Справа № 183/3813/26
№ 2/183/5016/26
22 квітня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фролова В.О., дослідивши матеріали позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
23 березня 2026 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року, головуючим суддею у даній справі визначено Фролову В.О.
На виконання вимог ч.6-8 с.187 ЦПК України судом вжито заходів щодо встановлення останнього зареєстрованого місця проживання відповідача.
Так, відповідно до Відповіді № 2595106 від 13 квітня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Центром надання адміністративних послуг Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області надано відповідь з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за запитуваною адресою не зареєстрований.
Так, згідно відповіді № 1201.4.5-6995/1201.4-26 від 20.04.2026 Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вбачаються підстави для висновку про необхідність направлення зазначеної цивільної справи за підсудністю до іншого суду, виходячи з такого.
У відповідності до вимог частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Адреса зареєстрованого місця проживання відповідача у справі належить до територіальної юрисдикції Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Прийняття рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для його скасування з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Вирішуючи питання можливості розгляду цієї позовної заяви Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.
За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).
У рішенні ЄСПЛ «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи «Занд проти Австрії», зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Враховуючи наведене, справа не підсудна Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 31, ч.9 ст. 187 ЦПК України, суддя -
позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою передати за підсудністю на розгляд Чечелівському районному суду міста Дніпра (місцезнаходження за адресою: 49099, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 77Б).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено та підписано 22 квітня 2026 року.
Суддя В.О. Фролова