти.
Згідно п. 1.3. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484831 від 16.10.2025 та відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився на огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі що підтверджується висновком лікаря нарколога №2277.
Факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказам а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484831 від 16.10.2025, дисками з відеозаписом, висновком тестом №2277, рапортом працівника поліції про відсторонення від керування.
Доводи захисника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та перевірки документів, суд відхиляє, оскільки з 24.02.2022р. по теперішній час на території України введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресію рф. Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. №1456, в умовах воєнного стану поліцейський має право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, зокрема, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, у зв'язку з чим відповідно може зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ). Вказане узгоджується із ст. 32,35 Закону України «Про Національну поліцію».Таким чином, твердження сторони захисту на відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 спростовано матеріалами справи, що узгоджуються між собою та належними доказами не спростовані. За таких умов, враховуючи, що керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням, зупинення транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та перевірка його документів є правомірним.
Посилання захисника щодо відсутності направлення на проходження медичного огляду в матеріалах справи, суд зазначає згідно розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З матеріалів справи та досліджених записів відеофайлів, судом встановлено, що 01.10.2025 року ОСОБА_1 зупинений співробітниками поліції о 11:46 год. Після виявлення ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , співробітниками поліції було направлено на проходження медичного огляду о 11:55 год. До медичної установи ОСОБА_1 доставили о 12:20 год. За результатами медичного огляду, лікарем складено відповідний висновок №2277, за результатами якого, ОСОБА_1 на момент проведення огляду перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди, катинони). Тобто, після виявлення співробітниками поліції ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , останнього було направлено до медичної установи для проходження огляду на стан сп'яніння о 11:55 год, в свою чергу висновок складений о 12:20 год, тобто після виявлення ознак пройшло 30 хвилин, що на переконання суду не може свідчити про недійсність висновку та його результатів.
Захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвокатом Бреславець М.Г. подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому посилається на відсутність підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також відсутнє чітке відеофіксування руху автомобіля. Також в своїх запереченнях адвокат вказує на незаконність зупинки ОСОБА_1 та порушення складання протоколу працівниками поліції без залучення ВСП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
За змістом з ч. 1 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарним статутом.
Ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних сил України передбачає, що за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених КУпАП.
Водночас, дія Дисциплінарного статуту розповсюджується не лише на військовослужбовців, а також і на цивільних осіб, якими є члени та командир добровольчого формування територіальних громад. Однак, не повсякчас, а лише під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони (ч. 3 ст. 3, абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону «Про основи національного спротиву»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 - посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Але залежно від виду правопорушення протокол можуть складати й інші посадові особи (ч. ч. 1, 2 статті255 КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що ні ОСОБА_1 ні його захисник не надали доказів того, що під час складання протоколу, ОСОБА_1 виконував службові обов'язки та бойове завдання, що свідчить про правомірність складання протоколу працівниками поліції.
Щодо посилання захисника на неправомірність проведення працівниками поліції особистого огляду та огляду речей, останніми не було складено протоколу про особистий огляд, суд зазначає, що відповідно до ст.34 ЗУ «Про національну поліцію» 1. Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. 2. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб. 3. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу. 4. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб;3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.5. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. 6. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу. 7. При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України., з вищезазначеного вбачається, що працівники поліції можуть проводити поверхневу перевірку речі або транспортного засобу без складання протоколу та залучення двох понятих, при цьому повинна здійснюватися обов'язкова відео фіксація, на підтвердження чого в матеріалах містяться відеозаписи, отже дані доводи захисника суд вважає такими, що не спростовують висновків суду.
Щодо доводів захисника на порушення процедури відібрання біологічних зразків. а саме відібрання лише сечі, без забору зразка крові, суд зазначає наступне Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), якою врегульовано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Згідно пунктів 3, 4, 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, метою котрого є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За приписами пунктів 7, 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове; предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
З цього слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводить лікар, шляхом проведення лабораторних досліджень і саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому кров може використовуватись якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ вказаних у пункті 12 Розділу ІІІ Інструкції.
Отже, враховуючи вищевикладене суд зазначає про правомірність процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про порушення працівниками поліції процедури складання протоколу, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, які б унеможливили прийняття висновку судом. Дії працівників поліції в цілому відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог статей 251,252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 34, 35, 130 ч.1 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченою ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ПІБ", Київський районний суд м.Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, що притягнута до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: