14 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно вилучене 10.09.2025 під час проведення обшуків за наступними адресами:
- за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Apple IPhone 14 Pro Max ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ: 2 НОМЕР_2 із сім картою ЛайфСелл НОМЕР_3 , що поміщений до спецпакету СР01102208;
- за адресою: АДРЕСА_3, а саме на: мобільний телефон марки «iPhone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ: 2 НОМЕР_5 , що поміщений до спецпакету №7010766; системний блок комп'ютера, дроти до системного блоку, що поміщені до спецпакету NPU474999302; штани чорного кольору, кофта чорного кольору, кросівки чорно-білі, металева телескопічна палиця, що поміщені до спецпакету №5503636;
- за адресою: АДРЕСА_4, а саме на: автомобіль марки «Infiniti G 25» з д.н.з. НОМЕР_6 сірого кольору з VIN: НОМЕР_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , два примірника довіреності про право користування транспортним засобом, ключі від вилученого автомобіля, що поміщені до спецпакету PSP 2266015; пошкоджений мобільний телефон марки «Айфон 12» червоного кольору IMEI НОМЕР_9 , що поміщений до спецпакету PSP 2244158;
- за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: мобільні телефони, банківські карти: кофту спортивну чорного кольору з логотипом «Project Rock» та сумка через плече чорного кольору з логотипом «Store Island», що поміщені до спецпакету EXRO 3433; штани спортивні чорного кольору з логотипом «Project Rock» та кросівки чорного кольору з логотипом «Nike» із вставками жовтого кольору, окуляри сонцезахисні, що поміщені до спецпакету PSP 7125777; мобільний телефон «iPhone» чорного кольору із сім-картою оператора «Київстар» із написом НОМЕР_10 , що поміщений до спецпакету WAR 1264840; мобільний телефон «iPhone» сіро-чорного кольору без сім-карти, що поміщений до спецпакету WAR 1269829; мобільний телефон «СІГМА» кнопочний чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , що поміщений до спецпакету PSP 7125776; мобільний телефон «iPhone» біло-золотистого кольору IMEI: НОМЕР_13 , що поміщений до спецпакету PSP 7125775; банківська картка «Приват Банк» НОМЕР_14 , банківська карта «А-Банк» НОМЕР_15 , банківська картка «Bank Polski» НОМЕР_16 ); стартовий пакет «Київстар» № НОМЕР_17 , що поміщені до спецпакету WAR 1279327; ніж розкладний чорного кольору, ніж нерозкладний в чохлі чорного кольору, що поміщені до спецпакету EXPO 3437;
- за адресою: АДРЕСА_5, а саме на: автомобіль марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 ; ключ від автомобіля марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 , що поміщений до спецпакету ICR 0130570.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року в частині арешту накладено на автомобіль марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 ; ключ від автомобіля марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 , постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті цього майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що майно було вилучено 10.09.2025, а клопотання зареєстровано в суді лише 15.09.2025, тобто з порушенням строків визначених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Крім того, арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, так як в протоколі обшуку від 10.09.2025 зафіксовано, що жодних слідів чи предметів, які мають значення для справи, в автомобілі не виявлено; сторона обвинувачення не надала жодного доказу того, що автомобіль використовувався як знаряддя злочину.
Даний автомобіль належить ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною, обвинуваченою, дружиною підозрюваного, тому таке втручання є непропорційним обмеженням її права власності.
Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без участі власника майно та її представника, про наявність оскаржуваного рішення стало відомо лише 08.10.2025 з ЄДРСР, відтак причини пропуску подачі апеляційної скарги є поважними і строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, на думку колегії суддів, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності не з'явившихся учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а також його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002556 від 24.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
15.09.2025 прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна вилученого 10.09.2025 під час проведення обшуків за наступними адресами:
- за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Apple IPhone 14 Pro Max ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ: 2 НОМЕР_2 із сім картою ЛайфСелл НОМЕР_3 , що поміщений до спецпакету СР01102208;
- за адресою: АДРЕСА_3, а саме на: мобільний телефон марки «iPhone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ: 2 НОМЕР_5 , що поміщений до спецпакету №7010766; системний блок комп'ютера, дроти до системного блоку, що поміщені до спецпакету NPU474999302; штани чорного кольору, кофта чорного кольору, кросівки чорно-білі, металева телескопічна палиця, що поміщені до спецпакету №5503636;
- за адресою: АДРЕСА_4, а саме на: автомобіль марки «Infiniti G 25» з д.н.з. НОМЕР_6 сірого кольору з VIN: НОМЕР_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , два примірника довіреності про право користування транспортним засобом, ключі від вилученого автомобіля, що поміщені до спецпакету PSP 2266015; пошкоджений мобільний телефон марки «Айфон 12» червоного кольору IMEI НОМЕР_9 , що поміщений до спецпакету PSP 2244158;
- за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: мобільні телефони, банківські карти: кофту спортивну чорного кольору з логотипом «Project Rock» та сумка через плече чорного кольору з логотипом «Store Island», що поміщені до спецпакету EXRO 3433; штани спортивні чорного кольору з логотипом «Project Rock» та кросівки чорного кольору з логотипом «Nike» із вставками жовтого кольору, окуляри сонцезахисні, що поміщені до спецпакету PSP 7125777; мобільний телефон «iPhone» чорного кольору із сім-картою оператора «Київстар» із написом НОМЕР_10 , що поміщений до спецпакету WAR 1264840; мобільний телефон «iPhone» сіро-чорного кольору без сім-карти, що поміщений до спецпакету WAR 1269829; мобільний телефон «СІГМА» кнопочний чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , що поміщений до спецпакету PSP 7125776; мобільний телефон «iPhone» біло-золотистого кольору IMEI: НОМЕР_13 , що поміщений до спецпакету PSP 7125775; банківська картка «Приват Банк» НОМЕР_14 , банківська карта «А-Банк» НОМЕР_15 , банківська картка «Bank Polski» НОМЕР_16 ); стартовий пакет «Київстар» № НОМЕР_17 , що поміщені до спецпакету WAR 1279327; ніж розкладний чорного кольору, ніж нерозкладний в чохлі чорного кольору, що поміщені до спецпакету EXPO 3437;
- за адресою: АДРЕСА_5, а саме на: автомобіль марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 ; ключ від автомобіля марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 , що поміщений до спецпакету ICR 0130570.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
Згідно частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Твердження адвоката про неможливість арешту зазначеного майна у зв'язку із відсутністю повідомленої підозри в рамках даного кримінального провадження, також є необґрунтованими, оскільки з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів також не заслуговують на увагу, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб'єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об'єктивних відомостей.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Також при постановленні рішення колегією суддів враховано і позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 в частині арешту накладеного на автомобіль марки «BMW 328XI» білого кольору р.н. НОМЕР_18 та ключа від нього, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/688/2026 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 752/21161/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1