справа №760/3524/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/3185/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
23 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року щодо арешту майна у кримінальному проваджені №42024110000000380 від 12 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на наступне майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ):
- 50% корпоративних прав (частку у статутному капіталі) на ТОВ «ЮД-ПАК ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 35857542), розмір частки 105 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_9 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про накладення арешту на майно залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (після шлюбу ОСОБА_12) було укладено шлюб, актовий запис про шлюб №1926 від 10 вересня 2005 року.
Разом з тим, відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року у справі №638/9682/21 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було розірвано.
Наголошує, що починаючи з 15 листопада 2021 року все майно, придбане ОСОБА_9 , є її особистим майном.
Вказує, що 03 серпня 2022 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Юд-Пак Харків», код ЄДРПОУ: 35857542, за умовами якого ОСОБА_9 набула у власність 50% корпоративних прав (частки у статутному капіталі) на ТОВ «Юд-Пак Харків», розмір частки 105 000 грн, та розрахунок за договором купівлі-продажу було здійснено у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією.
На підставі викладеного зауважує, що вказані корпоративні права були набуті ОСОБА_9 у власність після розірвання шлюбу і до внесення відомостей у ЄРДР щодо цього кримінального провадження.
Зазначає, що ОСОБА_9 не має статусу підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні, а є лише свідком. Тим більше, з 15 листопада 2021 року не є дружиною підозрюваного ОСОБА_10 , у зв'язку з чим 50% корпоративних прав на ТОВ «Юд-Пак Харків» (розмір частки 105 000 грн) не можуть бути арештовані з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, оскільки це майно є особистим майном ОСОБА_9 та набуте нею після розірвання шлюбу з підозрюваним.
У письмових поясненнях ОСОБА_9 додатково звертає увагу суду на факт припинення шлюбних відносин між нею та ОСОБА_10 , а відповідно і припинення будь-яких правових презумпцій, зокрема права спільної сумісної власності, які випливають із укладення шлюбу.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_9 , яка підтримала подану апеляційну скаргу з наведених у скарзі підстав, думку прокурора ОСОБА_6 яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що громадянин рф ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, після початку повномасштабного вторгнення зс рф на територію України, перебуваючи у невстановленому місці, достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» №2198-IX від 14 кввтня 2022 року, постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03 березня 2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією 2 Російської Федерації» та постанови Правління Національного банку України №18 від 24 лютого 2022 року, з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), переслідуючи корисливий мотив, який виразився в отриманні економічної вигоди від оптової торгівлі поліетиленовою продукцією та отримання прибутку від реалізованого товару російським підприємством ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610, зареєстрований за адресою: 308009, РФ, Бєлгородська область, м. Бєлгород, бул. Народний, буд. 70, офіс 625) суб'єктам господарювання держави-агресора, усвідомлюючи, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, у тому числі шляхом постачання товарів на її користь або на користь контрольованих нею підприємств, є протиправним та призводить до сплати податкових зобов'язань і зборів до бюджету російської федерації, що сприяє зміцненню її економічного потенціалу, прийняв рішення, в обхід застосованих Україною та іншими державами санкцій, налагодити та здійснювати оптову торгівлю поліетиленовою продукцією за допомогою підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610), тобто провадити господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, ОСОБА_10 розробив план, який полягав в організації та провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою агресором.
Так, усвідомлюючи факт збройної агресії рф проти України та її статус держави-агресора, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завдання шкоди інтересам України шляхом провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_10 взяв участь в організації та забезпеченні функціонування російського підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610), зокрема шляхом створення та підтримки стійкої схеми управління його господарською діяльністю через підконтрольних осіб, координації фінансово-господарських процесів та організації електронної системи звітності, яка забезпечувала отримання, аналіз, обробку та зведення фінансових показників у звітність.
Окрім того, ОСОБА_10 у період до серпня 2022 року був співзасновником українського підприємства ТОВ «ЮД-ПАК Харків» (код ЄДРПОУ 35857542, місцезнаходження: Україна, 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 129), а до травня 2023 року - засновником російського підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610, місцезнаходження: Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Бєлгород, бульвар Народний, буд. 70, офіс 625).
Після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність подальшого ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, формально вийшов зі складу засновників зазначених підприємств, водночас забезпечивши подальше функціонування та здійснення контролю за діяльністю російського підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610) через підконтрольних йому осіб.
У подальшому ОСОБА_10 , усвідомлюючи неможливість здійснення господраської діяльності самостійно, для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, залучив до протиправної діяльності інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Так, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_10 діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, через підконтрольних йому осіб на території рф, організував та забезпечив постачання поліетиленової продукції контрагентам на території рф, а саме: рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 12 січня 2023 року та 13 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Корольов від 11 січня 2023 року та Таврово - Ржевка від 12 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Заславль від 12 січня 2023 року та Таврово - Ікша від 11 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 16 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Шушари від 16 січня 2023 року та Дружелюбний-Таврово від 21 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Ржевка від 26 січня 2023 року та Таврово - Шушари від 30 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - РБ від 26 січня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 30 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Тутаєв (Ярупак) від 03 лютого 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 02 лютого 2023 року; - рахунок, акт та заявка за маршрутами Дружелюбний - Таврово від 31 січня 2023 року та Таврово - Москва (Ярупак ) від 31 січня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Корольов від 01 лютого 2023 року та Мале Верево - Таврово від 04 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Новогурівський - Таврово від 03 лютого 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 07 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Єкатеринбург від 13 лютого 2023 року та Таврово - Шушари від 13 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Заславль від 06 лютого 2023 року та Протвино - Таврово від 04 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Ржевка від 14 лютого 2023 року та Мале Верево - Таврово від 13 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 16 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Ікша від 16 лютого 2023 року та Мале Верево - Таврово від 22 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - РБ від 16 лютого 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 20 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Дружелюбний - Таврово від 23 лютого 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 25 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Корольов від 21 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Протвино - Таврово від 22 лютого 2023 року та Таврово - Корольов від 28 лютого 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Єкатеринбург від 01 березня 2023 року та Таврово - РБ від 03 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Тутаєв від 03 березня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 07 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Єкатеринбург від 13 березня 2023 року та Таврово - Москва (Пласт) від 13 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Новогурівський - Таворово від 11 березня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 21 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Шушари від 06 березня 2023 року та Белгород - Таврово від 07 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Мале Верево - Таврово від 17 березня 2023 року та Таврово - Бєлгород від 02 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Дружелюбний - Таврово від 18 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Ікша від 17 березня 2023 року; - рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Корольов від 16 березня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 21 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Жемчужний - Таврово від 18 березня 2023 року і 20 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Бєлгород від 21 березня 2023 року та Бєлгород - Таврово від 24 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Єкатеринбург від 28 березня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 28 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Шушари від 27 березня 2023 року та Таврово - Санкт-Петербург від 27 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 30 березня 2023 року і 31 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Бєлгород від 30 березня 2023 року та Таврово - РБ від 03 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Митищі (Авоська) від 28 березня 2023 року та Таврово - РБ від 29 березня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 06 квітня 2023 року і 10 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Ржевка від 04 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Бєлгород - Таврово від 04 квітня 2023 року та Мале Верево - Таврово від 06 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутом Таврово - Єкатеринбург від 13 квітня 2023 року і 17 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Митищі (Авоська) від 05 квітня 2023 року та Дружелюбний - Таврово від 07 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Москва (Пропак) від 12 квітня 2023 року та Таврово - Ікша (Трапеза ) від 17 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Бєлгород від 13 квітня 2023 року та Таврово - Єкатеринбург від 21 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Єкатеринбург від 26 квітня 2023 року та Дружелюбний - Таврово від 22 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Протвино - Таврово від 27 квітня 2023 року та Таврово - Ржевка від 27 квітня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Велике Стіклево від 16 травня 2023 року та Таврово - Ікша від 18 травня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Ржевка від 18 травня 2023 року та Мале Верево - Таврово від 18 травня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - РБ від 29 травня 2023 року та Таврово - РБ від 31 травня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Корольов від 18 травня 2023 року та Таврово - Шушари від 29 травня 2023 року; рахунок, акт та заявка за маршрутами Таврово - Москва (Пропак) від 24 травня 2023 року та Мале Верево - Таврово від 25 травня 2023 року. Звіти про вищевказане постачання поліетиленової продукції ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610) контрагентам на території рф надходиои ОСОБА_10 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 від невстановленої особи з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2
Крім того, ОСОБА_10 діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, через підконтрольних йому осіб на території РФ, організував та забезпечив постачання поліетиленової продукції відповідно до договору-заявки про надання транспортних послуг №72 від 04 квітня 2023 року з підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610), на адресу ПАО «НК «Роснефть» (ИНН 6730017336, м. Смоленськ, рф), контрольний пакет акцій якого перебуває у володінні російської державної компанії АО «Роснефтегаз» (ИНН 7705630445, м. Москва, рф).
Внаслідок зазначених протиправних дій з підприємства ООО «ЮД-ПАК» (ИНН 3123441610) здійснювалася реалізація поліетиленової продукції суб'єктам господарської діяльності держави-агресора, що сприяло надходженню матеріальних ресурсів і фінансових коштів до економіки рф та забезпеченню її економічного потенціалу в умовах збройної агресії проти України.
03 лютого 2026 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру в організації провадження господарської діяльності у взаємодії з державою - агресором, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 05 лютого 2026 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру в організації провадження господарської діяльності у взаємодії з державою - агресором, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Згідно до Безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542), засновниками підприємства є ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки статутного (складеного) капіталу (грн): 105 000,00 грн (50%) та ОСОБА_19 (громадянство: Україна місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), розмір частки статутного (складеного) капіталу (грн): 105 000,00 (50%); дата реєстрації підприємства 02 квітня 2008 року.
