22 квітня 2026 року
справа № 753/13122/25
провадження № 22-ц/824/3158/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року, постановлене під головуванням судді Сирбул О.Ф. у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6 886,95 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 115,69 грн, 3% річних у розмірі 257,55 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 420,64 грн, інфцяційну складову боргу у розмірі 1 040,14 грн, 3% річних у розмірі 240,11 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 143,93 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 3 425,32 грн, 3% річних у розмірі 785,51 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з центразізованого постачання гарячої води у розмірі 38 758,02 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6 278,80 грн, 3% річних у розмірі 1 449,44 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 33 644,91 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 3 652,13 грн, 3% річних у розмірі 843,66 грн, пеня у розмірі 1 026,46 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 30 299,84 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 4 259,57 грн, 3% річних у розмірі 956,77 грн, пеня у розмірі 1 164,07 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1 513,19 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 50,12 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 86,66 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 під'єднаний до мереж теплопостачання та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Проте, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2025 складає 126 894,13 грн за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 21 143,93 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 38 758,02 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 33 644,91 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 30 299,84 грн, у період до 31.10.2021 заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 50,12 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 86,66 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1 513,19 грн.
Надання послуг до 01.05.2018 відповідачу здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).
Вважають, що позов подано до належних відповідачів по справі, які мають виконувати свій обов'язок по сплаті наданих послуг, оскільки є споживачами за наявною інформацією у позивача.
На підставі викладеного просили позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року позовну заяву задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6 886,95 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 115,69 грн, 3% річних у розмірі 257,55 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 420,64 грн, інфцяційну складову боргу у розмірі 1 040,14 грн, 3% річних у розмірі 240,11 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 143,93 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 3 425,32 грн, 3% річних у розмірі 785,51 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з центразізованого постачання гарячої води у розмірі 38 758,02 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6 278,80 грн, 3% річних у розмірі 1 449,44 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 33 644,91 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 3 652,13 грн, 3% річних у розмірі 843,66 грн, пеня у розмірі 1 026,46 грн, заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 30 299,84 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 4 259,57 грн, 3% річних у розмірі 956,77 грн, пеня у розмірі 1 164,07 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн, заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 1 513,19 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 50,12 грн, заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 86,66 грн, що разом складає 166 696,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514,00 грн.
Не погоджуючись із рішеннями суду ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Вимоги обґрунтовані тим, що неврахування судом першої інстанції під час винесення рішення факту оплати 140 322,64 грн призвело до завищення боргу та безпідставного задоволення позову.
В судовому засіданні представник позиваач ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є споживачами послуг, оплату яких вчасно та регулярно не здійснювали, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 166 696,94 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідачів, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Звертаючись до суду, позивач вказав, що відповідачі користуються послугами, але не виконують зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідачі виконують неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.
З наданих позивачем копій відомостей реєстрації параметрів теплоспоживання, корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, звітів, акту про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до роботи, акту прийняття теплового вузла обліку відомостей обліку встановлено, що для будинку за адресою: АДРЕСА_1 безперебійно надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
У доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом не було взяті до уваги платежі у розмірі 140 322,64 грн, що підтверджується довідкою про оплату комунальних послуг у серпні 2025 року, долученої до апеляційної скарги.
Підтвердженням оплати споживачем житлово-комунальних послуг є квитанція у паперовій (з підписом уповноваженої особи банку та печаткою) або в електронній формі.
У випадку, якщо споживачеві необхідно довести факт оплати житлово-комунальних послуг, але квитанції не збереглися, підтвердженням факту оплати може бути виписка з банківського рахунку споживача, якщо оплата була здійснена шляхом безготівкового переказу грошей.
Якщо оплата житлово-комунальних послуг була у готівковій формі, споживачеві необхідно звернутися до банківської установи, яка прийняла від нього платіж, для отримання квитанції на підтвердження проведення платіжної операції.
З зазначеної довідки неможливо встановити ким була сплачена заборгованість, довідка не засвідчена уповноваженої особою.
Крім того, згідно із статтею 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Довідка від 12.09.2025 року була сформована вже після ухвалення рішення судом першої інстанції та до районного суду надана не була, що унеможливило дослідити даний доказ Кагарлицьким районним судом Київської області.
Колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 22.04.2026 року представником позивача Кононенком І.О. було зазначено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в порядку виконавчого провадження буде стягнуто фактичний розмір заборгованості, а не той який зазначено у рішенні суду.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 30 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді