справа № 359/552/25 головуючий у суді І інстанції Муранова-Лесів І.В.
провадження № 22-з/824/592/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
28 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справіза позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про відшкодування понесених додаткових витрат на придбання ліків та стягнення моральної шкоди,-
27 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а саме, про стягнення витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про можливість прийняття даної заяви, Київський апеляційний суд враховує наступне.
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь шкоду, пов'язану з втратою працездатності у загальному розмірі 4 546 864,00 грн. та заподіяну моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на його користь 1 260 542,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної із 100% втратою працездатності, та 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2026 рокустягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ОСОБА_1 та його представника Влащенка О.А. задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2026 року та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_1 692 304,00 гривні в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної із 100% втратою працездатності та 10 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому ЦПК України. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21 (провадження № 61-403св23).
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про не співмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22).
Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.
Доводи відзиву про те, що в ЦПК України не передбачено необхідність надсилання стороні заяви про розподіл судових витрат, Верховний Суд відхиляє, оскільки до вказаної застосовуються загальні норми, передбачені статтею 183 ЦПК України.
Як перебачено ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
На підтвердження направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами ОСОБА_1 надав фіскальний чек про направлення листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Так, стаття 43 ЦПК України передбачає обов'язок сторони, яка подає заяву по суті справи, надіслати копію вказаної заяви і доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.
Згідно п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Відповідно до п. 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Таким чином, основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Процесуальний закон зобов'язує учасника справи направити іншій стороні заяву разом іздоданими до неї документами, а докази такого направлення надати до суду, чого зроблено не було.
У зв'язку з ненаданням опису вкладення, що позбавляє суд можливості перевірити вміст документів, направлених відповідачу, заява про ухвалення додаткового рішення, а саме, про стягнення витрат на правничу допомогу, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 183 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Фінагеєв В.О.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.