Відповідно до структури власності ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542), власниками є ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки (50 %) та ОСОБА_19 (громадянство: Україна місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), розмір частки (50%).
Як убачається з актового запису про шлюб №1926, ОСОБА_9 є дружиною ОСОБА_10 , шлюб зареєстровано 10 вересня 2005 року.
13 лютого 2026 року до Солом'янського районного суду надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному проваджені №42024110000000380 від 12 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на наступне майно, яке належить на праві власності ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ):
- 50% корпоративних прав (частку у статутному капіталі) на ТОВ «ЮД-ПАК ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 35857542), розмір частки 105 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині задоволення вимог клопотання про накладення арешту на корпоративні права, то колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги та лише щодо арешту корпоративних прав.
Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості відмови у задоволенні клопотання про арешт майна колегією суддів не перевіряється, оскільки скаржник уважає законною відмову слідчого судді у задоволенні клопотання в частині обмеження права відчуження, користування та розпорядження корпоративними правами.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що оскільки частка у статутному капіталі ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542), яка зареєстрована за ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), у розмірі 105 000,00 грн, що становить 50%, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, при цьому, санкція частини четвертої статті 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, наявні підстави, встановлені пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, для арешту майна - 50% корпоративних прав ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542), які належать ОСОБА_9 .
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення з вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини п'ятої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог частини другої статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вказаного у клопотанні майна, належним чином не перевірив мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав конфіскації майна як виду покарання.
Так, як зазначено у клопотанні та підтверджується матеріалами судового провадження, засновниками підприємства ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542) є ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки статутного (складеного) капіталу (грн): 105 000,00 грн (50%) та ОСОБА_19 (громадянство: Україна місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), розмір частки статутного (складеного) капіталу (грн): 105 000,00 (50%); дата реєстрації підприємства 02 квітня 2008 року.
Відповідно до структури власності ТОВ «Юд-Пак Харків» (код ЄДРПОУ 35857542), власниками є ОСОБА_9 (громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), розмір частки (50 %) та ОСОБА_19 (громадянство: Україна місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), розмір частки (50%).
Як убачається з актового запису про шлюб №1926, ОСОБА_9 є дружиною ОСОБА_10 , шлюб зареєстровано 10 вересня 2005 року.
Також, матеріалами судової справи встановлено, що відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2021 року у справі №638/9682/21 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було розірвано.
У той же час установлено, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Юд-Пак Харків», код ЄДРПОУ: 35857542 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було укладено03 серпня 2022 року, за умовами якого ОСОБА_9 набула у власність 50% корпоративних прав (частки у статутному капіталі) на ТОВ «Юд-Пак Харків», розмір частки 105 000 грн.
Таким чином, вказані корпоративні права були набуті ОСОБА_9 у власність після розірвання шлюбу і до внесення відомостей у ЄРДР щодо цього кримінального провадження, про що обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі.
З матеріалів клопотання вбачається, що судове провадження не містить та стороною обвинувачення не надано відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, що у відповідності до частини п'ятої статті 170 КПК України, виключає можливість накладення арешту на зареєстроване за ОСОБА_9 майно з метою конфіскації майна як виду покарання.
Окрім того, сама по собі наявність режиму спільної сумісної власності майна подружжя не передбачає повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна встановлювати, яка саме частина майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, належить підозрюваному, оскільки це не передбачено нормами кримінального процесуального законодавства України, натомість, має встановлюватися в порядку цивільного судочинства.
У межах кримінального провадження питання, пов'язані з правами на частку майна вказаних осіб, мають вирішуватись судом при постановленні вироку.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про накладення арешту на належне на праві власності ОСОБА_9 майно, яка не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, з метою конфіскації майна як виду покарання.
Таким чином, на переконання колегії суддів, прокурором на даний час не доведено наявність визначених частиною другою статті 170 КПК України підстав для арешту вищевказаних корпоративних прав з метою конфіскації майна як виду покарання, враховуючи, що вказані положення КПК України не допускають накладення арешту на майно будь-якої іншої особи крім підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та беручи до уваги, що прокурором в ході апеляційного розгляду не спростовано доводів сторони захисту та не доведено причетність ОСОБА_9 до кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування.
Крім того, прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, у порушення статей 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.
На думку колегії суддів, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою конфіскації майна як виду покарання, на які посилається орган досудового розслідування.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що арешт на вказане майно не може бути накладене з метою та за обставин, наведених у клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді.
Наведене у сукупності дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді обмеження права власності ОСОБА_9 здійснено у порушення вимог закону, а втручання в її право на мирне володіння та користування майном здійснено без законних на те підстав.
Відповідно до частини першої статті 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з постановленням в цій частині (в частині задоволення вимог клопотання про арешт майна) нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 111-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4