Справа № 760/6390/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3175/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
22 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12026100090000532 від 04.03.2026,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року задоволено клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обрано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів тобто до 07 травня 2026 включно.
Розмір застави визначено в розмірі заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням, що становить 5 894 850 грн.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатись із населеного пункту, де останній фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд з Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави, визначено у 60 днів з моменту внесення застави.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні до ОСОБА_7 будь-якої міри запобіжного заходу.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що стороною обвинувачення не дотримано стандарту підтвердження доведеності і винуватості підозрюваного, а тому підозра не є обґрунтованою і в діях ОСОБА_7 не вбачається складу злочину.
Апелянт наголошує на тому, що ОСОБА_7 є особою, яка було незаконно затримана та незаконно утримується під вартою в слідчому ізоляторі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 (ВКЗ із ДУ «Київський слідчий ізолятор») та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100090000532, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та місці, у невстановленому досудовим розслідуванням дату та час але не пізніше 02.03.2026, вступив у злочинну змову разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, спрямовану на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, під приводом легалізації та «відмивання» грошових коштів.
З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, розробили злочинний план, відповідно до якого, за допомогою телефонних дзвінків здійснювали пошук осіб літнього віку, у яких наявні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та які на їх думку здатні піддатися психологічному тиску та обману, з метою отримання від таких осіб грошових коштів. Крім того, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з тією ж метою, здійснювали пошук особи, яка нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до людської гідності та літнього віку потерпілих осіб, а також незважаючи на військову агресію російської федерації та діючий воєнний стан на території України, могла б виконувати протиправні дії за їхніми вказівками, з метою спільного незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, невстановлені досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого плану, до своєї протиправної діяльності залучили ОСОБА_7 , який відповідно до відведеної йому злочинної ролі, повинен забирати грошові кошти у потерпілих осіб та в подальшому перераховувати їх на відповідні банківські рахунки та електронні гаманці, за що повинен отримати обіцяну грошову винагороду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, 02.03.2026 зателефонувала до потерпілої ОСОБА_11 на її номер телефону мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_1 та чоловічим голосом, представившись працівником Служби безпеки України на ім'я ОСОБА_12 , використовуючи методи залякування, почав здійснювати психологічний тиск, під приводом використання потерпілою ОСОБА_11 грошових коштів, що пов'язані з країною агресором та співпрацю з останніми. Однак, з метою збереження власних грошових коштів, потерпіла ОСОБА_11 , повинна передати грошові кошти нібито працівникам СБ України, з метою їх подальшої «легалізації».
В свою чергу, діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому злочинної ролі, видаючи себе за співробітника СБ України, 02.03.2026 приблизно о 16:32 год., прибув за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 7-б, де зустрівшись із потерпілою ОСОБА_11 , отримав від неї грошові кошти в сумі 10 000 Євро (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 02.03.2026 становить 508 600 гривень), а також 125 000 доларів США (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 02.03.2026 становить 5 386 250 гривень).
Після чого, ОСОБА_7 , діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, утримуючи при собі здобуті шахрайським шляхом грошові кошти в загальній сумі 10 000 Євро та 125 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ, станом на 02.03.2026, загальною сумою становить 5 894 850 гривень, що належать ОСОБА_11 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та не бажаючи бути викритим, з метою уникнення відповідальності, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись грошовими коштами відповідно до розробленого злочинного плану, тобто перерахував грошові кошти на невстановлений досудовим розслідуванням електронний гаманець.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
06.03.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
07.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
09.03.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва застосовано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів тобто до 07.05.2026 включно.
Розмір застави визначено в розмірі заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням, що становить 5 894 850 грн.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатись із населеного пункту, де останній фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд з Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави, визначено у 60 днів з моменту внесення застави.
З такими висновками частково погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що детективом у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави в розмірі 5 894 850 гривень 00 копійок.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого або застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Посилання апелянта на недоведеність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, позаяк останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності викладених у підозрі відомостей фактичним обставинам події, відсутності у матеріалах справи доказів винуватості підозрюваного та недоведеності події та складу кримінального правопорушення, колегія суддів вважає передчасними.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів всупереч доводам апеляційної скарги вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, слідчий суддя помилково визначив в ухвалі строк дії такої ухвали до 07 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців
Як вбачається із матеріалів судового провадження, 06.03.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а тому, останнім днем шістдесятиденного строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою було 04 травня 2026 року включно.
Однак, строк дії запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчим суддею визначено до 07.05.2026, тобто поза межами шістдесятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України.
За таких обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання та застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідуваннядо 04.05.2026 включно, із визначенням застави у розмірі 60 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 894 850 грн., та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, строком до 04.05.2026 включно.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 травня 2026 року включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в сумі 5 894 850 (п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186, призначення платежу «застава».
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатись із населеного пункту, де останній фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд з Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_13
Судді:
ОСОБА_14