Справа № 367/10219/23 Головуючий у І інстанції Горбачова Ю.В.
Провадження №22-з/824/539/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
27 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 січня 2025 року позов задоволено.
Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .Стягнуто в порядку поділу спільного майна подружжя зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості 1/2 (однієї другої) частини відчуженого автомобіля HYUNDAI ACCENT, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1399 куб. см, номер кузова NLHCM НОМЕР_1 , в розмірі 117 600 (сто сімнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп. Стягнуто в порядку поділу спільного майна подружжя зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості 1/2 (однієї другої) частини відчуженого автомобіля HYUNDAI ACCENT, 2013 року випуску, об'єм двигуна 1396 куб. см, номер кузова НОМЕР_2 ,в розмірі 163 000 (сто шістдесят три тисячі) грн 00 коп. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 442 (шість тисяч чотириста сорок дві) грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 року стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу 20 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року апеляційну скаргу, подану адвокатом Стрільцем Євгеном Анатолійовичем в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської областівід 31 січня 2025 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна грошової компенсації ринкової вартості 1/2 (однієї другої) частини відчуженого автомобіля HYUNDAI ACCENT, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1399 куб. см, номер кузова NLHCM НОМЕР_1 , в розмірі 117 600 (сто сімнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Змінено рішення Ірпінського міського суду Київської областівід 31 січня 2025 року в частині розміру судового збору, який підлягає до стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 6 442,00 гривень до 5266,00 гривень.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1764,00 гривень.
13 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що така заява подана у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України; що при розгляді справи АБ «СУЧКОВА ТА ПАРТНЕРИ» надавало ОСОБА_1 правову допомогу на підставі Договору №23/09 про надання правової допомоги від 23 вересня 2025 року; відзив на апеляційну скаргу містив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, що складались з витрат на професійну правничу/правову допомогу на суму 50000,00 грн.
Вказує також, що 10 квітня 2026 року між АБ «СУЧКОВА ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 складено Акт приймання-передачі виконаних робіт Договору про надання правової допомоги №23/09 від 23 вересня 2025 року від 10 квітня 2026 року.
Згідно даного Акту, АБ «СУЧКОВА ТА ПАРТНЕРИ» надало ОСОБА_1 послуги правової допомоги на суму 50000,00 грн, до яких входять:
- формування стратегії у справі/збір доказів (1 година);
- підготовка процесуальних документів в рамках розгляду справи №367/10219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя Київським апеляційним судом: відзив на позовну заяву, заява на ухвалення додаткового рішення (9 годин);
- судове представництво у справі №367/10219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в Київському апеляційному суді: 18.02.2026, 08.05.2026 (2 години);
- надання консультації з питань пов'язаних з розглядом справи №367/10219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя Київським апеляційним судом (10 хвилин);
- надання іншої правової допомоги під час розгляду справи №367/10219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя Київським апеляційним судом.
Учасники справи та їх представники у судове засідання суду апеляційної інстанції не викликалися, ураховуючи положення ч. 3 ст 270 ЦПК України, згідно якого додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 259 ЦПК України).
Ч. 1 ст. 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Ст. 126 ЦПК України передбачено що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що норма ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює загальне правило можливості подання доказів з приводу судових витрат або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість положення ч. 1 ст. 246 ЦПК України є спеціальною нормою по відношенню до вищевказаною, та встановлюють не тільки можливість подання таких доказів, але й процедуру та вимоги до такої процесуальної дії, зокрема обов'язок доведення наявності поважних причин, які унеможливили стороні подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 містяться висновки про те, що аналіз норм ст. ст. 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
У постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 15 листопада 2024 року у справі № 756/12382/19 зазначено, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання відповідних доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Отже, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи.
Зі змісту поданої представником позивачазаяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі вбачається, що вона не містить обґрунтування поважності причин неподання представником ОСОБА_1 - адвокатом Сучковою Т.Є. доказів, що підтверджують розмір судових витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.
Також, представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. не зверталась до суду з окремою заявою про поважністьпричин неподання стороною позивача доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до судових дебатів.
Жодних обставин, які б завадили стороні позивачавчасно подати докази понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду матеріали справи не містять.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сучкова Т.Є. була належним чином повідомлена про розгляд справи апеляційним судом 08 квітня 2026 року та приймала участь в судовому засіданні, а отже мала можливість вчасно подати до суду докази понесення її довірителем витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подавши заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача не обґрунтувала причини неможливості подання відповідних доказів на підтвердження понесення таких судових витрат до судових дебатів, водночас звернулась із заявою про ухвалення додаткового судового рішення пропустивши строк, визначений частиною восьмою ст. 141 ЦПК України, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішеннящодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає положенням ст. ст. 141, 246 ЦПК України, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання стороною позивача доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись ст. ст. 141, 246, 268, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Д.О.Таргоній
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб